Екологічна безпека як складова національної безпеки.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Рожнятівський район

Рожнятівський район розташований на заході Івано-Франківської області в Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Межує з Долинським, Калуським таБогородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони – із Закарпатською областю. Територія району складає 1,3 тис.км². В районі проживає в трьох селищах і 48 селах і хуторах понад 73,5 тис.чоловік. Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий-Івано-Франківськ і за54 км від обласного центру.

Історія

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) - селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжяҐорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.). Рожнятів відомий з 12 століття . Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок. За декретом від 14 листопада 1785року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин. До стародавніх поселень Рожнятівщини належать також селища міського типу Брошнів Осада (XVI ст.), Перегінське (1292 р.),Цінева(1936-37 р.), Красне (1440 р.). У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38% греко-католиків, 19,9% римо-католиків, 42,1% юдеїв. З 1940 у складі УРСР. Праісторичним поселенням Рожнятівщини є село Нижній Струтин. В Нижньому Струтині ву 1912 році проводилися розкопки польським вченим І. Коперницьким, а у 1935 та 1937 рр. українським дослідником М.Ю. Смішком. На сьогоднішній день досліджено 16 із 46 курганів. На території села померлих ховали з кінця ІІ ст.н.е до ІV ст.н.е.

Географія

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину. Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини. Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території. Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найбільш відомими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін. Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. В рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 ... +190С, взимку -3 ... — 60С, опадів в середньому випадає біля 800 мм.). В гірській частині клімат більш різноманітний, зима прохолодніша, опадів біля 1300 мм.

На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км²) площі України формується 8,6 відсотків загального об'єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини.

На території області знаходиться 231 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги "Нафтусі”, "Моршинської”, "Єсентуки”.

В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв'язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику "Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення "Княждвірський”, збережені степові угруповання на "Касовій горі” (біля м.Бурштина), "Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі "Масьок” (Городенківського р-ну).

Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут).

Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км²

Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра.

Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів.

На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 27 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ "Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін.

Ці об'єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища.

До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:

1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій.

2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів.

3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік.

4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод.

5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона.

6. Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території.

7. Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97).

8. Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.

9. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.

10. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.

На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:

- промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;

- промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані із значним впливом на довкілля;

- аграрно - промислові (Рогатинсько-Галицький, Тлумацько-Снятинський) – екологічні проблеми пов'язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів);

- лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський).

До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ "Оріана”, ЗАТ "Лукор”), Надвірнянського (ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття”) Тисменицького (ВАТ "Івано-Франківськцемент”, хутрофірма "Тисмениця”) та Долинського (ВАТ "Шкіряник”, ТзОВ "Уніплит”) районів.

Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль органів державної виконавчої влади, природо- і правоохоронних органів, громадськості.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США