РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування здоров’я молодших школярів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ І МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Формування здоров’я учнів початкової школи засобами здоров’язбережувальних технологій»

студентки V курсу

денної форми навчання

53 ППР групи

спеціальності початкове навчання

та практична психологія

Годлевської Діани Вікторівни

Науковий керівник:

Бобрицька Валентина Іванівна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і методики початкового навчання

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування здоров’я молодших школярів.

1.1. Формування здоров’я у молодших школярів як комплексна проблема. . ………………………………………………………………….8

1.2. Актуальні питання формування здоров’я учнів початкової школи у навчально-виховному процесі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19

1.3. Застосування здоров’язбережувальних технологій у початковій школі ……………………………………………………………………….25

Висновки до першого розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

РОЗДІЛ ІІ. Експериментальна перевірка ефективності формування здоров’я у молодших школярів ЗАСОБАМИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

2.1. Організація і зміст експериментального дослідження.. . . . . . . . . . . .40

2.2. Перевірка ефективності формування здоров’я у молодших школярів у процесі застосування здоров’язбережувальних технологій. .. . . . . . . ..52

2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження………………57

Висновки до другого розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….66

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....68

Додатки.............................................................................................................74

ВСТУП

Актуальність дослідження. Процес розбудови сучасної вітчизняної освіти, що здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про освіту», Національної доктрини розвитку освіти України в ХХ ст., Державної національної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)” неможливий без урахування існуючого вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду.

Збереження і зміцнення здоров’я дітей, молоді є найважливішим завданням держави й суспільства.

Для забезпечення високих показників здоров’я у школярів доцільно формувати культуру здоров’я як головну умову культурного і духовного становлення особистості. Саме культура здоров’я визначає спосіб життя не лише окремої особи, а й усього людства. Особливо важлива роль у формуванні культури належить школі. Проте процес навчання і виховання школярів у навчальних закладах, що існує на сьогодні в Україні, зазвичай приводить до погіршення стану здоров’я дітей та підлітків.

За останні роки в Україні відбулося значне погіршення здоров'я школярів. За даними досліджень, лише 10% випускників шкіл можуть вважатися здоровими, 40% мають різну хронічну патологію. У кожного другого школяра виявлено поєднання декількох хронічних захворювань.
За період навчання в школі кількість дітей з порушеннями опорно-рухового апарату збільшується в 1,5 - 2 рази, нервовими хворобами - у 2 рази, з алергічними хворобами - в 3 рази, з короткозорістю - у 5 разів [8,10].

За даними статистики, особливо несприятлива ситуація зі здоров'ям учнів виявляється в школах нового типу (гімназії, коледжі, ліцеї, школи з поглибленим вивченням предметів та ін), навчальний процес в яких характеризується підвищеною інтенсивністю. До кінця року у гімназистів удвічі збільшується частота гіпертонічних реакцій, а загальне число несприятливих змін артеріального тиску досягає близько 90%, вияви підвищеної невротизації відзначається у 55% ​​- 83% учнів шкіл нового типу[1-3].

Помітно зросла захворюваність підлітків: за результатами профілактичних оглядів різні захворювання реєструються у 94,5% підлітків. Поширеність захворювань, що обмежують вибір професій, досягає 3%. Тому розв’язання проблеми охорони і зміцнення здоров'я дітей надзвичайно актуальним. Вихованці інтернатних установ на 1-2 роки відстають від паспортного віку. Їх захворюваність в 2 рази менше, ніж у дітей, які виховуються в сім'ї. Загальна захворюваність дітей до 14 років за останні 5 років зросла майже на 10%.

Високою залишається дитяча смертність, зростають дитяча захворюваність та інвалідність. Серед причин, що сприяють виникненню інвалідності у дітей, основними є: погіршення екологічної обстановки, несприятливі умови праці жінок, відсутність умов і культури здорового способу життя в малозабезпечених та несприятливих сім'ях, високий рівень захворюваності батьків, особливо матерів.

Відзначено тенденцію до зростання числа захворювань нервової системи та органів чуття у дітей. Провідне місце в структурі захворюваності займають хвороби органів дихання (53,3%), нервової системи та органів чуття (10,8%), інфекційні та паразитарні хвороби (8,2%), травми та отруєння (6,2%), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (5,0%).
При проведенні медичних оглядів дітей різного віку відзначається збільшення диспансерного контингенту дитячого населення.

У цьому контексті важливо врахувати, що здоров'я школярів перебуває в прямій залежності від умов навчання, харчування, рухової активності, правильного чергування навантаження та відпочинку, умов сімейного виховання. При цьому величезне значення має облік статево-особистісних особливостей учнів і вихованців.

Найважливішою метою впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес є формування культури здоров'я. Саме на це повинні бути спрямовані зусилля школи і сім'ї, з урахуванням пріоритету у даному питанні виховання над навчанням. Культура здоров'я повинна не вивчатися, а формуватися. Основою цього є мотивація на дотримання здорового способу життя. Невід'ємною частиною культури здоров'я є інформованість у питаннях здоров'я і здорового способу життя.

Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя — багатоетапний, постійний, безперервний виховний процес у навчальний і позаурочний час із залученням державних та громадських організацій.

На сучасному етапі зростає роль учителя, оскільки від нього значною мірою залежить вплив на здоров’я учнів, процесу навчання і те, наскільки здоров’язбережувальними є освітні технології та внутрішньошкільне середовище. Слід пам’ятати, що головними об’єктами у школі є учні й учитель, їхнє здоров’я. Ключовою фігурою навчального процесу в школі є вчитель. Тому він має організовувати навчально-виховний процес так, щоб він не ніс ризики втрати здоров’я учнів, а навпаки – сприяв формування, збереження і зміцнення здоров’я молодшого покоління.

Аналіз досліджень і публікацій, що є в інформаційному обліку        (С.В. Страшко, В.І. Бобрицька, І.В. Муравов, А.М. Нагорна, М.М. Амосов, Г.Л. Апанасенко, М.А. Нікітін, Л.І. Алексєєва, І.В. Волкова, О.М Ващенко, Г.В. Смольникова, Ю.І. Тулашвілі, В.М. Захлюпаний, В.О. Киричук,  М.М. Туманова, О.Л. Богініч, Ю.А. Макаренко, Г.Н. Спіранський,            Ю.П. Лісицин, І.П. Брязгунов, Є.Є. Чепурних та ін.) свідчать, що одним із головних напрямів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів має стати пріоритет збереження фізичного, психічного й духовного здоров’я учнів, застосування здоров’язбережувальних технологій у навчаному процесі загальноосвітньої школи, зокрема, такої її ланки як початкової.

Інформаційний матеріал, який є в науковому обігу, потребує систематизації, узагальнення, осмислення з позицій сьогодення, дослідження такого важливого аспекту загальної проблеми як формування здоров’я молодших школярів з огляду на його актуальність. Викладене обумовлює вибір дипломної роботи: «Формування здоров’я учнів початкової школи засобами здоров’язбережувальних технологій».

Мета дослідження – дослідження теоретичних засад та експериментальна перевірка методики формування здоров’я учнів початкової школи засобами здоров’язбережувальних технологій.

Визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми формування здоров’я молодших школярів у науці й практиці.

2. Виокремити актуальні питання формування здоров’я учнів початкової школи у процесі навчання.

3. Виявити стан практичного застосування здоров’язбережувальних технологій у початковій школі.

4. Обгрунтувати організаційні аспекти й зміст формування здоров’я молодших школярів засобами здоров’язбережувальних технологій, експериментально їх перевірити.

Об’єкт дослідження – процес формування здоров’я школярів під час їх навчання у початковій школі.

Предмет дослідження – методика формування здоров’я учнів початкової школи засобами здоров’язбережувальних технологій.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні:якщо в навчальний процес початкової школи систематично впроваджувати здоров’язбережувальні технології, то стан здоров’я молодших школярів покращиться, буде знаходити вияв феномен формування здоров’я в учнів початкової школи.

У дослідженні використано такі методи: теоретичні: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для порівняння та зіставлення різних підходів до обраної проблеми, визначення її теоретичних основ, розкриття використаних у дослідженні дефініцій; емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, методи педагогічного прогнозування, педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи; методи математичної статистики для здійснення кількісного й якісного аналізу даних експериментального дослідження, виявлення статистичної значущості результатів педагогічного експерименту.

Структура та обсяг дипломного дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дипломної 88 сторінки, з них основного тексту 65 сторінки.

Висновки

Процес розбудови сучасної вітчизняної освіти, що здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про освіту», Національної доктрини розвитку освіти України в ХХ ст., Державної національної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)” неможливий без урахування існуючого вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду.

У процесі аналізу стану розробленості проблеми формування здоров’я молодших школярів у науці й практиці виявлено, що одним із головних напрямів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів має стати пріоритет збереження фізичного, психічного й духовного здоров’я учнів, застосування здоров’язбережувальних технологій у навчаному процесі загальноосвітньої школи, зокрема, такої її ланки як початкової.

Проаналізувавши наукову літературу, можна зробити висновок, що ступінь успішності оздоровчої діяльності визначає напрям зусиль по збереженню та укріпленню здоров’я, адже допомагає усунути шкідливі впливи та підвищити стійкість до них завдяки тренуванням, збільшенню адаптаційних можливостей організму.

Виокремивши актуальні питання формування здоров’я учнів початкової школи у процесі навчання, виявлено, що максимум зусиль щодо формування здоров’я школярів необхідно прикласти на ранніх етапах життя, на період активного соматичного формування і психічного становлення. Тому на зміну усталеним методам навчання мають прийти методики і технології, які б враховували ризики в навчальному процесі і сприяли активному поліпшенню здоров’я. А, оскільки, сутність здоров’язбережувальних технологій постає в комплексній оцінці умов виховання та навчання, то вони допомагають зберігати наявний стан здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку.

Виявиши стан практичного застосування здоров’язбережувальних технологій у початковій школі можна зробити висновок, що учителі-практики застосовують на практиці такі елементи здоров’язбереження як фізкультхвилинки, рухливі ігри та перерви, вправи для очей, спортивні змагання, пальчикову гімнастику. Можна впевнено стверджувати, що педагоги ще недостатньо знайомі із здоров’язбережувальними технологіями, тому не застосовують їх на практиці з метою формування здоров’я учнів початкової школи.

Обгрунтувавши організаційні аспекти формування здоров’я молодших школярів засобами здоров’язбережувальних технологій виявлено, що з усіх здоров’язбережувальних технологій доцільним у навчально-виховному процесі початкової школи є застосування методу К.П. Бутейко та дихальної гімнастики О.М.Стрельнікової у початковій школі, що дає можливість об’єднати урок, як функціональну одиницю процесу навчання, із новітніми здоров’язбережувальними технологіями, які важливо і необхідно впроваджувати у навчальний процес.

Проаналізувавши зміст формування здоров’я молодших школярів засобами здоров’язбережувальних технологій, виявлено, що впровадження дихальних технологій у навчально-виховний процес може стати невід’ємною складовою здоров’язбереження, формування здоров’я учнів початкової школи.

Отже, використання парадоксальної дихальної гімнастики                О.М. Стрельнікової та методу К.П.Бутейко у початковій школі є визначальним чинником формування здоров’я молодших школярів.

Аналіз результатів теоретичного і експериментального пошуку дає підстави для висновку, що гіпотеза дослідження підтвердилася, адже,якщо в навчальний процес початкової школи систематично впроваджувати здоров’язбережувальні технології (а саме дихальні технології за             О.М. Стрельніковою та К.П. Бутейко), то стан здоров’я молодших школярів покращиться, знайшов вияв феномен формування здоров’я в учнів початкової школи. Проте є багато інших здоров’язбережувальних технологій, ефективність та дієвість яких варто було б перевірити як на теоретичному, так і на практичному рівнях, що складає перспективу подальших наукових розвідок досліджуваної проблеми.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману