Інавгурація. На посаді Президента. Руйнація помаранчевої команди

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Інавгурація

23 січня 2005 р. відбулася інавгурація Віктора Ющенко, як президента України. У заході взяли участь різні іноземні високопосадовці, в тому числі:

• Арнольд Рюйтель, Президент Естонії
• Адрієн Кларксон, генерал-губернатор Канади
• Вайра Віке-Фрейберг, Президент Латвії
• Володимир Воронін, Президент Молдови
• Олександр Кваснєвський, президент Польщі
• Траян Бесеску, Президент Румунії
• Іван Гашпарович, Президент Словаччини
• Ференц Мадла, Президент Угорщини
• Артур Расізаде, Прем'єр-міністр Азербайджану
• Ян Петер Балкененде, Прем'єр-міністр Нідерландів
• Яап де Хооп Схеффер, генеральний секретар НАТО
• Ніно Бурджанадзе, спікер Парламенту Грузії
• Артурас Паулаускас, спікер сейму (парламент Литви)
• Колін Пауелл, державний секретар США
• Вук Драшкович, Міністр закордонних справ Сербії
• Спеціальний гість Вацлав Гавел, колишній Президент Чехії

На посаді президента

Ющенко зустрічає тодішнього президента Сполучених Штатів Джорджа Буша. Квітень 2005 р., прес-конференція.

Перші 100 днів терміну Ющенка, з 23 січня по 1 травня 2005 р., були відзначені численними звільненнями та призначеннями на всіх рівнях виконавчої влади. Зокрема, він призначив Юлію Тимошенко в якості прем'єр-міністра, що було ратифіковано парламентом. Олександр Зінченко був призначений главою секретаріату президента з номінальною назвою державного секретаря. Петро Порошенко, конкурент Тимошенко на пост прем'єр-міністра, - секретарем національної безпеки та оборони України.

У серпні 2005-го Ющенко разом з грузинським президент Михайлом Саакашвілі підписали декларацію в Боржомі та закликали до створення інституту міжнародного співробітництва, Спільноти демократичного вибору, щоб об'єднати демократичні та режими, де зароджується демократія, в регіоні Балтійського, Чорного та Каспійського морів. Перша зустріч президентів і лідерів, щоб обговорити СДВ, відбулася 1-2 грудня 2005 р. в Києві.

8 вересня 2005 р. Ющенко звільнив свій уряд на чолі з Юлією Тимошенко після відставки та звинувачень у корупції останньої.

9 вересня, виконавець обов'язків прем'єр-міністра України, Юрій Єхануров, спробував сформувати новий уряд^[5] Його перша спроба, 20 вересня, не виправдала надій (не вистачило 3 голосів від необхідних 226), але 22 вересня парламент ратифікував її з 289 голосами.

У вересні 2005-го, колишній президент Леонід Кравчук звинуватив російського магната Бориса Березовського у фінансуванні президентської кампанії Ющенко. Березовський підтвердив, що він зустрічався з представниками Ющенка в Лондоні перед виборами, і що гроші були передані від його компанії, але відмовився підтвердити або спростувати, що гроші були використані в кампанії Ющенка. Фінансування виборчих кампаній з боку іноземних громадян є незаконним в Україні.

На виборах у Верховну Раду 26 березня 2006 року найбільшу кількість голосів отримала Партія Регіонів. Після 4-місячних переговорів Ющенко підписав 4 серпня 2006 року подання у Верховну Раду на призначення Януковича прем'єр-міністром.

Діяльність Ющенка як Президента України є досить суперечливою. У 2005 він зробив чимало кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Ющенко не зміг припинити розбрат у стані своїх партнерів по Помаранчевій Революції.

В зовнішній політиці України також залишалось чимало проблем. За час президентства Ющенка і за чималих його зусиль Україна вступила в Світову Організацію Торгівлі (СОТ). Хоча відносини з Росією формально залишалися добрими, реально Росія стала проводити надзвичайно агресивну політику економічного та інформаційного пригнічення України («Газова війна», антиукраїнська пропаганда на телебаченні тощо).

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?