Міністерство освіти і науки України

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 13Следующая ⇒

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин

Курсовий проект

"Машинна будівля ГЕС комплексного гідровузла"

Виконала:

 студентка IV курсу

ФГТБ та ГЕ, ГТБ – 41

 Черевко Віра

Перевірили:

Cунічук С.В.

Веремчук А.І.

Рівне 2013

Зміст

Вступ.

1. Склад і тип споруд гідровузла та їх клас і категорія.

2. Вибір основного енергетичного обладнання ГЕС……………………………….

 2.1 Вибір типу турбіни і її основних параметрів…………………………………..

 2.2 Вибір і розрахунок турбінної камери………………………………………….

 2.3. Підбір та розрахунок відсмоктувальної труби……………………………….

 2.4 Підбір генератора і визначення його параметрів……………………………..

 2.5 Вибір типу та розмірів трансформатора………………………………………..

 2.6 Підбір відкритого розподільчого пристрою……………………………………

3. Розрахунок і конструювання машинної будівлі ГЕС……………………………

 3.1. Вибір типу і конструкції будівлі ГЕС………………………………………….

 3.2 Конструкція і розміри агрегатного блока будівлі ГЕС……………………….

 3.4 Підбір основного мостового крану…………………………………………….

 3.5 Визначення розмірів машинної зали……………………………………………

4. Визначення розмірів водоприймача та сміттєутримуючої решітки……………

5. Підбір кранів для верхнього і нижнього щитового відділення…………………

6. Монтажний майданчик……………………………………………………………

7. Підбір системи автоматичного регулювання турбіни…………………………..

8. Література………………………………………………………………………….

Вступ

Рівень розвитку енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі, вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людини.

Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у цивілізованих державах є забезпечення громадян теплом та електроенергією. Конституцією України передбачено право громадян на їх достатній життєвий рівень та безпечне для життя і здоров’я довкілля, що зобов’язує державу створити відповідні умови для розвитку економіки. Запорукою реалізації цих завдань має стати повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах.

Електроенергетика є базовою галуззю, яка забезпечує потреби країни в електричній енергії і може виробляти значний обсяг електроенергії для експорту.

Обсяги виробництва електроенергії гідроелектростанціями визначено, виходячи із середньорічних показників водності річок України. У період 2006 – 2010 рр. вони складають у середньому 9,8 млрд. кВтг. За рахунок модернізації існуючих потужностей та розвитку нових виробництв електроенергії на ГЕС збільшиться у 2015 р. до 11,4 млрд. кВтг; у 2020 р. – до 12,7 млрд. кВтг; у 2030 р. – до 14,1 млрд. кВтг.

Прогнозні значення обсягів виробництва електроенергії гідроакумулюючими електростанціями враховують введення протягом 2007 – 2010 років гідроенергетичних потужностей на Ташлицькій та Дністровській ГАЕС, а в період 2020 – 2030 рр. – на Канівській ГАЕС. У 2005 році обсяги виробництва електроенергії ГАЕС склали 0,2 млрд. кВтг.

У перспективі вони досягнуть: у 2010 році – 2,2 млрд. кВтг; у 2015 р. – 3,2 млрд.кВтг; у 2020 р. – 3,9 млрд. кВтг;у 2030 р. – 4,5 млрд. кВтг.

У балансі потужності енергосистеми України гідроелектростанції не перевищують 9,1%, проти 15% оптимальних, що зумовлює дефіцит як маневрових, так і регулюючих потужностей.

Для збільшення вкрай дефіцитних для енергосистеми країни регулюючих і маневрових потужностей, створення сприятливих умов для інтеграції ОЕС України з європейською енергосистемою та збільшення експорту електроенергії прийнято такі напрямки розвитку гідроенергетики:

· завершення будівництва ГАЕС сумарною потужністю 4074 МВт;

· продовження реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду (друга черга) та Дністровської ГЕС з метою подовження їх експлуатаційного ресурсу на 30-40 років;

· спорудження ГЕС на ріках Тисі і Дністрі та їх притоках;

· реконструкція діючих, відбудова непрацюючих та спорудження після 2010 р. нових малих ГЕС на малих ріках і водостоках (на існуючих водоймищах в системах технічного водозабезпечення та водовідведення) з доведенням виробництва електроенергії на них до 3338 млн. кВтг до 2030 року проти 325 млн. кВтг в 2004 році.

Для цього на період до 2030 року передбачено 19,7 млрд. грн. капіталовкладень, з них 0,7 млрд.грн. − фінасування НАЕК «Енергоатом» добудови Ташлицької ГАЕС.

Для виконання окреслених завдань з розвитку гідроенергетики необхідно здійснити такі заходи:

· створити умови для інвестиційної привабливості гідроенергооб’єктів;

· розробити і законодавчо закріпити систему державної підтримки малої гідроенергетики;

· створити конкурентоспроможне вітчизняне устаткування для малих ГЕС.

У разі виконання визначених стратегією завдань до 2030 р. загальна потужність гідроенергооб’єктів збільшиться до 10,5 тис. МВт. Сумарне виробництво електроенергії на цих об’єктах (з урахуванням ГАЕС – 4,5 млрд. кВтг, близько 15%) досягатиме 18,6 млрд. кВтг, що забезпечить заміщення 6,4 млн. т у.п./рік, у тому числі за рахунок скорочення пускових і маневрових витрат високореакційного палива енергоблоками ТЕС.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте