Злочини на сексуальному грунті. Сексуальні домагання, примус і насилля в сексуальних стосунках.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒

Якщо секс нав’язується комусь проти його чи її волі, наслідки цього можуть бути дуже і дуже негативними. Хоч у більшості випадків, коли між двома людьми відбувається сексуальний контакт, завжди присутній елемент зваблення, поняття згоди може інколи бути достатньо суперечливим і складним.

За останні роки поняття «вимушений секс» і «згода» у світі зазнали суттєвих змін. Колись сфера застосування першого поняття обмежувалася доволі вузькими рамками відкритого нападу чи откровенного зґвалтування, здійсненого незнайомою людиною. Тепер коло таких інтерпрепретується як небажані сексуальні наміри та дій став набагато ширший і включає у себе сексуальний контакт, нав’язаний близьким знайомим чи коханцем, чи секс з людиною, що не може чинити спротиву , бо знаходиться в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння . існує багато видів сексуального примусу і зґвалтувань. Найчастіше один із партнерів , добиваючись бажаного використовує свою перевагу у віці, соціальному становищі чи свою владу. Примушуюча сторона часто застосовує різні форми переконання, намагаючись виправдати тиск, який вона чинить чи наявну сексуальну експлуатацію. Все частіше у судах мова йде і про емоційний шантаж, наприклад за допомогою наступних фраз: « якби ти мене по справжньому любили, ти б не противилася моїм проханням», чи погрози партнера щодо того, що якщо його сексуальні бажання не будуть виконуватися, то будь-які стосунки будуть миттєво перервані. Обидва випадки вважаються сьогодні ні чим іншим як сексуальний примус, і є проблемою стосунків, яка потребує вирішення.

Дуже часто до сексуального примусу, чи сексуальної безвідмовності призводять внутрішні неконтрольовані потяги. До таких випадків зокрема відносяться неадекватні парафілії, які характеризуються сексуальним обмеженням до об’єктів.

Котрі не розглядаються в даній культурі як нормальні партнери збудження і сексуальної активності. Відомі випадки, коли сексуальне збудження сприяє сильний стрес, в такому числі фізичні навантаження. Інколи сексуальне збудження може викликатися почуттям страху чи фізичним болем у партнера. До парафілій відносяться зокрема екзибіціонізм, вуалієризм, педофілія, садомазохізм, фетишизм, дзвінки по телефону з непристойними намірами, некрофілія тощо. Власне вияви парафілій, що включають в себе насилля чи агресію намагаються контролювати законодіючо.

    Вважається, що у випадках пара філії немає необхідності у патопсихологічному діагнозі і переслідуванні, якщо тільки сексуальні фантазії, потяги та спонуки не підштовхують людину до певних протиправних дій ( включаючи емоційний шантаж , чи порушення громадянського порядку чи чиєгось спокою). Так вважалося, що фетишизм, поки він не пов'язаний із злодійством, може бути нешкідливим. Але, зараз, у зв’язку з проблемами емоційного шантажу, це може стати причиною порушення нормальних сексуальних стосунків і як наслідок, розлучення з усіми видами матеріальної відповідальності.

    Крім того спеціалісти вважають, що навіть нешкідливі форми пара філії заважають людям встановити гармонійні інтимні стосунки , що парафіли часто нездатні контролювати свою поведінку ,що їхні потяги мають непереборний характер і, що наявність однієї з форм пара філії свідчить про схильність і в подальшому до інших форм. Тому парафіли мають схильність до суміжних спотворень особистісних і соціальних проблем у більшою ймовірністю аніж інші.

    Найчастіше пара філії, в залежності від культурних особливостей суспільства, відносять до розряду сексуальних злочинів. Люди з нетрадиційною орієнтацією часто вимушені приховувати свої потяги, пов’язані із таким способом життя,можуть позначитися на психіці людини самим негативним чином і мати непередбачувані наслідки.

    Для деяких людей сексуальна активність пов’язана з непереборним (компульсивним) потягом, і їм дуже важко- чи навіть вони не взмозі регулювати свою сексуальну поведінку. Патрік Карнс у « Осмислення феномену сексуальної залежності» 1992 р. порівнює компульсивні сексуальні дії з алкоголізмом чи наркотичною залежністю. Він вважав, що у даному випадку мають місце ті ж симптоми. Недавно створений у США Національна рада із сексуальної залежності (компульсивності) розробила 12 ступеневу програму позбавлення від сексуальної залежності.

    Багато сексологів протестують проти теоретичної моделі сексуальної залежності. Перш за все тому, що вона не була підтвердженим дослідженням. Але найголовніше тому, що існує небезпека того, що люди, які не є сексуально залежними можуть почати себе такими вважати, використовувати своє «захворювання»  як від уникання відповідальності за свою сексуальну поведінку. Ця модель у застосуванні до деяких людей, може виявлятися занадто спрощеною.

    Форми сексуального примусу і експлуатації можуть бути завуальованими і тому інколи їх дуже важко ідентифікувати. Тим паче вони здатні спричинити сильний дискомфорт неприємності людини, стосовно якої вони вчинили. До таких сьогодні відносять: небажані сексуальні аванси, непристойні натяки, чуттєві дотики, прохання про надання сексуальних послуг,тиск , який чинять вищі за статусом особи, зокрема на роботі, в особливих закладах, у війську.

Злочини на с.г. може бути насильство щодо престарілих, між подружжям, між дітьми, між новим партнером одного із біологічних батьків, між приоголеними дітьми та батьками, між партнерами (якщо шлюб не зареєстрований, але ведуть в спільне господарство та проживають разом) між розлученими членами.

    Чим більше форм сексуального насильства є сексуальним злочином за законодавством, тим цивілізованішою є держава. Сучасна статистична традиція,я кА фіксує кількість злочинів на сексуальному грунті і робить висновки про цивілізованість держави не коректна. Висновки зроблені на підставі у ЗМІ, про цивілізованість держави, теж не корективні, бо свідчать тільки про відсутність цензури.

    Розрізняють також звичайне насильство ( одноразове, випадкове, під впливом афекту) та систематичне. В цивілізованій державі, вони мають бути прописані різними статтями в законодавстві і мати різну міру покарання.

    У людини звичайною реакцією на насильство чи сильну образу є відмова підтримувати з кривдником подальші стосунки. Домашнє насильство є винятком цивільного права.

    У випадку сексуального домашнього страждаюча сторона часто принижує значимість ситуації чи людина може бути настільки ошарашена тим, що відбулося, що відмовляється вірити власним очам і вухам. Вона може виявити подвійні почуття до того, хто її ображає, а інколи навіть звинувачувати себе за те, що події розвиваються далі.

В цьому випадку травма, викликана сексуальними домаганнями має особливо тяжкі емоційні наслідки, які даються взнаки не тільки по відносенню постраждалого до самого себе, але і у його стосунках із іншими людьми. Така реакція призводить до того, що нападки може розцінити таку поведінку як свою перемогу чи навіть згоду жертви і йти на відверті кроки. В деяких випадках сторона кривдника не усвідомлює , як сприймається вказана поведінка іншою. Проте відсутність культури чи злих намірів полегшує стан жертви. Особливо у випадку нерівності сил і статусу, людина-жертва опиняється у пастці, і будучи вимушеною терпіти те, що їй неприємне, яке може викликати глибоку депресію чи інші емоційні розлади, або соматичні захворювання.

    В житті, частіше ніж ми думаємо люди вимушені залишити роботу чи навчання внаслідок сексуальних домагань, які людина не в стані попередити, не в стані припинити,а коли а покинути не роботу чи навчання не дозволяють обставини , дуже часті випадки тяжких психічних і тілесних наслідків, аж до суїцидів.

    За результатами різних опитувань в США від 80-90% дівчат і 76% бланків підтверджують, що вони хоча б раз ставали жертвами

Небажаних сексуальних дій в школі. З них 80% у ролі кривдників ставали інші учні і 20% вчителі та працівники навчальних закладів. Не дивлячись, що учням такі вияви були неприємними, на них чинився тиск з метою, щоб вони не надавали цим інтендантам особливого значення та розглядали їх як ознаку дорослості.

У випадку студентів необхідно враховувати, що інколи сексуальні зазіхання по відношенню до когось із викладачів можуть виходити і від студентів.

Одним із аспектів, які тепер дискутується стосовно цього в США це запитання чи необхідно забороняти навіть ті стосунки між викладачами і студентами, які встановлюються за спільною згодою. З одного боку – право повнолітньої людини на приватне життя і свободу у виборі осіб, з якими вона хоче встановити взаємостосунки. З іншого завжди існує ризик, що студент в результаті таких стосунків постраждає, або потім висуне проти іншої сторони звинувачення,побоюючись можливих судових тяганин, адміністрація деяких університетів старається узаконити ряд заходів, які б сприяли запобіганню любовно-романтичних і сексуальних контактів між викладачами і студентами, але більшість, посилаючись на права людини, висловлюється проти такої заборони, за винятком тих ситуації, коли викладач є куратором даного студента. За будь-яких обставин у такому випадку необхідно передбачити правила і процедуру розрішення конфліктних ситуацій з можливістю для людини, яка ввжажає чебе несправедливо звинуваченою, захиститись.

Особливими обставинами можуть відрізнятися сексуальні домагання в армії та потенціарній системі, на робочому місці, під час виконання службових обов’язків представниками різних професій. Все це має бути законодавчо оформленим з чіткими критеріями усіх термінів.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США