Функції та призначення proxy-серверів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 15Следующая ⇒

Proxy-сервер — це спеціальний сервер у мережі Internet, призначений прискорити передачу даних. Він є посередником (proxy- посередник) між комп'ютером користувача й Internet. Через нього в Internet проходять усі запити користувача. Proxy-сервер їх обробляє (завантажує з Internet) і результати (файли) передає користувачу.

Якщо без proxy-сервера зв'язок реалізується за схемою КОМП'ЮТЕР КОРИСТУВАЧА > WEB-САЙТИ, то при використанні proxy-сервера — по ланцюжку КОМП'ЮТЕР КОРИСТУВА-4A>PROXY >\УЕВ-САЙТИ.

При цьому робота прискорюється за рахунок двох факторів:

1. У proxy-сервера потужний канал зв'язку (виділена чи оптоволо-конна лінія ) і тому proxy-сервер використовує свідомо вищу швидкість зв'язку з web-сайтами (максимальна швидкість обміну з Intenet).

2. Прискорення зв'язку з Internet відбувається також за рахунок кеширування інформації. Кеширування по суті аналогічне кешу в браузері (де зберігаються тимчасові файли), однак воно набагато ефективніше за рахунок того, що, по-перше, розмір кеша становить не мегабайти, і навіть не десятки мегабайт, а гігабайти; по-друге, цей кеш використовують десятки (сотні й тисячі) інших користувачів.

Проілюструвати вплив цих факторів можна такими двома прикладами.

1. Уявіть собі таку ситуацію: ви живете в місті "А" і хочете потрапити в далеке місто "В" (чи до вас хочуть приїхати з цього міста). Ви можете скористатися звичайним транспортом — автобусом чи залізницею. Але їхати таким транспортом до місця призначення дуже довго. А якщо ви за допомогою автобуса дістанетеся до іншого міста — "С", де є аеропорт, то літаком долетите набагато швидше до пункту призначення (міста "В"). Причому місто "С" може розташовуватися ще далі від "В", ніж ваше місто "А".

2. Уявіть собі ситуацію: на сервері новин з'явилася свіжа інформація. Перший користувач звернувся до proxy із запитом скачати новини. Proxy скачав новини собі, передав їх користувачеві і зберіг у своєму кеші. Після цього ви також звертаєтеся до proxy за тими самим новинами. Proxy-сервер виявляє ці новини у своєму кеші, і передає їх відразу вам, не скачуючи їх із сервера новин (не витрачаючи на цей зайвого часу). Таким чином, ви одержуєте помітний виграш, використовуючи proxy-сервер.

Як правило, proxy-сервери працюють на прикладному рівні — proxy-сервери для додатків. У загальному випадку proxy-сервер складається з кількох специфічних посередників для конкретних додатків: посередника HTTP для сторінок Web, посередника FTP, посередника SMTP/POP для електронної пошти; посередника NMTP для серверів новин, посередника RealAudio/RealVideo та ін. Кожний з цих посередників приймає пакети тільки тих служб, для копіювання, передачі і фільтрації яких він створений.

Ргoxy-сервери для додатків мають практично необмежену кількість опцій конфігурації. Наприклад, вони можуть бути настроєні на блокування доступу до конкретних серверів Web, дозволяти тільки певним користувачам відтворювати кліпи RealAudio чи допускати лише завантаження, а не вивантаження через ftp.

Зворотним боком існування кількох варіантів конфігурації є складність їх використання. Клієнтські додатки, такі як браузери Web і плеєри RealAudio, часто доводиться переконфігуровувати для вказівки їм proxy-серверів. Крім того, з появою нових сервісів Internet і нових протоколів та портів необхідно написати нових посередників для їхньої підтримки. Ці труднощі можна усунути за допомогою proxy-сервера для з 'єднань.

Proxy-сервери для з'єднань простіші в конфігурації. Вони функціонують як "передатна ланка" між прикладним і транспортним рівнями, контролюючи обмін підтвердженнями TCP між клієнтами чи серверами, що заслуговують на довіру, і хостами, які не заслуговують на довіру. Proxy-сервер і в цьому разі є посередником між двома сторонами, але тепер він установлює між ними віртуальне з'єднання.

У разі використання proxy-серверів для з'єднань програмне забезпечення більше не потрібно конфігурувати для кожного клієнта. Наприклад, у разі Proxy Server від Microsoft після установки програмного забезпечення WinSock Proxy на клієнтський комп'ютер — а це одноразова процедура — клієнтське профамне забезпечення, таке як Windows Media Player, Internet Relay Chat (IRC) чи telnet, функціонуватиме так, ніби воно мало пряме з'єднання з Internet.

Недолік посередників для з'єднань полягає в тому, що вони не здатні аналізувати вміст пакетів на прикладному рівні. Цю проблему вирішує програмна технологія SOCKS.

SOCKS була запропонована в 1990 р. і тепер досягла п'ятої версії (див. RFC 1928). Це не залежний від платформи стандарт для доступу до посередників для з'єднань. Доступ можна здійснювати або через спеціальний "SOCKS-інфікований" додаток з клієнтського комп'ютера (який в усьому іншому не зазнає жодних змін), або з кожного додатка, що виконується на комп'ютері, через встановлену на ньому передатну ланку SOCKS (динамічно компоновані бібліотеки).

Повернемось до такої важливої функції proxy-серверів, як кеширування. Теоретично воно не є обов'язковим для proxy-серверів, але тісно пов'язане з ними.

Базова функція кеширування proxy-сервера працює багато в чому аналогічно вбудованій у браузери Web з тією відмінністю, що вміст кешу proxy-сервера доступний для безлічі користувачів. Щоразу, коли якийсь користувач локальної мережі запитує сторінку з Internet, вона зберігається локально, що значно прискорює швидкість доступу. Наприклад, як заявляє Novell, якщо її BorderManager FastCache сконфігурований на роботу з оперативною пам'яттю, то він здатний обслуговувати понад 5000 звертань за хвилину.

Деякі proxy-сервери пропонують випереджаюче кеширування, тобто вони завантажують у кеш зображення й інші об'єкти Web сторінки до того, як браузер їх запитає. Кеш може заповнюватися заздалегідь за допомогою механізму, відомого як "множник останніх змін". При цьому proxy-сервер аналізує дати створення часто запитуваних сторінок, прогнозує ймовірний термін зміни і запитує їх після того, як цей термін настає.

Окремі proxy-сервери мають таку додаткову функцію, як зворотне кеширування. При цьому кеш-сервери зберігають не тільки сторінки з Internet для локальних користувачів, а й локальні сторінки для користувачів в Internet.

Жоден кеш-сервер, хоч би як швидко він працював, не в змозі зберегти все. Неминуче настає момент, коли якийсь користувач запитує відсутні в кеші дані, які потім повільно передаються через Internet. Однак цю проблему можна зм'якшити за допомогою організації взаємодії між кількома кеш-серверами так, щоб вони могли одержувати інформацію один від одного. У RFC 2187 описано протокол кеширування Internet (Internet Cache Protocol, ICP) для організації ієрархічної структури кешів.

В ієрархічній структурі кожен кеш-сервер встановлює відносини з іншим. Відносини бувають двох типів: підлеглі і рівноправні. У разі відсутності запитаного об'єкта кеш-сервер надсилає запит ІСР про наявність необхідного об'єкта до якогось із рівноправних серверів. Якщо цього об'єкта немає у рівноправних серверів, запит направляється серверу вищого рівня.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров