Поняття трансп-заготів в-т (тзв). Склад тзв.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 13

М-ди обліку ТЗВ. Облік ТЗВ. ТЗВ- це один із основ видів в-т, які форм перв варт запасів придбних у постач-в. До переліку в-т які включ до складу ТЗВ вход: 1Вант-розвант роботи. 2В-ти по збереж (неінвентарна тара), орг-я місць зберігання. 3В-ти на трансп-ня якщо його здійс стороння орг-я, то факт в-ти явл рах пред’яв до сплати. Якщо трансп-ня здійс власними силами то в-ти скл з: а) варт витрач паливо-мастил матер; б) в-ти на оплату праці водія і нарах на з/п; в) в-ти на відрядж; г) в-ти на обсл-ня під’їзних шляхів власн корист. 4В-ти на страх-ня ризиків по доставці. Методи обліку ТЗВ: 1Метод прямого включ. Він може бути викор на п-вах з незнач оборотом тмц. Відпов до цього м-ду суми ТЗВ безпосеред включ до складу отрим матер цінностей і обліков прямо по Д матеро рах. 2М-д середнього %. За допом цього м-ду вся сума ТЗВ оліков на окремих аналіт рах які відкрив до відпов матер рах з шифром ТЗВ. Щоб знайти варт ТЗВ які необх включ в с/в ГП відпов звітного періоду необх знайти % розподілу ТЗВ. %ТЗВ= (ТЗВ на поч міс+ ТЗВ поступ протягом місяця):(Запаси на поч міс+Запаси що надійш за міс).Облік ТЗВ. Оприбутк ТЗВ відбув так: А 1Оприбут матер цінності від постач Д201 К631. 2Оприбутк варт ТЗВ Д201 К685. 3Відоб зобов по розрах ТЗВ Д641 К631; Д641 К685. 4Відоб погаш зобов Д631 К311; Д685 К311. Б 1Отрим паливо від постач Д203 К631. 2Відоб суму под-го кред Д641 К631. 3Відоб ТЗВ Д20/ТЗВ К685. 4Відоб суму под-го кред Д641 К685. 5 Відоб спис вироб запасів на в-во Д23 К201, К20/ТЗВ; - адмінпотреби Д92 К203, К20/ТЗВ.

31. Визнан, класиф і оцінка зобов. Облік довгостр зобов. Особлив обліку довгостр позик.Зобов’яз - заборгов п-ва, що виникла внасл минулих подій і погаш якої в майб як очік призведе до зменш рес п-ва, що втілюють в собі ек вигоди. Для визнан зобов’яз повинні бути дотрим 2 умови: 1 Оцінка їх може бути достовірно визнач. 2 Існує ймовір зменш ек вигод внасл їх погаш. Класиф зобов'яз: 1 Поточ- які будуть погаш протягом операц циклу п-ва або повинні бути погаш протягом 1р, з дати балансу (короткостр кредити банку, поточ заборг за довгостр зобов’яз, короткостр векселі видані, кред заборг за товари). 2 Довгостр - всі зобов’яз які не є поточними: довгостр кредити банків, ін довгостр фін зобов’яз, відстроч подат зобов’яз, ін довгостр зобов. 3Забезпеч- зобов’яз з невизнач сумою або часом погаш на дату балансу: додат пенс забезп, реструктуриз, виконання гарант зобов. 4Непередбач. 5Доходи майбут періодів- доходи одерж п-вом у звітн періоді але такі що віднос до наступних періодів. Застос принципу обачності, що передб викор в БО м-дів оцінки, які повинні запобігати зниж сум визн зобов. Їх необх визнавати за максим оцінкою. Принцип безпервності оцінка зобов’язань п-ва здійс виходячи з припущ що його діял триватиме і надалі. Заборг оцін за сумою уклад договору. Зобов відобр в балансі за: сумою погаш (поточ зобов); теперішньою варт (довгостр зобов на які нарах %).  Особл обліку довгостр позик.На рах50 «Довгостр позики» ведеться облік розрах за довгостр позиками банків і ін залуч позиков коштами у ін осіб, які не є поточн зобов. За К рах відобр суми одерж довгост позик, а також перевед короткост (відстроч), за Д погаш заборг за ними і переве до поточ заборг за довгостр зобов.

32.Облік поточ зобов ПЗ. Облік зобов по розрах з постачал і підрядн за т-ри (р-ти, п-ги). Облік зобов забезпеч виданими короткостр векселями.Поточ зобов відоб у балансі за сумою погаш – недисконтовою сумою ГК або їх еквівал, яка буде сплач для погаш зобов в процесі звич діял п-ва. ПЗ- зобов, яке буде погаш у процесі звич опер циклу п-ва або має бути погаш протягом 12 міс з дати балансу. ПЗ є:1 короткостр кредити банків; 2 короткостр векселі видані; 3поточ заборг за довгостр зобов; 4кредит забор за т-ри,р-ти,п-ги; 5поточна забор за розрах:- з одерж авансів; -з бюдж; -з оплати праці; -зі страх; -з учасн. 6ін ПЗ: -розрах за нарах %;- розрах з ін кредиторами. Облік зобов по розрах з постач і підряд за т-ри (р-ти, п-ги). Розр між постач і підряд та покупцями необх здійс на підставі уклад договорів купівлі -продажу, викор р-т чи надання п-г. Договір є основ докумен, який забезп дотрим усіх прав сторін госп процесу. При укладанні договору слід врахов, що розрах між контрагентами можуть здійсн 3ма способами :1)100% попередоплата 2)100% післяоплата. 3)Часткова оплата в залежн від обсягів поступ матер цінностей.Отрим матер цінност від постач також може здійсн 3-ма способами: 1Постач матер цінностей п-вом постач.2Вивезен матер цінностей п-вом покупцем. 3Отрим матер цінностей через послуги сторон автотрансп орг-ї. Основ докум який оформ право працівника п-ва на отрим матер цінностей п-ву постачал є дорученням.Доручення- докум суворої звітності, бланки якого підляг строгому обліку: 1Бланки придб доруч оформ актом придб бланків суворої звітності. 2Усі бланки зіпсован та невикорис доручень повинні зберіг в окремій папці. 3На спис таких бланків оформл акт ліквід бланків суворої звітності

4для випис довіреностей заводиться журнал реєстрації випис довіреностей.5На бланку довіреност обовяз зазнач: реквізити сторін; прізвище і паспортні дані особи,що буде отрим матер цінності; підписи кер-ка і голбух; печатка п-ва. 6Доручення недійсне без паспорта, що посвідчує особу. Випис на 10 днів. Особа, яка викор доручення повинна відзвіт в бух-ї не пізніше наступн дня за днем в якому було оприбут матер цінностей. В обліку розрах з постачал і підрядн відоб на пасивних рах 6 класу 631”Розрах з вітчизн постачал і підрядн”, 632”Розрах з інозем постачі підряд”. По К цих рах відоб поточ забог перед постачал,по Д зменш суми поточ заборг в порядку її погашення. Облік зобов забезп виданими короткостр векселями. Облік розрах за заборг постачал, підряд і ін кредит за одерж сиров, матер, т-ри, п-ги, р-ти і за ін операц, якщо на неї п-во видало вексель, здійсн на рах62”Короткостр векселі видані”. Рах62 має такі субрах:621”

Коротк веселі видані в нац вал”;622” Коротк веселі видані в інозем вал”. По К відоб видачу векселів у забезпеч поставок

(р-т,п-г) постач і ін кредиторів і в забезп ін опер, по Д погаш забор за виданими векс, її спис. Видачу векселя в забезп ПЗ перед постачал за одерж сир і матер відоб так: Д63 К62. Погаш зобов, забезп векселем: Д62 К30,31. Аналіт облік веду по кожному виданому

векселю і за строками погаш.

57. Х-ка складов власн кап п-ва.Заг кап п-ва- це сума оборот і необорот майна, яка знаход у розпоряд п-ва. Він скл з власн і позиков кап. Власн кап-це частка в активах п-ва, що залиш в його власн після вирах довгостр і поточн зобов. Він склад: стат; пайов; додатк; ін додатк; резерв; неоплач; вилуч; створ (нерозп приб, непокр збитки). Причому вилуч, неоплач кап і непокр збит мають контрпасив ф-ю, що означ що вони зменш розмір власн кап на ∑ залиш по відпов рах 4кл (р45 ”вилуч кап”, р46 ”неоплач кап”, ср442”непокр збит звіт пер”). Стат кап- зареєстр велич прост чи привілейов акцій АТ, або зареєстр в устан докум розмір стат кап госп тов-ва. Пайов кап - сукуп внесків учасн добровіл розміщ в госп тов-ві з метою забезп фін-госп діял. Він форм за рах обовязк і додатк пайов внесків. Додатк кап явл собою ін кап додат внес учасн у вигл еміс доходу, у вигл дооцін активів, у вигл безоплат одерж оборот активів. Резерв кап сума резервів створ п-м відпов до вимог чинного зак-ва, при чому розмір резерв кап не повинен бути нищим ніж 25% від розміру стат кап. Нерозпод приб (непокр збит)-сума прибут, отрим від усіх видів діял, або сума непокро збитку. Вилуч кап- це факт с/в акцій власн емісії, викупл тов-ом у своїх акц-ів. Неопла кап - сума заборг власн(учасн) за внесками до стат капіт.

34. Особлив обліку доплат, надбавок і ін гарант і компенс виплат.Право на отрим доплат мають працівники в таких випадках: 1Доплати за поєдн професій, отрим працівники які на своєму п-ві окрім обовязків визнач в трудових угодах викон ін роботу на ін посаді чи за ін професією, або обовязки тимчасово відсутн працівника. Розмір доплати визнач на підставі умов зазнач у колектив трудовій угоді. Генерал угодою непередбач гранич розмір доплат за суміщ професій. Розмір таких доплат повинен визнач виходячи з економії, яку отрим п-во від такого поєдн. Кер-кам за поєдн професій доплат не проводять. 2Доплати за роботу у святкові і нероб дні. Робота у святкові і нероб дні оплач у подвійн розмірі: -підрядникам за подвійн відрядн розцінками; -працівникам оплата праці яких здійс погодинно у розмірі подвійн погодин робоч ставки (денної ставки); -працівн які отрим місячні оклади у розмірі одинич погодин (денної) ставки понад оклад. Якщо робота у святкові і нероб дні не перевищ міс норми робоч часу у святкові і нероб дні. Якщо перевищ ці норми, то у подвійн розмірі погодин чи денної ставки понад оклад. За бажанням працівників які працюв у святкові і нероб дні, їм може бути наданий ін день відпочинку. 3Доплата за роботу у нічний час. Розмір оплати у нічний час визнач генерал та галузевою угодами, а також колектив трудов угодами,але в розмірі не нище ніж 2% від тариф ставки за кожну год роботи. 4Доплати за роботу у понадуроч час. Робота у понадуроч час допуск лише у випадках, при чому жінки які мають дітей віком до 14р або дитину інваліда,а також особи які не досягли повноліття можуть залуч до роботи у понад урочний час тільки за письмової згоди. Понаднормові год роботи не можуть перевищ 120 год за 1 рік. Оплата праці у понаднормові год роботи здійсн так: пеші дві понаднормові години 50% і більше від тарифної ставки, решту у подвійн розмірі тарифної ставки. Надбавки стимул х-ру здійсн на підставі нормат зак-ва з метою заохоч окремих категорій працівників, а також за високоякісну і висококваліфік роботу. КабмінУ узгодили з Радою профспілок такі розміри надбавок та премій: 1Надбавка за високу професійну майстерність: -працівники ІІІ розряду – 12%; -IV 16%; - V 20%;- VI і > 25%. 2За класність водіям легков і вантаж авто: -ІІ клас- 10%; -І клас – 25%. 3За високі досягнення у праці: 50% від посадового окладу. 4За викон особливо важливої роботи 50% від посадов окладу. ЗУ ”Про оплату праці” передбач компенсац виплати працівникам: 1Оплата праці за час викон держ і сусп-х обовязків.Оплата здійсн виходячи із середн заробітку працівника за попередні 2 міс. 2Компенсац при переїзді на роботу в інше місто, або місцевість. При перевед працівника на ін роботу якщо це повязано з переїздом в ін місцевість, йому повинні компенс: - варт переїзду його і членів його сім”ї; -в-ти на перевез майна; - добові в-ти за перебув в дорозі у розмірі встановл чинним зак-вом (25 грн. за 1 добу); -працівнику виплач одноразова допомога. На працівника у розмірі посадового окладу на новому місці роботи, для членів його сім”ї у розмірі 25% від посадов окладу на кожного члена сім”ї; -Працівникові також виплачується з/п за усі дні, які він витратив на переїзд, але не більше 6 днів, у розмірі посадового окладу на новому місці роботи. 3Працівн, які направл у відрядж нарах з/п за весь період відрядж у відпов до відрядних розцінок та тарифних ставок. Виплач суми добових витрат у розмірах: 25грн на добу, якщо в рахунок прожив в готелі то 25,20,15,10 к-ть харчуван. Працівн відшкод варт проживан в готелі, варт бронюв номеру в розмірі, що не перевищ 50% варт прожив за 1 добу. За умови наявн підтвердж докум працівників відшкод варт проїзду. 4Компенсац виплати донорам. Працівн, які мають посвідч донора оплач по середньому заробітку усі дні обстеж в мед закладах та здавання крові. В обовязков порядку після дня здачі крові надаєт один день відпоч (або приєдн до щорічн відпустки) із збереж середн заробітку. 5Компенс праців, які скеров на курси підвищ кваліфікації. За працівниками, які підвищ кваліфік з відривом від в-ва зберіг основ місце роботи, а також оплата праці по середн заробітку за попередні 2 місяці. Варт проїзду, виплати добових в-т і відшкод в-т повяз з наймом житлов приміщ.

38. Облік забезпеч наступних витрат і платежів. Відпов до ПСБО11 „Зобовяз”. Забезпеч- це такий вид зобов, точна сума яких не може бути встанов, до настан певної дати розрах, або це зобов точна сума, яких відома, однак на дату склад балансу не відомо точн термін погаш зобов. Забезпеч здійс з метою:1)Виплати відпусток працівникам. 2)Додат пенс забез. 3)Викон гарант зобов і ін подібні випадки. За умови виник в рез-ті минулих подій зобов, які і майбут ймовірно призвед до зменш рес, які втіл в себе ек вигоди обов формув забезп наступ в-т. Сума забезп визнач за обліков оцінкою рес необх для погаш відпов зобов. Виходячи з цього основ умовою формув забезп наступ в-т і платижів є цільвий х-р таких в-т.Тому усі залишки на дату балансу по забез в-т повинні перегляд і коригув виходячи з потреб у забезп наступ періодів. Якщо потреби у забезп виплат немає,то залишок нарах забезп підлягає сторнуван. Планом рах для обліку забезп наступ в-т і платежів передб пасив рах47. За К цього рах відоб збільш суми забезп в коресп з Д відпов витратн рах. За Д рах47 відоб викор зарезервов сум. Основ рах: 471”Забезп виплат відпусток”, 473”Забезп гарант зобов”. По 471 ведуть облік залишків коштів на оплату чергов відпусток працівн, а також облік соц в-т на фонд оплати відпус працівн. Сума фонду відпускних в-т форм протягом року шляхом розподілу її щоміс між відпов витратн рах. Сума щоміс резерву відпускних в-т розрах виходячи із добутку факт нарах з/п і коеф забезп, який визнач як віднош повної річної суми нарах суми відпуск до заг фонду оплати праці.

35. Методика розрах суми з/п при різних формах і сис оплати праці за відпрац і невідпрац час.Під с-мою оплати праці розум спосіб обчис розміру, що підлягає розміру винагороди працівн. С-ма оплати праціі в У регул КЗпП.Крім того існує с-ма угод, яка уклад на відповід рівнях і скл-ся з генер угоди, галуз і регіон угод, колектив і індивід трудових угод. 3 рівні регул оплати праці в У: 1КЗпП. 2ЗУ”Про держ бюдж У на поточ фін рік”. Він встанов гранич норми мінімал з/п і прожитков мінімуму доходів громадян. 3С-ма трудов угод.Суть тарифно-розрядної с-ми в тому, що визнач єдину тарифну сітку розрядів і коеф з оплати праці, а також затвердж схему тарифних розрядів фахівців, професіонал та ін працівн у-в і о-й в якій зазначено певні розряди, які присвоюют працівник за виконув ними роботу. Тарифно-кваліфік х-ка тариф розрядів розробл Мін праці У. Тарифно-розрядна с-ма праці в У має 2 основ форми:1Погод оплата праці. При погод формі оплати праці з/п нарахов відпов до тариф ставки, відпов до відпрацї 1ці часу. 2Відрядна форма оплати праці. При ній з/п нарах за викон роботу у відпов до встановл норм виробітку за за встановл розцінками. І.Погод форма оплати праці має 2 види: 1)Проста погод форма при якій нарах з/п здійс у відпов до відпрац часу.Тарифна ставка ділиться на к-ть роб днав у місяці і множиться на к-ть факт відпрац днів. 2)Погод-преміал форма оплати праці. При цій формі оплати праці крім основ заробітку працівнику нарах премії в межах норм чинного зак-ва. ІІ.Відряд форма оплати праці має 5 видів: 1)Пряма відряд форма оплати праці. При цій формі розмір з/п розрах виходячи з норми виробітку і встанов розцінки за 1цю виробу. Незалежно від к-ті виробітку розцінки за 1цю виробітку не змінюються. 2)Відрядно-преміал форма оплати праці. Аналог поперед виду тільки за кожну 1цю виготов прод понад встанов норм працівник преміюється, або кожна 1ця прод понад встановл норм оплач за підвищ розцінками. 3)Відрядно-прогрес форма оплати праці. При цій формі кожна наступна 1ця ГП оцін за підвищ розцінками. 4)Опосередк-відрядна форма застос для оплати праці працівників робота яких прямо не повязана з випуском конкретного виду продукції. З/п таких працівників визнач по середн виробітку цеху. 5)Акордна форма оплати праці. При цьому виду оплати праці до працівн довод завдання, термін викон та розмір оплати праці за викон завдання.

39. Види податків і обовязк платежів до бюдж і зак-че їх регул.Податки-обовязк платежі п-в і окремих осіб до держ або місцев бюдж. Акциз збір- непрям податок на високорентаб і монопольні товари, які виробл в У або імпорт-ся. Обовязк платеж і- це с-ма встановл зак-вом внесків і відрах юр і фіз осіб, що форм доходи держ фондів. Для узагал інформ про розрах п-ва за всіма видами платежів до бюдж, включ податки з працівн п-ва і за фін санкціями, які є доходом бюджету признач рах 64 «Розрах за податк і платеж». Відпов до чинного подат зак-ва у складі розрахв як за загдерж податк (ПДВ, акциз збір, под на приб, прибутк податок з громадян, платою за землю, подат з власників трансп засобів, митом, єдиним податком, фіксов с/г подат) так і місцев (комунал подат і подат з реклами). Особлив видом розрах є подат зобовяз і подат кредит. Ці розрах признач для забезп обліку подат зобовяз по ПДВ, що виник при отрим передплати, і податк кредиту раво на який зявляєт при оплаті без отрим товарів. До загалдерж обовязк платежів належ митні збори, збір на спец викор лісових і водних ресурсів, збір за георозвідув роботи, рентна плата за нафту і природ газ, збір за забрудн навкол середов, збір на розвиток виноградарства, садівн, хмелярс, держ мито. До місц зборів належ: збір на паркув авто, ринк збір, курорт збір, збір з власників собак і ін. У складі обовязк платежів відобр розрах зі штрафів, пені, неустойок, за неправил нарах і несвоєчас сплату податків, обовязк платежів.

59.Облік додат кап і резер кап. Додатк кап явл собою ін кап додат внес учасн у вигл еміс дох, у вигл дооцінки активів, у вигл безоплат одержх оборот активів. Еміс дохід- різниця між номінал і реаліз варт акцій. В обліку еміс дохід відобр в складі рах42”Додатк капітал” на 421субр. На номін варт акцій скл коресп Д311К46. Еміс дохід п-ва може бути викор для покриття різниці між номін варт і викупн варті акцій у випадку, якщо викупна варт акції перевищ ціну акцій за якою вони були пізніше продані, а також для покриття різниці між викуп і номін варт акцій, які були анульов при умові перевищ викупної варт над номін. Залишки по цьому рах в складі балансу відобр у складі ін додат кап. Дооцінка активів збільш розмір додат кап і відобр по рах423. Якщо на п-ві дооцін активи раніше уцінені, то на суму попередн уцінки п-во отрим дохід Д10 К746 на суму перевищ дооцін над поперед уцінкою п-во отрим еміс дохід Д423 К13. В разі уцінки оз які були поперед дооцін п-во несе в-ти на суму поперед дооцін, які компенс за рах еміс доходу Д423К10. На суму різниці між уцінк і попередн дооцінк скл коресп Д975 К10. Резерв кап сума резервів створ п-вом відпов до вимог чинного зак-ва, при чому розмір резерв кап не повинен бути нищим ніж 25% від розміру стат кап. Джерел формув резерв кап є створ кап (приб звіт року). П-во зобовяз перерах не <ніж 5% від річного прибут на формув резерв кап.Основ мета створ резерв кап- це покриття ймов у майб збитків чи втрат. Крім того резерв кап може викор на виплату дивідендів за привілейов акціями у разі відсут приб у звітн році. Для обліку резерв кап планом рах передбач пасив рах43. По К відобр збільш, по Д викор резерв капіт.

51.Облік ін дох в-т від звич діял -7кл рах. Рах тимчас, викор для накопич даних про доходи за звітн період, в кінці якого їх сальдо перенос на 79. На поч звітного періоду рах 7кл мають 0 сальдо. Кредит (крім рах76 «Страхов платеж») - сума загал доходу, непрямих подат, зборів, платежів. Дебет - щомісячне відоб суми непрям податк, зборів, платежів із суми чистого доходу на рах.79. У п-в, які здійсн облік витрат тільки з застос рах8 кл, в-ти збир на рах80-84, а всі в-ти, пов'яз з інв фін діял на рах 85 «Ін затрати». Прямі витр опер діял спис. на 23, а всі ін на 79
36. Утрим із з/п. Узагал нарах і утрим із з/п (відом за складом оплат і категорій). Відоб розрах по оплаті праці в с-мі рах.Облік утрим із з/п.Нарах з/п відрізн від суми виплач з/п на суму утрим. З працівників утрим такі подат і соц утрим: 1Утрим до ПФ – 0,5% якщо з/п не перевищ прожитк мінімуму і 2% якщо з/п перевищ прожитк мінімум. Гранична норма утрим встанов ЗУ ”Про держбюдж на поточ рік”. 2Утрим до фонду соц страх на випадок тимчас втрати працездатн в розмірі 1,5% а для п-в україн тов-ва сліпих і глухих чисел особового складу ін п-в має не менше 50% інвалідів-ставка утрим складає 0,5%. 3Утрим до фонду соц страх на випадок безробіття 0,5% не менше прожитк мінімуму, крім з/п прац пенсіонерів, утрим не здійс. 4ПДФО його ставка складає 15% від суми нарах з/п після здійс утрим до ПФ, фонду соц страх від тимчас непрацезд, ФСС від тимчас безробіт гранич норми невстан. Кожен працівник з/п якого неперевищ прожитк мінімуму збільш в 1,4 рази і округленого до найближчих 10грн, має право на отрим податк соц пільги в розмірі 50% від мінім з/п. Суми прожит мінімуму і мінім з/п встанов ЗУ”Про держ бюджет на поточ фін рік”. Незваж на зміну розмірів мінімал з/п і прожитк мінімуму протягом фін року для розрах подат фін пільги, берет лише сума затв на 01.01.2008р. і вона залиш незмін протягом усього року. Подат соц пільга ПСП- сума на яку має право зменш оподатков дохід прац-к п-ва. Існують категорії громадян які мають право на отрим 150% ПСП від прийнятої у відпов році суми: 1Самотні матері або батьки, які мають на утрим дітей віком до 18р(к-ть немає знач) ПСП на кожну дитину. 2Один з батьків які утрим дитину інваліда 1 або 2 групи у розрах на кожну дитину віком до 18р 3Батьки, які мають на утрим 3 дітей віком до 18р у розрах на кожну дитину. 4Особи, які є вдівцем або вдовою. 5Особи віднес законом до 1 або 2 категорії осіб постражд внасл чорно катас. 6Особи нагородж грамотами президії ВР УРСР у зв”язку з їх участю у ліквідації чорнобильської катастрофи. 7Особи  учні, студенти, аспіранти, військовослужбовці строков служби. 8Особи, які є інвалідами 1 і 2 групи. 9Особи, яким присуд довічну стипендію, як компенсац за переслідув за правозахис діял включ журналістів. Право на ПСП в розмірі 200% від прийнятої у відпов році суми мають: 1Особи які є Гер У, Героя РС, повн кавалер орденів бойов чи трудов справи. 2Особи які є учаєник бойов дій або які на час воєн дій працюв в тилу і мають відпов держ відзнаки. 3Колишні вязні концтаборів під час 2св 4Особи які були насильно вивезені з терит колишн РС на терит держав, які перебув у стані війни з колишнім СРСР. 5Особи які перебув на терит блокадного Ленінграду з 1941-1944р. При наявності у громадян пільг в оподат з кількох підстав йому надаєт 1 пільга за його вибором. Види доходів, які не підляг оподатк ПДФО: 1Однораз матер допомога, якщо її розмір впродовж 1р не перевищ прожит мінім, на 01.01.поточ р. Суми що перевищ обклад податками. 2Допом що виплач у звязку з вагітністю і пологами. 3Однораз допом при народж дитини. 4Допом по догляду за дитиною віком до 3р. Відпов до ЗУ”Про загальнообовяз держ пенс страх” з осіб які отрим дох у вигл основ додатк з/п у тому числі у натур формі здійс утрим до ПФ в розмірі 0,5% якщо сума доходу не перевищ прожит мінім на 01.01 поточ р і 2% якщо сума перевищ прожит мінім. Згідно ЗУ”Про зальнообовяз держ соц страх у звязку з тимчас втратою працездатн”. З працездат осіб утрим від суми доходу нарах у виляді основ чи додат з/п збір у розмірі 0,5% якщо сума доходу неперевищ суму прожит мінім і 1% якщо сума доходу перевищ прожит мінім. Згідно ЗУ”Про розмір внесків на деякі види загальнообовяз держ соц страх” з працівників утрим внески до ФСС безроб в розмірі 0,5% від суми основ і додатк з/п, крім з/п прац пенсіонерів. Не включ до суми доходу для нарах утрим до ФСС на випадок тимчас непрацездат і до ФСС на випадок безроб, суми нарах лікарн, а також суми нарахі і виплач працівн за договорами цивіл-правов х-ру. Усі суми утрим з працівн повинні бути перерах до бюдж: 1Якщо сума з/п виплач через у-ви банку в день виплати з/п. 2Якщо суми з/п виплач через касу п-ва у натур формі чи з виручки п-ва не пізніше наступ банківс дня після закін здійс виплати суми з/п. 3Якщо з/п не виплач вчасно: а)ПДФО впродовж 30 календ днів наступ за остан днем міс в якому було нарах але не виплач з/п. б)ПФ не пізніше 20 числа міс наступ за місяцем в якому було нарах але не виплач з/п. В)ФСС тимчас втрати працездат і ФСС безробіт, внески сплач тільки по заверш факт виплати з/п. З працівника утрим ін утрим до яких віднос: 1Утрим профспілкових внесків. 2Утрим за виконавчими листами. Профспілк внески утрим із заг суми нарах з/п. Утрим за виконав листами здійс із суми, що залиш після вирах податків і соц зборів. Нарах на ФОП. Кожне п-во незалеж від організ-правової форми і виду діял несе у звязку з виплатою з/п додат зобовязан перед ПФ і ін фондами держ соц страх. До виплат, що нарах на фонд основ і додатк з/п належ: 1Виплати до ПФ за ставкою 33,2% якщо на п-ві працює більше, як 25% інвалідів, то ставка скл 4%. 2до ФСС на випадок тимчас втрати працездат ставка 1,5%. 3До ФСС на випадок безробіт ставка 1,3%. 4до ФСС від нещас випад на в-ві ставка від 0,2% до 13,8% в залеж від рівня ризику виникн нещас випадків на п-ві. Суми допомоги з тимчас втрати працездат не включ до ФОП і не обклад внесками до держ фондів соц страх. Планом рах передб рах651- пасив. По К відоб суми зобовяз п-ва по внесках до ПФ, по Д спис зобовяз в поряд їх закрит. Рах652- пасив, по К відоб зобов по внеск до ФСС на випад тимчас втрати працезд, по Д спис зобов в порядку їх закрит. Рах653- пасив, по К відоб збільш зобов до ФСС на випадок безроб, по Д спис зобов в поряд їх закрит. Нарах до ФСС від нещас випад здійс на окремому субрах до рах65, який відкрив п-вом на власний розсуд, оск спец рах планом рах непередбач.

62.Взаємозвяз і відмін фін і упр обліку.УО, як дисципліна і як певна галузь знань має деякі спіл риси і з ФО, оск в сукуп вони утвор с-му БО. Спільні риси: 1Загал інформ первин обліку викор як у ФО так і в УО. 2Одне й те саме профес середов. Одні і ті самі облік працівн викон роботу як по веденні ФО так і УО, в залежн від поклад на них функ-х обовязк. 3Два види обліку базуют на концепції визнач кінц рез-в. Але ФО дає змогу визнач фін рез в цілому по п-ву, а УО визнач його у розмірі центрів відпов-ті. Відмінні ознаки УО:1Зовніш користув: ФО - контролюючі органи (подат органи), засновн, інвест; УО- внутр корист,менеджери всіх рівнів управл. 2Обовязк складя фін звітн:ФО- обовязк;УО- необовязк. 3Періодич звітн-і: ФО-квартал і річна, у розрізі типових форм; УО- змін інтервал (щоден, щотижн, щодекад, щоміс). 4Залежн від внутр побудов діял, орг-на стр-ра: ФО- незалеж; УО-повністю залеж. 5Свобода вибору веден обліку: ФО- закони, полож, інструк; УО-вільн вибір щодо його ведення кожним субєктом госп. 6Відкриті даних (інформ): ФО- доступ в част фін звітні; УО-конфіденц дані, які станов комерц таємницю. 7Критерії точності: ФО- абсол точн; УО-можливі відхил.

60.Особлив обліку стат кап СК. Облік розрах з учасн за нарах дивідендами.  Стат кап - зареєстров велич простих чи привілейов акцій АТ, або зареєстр в устан-х докум розмір СК госп тов-ва. Зареєстров розмір СК є велич незмінною, оск жодна госп опер немає впливу на зміну його велич. Кожна зміна велич СК в усіх типах госп тов-в окрім довірчих (трасти) визнач на загал зборах учасн (власн) за умови заг згоди. Довірчим тов-м законодавчо встанов мінім розмір СК. Для АТ СК є номін варт емісії простих і превілейов акцій. В обліку СК на пасивному рах40.За К відобр зареєстр в установ докум розмір СК.За Д сума зменш СК внасл виходу 1го з учасн, внасл викупу і анулюв певної к-ті акцій чи внасл прийн рішен про зменш к-ті акцій чи номінал варт акцій. Усі зміни до розміру СК можуть здійсн тільки на підставі рішен зборів учасн чи загал зборів акц-ів при умові погаш зобовяз по внесках до СК і при відсутн заперечень кредиторів. Збільш СК АТ здійс шляхом: 1Обміну облігації на акції одного емітента 2Збільш к-ті акцій 3Збільш номін варт акцій. Н-д:Збільш к-ті акцій оформ коресп Д46 К40.Крім того збільш розміру СК може відбув за рах індексац оз Д423 К40. У разі обміну облігацій на акції 1го емітента розмір СК збільш на номін варт облігацій.Різниця між номін варт облігацій і номін варт акцій відобр:1)Позитив по К741 2)Негат по Д952. Зменш СК відбув шляхом зменш номін варт акції Д40 К672. Різниця між номін варт і сумою зменш буде складати новий розмір СК. Сума зменш повинна бути повернена учасн Д672 К311. Зменш СК за рах зменш к-ті акцій відобр коресп: 1)Д45К311(викуп акцій власн емісії). 2)Д40К45(на суму анульов викупл акцій).

Порядок веден обліку розрах з учасн за заборг по стат внесках. Інформ про розрах з учасник і засновник п-ва, що повяз з розпод приб, узагал на рах67”Розрах з учасн”. На К рах відобр збільш заборг п-ва перед засновн і учасн, на Д її зменш. Облік дивідендів, нарах власн простих і привілейов акцій за рах прибутку або за рах ін джерел, передбач засновниц докум,

ведеться на субр671 ”Розрах за нарах дивідендами”. Виплати, що нарах учасн і засновн за викор майна (земел і майнов паєм), а також виплати част варт активів, що належать учасн (засновн), який вибуває з тов-ва, обліков на субр672”Розрах за ін виплатами”. Аналіт облік ведет за кожним учасн і засновн за видами виплат.

 61. Суть і зміст УО.Розвиток ринк віднос в У почин з 90х. зумовив потребу в обліко інфи, яка необх для управл діял з метою підвищ прибутков субєкта і визнач вкладу кожного структур підрозілу у заг рез діял субєкта.Офіційно термін УО зявивс у ЗУ «Про БО і фін звітність в У». Цей закон містить таке визнач: внутргосп (управл) облік- це с-ма обробки та підготовки інфор про діял п-ва для внутр корист у процесі управл п-м. При цьому зак-вець передб, що п-во самост розроб с-му і форми внутргосп (УО)обл. В даний час ведення УО на п-х вир профілю доцільно оформл докум-но у вигляді окрем розділу в обліков політиці субєкта. Трактуван УО здійсн по-різному в різних країнах: в Фран це вироб облік; в Німеч- контролінг; в Англії,Канаді,Америці - УО.

63. Ф-ї, предмет і об’єкт УО.Предметом УО є контроль за форм с/в прод (р-т, п-г) в розрізі центрів відпов-сті,а також пошук резервів по зниж в-т. Обєкти УО поділ на:1Вир-чі реси-рес, які повяз із здійсн вироб діял. Н-д:необор активи(оз, нематер активи, ін необор матер активи), обор акт в част оборот запасів, трудові рес. Особл викор таких рес є те, що при веденні УО на п-х визрів потреба щодо введ персонал відпов-сті праців-в за викор таких вироб рес. 2Госп процеси- процес постач, процес в-ва, процес реаліз, процес створ на п-ві відпов орг-ної стр-ри, яка є базою для побудови УО. М-д вивч УО явл собою сукупн методів з ін ек дисциплін. До них віднос:1М-ди фін (бух)обліку. 2Методи ек аналізу: факторн м-д. 3М-д статист (індексний). 4Загальнонаук методологіч м-ди дослідж: спостереж, порівнян, індук, дедук. 5Матем м-ди: матем програмув. 6Спеціал інженер розрах, які викор при розрах калькул продукції(робіт,послуг).

64. Етапи розвит УО.Розвиток УО формув 4 етапами: 1Зародж УО. 2Формув. 3Розвиток. 4Інтеграц. І.Зародж УО віднос до кХІХ-пХХст.Х-м для цього етапу було веден обліку в-т з метою визнач с/в р-т,п-г та зведен в-т вцілому. ІІ.Формув УО х-не для періоду 30-60рХХст.Для даного етапу х-м є примінен в країнах з ринк ек такого м-ду обліку в-т як стандарт-кост, який давав можлив здійсн облік в-т на в-во прод (р-т,п-г) виходячи із встанов наперед стандартів, які явл собою гранич допуст велич викор рес на 1цю виготов прод (р-т, п-г). При цьому факт с/в прод повин = станд с/в, яка вирахов по затвердж станд. У випадку виявлення відхилень між факт і стандарт с/в вони підляг відшкод за рах винних осіб. ІІІ.Розвит УО х-ний для пер 70-90р.Для даного періоду х-м є широке примінен компютер, інформ технологій, а також автоматизац в-ва. В звязку з цим виникає потреба у викор інфор оператив обліку з метою здійсн еф-го упр-ня і контролю за діял субєкта. ІV.Інтеграц УО від 90р і до нашого часу.Суть полягає в тому, що УО перетвор у стратегіч. Це озн, що для здійс еф-х упр-их рішень з боку менеджера недостат викор тільки облікову інформ, оск визріває потреба і у необлік інформ: служби марк-гу, відділу план-ня, вир відділу з метою розробки стратег розвит п-ва на майбут.

54.Облік нерозпод прибут(непокр збит). Облік викор приб звітн період. Облік покр збит.Облік нерозпод приб (непокр збит). Одним із основ джерел збільш розміру власн капіт є приб звіт пер. В ек приб звіт пер є створ капіт. Приб - це сума власн капіт створ в резі госп діял, яка реінвестов на потреби п-ва. Для обліку приб звіт пер(збит) викор рах44. За К цього рах відоб збільш приб,за Д відоб збиток звітн періоду та викор приб. До рах44 законод передб 3 субрах: 441”Нерозпод приб”- по К збільш, по Д його викор; 442”Збит звітн пер”- по Д відобр збільш збитку звітн пер, по К зменш (покриття)збит звітн періоду; 443 ”Викор приб звітн пер”- по К відобр суми викор приб у звітн пер, по Д відобр суми викор рах за напрямк викор.
65. Класиф в-т з метою оцінки запасів і визнач фін рез.На практиці викоря різні класиф в-т, при чому вони скл кожним субєктом госп самост. Класиф в-т, тобто групув їх по різних в-х здійс з метою управ в-ми. Тому викор такий підхід, що різні класиф для різних цілей. В-ти груп в розріз таких видів: 1)Вичерп і невичерп. 2)С/в прод та в-ти пер. 3)Прямі і непрямі. 4)Основ і наклад. 1)Вичерпн в-ми є ті які ведуть до зменш активів або збільш зобовяз для отрим доходу звіт пер, або їх ще назив спожиті в-ти. Невичер в-ти, які ведуть до зменш активів або збільш зобовяз для отрим доходів майб періодів, або їх назив неспожиті в-ти. Спожиті витрати знаход відобр в формі №2(фін рез), неспожиті у формі №1(баланс). 2) С/в продї форм в-ти, які назив виробн: -прямі матер в-ти – спис матер на в-во прод; - прямі в-ти на оплату праці – нарах з/п робітникам за вигот прод; -ін прямі в-ти – відрах на соц заходи від нарах з/п робітникам в-ва; - в-ти на відрядж робітників в тому випадку, якщо х-р виконув основ роботи вимагає постійн відрядж робітників в ін місцев. В-ти періоду ті які не вкл до вироб с/в прод, а віднос до того звітн пер в якому вони виникли: адмінв-ти, в-ти на збут, ін опері в-ти. 3)Прямі в-ти ті які мають прямий звязок з виготов конкрет прод (р-т, п-г). Такий звязок проявл у склад відпов первин докум по провед операц. Н-д: прямі матер в-ти, прямі в-ти на оплату праці, ін прямі в-ти. Непрямі в-ти ті які повязані з в-вом неоднорід виду прод, а декільк, до них відн загвир в-ти. 4)Основ в-ти ті які в основн повяз з в-м відпов прод. Як правило основ в-ми є прямі. Наклад в-ти ті які повяз з орг-єю, управлін і обслуг-ям в цехах в-ва. До них віднос загвир в-ти.

66.Класиф в-т з метою прийн управл рішень.З метою прийн управл рішень: 1)Релеван і нерелеван. 2)Постійні і змінні. 3)Маржин і середні. 4)Дійсні і можливі. 1)Релев в-ти ті велич яких може бути змінена внасл прийн управ рішення. Нерелеван в-ти ті велич яких незал від прийнят управл ріш. Н-д: п-во стоїть перед вибором 2 рішень купити новий компютер для ведення обліку на п-ві чи взяти його в оренду. Релеван в-ми у випадку придб компютера буде ∑ сплач коштів за нього. Якщо оренда компютера то ∑оренд плати. Нерелеван буде варт програм забезпеч. 2)Змінні в-ти ті які змін прямопропор при зміні обєму в-ва: прямі матер в-ти, прямі в-ти на оплату праці і відрах на соц заходи. Пост в-ти ті які незалеж від зміни обєму в-ва: загвир в-ти. Н-д оренда приміщень. 3)Маржин в-ти ті які повяз з випуском додат 1ці прод. Середні в-ти ті які в середн припад на 1цю вигот прод. Н-д: вир в-ти на виготов 1 стола 2000грн, а на в-во 2 столів 3900грн. Марж в-ти на в-во 2го стола 1900грн.Середні витрати будуть станов 1950грн. 4)Дійсні в-ти ті які вимаг сплати грош кош або витрач ін активів. Можливі в-ти явл собою вигоду, яка втрач коли вибір 1го варіанту дій вимагає відмов від ін альт-го ріш. Н-д: п-во маючи вільні кош стоїть перед ріш як їх краще реалізув: поклас гроші на депозит чи купити комп і здати його в оренду. Якщо обере 1, то можлив в-ми буде втрата доходу від орендн плати компа. Якщо 2 варіант, то втрат дохід у розмірі % по депозиту.

68. Ф-я в-т і методи її визнач.

Визнач динам в-т дає можлив оцінюв такі в-ти і побудувати їх ф-ю. Оцінюв в-т – це процес визнач динаміки в-т, тобто встанов кільк взаємозвяз між в-ми і відпов факторами. Ф-я в-т – це матем опис між в-ми і їх факторами. У спрощ вигляді ф-ю в-т можна відобр так: y=a+bx. Y- заг в-ти, а- пост в-ти, b-змін в-ти на 1цю прод, х- фактор в-т. На практ мають декілька факторів в-т. Найбільш пошир факторами в-т обир обсяг в-ва прод. Потреба у визнач ф-ї в-т поясн необх: передбач (пл-ня, прог-ня) в-т. Передбач – розрах в-т на майб здійсн як правило за різних рівнів діял. Для визнач ф-ї в-т викор різні методи: 1 Технол аналіз – полягає в аналізі відпов ф-ї діял з метою встанов технолог звяз між в-ми і відпов рез діял. Такий аналіз є різновидом функц-варт аналізу діял. 2М-д аналізу рах – м-д визнач ф-ї в-т шляхом розподілу їх на змін і пост в-ти на підставі вивч даних рах БО. 3М-д вищої-нижчої точки – м-д визнач ф-ї в-т на підставі припущ, що змін в-ти є різницею між заг в-ми за найвищ і найнищ рівнями діял. 4М-д візуал пристос – графіч підхід до визнач ф-ї в-т за якого аналітик візуал проводить пряму лінію включ усі точки. 5Регрес аналіз – статисти модель, яка викор для визнач зміни середн знач залеж змін вел під впливом зміни знач 1ї або к-кох незалеж змін вел. При застос регрес аналізу для визнач ф-ї в-т, заг суму вир в-т розгл, як змін вел, яка залежь від певного фактора в-т (обсяг в-ва, к-ть замовл), який виступ як незалеж велич. 6М-д найменш квадратів – стат м-д, який дає змогу розрах ел-ти ф-ї в-т (а і b) таким чином, що сума квадратів відстані від усіх точок сук, що вив до лінії регрес є наймен.

69.Обєкти обліку в-т, обєкти кальк-ня.Обєкт обліку в-т назив місце виник в-т, тобто вир підрозділ, цех, дільницю чи бригаду. Обєкт кальк-ня – це наймен прод, р-ти чи п-ги, по яких визнач в-ти на 1цю їх виготов. Кальк 1ці – це 1ці вимір обєкту кальк-ня. Вибір кальк-ї 1ці залеж від особлив обєктів кальк-ня. В кальк-их 1цях здійсн розрах ек с/в 1ці прод в цілому, так і в розрізі кожної окрем статті в-т. Види кальк-их 1ць :1)натурал 2)умовнонатурал 3)1ці потужност. 4)1ці часу.

77.Визнач с/в прод шляхом кальк за повн в-ми.Кальк с/в прод за повн в-ми між виробами- це визнач повної с/в прод. У повну с/в прод вход: Прямі(які безпосер повяз з в-м і прямо спис на виготов прод-мат в-ти,на опл праці, ін прям в-ти(А ОЗ). Тобто це є змінні в-ти.Непрям (пост)- які не залеж від обсягів в-ва і не віднос до в-ва окрем виду прод, а одночас до багатьох (загв-чі в-ти, з/п спеціал цеху, в-ти на обслуг об’єктів цеху, в-ти на комун п-ги) пост в-ти у кін звітн пер розподіл на с/в кожного окрем виду прод. Після розподілу прям і непрям в-ти на окрем вид прод отрим повну с/в прод.

92.М-ка склад бюдж в-т на опл праці.Бюдж прям в-т на опл праці план докум в якому відоб в-ти на оплату праці, необх для в-ва т-ів, р-т або п-г у бюдж пер. В-ти праці залеж від типу і к-ті прод, її трудом, с-ми опл праці. Ці дані викор при склад бюдж в-т на опл праці.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         й кредит.

67.Класиф в-т, які викор для контролю викон управ ріш.З метою контролю за в-ми є такі: 1)Контрлі в-ти ті в-ти на велич яких менеджер може впливати: матер в-ти і в-ти на оплату праці робітник 2)Неконтрол в-ти ті на які менеджер не може вплинути, оск їх нарах здійс по наперед встанов зак-вом нормативах: нарах, відрах на соц заходи на з/п, подат з власн трансп засобів, плата за землю, комун податок ( в залеж від чисел робочих). Групув в-т за такими ознаками як: 1За ек змістом. Статті кальк – ті в-ти які повяз з в-м конкрет виду прод (р-т, п-г). Тобто групув в-т в розрізі статей кальк дає можлив одерж інформ які саме в-ти йдуть на в-во відпов прод. Типові статті кальк: 1Сир і матер 2Напівфаб 3Допоміж матер 4Відходи(викл, мінус-ся). 5З/п основ і додатк(робітників). 6Відрах на соц заход 7В-ти на підгот і освоєн в-ва. 8Загвир в-ти. 9Побіч прод (викл)}-Вироб с/в. 10Адмін в-ти.11В-ти на збут}Повна с/в. У зазнач перелік статтей 10 і 11 включ тільки розрах з метою склад кальк с/в прод і визнач ціни її реаліз. Тому, що в обліку адмінв-ти і в-ти на збут не віднос до вир-х в-т (не спис на рах.23), а спис на 79рах.”Фін рез”. Касовий перелік статтей кальк є х-м для п-в обробн галузі промисл: машбуд, легка і харчова промисл. Для п-в добувн галузей промисл: вугільна, нафтова, газова х-ми є відсутн статті „Сир і матер”, оск корис копал є нац багатством країни. Для п-в добувн галузей промис х-м є відобр статті кальк „Аморт оз”, яка не вкл до основ переліку. Тому, що п-ва добувн галузей є дуже фондоємк і аморт оз станов < 30% у стр-рі вир в-т. Як правило окремо кальк статтею виділ на п-х такі в-ти, які станов 10 і >%. Відходи- залишки основ матер, сиров які утвор при в-ві прод. Як правило оцінка відходів здійс по ціні яка є нижч ніж ціна матер з якого вони утвор. Відходи можуть викор для внутр потреб. Тому з метою зменш в-т доціл є своєчас виявл та оприбутк відходів. Побіч прод- та, яка одночас надход з в-ва разом з основ. Відмін між основ і побіч є така: основ завжди калькул, по ній визнач вироб в-ти, які йдуть на вигот 1ці прод; побіч ніхто не кальк, а оцінюв її здійс по цінах можлив реаліз. Під ел-ми в-т розум однор в-ти, які не можливо розчленув на складові. Групув в-т по ел-х дає нам узагал інфор про відпов в-ти вцілому по п-ву, без звязку їх з в-вом конкрет прод (р-т, п-г). Ел-ти в-т (незалеж від галузев та реаліз особлив): 1Матер в-ти. 2В-ти на оплату праці. 3Відрах на соц заходи. 4Амортиз. 5Ін операц в-ти. Групув в-т по ел-х необх для склад обовязк форми фін звітн №2”Звіт про фін рез”. За місцем виникн в-ти поділя на: в-ти в-ва, в-ти цеху, дільниці, техніч переділу. За видами прод: за вироб, за замовл, пос-ми, напівф-ми. За календар пер-и: поточ – періодичн в-т до 1 міс; разов в-ти – періодич >за 1 міс: нарах резерв відпускн; довгостр в-ти – повяз з викон довгостр контрактів > 1 року.

70. Суть позамов м-ду обліку в-т і кальк-ня с/в прод.Даний м-д має примін на тих в–вах де прод виготов окремими екземпл і як правило вона є досить дорогою. Такі в-ва віднос до індивід: в-во підводних човнів, літаків, кораблів, суден, буд-во проектів по індивід замовл, пошив індивід і ексклюз одягу. Для відобр в-т які виник при викон окрем замовлень у бух-ї завод докум(регістр), як картка замовл. В якій зазнач таку інформ: дата склад і номер картки, назва замовл, поч і кін замовл, виконав, а також усі в-ти які виник при викон замовл із посилан на відпов первин докум і зазнач суми таких в-т. По заверш усіх робіт які забезпеч викон відпов замовл у картці визн-ть підсумок усіх в-т, який порівн на відпов із д-вим оборот рах23 відпов субрах який відкрит для відобр в-т по викон даного замовл. Такі суми повинні співпасти, бути однаков. Велич підсумку в-т явл собою грош вираз усіх в-т які пішли на викон замов, тобто явл собою с/в такого замовл. У випадку в-ва дорогої прод викон замовл регул попередо заключн договором між викон-м і замов-м. У випадку наявн таких замовлень необх зазнач таку інформ у картці замовл посил на дату і № картки.

71. Суть попереділ методу обліку в-т і кальк с/в прод.Це такий м-д обліку в-т який здійсн вже у межах не окрем замовл а в межах кожн окремо переділу, який має місце на в-ві. Переділ (стадія, фаза)- сукуп технологіч опер які мають місце на в-ві згідно технолог вигот прод. Примін цього м-ду має місце більше як на 2, 3 промисл п-в, обробн галузей промисл: хіміч, нафтопер, легка, харчова, металур, машбуд, деревообр галузі. Суть даного м-ду обліку в-т поляг в тому що процес виготов в-ва скл з ряду технолог переділів на кожному з яких здійсн відпов к-ть технологіч опер. При цьому вихідна сиров (основа в-ва прод) поступ на 1 переділ де здійсн її спожив і перетвор в нову прод. В рез провед 1 переділу, одерж напівфабр який перед для обробки на 2 переділ, потім одерж напівфабр більшого ступеня готов. При цьому с/в напівф-ту кожн наступ перед відрізн від с/в напівф-ту з поперед переділу на ведич в-т які понесені в наступн переділі і подал його виготов. Кінцева ГП одерж на основн переділі, тому важлив є питання розподілу в-т на остан переділі щодо віднес їх до с/в ГП і в-т які слід віднести до залишків незавер в-ва на кін звітн пер. Примінен попереділ м-ду: Вихід сиров – Переділ 1 – Напівф-т – Переділ 2 – Напівф-т – Переділ 3 – ГП. Застос поперед м-ду обліку в-т на в-ві може здійсн у вигл 2 варіан зведення в-т: безнапівф-й і напівфв-й. М-д визнач с/в прод здійс шляхом сумув в-т, які одерж по всіх переділ і забезп технологію в-ва прод.

79.М-ди визнач нормат в-т.Поняття “норм в-ти” ґрунт на розрах норм в-т на матер, оплату  праці, встанов нормативів на орг-ю та упр-ня в-м. C-ма норм обліку в-ти попередж адм-цію про відхил від норм, що свідч про фін небезп п-ва. Облік нормат в-т є основн для упр-ня безпеки. Якщо вироби відпов стандартам і знаход збут, то і в цьому випадку контроль в-т необх для попередж заявок в-т, підвищ еф-ті в-ва, скороч в-т на закупівлю матер. Нормат м-д обліку в-т в-ва дозвол своєчас виявл і встанов причини відхил факт в-т від діючих норм осн в-т і кошторисів в-т на обслуг в-ва і упр-ня. Всі випадки відхил від норм повинні оформл відповід докум і обліковув. Облік відхил ведет з метою забезпеч своєчас інфи про розміри і причини додатк, непередбач нормами в-т, і прийняття необх орг-х і техніч заходів.
72,78. Суть норм м-ду обліку в-т і кальк с/в прод.Норм м-д обліку в-т найшов широке застос в нашій країні в 30-50р. Базою для якого було примін м-ду «стандарт-кост» у зарубіж країнах. Суть поляг в дотрим таких вимог: 1 Визнач норм с/в прод до поч її в-ва. В основі її розрах кладуть наперед розроб і затверд норми, щодо викор матер рес на 1цю в-ва прод (сиров, матер, паливо, з/ч), а аткож норми викор трудов рес (норми витрач часу на 1цю виготов прод), а також викор нормат (кошториси) щодо викор в-т: адмін, загвир, в-ти на збут. 2 Облік в-т повяз зі зміною норм. Зміна норм на п-ві в процесі виготов прод може мати місце в рез провед різних орг-но-техніч заходів, які призвод до заміни нового устатк, покращ технологій. 3 Щоден веден обліку в-т в межах відхилень, які визнач як різниця між факт в-ми і нормат. Причини виник відхилень від норм є: 1Заміна одного виду матер, сиров на ін у звяз з їх відсут. 2Неправ налагодж обладн, поруш технол яке призведе до додат викор матер. 3 Невідпов кваліф робітників розряду викон роботи. Визнач факт с/в прод із примінен норм м-ду обліку в-т передб алгебраїч сумування усіх відхиль: нормат; в-т повяз з зміною норм; в-т як відхил від норми.

73.Суть кальк с/в прод за видами діял (АВС).Традиц с-ма кальк побуд за принц «прод спожив рес, а с-ма кальк діял передб, що прод спожив процеси, а процеси спожив рес». Суть с-ми поляг в тому, що на певні види прод спис прямі в-ти, а непрямі груп-ся і віднос тільки на ті види прод, що спожив відпов в-чі процеси. Для кожного виду непрям в-т може бути обрана своя база розподілу (з/п, площа цеху, маш-год роботи обладн). В вітчиз практиці ці в-ти (непрямі) спис: - в-ти на утрим і експл маш і облад; - в-ти на підготу і освоєн в-ва нових видів прод; -загвир  в-ти. Дані в-ти можуть розподіл на конкретні види прод. В-во вваж комплек, якщо в 1му технологіч процесі одночас вигот декілька (або один) основ прод та побіч прод і відходи. Особлив є те, що кальк тільки основ прод, побіч прод та відходи оцін-ся за встанов м-ми (оцінка відходів >2 видів). Розріз багатопродук комплек в-во та однопродукт. Процес кальк в компл в-вах потребує виріш ряду методолог питань, повяз з розрах с/в, а саме: -м-ди оцінки попутн прод; -м-ди оцінки відходів; -розподіл загвир в-т(між осн та побіч прод або між основн продуктами); -розподіл в-чої с/в між основн продуктами.

74.Визнач с/в прод шляхом кальк за змін в-ми.Це є м-д директ-костинг - кальк с/в прод лише за змін витр(які є прямими). А непрям(пост) в-ти спис за рах зменш фін рез. Цей м-д поклад в основу скл звіту про фін рез. При цьому у такій звітн визнач показник марж дох, по якому оцін рез госп-ня і вплив пост витр на суму приб. МаржДох=Дох від реаліз – Змін витр, або = Приб + Пост витр. Викор показника марж дох на практиці означ, що всі змін в-ти спис на в-ти в-ва, форм вир-чу с/в прод, тод як пост в-ти відшк і йдут на змен приб.

75.Суть м-ду "директ-костинг".Суть м-у "директ-костинг" в тому, що кальк с/в прод здійс тільки за змін(прям) в-ми. Непрям (постійн) витр спису за рах зменш фін рез. Даний м-д набув широкого примін в діял країн з розв ринк ек. Цей м-д поклад в основу склад звіту про фін рез. При цьому в такому звіті визнач показник марж дох, по якому оцін рез діял та вплив пост в-ти на суму приб. Марж дох явл собою різницю між дох п-ва від реаліз прод і змін в-ти, або це сума приб і пост витр. Викор показника марж дох означ, що всі змін в-ти спис на в-ти в-ва форм вир-чу с/в виготов прод. Пост в-ти відшкод або йдуть на зменш приб.

76.Визнач марж дох для аналізу прибутков та прийн упр ріш.С-ми кальк змін в-ти дає змогу визнач марж дох, широко застосов для аналізу прибутк і прийн управ рішень. Марж дох- це різниця від продажу прод та заг в-ми п-ва. МД відобр внесок сегмента (прод, підрозділу) у покрит пост в-т і формув приб. Отже: МД= Пост в-ти+приб. На відміну від традиц Звіту про приб., звіт побуд на основі кальк змін в-т, відобр МД або к-ка показників МД: в-чий, заг. На практиці застос різні моделі кальк змін в-т. Проста: МД= Дох. від продажу – Змін в-ти. Релеван: МД= Заг пост в-ти – Прямі пост в-ти витр. Подальш розвит кальк змін в-т є кальк продуктивн. Метою такої моделі є відобр продуктивн МД= Дох від продажу – прямі матер в-ти. В У для веден БО й скл зовн фін звітн. ПСБО 16 „ в-ти” передб кальк повного кальк факт змін в-ти і нормал пост в-т. Для розподілу пост загв-чих в-т викор нормал потужн, а ін в-чі в-ти вкл до с/в вироб прод у сумі факт в-т.

85. Застос аналізу «в-ти – обсяг – приб».Аналіз взаємозвя «в-ти-обсяг-приб» - м-д систем дослідж взаємозв в-т, обсягу діял і приб п-ва з метою визнач: обсягу продажу що забезп відшкод всіх в-т і отрим бажаног приб; велич приб за певн обсягу продажу; впливу зміни велич в-т, обсягу і ціни реаліз на приб п-ва; оптим стр-ри в-т. Важливим напрямом аналізу «в–о–п» є передб реакції приб на зміни ін показників діял. Для таког аналізу викор показники: а) запас міцності (ЗМ)- велич на яку досягн обсяг реаліз перевищ рівень беззбитк. Цей показ можна визн як у грош так і натур вимірниках. Він показ на ск 1ць прод або грн можна скорот обсяг реаліз без загрози потрапити у зону збитку.б) коеф запасу міцно (КЗМ)- віднош запасу міцності до обсягу реаліз: КЗМ= ЗМ /Р. Р-обсяг реаліз. Цей показ колив -∞ до +1. Важлив ел-м аналізу взаємозв «в–о–п» є аналіз беззбитков- це побудов на основі розподілу в-т на змін і постій, а також обч точки беззбитк що визн критич обсяг продажу. Точка беззбитк – осяг продажу (діял) за якого доходи п-ва = його в-там або марж дохід = заг постійн в-там. Точку беззб можна вираз в натур (к-ть прод), грош (виручка) 1цях, або у % до нормал потужності. Точка беззб в грош 1цях= Змін в-ти+Пост в-ти. Точка беззб в натур 1цях= Пост в-ти/Марж дохід на 1цю. Аналіз взаємозв «в–о–п» мож здійс за допом граф: беззб, взаємоз обсяг і приб, марж дох.

53.Ек зміст фін рез (при, збитку). Облік фін рез. Згідно ПСБО 3 "Звіт про фін рез" прибуток - сума, на яку доходи перевищ пов'яз з ними в-ти. Збитки – перевищ суми в-ат над сумою дох. Згідо ПСБО 15"Дохід" є від: 1)реаліз- прод,т-ів, ін акт; 2)надан п-г, викон р-т; 3)викор активів ін фіз та  юр особами, рез %, дивіденди. Облік фін рез ведуть на рах79, на який спис всі рах кл7і9

84.Суть м-ду „стандар-кост” і відмін від нормат.М-д обл в-т -це спосіб аналіт груп-ня в-т у бух реєстрах з метою визнач с/в прод (роб, пос).Суть його полягає у веденні обл в-т протягом звітн пер у розрізі встанов стандартів і відхил від них. Розроб стан-ти аналог нашим (у норм м-ді), які явл собою допустиму велич втрачання матер, труд, грош рес на од виготов прод. Стан-кост відрізн від нормат:1)відхил факт в-т від нормат, які мають місце при норма. м-ді, спис на с/в прод, що удорожчує її, тоді як при станд-кості ці відхил спис на винни осіб, які їх і відшкод.А при невстан винув ці відхил спис за рах приб.2) Нормат м-д передб веден обл в-т у зв’язку зі змінами норм, тоді як станд-кост такого обл не предб, оск у розвин країнах виходять з таких міркувань, що розробл стандарти повинні відпов факт в-м і навпаки, тому якщо є відхил, то вваж що стандарт розроб неправил.3)Застос норм м-ду в У регламен відповід інструкц і полож розробл по кожн галузі, тоді як застос станд-косту не реглам жодним докум, оск стандарти розроб кож п-вом самост.

86. Визнач точки беззб.Аналіз беззбитк- це побудов на основі розподілу в-т на змін і пост, а також обч точки беззб що визнач критич обсяг продажу. Точка беззбитк – осяг продажу (діял) за якого доходи п-ва = його в-там або марж дохід = заг постійн в-там. Точку беззб можна вираз в натур (к-ть прод), грош (виручка) 1цях, або у % до нормал потужності. Точка беззб в грош 1цях= Змін в-ти+Пост в-ти. Точка беззб в натур 1цях= Пост в-ти/Марж дохід на 1цю. Обчис т. беззб є важлив ел-ом аналізу але на практиці менеджера більше цікав обсяг і ціна реаліз, що забезп отрим бажан приб.

87. Суть граф м-ду анал  «в–о–п».Аналіз взаємозв «в–о–п»  можна викон різними методами: графіч або розрах (матем). Можна здійс за допом граф: беззб, взаємоз обсягу і приб, марж дох. Графік беззбит показує приб чи збит при певних в-тах. З цього граф видно що за обсягу продажу нижче 80000 1ць п-во за рах доходу від продаж не може відшкод власні в-ти і тому матиме збиток, і навпаки, за обсягу продаж що перевищує 80000 1ць п-во отрим прибу який зрост мірою збільш обсягу продажу. Граф взаємозв «приб–обсяг» ілюстр залеж прибут від обсягу продажу в натур або грош 1цях. З граф видно що в разі відсут доходу від продажу п-во має збитки, що = сумі пост в=т, тобто 240тисгрн. Вел збитк зниж мірою збільш обсягу продажу і =0, коли дох від продажу досяг 800тисгрн. Граф маржин доходу ілюст залеж марж дох від обсягу продажу і в-т п-ва. На цьому граф провод спочатку лінію змін в-т, до яких потім додають пост в-ти. На граф видно що марж дохід зрост мірою зрост обсягу продажу. За обсягу реаліз 80000 1ць (точка беззб) марж дох=пост в-ам, а в разі подал зрост прода забезп отрим і збіл приб.  

88. Релеван підхід до управл ріш.На прийн управл ріш мен-ри витрач зачну част свого роб часу. Ріш можуть стосув довгостр перспек розв п-ва, поточ проблем, що у процесі опер діял п-ва. Довгостр ріш повяз з майб можливос, які прогноз-ся і потреб певних кроків уже сьогодні або найближ часом. Прийнят ріш- цілеспрямов вибір з кількох альт-х вар-в такої дії, що забезп досягн обраної мети п-ва або розвяз певної проблеми. Обліко інформ, що викор для прийн управл ріш має бути: релеван, своєчас, достовір. Релевантність означ, що дані обліку мають задовіл конкрет інформ потреби користув. Релев інформ має бути операт перед і не має містити помилок і упередж оцінок. Релев є такі в-ти і дох, які можуть бути змін внасл прийн того чи ін ріш. Дійсні в-ти що потреб сплати грошей або витрач ін активів. Альт-ні в-ти- вигода що втрач коли вибір 1го напряму дії вимаг відмов від альт-го ріш. Релев в-ти і доходи станов кількіс ел-т релев інформ, але для прийн ріш слід брати до уваги якіс фактор.

90. Орг-ні аспек і ф-ї бюдж-ня.Порядок формув і контрол за викон бюджетів п-в здійсн на підставі норматив актів, полож про облікову пол-ку п-в і різних розподіл докум. Бюджет- являє собою засіб реаліз стратегіч планів п-ва на майбут і тому має такі ф-й: 1Прогн-ня. 2Корис-ня. 3Контрол. При розробці с-ми бюджетів п-ва необх врахов особлив орг-ї і в-ва стр-ри таких п-в, зокрема усі види діял, орг-ю в-ва, технолог цикл, наявн внутргосп звязків по всіх сферах діял п-ва. С-ма бюдж-ня являє собою створ повної цілісної с-ми, яка вкл не лише планові але і факт показн що викор для подальш планув і контролю та коригув стратег цілей на перспект. Бюд-ня явл собою процес пл-ня майб діял п-ва, оформл його рез с-ю бюдж. Тому кожен бюдж явл собою кільк відобр такого плану. Розробка кожного бюдж спрямов на виріш таких завдань: 1Визнач обсягу і складу в-т. 2 Забезпеч покриття таких в-т фін рес з різних джерел. При розробці бюдж має місце викор показн які баз-ся на аналізі минул фін і нефін інформ, прогноз даних про кон’юнкт ринку і наук-техніч розробк. Х-ю ознак бюдж-ня є короткоср. Процес склад бюдж назив бюдж-м циклом і склад з етапів: пл-ня діял п-ва в цілому і також стр-их 1ць за участю кер-в усіх центрів від-сті; визнач показн які будуть викор для оцін діял п-ва; обговор можлив змін які пов’яз з новою ситуац; корист планів з врахув запропон поправок.

91.М-ка склад бюдж придбан матер.Бюдж придб матер міст розрах к-ті матер за їх видами, яку необх придб у планов періоді і в-ти коштів на придб матеріалів. Розрах базуют на потребі в матер, визнач у бюдж викор матер та з урахув зміни їх залишків на поч і кін відпов пер. Запаси матер за їх видами у % до планов потреби у наступ бюджетн періоді, врахов умови постачання і особлив ринку. Бюджет склад з кожн виду матер окремо, а заг сума в-т на придб матер визнач в цілому по п-ву.

93.М-ка склад бюдж наклад в-т.Бюдж вир-х наклад в-т- план докум що відоб наклад в-ти повяз з в-вом прод у бюдж пер. Цей бюдж склад на основі вироб програми, уклад угод (оренди, обслугов) і відпов розрах (аморт). Сума змін вироб наклад в-т у кожному кварталі визнач на підставі ставки розпод. Н-д 790400грн:395200од=2 грн. на од прод. Для спрощ розрах суми окремих статтей змін наклад в-т (з/п, оренда) розпод між кварталами пропорц до заг суми змін наклад в-т. На практиці для кожної ст змін накладн в-т можна застос окрему базу розподілу. Пост накладн в-и теж умовно порівну розпод по кварт. З урахув вказ спрощ бюдж вир накладн в-т.

55. Облік доходів майб періодів.Для обліку дох майб пер пл рах передб рах69 пасив. По Д відоб збільш доходів у звіт пер, які належ до майб пер, по К зменш дох доходів майб пер в порядку включ їх до відпов звіт пер. До дох майб періодів віднос: 1Доходи у вигл авансов платежів за здане майно в оренду. 2Отрим авансових платижів за вантажні перевез. 3Виручка отрим за реаліз квитків театр-видовищ заходів. 4Доходи від перевищ продаж варт обєктів операц варт над їх баланс варт. 5Доходи від перевищ продаж варт об”єктів фін оренди над їх баланс варт. 6Доходи від реаліз путівок. 7Абонент плата за корис засобами звязку.

97.Понят і класиф центрів в-сті.Децент управл- делегув повноваж з прийн ріш. Вона має переваги: 1Можлив вищ кер-ва зосеред на глобал стратег проблем і ріш. 2Оператив прийн ріш на відпов рівні тими кер-ми, які найглиб розум на суті пробл. 3Мен-ри нищ ланок набир відпов досвіду, що дає їм можлив з часом обійн більш відпов пости, а компан готують хорош топ мен-ів. Недоліки: 1Усклад процесу коорд діял 2Можл появи внутр нездоров конк-ї 3Збільш в-т на утрим обслуг персоналу. Отрим мен-м права самос прийм ріш озн водночас відпов за наслідки його роботи. Центр в-сті- підрозд який очолюв кер-м і несе персон в-сть за рез його д-сті. Облік за центрами в-сті це еф-на с-ма яка грунт на таких принц: 1Мен-ри відпов лише за ту д-сть, що переб під їх контроле 2Мен-ри беруть учас у визнач цілей за якими оцінюв їх д-сть. 3Мен-ри намаг досягти постав мети перед ними і їх підрозділами. 4Існує чітка визначен ролі обліку в с-мі заохоч працівників. 5Звіти про викон бюдж склад регуляр і викор для оцінки центрів в-сті. Створ і ф-ня с-ми обліку за центрами в-сті передб: 1Визнач центрів в-сті. 2Склад бюдж для кожног центру в-сті. 3Регуляр склад звітності про виконання. 4Анал причин відхилень. 5Оцінка д-сті центру. Основою обліку за центрами в-сті є: закріпл в-т і доходів за кер-ми різних рівнів і системат контроль за викон ними затвердж бюдж. Типи ц-ів в-сті: 1Ц-ри в-т. 2Ц-ри дохо. 3Ц-ри приб. 4Ц-ри інв-й. Ц-ри в-т- ц-р в-сті кер-к якого несе в-сть і контрол в-ти, але не контрол дох і інвест в активі ц-ру. Ними є більш підрозділів п-ва: цехи, відділи, дільн. Ц-ри в-т поділ на: 1Ц-ри технол в-т (підрозд основн і допом в-ва). 2Ц-ри дискрец в-т. (науководосл інс-ти і лаб-рії, адмін підрозд п-ва: відділ кадрів, бух-я, част підрозділів, що забезп збут прод: відділ реклами). Ц-ри дох (відділ продажу; фірмов магаз п-ва; регіонал предст-ва0. Ц-ри приб- тут кер-к контрол дох і в-ти, але не контрол інвест в активі ц-ру. До них віднос більш бізнес 1ць мережі компанії: ресторани, готелі, філії, відділи. Ц-ри інв-й- кер-к контрол одночас дох, в-ти, інв-ї в активи центру (компанії або філії, дочірні п-ва).

98.Обл і оцін д-сті ц-рів в-т.Оцінку д-сті ц-ів дискрец в-т здійс на підстав рез бюдж даними ц-ів. Оцінку д-сті ц-ів технологіч в-т здійс на підстав стандар в-т- в-ти необх для в-ва прод або надан п-г за нормал умов д-сті. Виділ 3 види стандарт: 1Базисні ст-ти- довготерм ст-ти в-т, які встановл на термін 2-5р з метою вияв динаміки цін і прод праці. 2Теоретичні- можуть бути досягн за ідеал умов д-сті. 3Поточні- відобр в-ти необх для в-ва прод у звітн пер за наявн умов д-сті. Ці станд встанов з урах існуюч технол, орг-ї в-ва, прод праці, кваліф прац, тарифних угод. С-ма кальк-ня ст-них в-т- с-ма облі, що викор ст-тні в-ти з метою контрол в-т, прийн ріш щодо цін, оцінки викон бюджів, усвідом в-т управл за відхил. Ця с-ма охоп: 1Встанов ст-тів в-т. 2Накопич даних про факт в-ти. 3Аналіз відхил і склад звітн. 4Дослід відхил. 5Внес відпов корективів. Відхил від ст-тів вияв зазвича наприкін міс і відобр у звітах ц-ів в-сті. Вони можуть бути спричин такими факторами: 1Відхил змін вироб наклад в-т зумовл 2чинн: а)Відхил за рах ціни = (Бюдж ціна на 1цю рес–Факт ціна за 1цю рес)*Факт к-ть викор рес. б)Відхил за рах еф-ті викор рес=(Бюдж к-ть викор рес– Факт к-ть викор рес)*Бюдж ціну на 1цю матер ресв. 2Відхил прямих матер в-т виник внасл динаміки ці і за рах викор рес. а)Відхил прямих матер в-т за рах ціни =Факт к-ть*Стандар ціну–Факт к-ть– Факт ціна. б)Відхил за рах викор рес= (Станд ціна–Факт ціна)*Факт к-ть.

99.Облік і оцін діял ц-ів доходу.Для оцінки д-сті ц-ів дох необх зістав бюдж і факт суму дох, визнач відхил і проаналіз причини виник таких відхил. Заг відхил дох за рах обсягу продажу є сумою відхил дох за рах продажу окрем виробів. Відхил за рах обсягу продажу=(Факт обсяг продаж виробу–Бюдж обсяг продаж виробу)*Бюдж ціну виробу. Відхил за рах обсягу продажу можна поділ так: 1Відхил за рах комбінації продажу є сумою відхил за рах доходу окрем виробів внасл комбін продажу. Відхил дох від продажу виробу за рах комбінації продажу=Бюдж ціна виробу*(Факт питом вага продаж виробу–Бюдж питома вага продаж виробу)*Факт обсяг продаж всіх виробів. 2Відхил за рах обсягу(к-ті)продажу=Бюдж ціна виробу* (Факт обсяг продаж всіх виробів–Бюдж обсяг продаж всіх виробів)*Бюдж питома вага продажу виробу.

100.Обл і оцінка д-сті ц-рів приб.Оцінка д-сті ц-рів приб здійс за допом аналізу досягн або перевищ бюдж приб. Такий аналіз провод на основі сегмент звіту про прибут- це звіт про приб, який відобр дох, в-ти і фін рез д-сті п-ва вцілому і його стр-них підроз. Анал відхил приб за рах прода визнач на основі марж дох на 1цю виробу. Таке відхил марж дох за рах ціни продажу=(Факт марж дохід на 1цю продажу-Бюдж марж дохід на 1цю прод)* Факт обсяг продажу виробу. Відхил марж дох за рах обсягу продажу=(Факт обсяг продажу–Бюдж обсяг продажу)*Бюдж марж дохід на 1цю продажу. Відхил марж дох за рах обсягу продажу може бути зумовл к-тю і комбінацією продажу= (Факт обсяг продажу–бюдж обсяг продаж) *Бюдж серед марж дохід на 1цю виробу. Відхил марж дох за рах комбін продажу= (Факт обсяг продажу виробу–Бюдж обсяг продажу виробу)*(Бюдж марж дох на 1цю –серед марж дох).

101.Облік і оцінка д-сті ц-рів інв-й.Найпошир показн для оцінки ц-ів інв-й є показник прибутков інв. Прибутк інв= Приб/Інв-й кап. Прибутк інв-й змін під вплив таких чин: 1Прибут. 2Інвестов кап. 3Оборотн кап. Чутлив прибут інв= Приб* Оборотн кап (це ф-ла Дюпона). За допом даної ф-ли можна: 1Визнач збільш доходу від продажу. 2Зниж в-т. 3Зменш інв. Для оцінки д-сті ц-рів інв-й можна викор показник залишк приб. Залишк приб= Факт бюдж приб–Мінім необх приб ц-ру інв. Мінім необх приб ц-ру інв назив ще платою за кап. Плата за кап= Інв капітал* Мінім норма приб.

104.М-ди викор контрол за викор матер у в-ві.Є 3 м-ди контролю: 1 Докум – суть у тому що спис матер на вироб потреби здійс в межах затверд норм. Відпуск матер провод по типових докум: ЛЗК, вимога, внутр накладна. Якщо має місце зверх лімітне викор матер, то встанов причини і винуватців. Якщо причиною є збільш в-ва то випуск нова лімітка. Вимога має примін у випадку однораз відпуску матер на вироб потреби. Внутр наклад викор при відпуску матер на госп потреби. 2Метод розкрою за партіями сиров-викор в тих п-вах де здійс розкрій тканин, шкіри, металу. Х-им для даного м-ду є те що на відпов партію матер яка відпуск у в-во вивод к-ть одерж з неї заготовок і відходів. Після провед факт розкрою до неї запис факт викор матер і порівн факт розхід із норматив, визнач відхил між ними (економія чи перев-ти). 3Інвентар м-д викор на тих в-вах де не доціл застос перші 2 методи. В-во з коротким технологіч циклом виготов прод (хлібобул галузь). На таких в-вах доцільн є провед інвент-ї за менші відріз часу (день, доба). Викор даного м-ду перед такий розр щодо визнач велич викор сиров на в-во.

106.Викор внутр звітн для аналізу д-сті, види.Внутр звітність- це управл звітність, яка викор для надання операт, релев інфи управлінцям різних рівнів управл і явл собою с-му взаємопов показн, які х-ть рез роботи різних стр-них підрозділів п-ва. В залежн від цілей управл внутр звітність поділ на 3 види: інформ звітність, звітність про ек рез, результатив звіт про персонал від-сть. Дані види звітнос які викор в залеж від цілей управл для провед аналізу д-сті, склад у таких формах: 1Інформ звітність склад на запит управлінців для інформув їх операц, які мали місце на п-ві за певний час; 2Звітн про ек рез викор для оцінки д-сті стр-их підрозділів і є підставою для прийн короткостр управл ріш. Формами такої звітн є рапорти і звіти про рез роботи за день, часу роботи обладн. 3Результатна звітн про персональну від-сть складається з методів одерж техніч показн про рез роботи підрозд, в ній зазнач інформ про факт показники шляхом порівн її з планов бюдж показн і встанов відхил і винуватців.

110.Реглам обліку за міжнар ст-ми.Перші спроби держ реглам-ї проведі в Іспа у 18ст., де бело встанов певний порядок заповн облік книг. Держ регл-я здійсн за допом: законів, постанов, інструкцій. Але цьому сприяє суперечл інтересів груп, які мають причетн до госп д-сті. Акц-м необх мати гарантії щодо сумлін адм-ції п-ва; подат органи щодо сплати подат вчасно; кредит-м – забезп кредитоспром субєктів. Виникло питан про ступінь реглам-ї (повністю чи частково). Щодо орг-них моделей обліку, то їм властива певна його регл-я: 1 Британо-амер і інтернац моделі мают мінім регл-ю. 2 Контин виділ жорстк регл-ю. 3 Півд-амер має узагал варіант, змішана. Міжнар регл-я зяв у звяз з розвит транснац компаній. Вона здійс за допом ст-тів – це встанов і викор комплексу правил з мет-ки і орг-ї обліку для забезп оптим облікового процесу. Підходи до виріш проблеми уніфікації (узагал) БО: шлях гармоніз і станд-ії. Ідея гармонізації різних с-м БО реаліз в ЄС. Суть: в кожній країні може існув своя модель орг-ї обліку і с-ма стандар, що її регул. Головне, щоб ці станд не супереч аналог станд в ін країнах, тобто були в гармонії між собою. Ст-ція – відбув на основі розроб і затвердж МСБО, які носять рекомен х-р.

111.Заг принципи побуд міжнар ПР БО.ПР в БО назив їх групув за ек змістом, признач і стр-рою в сис-му переліку. Міжн с-ми цих планів станов таке їх груп, що дає можлив обліковувати і контрол госп д-сть  у межах окрем п-в і країн, так і на міжнар рівні. Сьогодні створ 3 міжна ПР БО: 1 ЄврСоюзу 2 Афр Союзу. 3 Англосакс облікова с-ма. Принц побуд ПР БО: 1 Міжнарі вимоги до БО:*точне відобр майн і фін стану п-ва;*правил оцінки засобів і джерел (перв, ліквід, балан, аморт);*наявн облікових періодів;*постійн м-ів які викор; *повнота охопл обєктів. 2 Чітке визнач в ПР 4 їх катег:*баланс рах (актив, пасив, акт-пас);*рах для визнач рез д-сті п-ва (7, 9 кл рах);*рах управл бух, що викор для прийн страт ріш;*рах за допом яких поєдн дані фін і управл бух. 3 У більш регіонів у нац ПР відокрем основ рах, субрах 1го і 2го порядків, тобто орг-я аналіт обліку.

124.Особлив оцінк необор активів.Оцінк необор активів передб процес визнач варт вказаних необор активів. Оцінку необор активів провод у 2-х випадках: при надходж і при вибутті. У заруб практиці є такі методи оцінки необор активів: 1 Перв бал варт (поч варт)=Ціна придб+ТЗВ+В-ти монтажу+Підгот обєкта до роботи. 2 Ліквід варт- сума коштів яку компан розрах одер на дату реаліз активу. 3 Аморт варт- різниця між (поч) перв варт і ліквід варт. 4 Правд варт оцін активи фірми у напрямку співвіднош ціни акції до доходу. 5 Поточ варт мета оцінки поляг в обчис приблиз рівня рентаб обєкта велич майб приб і дох. 

108.Принц відмін БО за кордоном і в У.Облік в У зареглам Мінфін і органами статис і визнач форми бух і статис звітнос. Усі розвин країни вважь норм явищем викор міжнар бух стан, оск при цьому зрост довіра з боку інозем інвесторів до фін звітн, зменш ризик фін втрат через незадов орг-ю нац с-ми обліку і звітн. Отже, якнайшв введ міжнар с-ми обліку і звітн в У дасть змогу повніше врахув інфор потреби управл, сприят швидк залуч іноз кап до розвитку ек нашої д-ви. Статус гол бух як держ контролера не відпов ринк умовам. За орг-ю і стан БО на п-ві повинен нести від-сть тільки її власник або кер-к п-ва, який відпов перед власником за майно, зобовяз п-ва, його еф-ну д-сть і кінцеві рез роботи. Тільки власник або кер-к відпов перед держ подат органами за достов обліку, правильність нарах і сплати податк. Суттєві зміни необх внести в мет-ку обліку в-т в-ва і обігу. Мет-ні прийоми до кальк обліку замкнулися у нас на рівні практики 20х– поч30рХХст. Висновки: 1Ідея впоряд с-м і методів БО в остан третХХст повяз з реаліз гармоніз і стандартиз, тому У потріб доклад зусиль, щоб вступ в Комітет Міжнар бух станд (КМБС) і отрим підтрим на міжнар рівні. 2Вихід У на міжнар рівень у недалек майбут стане можлив лише за умови визн нею МБС. Розвиток вітчизн фондов ринку може бути приск у рез адаптації цих станд. 3Входж У в процес гармоніз не означ якоїсь різкої зміни в мет-гії і практиці бо. Необх провес детал аналіз основ особлив і відмін укр і міжнар с-ми обліку. Після цього можна буде вияв, наск обгрунт чи необгрун зауваж захід спеціал і бізнесменів про недоскон вітчиз с-ми БО. 4 Термін„стандартиз” щодо БО має зовсім ін знач, ніж традиційне в нашій країні, повяз, н-д, із д-стю Держстанд. Нам необх перейти до нових принципів регул обліку, які перед зіставл і узгодж ролі держ орган, профес орг-й і міжнар інститутів, подолати перешк в мет-ному, орг-му і псих-му аспек.

110.Суть і класиф необор активів.В зару обліковій практиці поняття НА позн різн термінами: пост активи, споруди і обладн, власн і ін. У Швейц НА в балан обєдн в 1 групу – „ОЗ”, в Росії- „Позаобор активи”, що вкл немат активи, оз і доходні вклад у матер цінності. В Німеч- основ кап і фін активи. В Єгипті- основ кап (ОЗ), морал (немат активи), рес активи (прир рес). В заруб практ більш країн ділять на такі види НА: 1 Матер активи (оз, будівлі, земля). Вони мають фіз (натур) форму. Оск термін викор землі необмеж це єдиний вид матер активів за яким не нарах аморт. 2 Прир рес за ек-м змістом відрізн від землі тим, що вони видобув і переробл як початкова сиров для в-ва. Особливт природ рес є те, що вони піддают не зносу, а вичерп (виснаж) і це означ їх поступ зменш.3 Немат активи (права, ліцензії, патенти). 4 Довгостр фін інвест.

126. М-ди нарах аморт ОЗ. Всі матер активи крім землі мають обмеж термін викор. Після кількох років експл засоби в-ва стають повн непридат. Два види зносу: 1 Фізич знос є рез їх викор, експл і дії прир факторів. 2 Морал знос- процес у резі якого активи невідпов сучас вимогам внасл НТП. Аморт- це процес поступ перенес варт оз, що експл у варт гп у вигляді аморт відрах. У заруб практиці є багато м-ів нарах аморт на оз але найчас викор такі: 1 Прямолін м-д. 2 Вироб м-д. 3 М-ди прискор спис: а) м-д спис варт за сумою чисел (кумул); б) м-д зменш залишку (подв запис). Прямол м-д – аморт варт обєкта рівномір спис протягом терміну його служби. АВ=(Перв варт–Ліквід)/Термін служби. Вироб м-д - кожна госп опер (1ця прод) тягне за собою однак вел аморт активу на якому її здійс або виробили. М-д застос де зношув обєкта повяз з частотою його викор. АВ=(Перв варт–Ліквід)/К-ть викон опер, роботи або 1ць викон прод. Суть приск м-ів полягає в тому, що на поч експл оз суми нарах аморт значно перевищ амортиз суми, які нарах в кін терм служби обєкту. Викор ці м-ди виход з того що багато видів ОЗ вироб призн діють еф-ше поки вони ще нові, тобто в перші роки їх експл. М-д суми чисел (кумул). АВ=(К-ть років/Сума чисел)*(Перв варт– Ліквід варт). М-д зменш залишку. Почат варт авто 20000$, ліквід 2000$, термін 4 роки. Нарах аморт при подв нормі аморт, якщо при рівномір станов 25% буде 50%.

117. Оцінка дебіторської забор-гованості (облік сумнівних бор-гів). Дебіторська заборгованість- зо-бов”язання покупців і інших осіб пе-ред компанією. В зарубіжній практиці вона поділяється на: поточну до 1р., непоточну більше 1р. Оцінка дебі-торської заборгованості, тобто облік сумнівних, безнадійних боргів. Проб-лема оцінки виникає в момент склада-ння звітності. У фін-му обліку США моментом реалізації прод-ї визнача-ється їх відвантаження, тобто виписка покупцям рах-ків. Рах-ки, що не опла-чені покупцяи в зазначе-ний термін називається сумнівними боргами. Їх визначення проводять у кінці звітного періоду перед склада-нням звіту про прибутки і збитки, і відображають за-писом: Д-т „Видатки із сумнівних бор-гів”, К-т „Резерв на покриття сумнів-них боргів”. В облі-ковій практиці застосовують 2 Мето-ди підрахунку величини за сумнівні борги: *Метод прямого списання- застосовується рід-ко оскільки не можливо визначити одразу коли заборгованість є безнадій-ною. * Метод у процентах від нетто-реалізації- полягає в тому, що визнача-ється середній % втрат за сумнівними боргами за 3 попередні роки.

128.Типи компан і їх вплив на процес склад звітн.В заруб практ розрізн 3 типи (види)компан:1Індивід(приват)2Парт-во (тов-во)3Корпор.Індивід- приват п-во власн якого приват особа, яка створ це п-во для одерж приб. Це п-во не є юр ос і згідно із зак-вом невідділ від його власн. Всі доходи п-ва є дох його власн і відпов приб вкл у Деклар„Про дох власн”. Тільки в БО п-во відділене від власн і тракт як окрема госп 1ця. Продаж п-ва веде до виник нового п-ва. ІІ Парт-во (тов-во)- належ 2 і більше особам і управл ними на осн письм угоди. Пар-во не є юр ос. Приб вкл в персонал Деклар„Про дох власн”. У БО тракт як госп опер. ІІІКорпор- окрема юр ос, що має свої права і обовяз незалеж від прав і зобов власн. Кап розподіл на акції, а к-ть власн визнач к-тю цих акцій. Термін дії корпор необмеж. Є можлив додатк залуч капіталу: шляхом емісії акцій. Недоліки корпорації: подвійне оподат. Тобто: 1Приб оподатк подат на приб від юр ос. 2Дивід отрим в рез розп приб опод на дох приват (фіз) ос
113.Облік гудвіла і нематер активів.Нематер активияк і всі ін рес, що визн активами, піддают ідентифікац. Виняток - гудвіл. Цей актив можна назвати таким, що ідентифік, лише умовно, адже його хоча і можна передати ін компанії, але тільки разом з рештою всіх активів і зобов’язань, і відокремити його від інших активів зможе лише покупець. Нематер актив визнаєт в обліку, якщо і лише якщо: а) є ймовірність надходж ек вигід від його викор;  б) його вартість піддається достовір оцінці. Викон цих умов щодо будь-якого нематер активу прямо залеж від його ідентифіковуваності. Умова ідентифіковуваності нематер активу вваж викон й у разі, коли виник із договірн та ін юр прав, зокрема невідокрем від компанії. С/в нематер активу, придбан внаслідок об’єднання компаній, дорівнює його справедл варт на дату придбан. Під справедл варт як за міжнар стандартами, так і за нац П(С)БО розум сума, на яку актив може бути обмінен або зобов’яз викон при операції між добре поінформов, зацікавл і незалеж сторонами. Ін словами, це ціна, за яку один суб’єкт згоден продати щось, а ін - купити; за умови, що ці особи ніяк між собою не пов’язані, щоб робити один одному певні поступки або навпаки, здійсн тиск. Визначя терміну справедлива вартість не має віднош до випадків ліквідації п-ва або до ін обставин, що змуш його продавати свої активи на невигідних для себе умовах. Йдеться про поточну діял, яку п-во не має наміру припиняти в найближч майбутн. Поняття справед варт має розгл у контексті принципу безперерв. Оск справед ціна завжди є орієнтов на поточ ринк ціну, то під справедл варт розуміється ринк вартість. ГУДВІЛ Якщо варт активу не піддаєт достовір оцінці, то цей актив не визн окремо, а отже, його вартість позначиться на сумі, на яку буде оцінено гудвіл. Залишкова вартість купівлі (об’єднання), що утвор після визнан й оцінки активів і зобовяз, що ідентифік, і є його фактич варт. Інакше кажучи, гудвіл — це перевищ варт купівлі над справед варт придб частки чистих активів, що ідентифік на дату купівлі. І навпаки: перевищ справед варт над варт купівлі — це від’ємн гудвіл. Н-Д Якщо компанію придб за 2,7 млн. грн, а справедл варт ідентифік під час купівлі активів станов 3,0 млн грн, то різниця 0,3 млн грн визнається від’ємним гудвілом. Після отрим права власн на активи, зобов’яз і капітал компанії, що придбавається, всі ідентифік та оцінені активи реєстр за д-м відповід рахунків у кореспонд з рах зобов’язань. Згідно з діючим Планом рахунків, це може бути рахунок 685 «Розрах з ін кред-ми» або 377 «Розрах з ін деб-ми», 371 «Розрах за авансами виданими»), якщо оплата відбул раніше, ніж було отрим право власності. Таким чином, в обліку визнаєт борг перед попередн власником (або закрив його борг, якщо оплата здійсн раніше), активи якого з’явилися на балансі компанії-покупця. При цьому зобов’яз, пов’язані з придб таким чином активами оцін-ся. Якщо внаслідок проведеної ідентифік та оцінки гудвіл виявл від’ємним, то ця сума негайно визнаєт в доходах поточн (звітн) періоду

115. Облік ГК.Обор акт вкл ГК, запаси, незаверш в-во, ДЗ, швидкореал цінні папери (короткостр фін інв). ГК: ГК в банку і в касі. В балан всі ГК відоб однією статтею. Заруб компанії намаг тримати менше готів грошей (коштів), а осн платіж докум є чеки. Грош готівку, що є в касі викор переважно для дрібн розрах і назив „дрібною касою”. С-ма веден «ДК». В компанії є регул в-ти сума яких невелик, тому випис чек немає потреби (купівля пошт марок, канцтов, відрядж). Встанов фіксов велич фонду «ДК», що період поповн на суму витр грошей, що знову станов ту саму фікс вел. При видачі грошей видают ваучер на якому вказ: дату, суму, назву в-т. Проводки: 1Утвор фонд ДК (отрим готівз банку): Д „ДК” К „ГК”. 2 Відобр видачу грошей з „ДК”: Д„Рах в-т” К„ДК”. 3 Відоб попов „ДК”: Д „ДК” К„ГК”

116.Обл короткотер інв у цін ліквід акт.Найліквідн активами є ГК. Наступ стоять у балансі короткотер інв. Як правило у фін стійких компаніях є певний надлиш готів і безготів коштів, які необх для забезп нормал ф-ня д-сті фірми. Більш компаній пускають ці кошти в обіг, особл в період дії висок кредит ставок–на термін депозит рах, депозит сертиф, ін цін пап. Таке вклад кап назив короткост інв в цін пап. Відобр короткостр інв в обліку при їх купівлі за с/в придб. Н-д: Компанія придб за 10000$ казнач вексель, що є короткотерм позикою д-ві, термін опл якої настає через 100 днів. Д„Короткотер інв” 10000$ К„ГК” 10000$. Дох за короткотер інв відоб за їх надход. Проводка: Погаш д-ою казнач вексель на суму 15000$. Д„ГК” 15000$ К„Короткотер інв” 10000$ К„Приб” 5000$. При продажі цін пап компанії несуть приб(збит) залеж від рівня котирув цін пап на фонд біржі.

117, 118.Заг підхід до управл ДЗ і відо їх у балДЗ- зобовяз покупців і ін осіб перед компанією. В заруб практиці вона поділ на: поточ до 1р, непоточ більше 1р. Управл ДЗ належ фін мен-ру компанії, великий вплив на її велич також має голбух. Управ ДЗ:1 Визнан умов надан кредиту при продажу т-ів (термін, с-ма скидок,надбавок). 2 Визнач гарантій під які надаєт кредит; найпрост спосіб продажу т-ів, відкриття рах коли за умовами контрак покупцю видають рах який визнає (рахи до отрим). Складніш спосіб - письм зобовяз клієнта заплат гроші, тобто здійсн розрах векселями. 3 Визн надійн покупця чи ймовірн надійн т-ів. Здійсн на основі опублік рейтингів компанії. 4 Визнач суми кредиту провод на основі розрах і можливості повторн замов. 5Визнач політики „збору” ДЗ. За визнач плату компанія може передати право на отрим ДЗ спеціал фірмі яка цим займ. Розглян ДЗ поділ на дві групи: рах до отрим і векселі до отрим.

124.Облік короткотер зобов.Короткотер зобов- це зобов, які мають бути погаш протягом 1 р. Вони погаш в рез викор обор активів або за рах утвор нових короткотер зобов. Короткотер зобов поділ на 2 групи: 1Детермінов (чітко виражені) зобов які чітко визнач контрактом, зак-ми вимогами і точно обумов велич: рах до опл, векселі до опл, дивіденди до опл, подат до випл, ін нарах зобов. Рах до опл – заборг компанії за т-ри (р-ти, п-ги), що виник в рез придб але ще неоплач. У випад неоплати компанія може видати вексель.

119.Оцінка матер- вир запасів.Оцінка вироб запасів- процес визнач їх варт. Оцінк запасів провод у 2 випад: а) при надходж запасів визнач перв варт, яка вкл ціну придб, ТЗВ, монтаж і ін в-ти; б) при вибутті запасів у заруб країнах викор такі м-ди оцінки запасів: *М-д специф ідентиф (у нас м-д ідентифік варт). Суть полягає в тому, що він закріп факт варт за конкрет 1цею запасу. Він найчас викор при купівлі-продажі 1ці прод які мають велику варт у невелик к-ті (авто, ювелір вироби, літаки).

*М-д середн варт. При цьому м-ді варт матер запасів обч шляхом ділення усієї варт т-рів (Зал на поч міс+Всі т-ри що надійш) на к-ть 1ць цих т-рів. У рез-ті одерж середньозв варт 1ці т-ру. Цей м-д врах всі ціни за якими були придб т-ри протягом звітн пер. Дехто критик цей м-д, бо вваж що необх приділ більше уваги остан за часом цінам, бо вони найбіл вплив на рівень дох і прийн управ ріш. *М-ди оцінки запасів за м-м FIFO і LIFO.

120.Вироб в-ти і їх класиф.Вироб в-ти на підставі провед аналізу заруб практики класиф за озн: 1 За ек змістом: *Основні- безпосер беруть учас у в-ві; *Накладні – повяз з орг-єю і управл 2Залеж від способу віднес до с/в: *Прямі- безносер віднос на конкр прод *Непрямі- загвир в-ти. 3Залеж від зміни обсягу в-ва прод або продажу: *Змінні- залеж від обсягу в-ва (сиров, матер, з/п відряд); * Постійні- аморт (прямолін м-д, метод за сумою чис). Визн 3 типи пост в-т: а) довготерм в-ти передб на тривал період (аморт будівлі); б) робочі в-ти – для поточ д-сті п-ва; в) запрогр в-ти неповяз з вироб і ін видами д-сті п-ва, а управ ними здійс вище кер-во компанії. 4 В залежн від ме-ду спис: *В-ти на в-во *В-ти пер (обігу, д-сті). 5 З позиції управл ф-ї: *Виробі- в-ти на в-во; *Повязі з реаліз прод *Адмінв-ти. 6 За ознаками доціл: *Доціл (релеван)- в-ти повяз з управл ріш. *Недоц (нерелев)- неповяз з управл ріш.

121.Застос с-ми стан-кост у процесі облік в-т на в-во.Під с-мою с-к розум визна або склад кошториси в-т на в-во виробу протяг певного пер. Кошториси в-т на в-во викор для операт порівн в-т із факт с/в. С-ма с-к передб: 1Розроб норм стандартів. 2Склад стандар кальк. 3Облік факт в-т із визнач відхил від станд. С-к–означ станд варт, а саме „стан”–це к-ть необх вироб в-т для випуску 1ці прод; „кост”–грош вираж вироб в-т, що припад на 1цю прод. У вітчизн обліку виділ нормат м-д обліку в-т на в-во і ототожн його з с-к у заруб практ. С-ма с-кост застос для забезп контролю за прямими в-ми в-ва (труд, матер). Стандар поділ на: базов, поточ, ідеал, досяж, полег. 1Базові- встанов кер-ком і діють протягом кількох р. На підставі цих станд фірма визн зміни ринк цін на матер і роб силу. 2Пот- встан кер-к п-ва, вони діють протяг року і до 1р. 3Ідеалі- діють при максимал рівні прод праці і ідеал вироб умовах. Ці станд є недосяж але вони є своєрід етапом до якого необх прагнути. 4Досяж- реал їх можуть дотрим працівн фірми. 5Полегші- застос до некваліфік робітників із велик в-ми праці і низьк тариф ставкою. Відхил від станд аналізують і вияв реал фактори, що вплин на відхил. Якщо велич відхил велика, то мен-р на підст аналізу вживає відпов заход до скороч цих в-т. Порядок зміни станд залеж від зміни технолог, цін, низьк якості. С-ма с-к широко застос при позамов і попроцес м-дах обліку в-т на в-во. До переваг с-ми с-кост віднос: 1Можлив завчас визнач суму очікув в-т на в-во, розрахов с/в 1ці виробу для визнач ціни реаліз і склад звіт про доходи. 2С-ма с-кост не реглам законом і не має єдиної мет-ки розрах станд і веден облік реєст. 3Можлив отрим інформ про розміри відхил від нормат, що дає змогу операт впли на вироб процес. 4Простота в техніці веден обліку вироб в-т і кальк с/в прод. Недоліки: 1 Важко встанов ступінь (велич) норм станд. 2Норми станд перегляд рідше ніж змін вироб умови. 3Полегш канцеляр роботи, але не кожну госп операцію докум і варт її не визнач. 4Не на всі вироб в-ти можна встанов станд (нормативи).

122.Облік вироб в-т за с-мою „директ-костинг”.Директ-костинг- м-д кальк в-т в-ва при якому до в-т на в-во включ тільки змін в-ти, а пост в-ти не вход до с/в. Пост як в-ти певного періоду спис з отрим приб протягом пер в якому були здійс. Практ застос д-к визнач правил розпод в-т на пост і змін Складн розподілу в-т полягає в тому, що один і той самий вид в-т віднос в 1му випадку до змін, а в ін до пост. Н-д, з/п може бути змін і пост. С-ма д-к має свої особлив: 1Розпод вироб в-т на пост і змін 2Інтегр уо і фо 3Кальк с/в прод за с-ю д-к є процесом багатоетап склад звітів про дох фірми. Звіти скл на основі марж доходу. Багатост звіти мають не менше 2 розділів: *верх показ марж дохід; *нижн показ чист дох. Марж дох визнач як різни між обсягом реаліз прод і змін в-ми. Чист дох обчис як різниц між марж дох і пост в-ми. Переваги: 1С/в обсягів в-ва і прибуток, який завжди можна отрим з періодич звітн. 2Показн марж дох дають змогу оператив оцінити вироби на основі базових критер: ринків збуту, категор замовн, варт викор матер. Недоліки:1Дуже важко безпомилк відокре пост в-ти від змін. 2Х-р і мета уо і фо різні настільки, що обєдн їх недоціл. 3 С-ма складна і дорога у викор.

123.Заруб досвід застос форм і с-м опл праці.Згідно з чинним зак-вом форми і с-ми опл праці встанов п-ва самост в колект договорі. Існують такі ел-ти в заруб досвід: 1розкутіс ек-стів і мен-ів, відсут шаблон мислен, повна самост і прост для експерем, необмеж право вибору в дозвол законом межах. Є єдине обмеж–ек доціл і ек вигода на майб. 2У сприят перспективі обєктив зацікав всі. Власник п-ва→Мен-р→Найман праців. Кожен з них остеріг втрат свої дох. 3 Нормув праці-на основі розробки норм, нормат, розцінок. 4Переваж застос погодин форма з/п в різниці її модифікї. 5Стійка тенденц до врах індивід рез праці, особис ділових якостей, швидк і точн, досконал ріш, якість роботи, від-сть. 6Пріоріт якісн показн у напрямку переваги в опл розумов праці порівняно з фізич. З/п праців розум праці в середн перевищ заробіток робітн у Німеч-20%, Італії і Данії–22%, Люксем–44%, Фран і Бел–61%. 7В опл праці дедалі більш врахов рівень профес знань робітни. 8У багат країн велик знач надають стажу роботи на фірмі.

152.Пробл розвт а-ту в Укр.Проблеми а-ту: 1Пробл конфіденц. 2Пробл недотр част ек субєктів принципу обєкти а-ту. 3Пробл підвищ кваліф а-ів. 4Пробл якості роботи самих а-ів. А-ка д-сть передб здійсн і надання а-ких п-г, супутн а-ту робіт, а також здійсн таких п-г як: відновл ведення БО, консул з оподат-ня.

125.Облік довготерм зобов.До довготерм зобов віднос: 1Облігац до випл. 2Векселі до випл. 3Лізинг зобов. Облігації–цін пап, що випуск для залуч грош. Коштів і дає право власникові через визнач проміжок часу отрим суму % вказану в облігації. Типи облігац: 1Забезпеч (майном) і незабезпеч. 2Облігації які погаш одночас і серіями. Серійн облігац є обліг які погаш частин через певний проміж часу. 3Облігац які можуть бути викуп компанією, що їх випуск до дати погаш. 4Облігац які можна обмін на ін цін пап компанії (на акції). 5 Процент і безпроцент. 6Зареєстров реєстр компанією і випуск на імя певн власн. Купонні- видают на предявника. 7Облігац % за які виплач у випадку коли компанія що їх випуст має приб. 8 Обліг % за які виплач з певного доходу (приб від певн проекту). Вексель – боргове зобовяз оплат певну суму коштів у визнач термін. Класиф векселів: 1 Процен і безпроцен. 2 Забезпеч і незабезп. Лізин зобов-довготерм оренда з подальш правом викупу. Кожен лізинг платіж склад з 2 частин: % за корис і погаш частина варт (основ сума боргу). Проводки: 1Придб обладн за лізингом: Д „Облад” К„Ліз зобов ”. 2Нарах знос на лізин облад, що експл: Д „Рах витрат” К„Знос облад”. 3Погаш лізин зобов: Д„Лізин зобов” Д„% за лізинг зобов ” К„ГК”.

126. Облік власн кап.Є кілька міжнар станд які регл облік кап: С-рт 5 „Інформ яка повин бути розкрита у фін звітн”; С-рт 32 „Фін інструм: розкрит і представ інфи”. За МСБО капітал поділ на складові: 1Кап уклад ак-ми 2Кап додатк, що отрим понад номінал акції (еміс дохід) 3Резерви 4Нагромадж нерозпод чистий приб 5Резер, що утвор шляхом розпод нагромадж чист приб. 6Додатк кап від переоцін 7 Деякі курсові різниці. Влас кап скл з 2 частин: Вклад кап- інв, які пров ак-ми 2Нагромадо нерозп чист приб–приб п-ва, що не розпод між ак-ми, а реінв-ий у бізнес. При реєстр статуту компан обовяз вказ максимал к-ть акцій, які дозвол випуск ці компанії. Акції є: звич і привіл. Звич акції- дають їх власн право голосу і дивід які нарах залежно від приб компанії (їх часто назив залишк кап). Н-Д Порядок виплати дивід: 1На дату оголош дивід склад провод: Д„Оголош дивід” К„Дивід до випл”. 2На дату реєстр провод не скл, а на дату випл проводка має вигл: Д„Дивід до випл” К„ГК” 3Списуємо част приб направ на дивід: Д„Нагром нерозп приб” К„Оголош дивід”. Привіл акції- не дають право голосу їх власн, але мають певні переваг порів із звич акціями: 1Перев в отрим дивід, тобто отрим швидш ніж власн звич акцій. 2 Перевага у праві їх власн на активи компанії у випад її ліквід 3 Перев надає право конверт–власн має право за бажан обміняти свої акції на звич за коеф який визн в умовах контракту.

127.Визнан і оцінка дох і в-т згідно з МСБО.Методол засади формув у БО інфи про дох і її розкр у фін звіт заруб компаній визнач МСБО 18 „Дох”. У ньому зазнач що дохід – це збільш ек вигод протягом облік пер у вигл надходж або збільш корисн активів чи зменш зобов, що веде до збільш власн кап, крім випад повяз з внесками учасн до влас кап. Дох є надход яке виник від звич д-сті п-ва і познач різними назвами: сума реаліз, виручка, гонорари, роялті. Спеціал в галузі обліку США визн, що дох–це приплив або збільш активів госп субєкта і погаш кредит заборг, що мала місце протягом звітн пер. На їхню думку затрати–це велич, що припис т-ром, які отрим або будуть отрим. В заруб практ затрати (в-ти) можна поділ на: 1Нездійс– які застос до створ майб дох. 2Здійсн–в-ти які вирахов з дох(виручка) або нерозпод приб поточ пер. В-ти нарах після визнан дох згідно принципу відповідності, який свідчить що в-ти повинні нарах за той же період що і дох в якому вони отрим. Їх нарах є склад част розрах чист прибутку.

149.Профес поведінка і від-ть сторін при провед а-у. Орг-правові форми п-цьї д-сті в а-і. Павовий статус, викон функ-них обовяз визнач ЗУ і Кодексом „Проф етики а-ів”. А- як форма п-ької д-сті віднос до інтелект д-сті, тому в теорії і практиці а-ту важливе місце займає профес етика а-ра. Вона вкл в себе цілий ряд принципів службов поведін і ставл до викон фахових зобов. Практика свідчить, що від того як дотрим а-ри етичн принципів залежь і авторитет фахівця, його ділов імідж і профес придат викон найсклад завдання. Незалежн- це основ з рис професії а-ра. Обумов це тим що а-р не є штатним працівн держ органу управл, він не є підпорядков ін контрол-ревіз органом чи громад орг-ям і не залеж від них. В Кодексі „Профес етики” зазнач основні принципи профес етики: 1Незалеж суджень 2Обєктив висновк 3Конфіденц 4Компетентн 5Висок професіон 6Висока організов і доброзич. Конфіден а-ра є важлив рисою а-кої професії оск а-р має обовяз зберігати вироб і комерц таємн клієнтів і не завдав шкоди і збитків замовника.Основ рисами і ф-ями а-кої фірми є: 1Експер оцінка фін-госп д-сті. 2Перевірка достовір фін обліку і фін звітн за звітн період. 3Прогнозув фін-госп д-сті, оцінюв перспектив його розвит і розробка заходів щодо ліквідац збитков і підвищ еф-ті в-ва. 4Інформ, науков і методич забезп д-сті п-в на договір засадах із замов. 5Впорядк обліку і звітн–відновл обліков записів і постанов обліку на п-ві. 6Консалтин п-ги в усній і письм формі з питань обліку, права, оподатк. У відпов до ЗУ визнач обовяз і права а-в і а-х фірм. Крім цього встан, що АПУ має право призуп дію сертифік, ліцензій і застос до а-ра стягн у вигляді попереджя чи отрим письм пояснень щодо окрем моментів неетичн поведін із субєкт госп-ня. На а-ів поклад зобов: 1Доброякісно перевір стан БО і звітн замовн 2Належ чином надавати а-кі послуги. 3Повідом власн чи уповнов ними осіб про виявл під час а-ту недоліки в обліку і звітн. 4Зберігати в таємниці інфу, що не повинна розголош або є предметом комерц таємниці. 5Нести від-сть за поруш умов договору згідно зак-ва. Права а-ра визнач МНА і передб залуч до а-х перевір експертів і асистентів. Згідно МНА а-ри з метою підтрим рівня своєї кваліф мають проводити не менше 2 а-х перевір протяг року. Н-д: у Вбританії а-т почин із 19ст. перестав бути добровіл і на сьогодні усі субєкти госп, що прац як ТзОВ зобов не рідше 2раз в рік запрош а-ку перевірку.

150.Сертифік а-ів. Ліцензув а-ї д-сті.Ліценз і сертиф а-ї д-сті здійс АПУ, яка виступ самост, незалеж органом і викон ф-ї ліцензув, сертиф, розроб нормативів і ведення контрол за викон нормат з а-ту, обліку, оподат-ня. Крім АПУ а-ку діял регулює Спілка А-ів У. У відпов до ЗУ „Про а-ку д-сть” а-ри керуют Кодексом „Профес етики а-ів”. Ліцензія- є дозволом на право здійсн а-кої д-сті. Сертиф а-ра вист підтвердж профес придат а-ра. Крім АПУ ліценз і сертиф здійс регіон відділ АПУ. Для реєстр усіх субєктів пі-цької д-сті АПУ веде реєстр субєктів а-кої д-сті- це єдиний держ докум, що реєструє суцільною реєстр усіх субєктів а-ої д-сті. До реєстру заносять інфор: 1Назву субєкт (фірми). 2Ідентиф код. 3Дату початку здійсн а-кої д-сті. 4Орг-правова форма. 5Юр адреса і факт місце знаход. 6Форма власн. 7Інформ про засновн. 8Дані про керівника а-кої фірми. 9Дані про к-ть праців фірми в тому числі сертифік. ЗУ визнач умови і причини позбавл ліцензій і сертиф: 1У разі неоднораз поруш норм-прав зак-ва, що регул а-ку д-сть. 2У разі систем поруш профес етики. 3У разі системо неналеж викон профес обовязк. 4Неналеж проф викон договір зобовязань перед замовн. Право на отрим сертиф мають громадяни У, які мають вищу ек чи юр освіту. Стаж робо не <1р, немають судимості. АПУ веде контрол за дотрим термінів дії ліценз і сертиф (5р), а у разі позбавл ліцензій на 1рік ЗУ визнач умови за яких субєкт госп (юр або фіз особа) не мають права здійс а-ку д-сть: у випадку коли мають місце майнові інтереси, на обєкті а-ту (співзасновн, родинні звязки). Реєстр а-ої д-сті і веден його техніч сторо поклад на секретаріат АПУ. Він несе від-сть за збереж даних реєстру, внес до ньог поточн змін, а також за достовір опрелюд у пресі даних.

151. О-я а-х послуг.Пл-ня а-кої роботи передб таку процедуру згідноз якою а-р повинен так організ свою д-сть, щоб забезп її високу якість і бути впевн що в кожній конкрет ситуації а-ом були застосов найеф-ші, найдієв процед а-ту. Склад заг план а-ту а-р повинен передб такі питання: 1Умови договору на викон а-ту. 2Визнач законом від-сть клієна за надану фін звітн. 3Встанов рівнів важлив завдань. 4Визнач найважл стадій і завдань а-у. 5Ступінь довіри до форми БО і внутр контрол. 6Суть і обся а-х доказів. 7Залуч до перевірок експертів. Для успішн викон поставл завдань а-ру необх розробити програму а-ту в якій конкретно передб викон а-м процеди та в які терміни необх це зробити при чому терміни і процед повинні бути визнач на кожній стадії а-ту і кожному обєкті. Стадії (етапи) а-ту: 1Переддосл- а-р укл угоду і згідн із зазнач обсягами перевірок ознайом з обєктом перевірки, специфік роботи, орг-ми особлив клієнта, вивч статут і орг-розпор докум. 2Дослідна(основ)- а-р здійс відбір а-х доказів і свідчень, обирає м-ди і прийо контролю, встанов помилки і порушення. 3Заключна- узагал і систем отрим а-кі свідчення, узагаk робочі докум і формул а-кі висновки і заключ. Процедури аудиту- послідов провед технол а-ту, які визнач а-м ще на почат стадії а-ту. А-кі процед: 1Розум д-сті клієнта чи галузі. 2Отрим і аналіз інфор про д-сть клієнта в цілому. 3Дослідж і вивч методів обліку і їх аналіз. 4Викор інформ а-м отрим в процесі аналізу. 5Оцін а-м правильн відоб госп операц на рах БО. Пл-ня і розподіл робоч часу а-ра. Робоч час а-ра і профес принципи а-ра дикт йому таку процедуру пл-ня його роботи, щоб він міг детально ознайом з особлив роботи клієнта, обєктив оцінити госп д-сть і фін звітн клієнта, а також опрац робочі, власні докум і оформ а-кий висновок. Пл-ня роботи аудитора: 1.З клієнтом пост працює одна і таж група а-рів, тому плануєт робота кожного зокрема а-ра. 2Пл-ня роботи здійс так що всі роботи а-ри викон одночас в повному обсязі, щоб перекон що всі госп опер є доціл і закон, а фін звітн достовір Д-сть а-ра можна умовно поділ на 2 види робіт: 1Праця з клієнтом- безпосер провед перевір і надан різних а-х п-г. 2Ін види робіт- робота а-ра в офісі, адмінробота, опрацюв нормат-зак-чої бази. Згідно МНА а-р повинен 65-70% часу здійсн а-ку роботу. Якість роботи а-ра- а-ка д-сть, які здійс у від-сті до нормат вимог з обліку, оподат і згідно МНА, і у відпов домовлен(угод), профес норм і нормат а-кої фірми

153.А-ий процес і його етапи.Для успіш викон

поставл завдан а-ру необх розроб програму а-ту в якій конкретно передб викон а-м процеди та в які терміни необх це зробити при чому терміни і процед повинні бути визнач на кожній стадії а-ту і кожному обєкті. Стадії (етапи) а-ту: 1Переддосл- а-р укл угоду і згідн із зазнач обсягами перевірок ознайом з обєктом перевірки, специфік роботи, орг-ми особлив клієнта, вивч статут і орг-розпор докум. 2Дослідна(основ)- а-р здійс відбір а-х доказів і свідчень, обирає м-ди і прийо контролю, встанов помилки і порушення. 3Заключна- узагал і систем отрим а-кі свідчення, узагаk робочі докум і формул а-кі виснов і заключ. Процедури аудиту- послідов провед технол а-ту, які визнач а-м ще на почат стадії а-ту. А-кі процед: 1Розум д-сті клієнта чи галузі. 2Отрим і аналіз інфор про д-сть клієнта в цілому. 3Дослідж і вивч методів обліку і їх аналіз. 4Викор інформ а-м отрим в процесі аналізу. 5Оцін а-м правил відоб госп опер на рах БО.

154.Порядок регул стосунків між а-кою фірмою і клієнтом.Регул відносини між сторонами а-ту шляхом уклад договорів на а-ке обслуг. Договір є основ докум, який засвідч факт домовл між замовником і виконавцем на провед а-ї перевір. Уклад договору повинен передув обмін листами між а-м і клієнтом. У листі клієнта вказ мета провед а-ту і завд, які необх виріш в процесі а-ту і бажан масштаб перевір. У листі-відпов а-р підтвердж свою згоду із завдан перевір і його масштабом. Після обміну листами між сторон уклад договір на провед а-ту. Договір склад із основ час і 8 основ розділів. Підпис сторонами а-ту і скріпл печатками. Види а-ту: 1За видами: зовніш і внутр. 2За рівнем обовяз: обовяз і добров. 3За обєктами а-ту: а)а-т фін звітн б) а-т на узгоджен; в)операц а-т. 4За видами д-сті субєкта: а) заг а-т; б)банківс; в)страхов; г)а-т ін д-сті. 5За періодич здійс: а)періодич 1р на р; б)в міру необх.

155.Зміст договору на провед а-ту і а-ке обсл-ня.В інтересах замовника і а-ра надсил листа. Лист-зобовяз докум-є і підтверд признач а-м, мету і обсяг а-ої перевірки, ступінь відповід а-ра перед клієнтом і форму звітів і виснов. Форми і зміст договору для різн замовн можуть бути різни.  Регул віднос між сторон а-ту шляхом укладан договорів на а-ке обсл-ня. Договір є основним докум, який засвідч факт домовл між замовн і викон на провед а-ї перевір. Уклад договору повинен передув обмін листами між а-м і клієнтом. У листі клієнта вказ мета провед а-ту і завд, які необх виріш в процесі а-ту і бажан масштаб перевір. У листі-відпов а-р підтвердж свою згоду із завдан перевір і його масшт. Після обміну листами між сторонами уклад договір на провед а-ту. Договір склад із основ част і 8 основ розд. Підпис сторонами а-ту і скріп печатк.

156.Пл-ня роботи а-кої фірми і а-ких перевірок.А-р повинен планув свою робо так, щоб еф-но провести а-ку перевірку. Пл-ня ґрунт на поперед вивч особлив бізнесу клієнта. Пл-ня- визн-ня гол цілей, завд, методів провед а-ту, що допом розпод роботу і нагляд за нею. Питан які потрібно розглян при пл-ні: мета, процес викон завдан і можливі джерела доказів, поперед судж про ризик, персонал і вимоги щодо необх досвіду, н-д, участь експертів. Обсяг пл-ня залеж від розмірів субєкта госп, складн завдань а-ї перев, досвіду роботи а-ра і від знання бізнесу клієнта. А-р повинен розроб і докум оформ заг план, описавши очікув обсяг і хід а-кої перевір. Види, зміст і час провед зафіксов у програмі процедур повин збігатися з показн заг плану а-ту.  Стадії (етапи) а-ту: 1Переддосл- а-р укл угоду і згідн із зазнач обсягами перевірок ознайом з обєктом перевірки, специфік роботи, орг-ми особлив клієнта, вивч статут і орг-розпор докум. 2Дослідна (основ)- а-р здійс відбір а-х доказів і свідчень, обирає м-ди і прийо контролю, встанов помилки і порушення. 3Заключна- узагал і систем отрим а-кі свідчення, узагаk робочі докум і формул а-кі виснов і заключ. Записи і виснов з кожного розділу програми фіксуют в робочій докум-ї і є факт матер, який викор для підгот і напис а-го звіту.

157. Роль внутр а-ту. Внутр а-т- це д-сть внутр а-кої служби. Головна мета внутр а-ту удоскон о-ї управ п-вом, виявл і мобіліз резервів його зрост. Внутр а-т проводять особи, які мають відпов рівень профес підготовки, освіти, досвіду і компенс, а робота помічників належним чином контрол і аналіз та докум-но оформл.У своїй практич роботі внутр служба керуєт чинним зак-вом У, положе, інструкціями, наказами МінфінУ, Держ подат адмінУ, статут п-ва, наказами, розпор керівн п-ва та Полож про орг-ю внутр контрол на п-ві. Служба внутр а-ту є самост стр-ним підрозділом і підпорядк безпосеред кер-ку. На посаду кер-ка служ признач висококваліф спеціал, що має вищу ек освіту, досвід бух роботи, сертиф а-ра. Обов'язки працівникі служби реглам посадов інструк, які розробл кер-ком служби внутр а-ту, кориг у разі зміни окремих ф-ій або обсягу і затверд-ся кер-ком п-ва. Внутр а-т є 1м із видів внутргосп кон­тролю спд. Забезпеч еф-ті діял спд багато в чому сприяють впровадж і правильна орг-я с-ми внутр а-ту. Внутр а-т передб поперед контроль на стадії розг­ляду первин докум, під час візування договорів, наказів, кош­торисів. У такому разі внутр а-т претенд на роль про­філакт заходу. Від політики і стилю управлін залежа напрямки внутр аудиту, глиб дослід тих чи ін об'єктів внутр конт.

158. Обєкти і субєкти внутр а-ту.Внутр а-т- це д-сть внутр а-кої служби. Головна мета внутр а-ту удоскон о-ї управ п-вом, виявл і мобіліз резервів його зрост. Внутр а-т проводять особи, які мають відпов рівень профес підготовки, освіти, досвіду і компенс, а робота помічників належним чином контрол і аналіз та докум-но оформл. Основ обєктами внутр а-ту є: стан веден бо і фо; фіна звітність, її вірогідн; стан необор активів і запасів; забезп п-ва власн обіговими коштами; платоспром і фн стійкіс; с-ма управ п-вом; с-ма внутр контролю; управл ріш і еф-ть, проекти управл ріш; фін прогно; ретроспе і перспект аналіз; інфор про госп д-сть; майно п-ва; с-ми опод-ня; ВГК; виконавча дисципліна. До субєктів можна віднести всю бух докум, подат звіт, ділов док п-ва.

159.Технол внутр а-ту.С-ма внутр контр - це політ і процед які належ до засобів внутр контр що прийняті кер-вом п-ва з метою забезп стабіл і ефект фун-ня п-ва. Вкл-чи: збереж активів п-ва; запоб і викри фактів помилок і шахрайств; забезп точн і повнот бух записів, своєчас підгот надійн фін інфор. Стан внутр а-ту вивч за такою схемою: 1Вивч докум про о-ю ВА; штатний розклад служби ВА; робочі матер ВА за підсумпровед перевірок; підсумкові докум, висновки, реком ВА. 2Зясув місце служби а-ту в структурі управл. 3оцін провед ВА відпов фахівця, їх проф освіта. 4 Для оцінки проф рівня спеціалістів ВА зовніш а-ру необх вибірково подив методологічні розробки ВА, робочі папери і підготов звіти. 5 Необх оцінити наск значимі для кер-ва висновки і зауваження ВА, необх сис-ти отрим рез і зроб відпов оцінку роботи ВА на стадії пл-ня.

162.М-ка а-ту нематер активів.Перевір операції повязані із немат активами а-р повинен встан: 1Закон і правил вкл цінностей до складу немат акт. 2Законні угоди і правил визнач куплених квартир, придб п-вом і віднес до немат акт 3Правил віднес на с/в виробів, варт окремих товарн продукт, які віднесені до немат акт і розрах на випуск певної к-ті виробів протягом року. 4Правил відобр зносу, його нарах і щоміс віднеся сум на с/в продукції. 5Повноту відобр операцій повязаних із вибуттям немат акт. 6Правил нарах податків повязаних з немат акт. 7Чи не нарах аморт на немат акт, термін яких заверш. 8Відповід даних анал і синт облік немат акт і їх зносу записам голов книги або ін анал реєстрів.

160. Аналіз установчих док-ів п-ва.Предметом пильн уваги а-ра в процесі перевір є різні док-ти, що містят вичерп інфор про діял п-ва. Це установ та ін докум п-ва, накази, розпор-ня, протоколи зборів засн-ків, первинні докум та облікові реєстри по всім рах-м бо та звітність. Аудит установ докум полягає в ретел перевірці дотрим юр норм під час заснув-ня тов-ва, тобто відп-сть його чинном зак-ву. Для цієї перевірк викор такі основ док-ти: -статут ек суб'єк; -установ договір; -патент для суб'єк малого п-цтва; -протоколи зборів засновн; -свідоцтв про держ реєстр; -докум, пов'яз з приватиз й акціон-ям п-в, що перебув у власн держ; -докум, що підтвердж права власн засновн на майно, внесене в оплату придб ними акцій під час д-ної реєстрації тов-ва за участі держ або муніцип п-в; -свідоцтво про реєстр в орган статист, держ подат інспек, ПФ, у Фонді зайнят, Фонді соц страх; -догов на банків обсл-ня; -зареєстр зміни до установ докум; -проспект емісії; -реєстр акціонерів для АТ; -виписк з протокол річн зборів акц-ів; -виписки з протоколів зборів акц-ів, засн-ів; -виписки рішень ради директ; -накази і розпорядж виконав дирекції; -ліценз і дозвол на визнач види діял; -листуван з засн-ми й акц-ми; -журнали реєстр видачі доручень і повноважень під час реєстр, перереєстр, ліквідац, реорг-ї та ін особам (крім кер-ка) ек суб'єк; -внутр полож. В процесі експертизи а-ру вдається встанов юр статус клієнта та його право функц-ня у відп-ті до чинного зак-ва, викор наступні докум: статут та устонов угода, свідоц про держ реєстр, про реєстр в ДПодатСлуж, органі Держ статист, у відділеннях позабюдж фондів тощо. В ході ознай з цими докум визнач, коли і де зареєстр п-во; його орг-но-прав форма; в якому банку відкр рах; хто є заснов-м п-ва. Вив види діял, що здісн п-вом, а-р повинен встан їх відпов тим, які зафікс в його статуті. А-р одерж також уявл про орг стр-ру п-ва та бух зокрема; наявн філій та предст-в, про повноваж кер-ів всіх рівнів при прийнят управл рішень тощо.

161. Аудит ОЗ.Перевірку, оприб-ня ОЗ розпоч із вивч облік політики п-ва з питань обліку ОЗ і немат активів. Далі необх перевір чи діє на п-ві постдіюча комісія з питань спис ОЗ або її ф-ї неофіц передані гол бух п-ва. А-ру важливо перевір чи прав визнач почат варт обєктів ОЗ, бо є багато випадків коли вона зниж за рах неприєд до варт вказаної в договорі постач додат в-т повязан із доставкою, навантаж, розвантаж і монтажем обладн. А-р перевіряє факт наявн ОЗ звіряючи її з обліков даними. Бувають випадки що інвентар номери взагалі не присвоюються, або присвоюються номери раніше спис ОЗ. А-ру важливо перевір також облік ОЗ отрим безкошт, прийн або здан в оренду. Також перевіряє а-р ОЗ, які оприб як внесок в стат фонд. Правил розподілу ОЗ за х-м їх участі у в-ві. При цьому а-р перевіряє правил докум оформ оприб ОЗ і встан чи заповн усі реквізити, а якщо не заповн то це призв до того, що неправиль визнач норма, а при провед капіт ремонту ОЗ незаконно вкл у с/в затрати, які мають бути віднес на рах капіт вкладень. Займаючись спис ОЗ а-р повинен перевір оприб матер цінностей отрим від ліквід. Якщо таке оприб не провод, то не можна визнач правильно кінц рез від ліквід ОЗ.

163.М-ка а-ту оерацій з придб матер цінн.Основ завд а-ів: 1Оцінка м-ів запасів. 2 Правил коресп рах. 3 Оцінюв повноти і своєчас докум оформ. 4 Дотрим термінів орг-ї інвен-й і відоб рез їх провед в обліку. А-т матер цінн розпоч з інв-ації, яку проводять силами і коштами п-ва замовника під наглядом а-рів. Перед провед інв-зації МВО скл звіт (вироб, матер, товар, грош) та розписку, і передає їх а-ру. В процесі інв-зації встанов нестачі чи надлишки, бій, брак, пересорт. Після провед інв-зації а-ри перех до процедури перевірки повноти оприб матер цінн. Джерел цінн є реєстри аналіт і синт обліку щодо наявн і руху цінн; звіти МВО; первин докум. Перевіркою повноти оприб цінн встанов чи отрим цінн оприб в повному обсязі, у відпов до укладених договорів (угод), тому а-ри перевір Д і К записи за рах: 20-28; 63; 36. Метою провед а-кої перевір є оцінюв в обліку цінн з різних джерел поступл (інвестори, постачал, безоплатодержані). А-ми застос докум і факт м-д контролю, вибірковий м-д, м-д зустріч перевірки. В процесі провед перевірки а-р самос обирає прийоми і способи контролю за рухом цінн, які на його думку є найдієв в кожній конкрет ситуації. Окремої уваги а-ра заслугов обєкт складс обліку запасів, тому одним із основ завдань а-ра є оцінити еф-ть ведення складс госп, встан відпов даних складс обліку даним синт обліку за рах 20-28(з цією метою порівн заг підсумок залиш на кін міс у відом обліку матер цінн тов-в і тари). Окремо а-ри перевір рух тари і тарних матер в розрізі їх викор. Варт тари заборон відносити на с/в прод за винятком коли тара є однораз викор. У разі порівн даних сальдової відомості із даними залишків за рах 20 „Вир зап” ці показники порівн з даними Гол книги. У разі встанов розбіжн а-ри зупин перевірку до віднов і зясув причин помилок в БО.

164.М-ка а-ту процесів випуску і руху ГП.Розпоч із встан правил формув с/в реаліз прод, повноти оцінюв її за облік цінами і провед інв-зації розрах за оплату прод. А-т правил розрах опер за реаліз прод розпоч з аналізу правил опл за відвантаж прод і після контролю повноти спис відвантаж прод. Під час перевір а-ру необх встан чи правил на статтях балансу відобр залишки ГП у грош виразі і чи правил відобр залишки по заборгов за відвант прод покупцям. Під час а-кої перевірки а-ри встанов чи здійс відвант прод в рамках уклад договорів на постав, і правил форм с/в і відпуск ціни. З цією метою а-ри проводять інв-зацію ГП, залишки реаліз прод і порівнюють її рез із картками аналіт обліку і синт реєстрів. Окрем напрям а-ту виступ перевин докум і реєстри синт обліку, тому здійс а-т с/в реаліз прод а-ри керуют ПСБО16 „В-ти” з точки зору правил форм вироб с/в в тому числі : 1 Прям матер в-т. 2 Прям в-т на опл праці. 3 Загвир в-т. 4 Ін в-т. Отже, а-кі процедури достовір і правил форм вироб і реаліз с/в прод зводя до викон а-ми а-кої вибірки і а-ких процедур, зокрема застос а-ми а-кої вибірки дозвол забезп досягн мети а-кої перевір і встанов а-ром можливих ризиків.

165.М-ка аудиту реаліз-ї готової прод-ї, р-т і п-г.Одним із найсклад видів а-ких перевір є експертиза реаліз прод фін рез, тому а-р встанов власн а-кий ризик і визн йо-го рівень складн. Здійсн а-т ГП а-ми свідчен виступ: наклад, тов-транс наклад, трансп квитанції, доруч, пропуски на вивез прод з терит п-ва, рах-фактури, відомо випуску ГП. Мета а-ту, встанов правил відоб у звітн таких показників: 1Факт виручки від реаліз прод 2Факт затрат на в-во і реаліз 3Приб від ін реаліз 4Визнач цін на реаліз ін матер цінн. А-р зобовяз порівн дати оформ відпов докум на відвант із даними відоб госп опер з відвант в облік реєстрі і датою опл за банківс докум згідно виписок банку. У випадку встанов відхил а-р зобовяз довести до відома працівників бух і вказ їм на необх провед змін у звітн і облік показн. Перше а-р повинен ознайом з м-ми оцінки реаліз (м-д нарах, реаліз і відпов), які зафіксов в наказі про облік політ. А-р звертає увагу на незмін облік політ протягом всього контрольов періоду тобто 1р. Якщо а-р виявив відхил в показн він повинен встанов їх причину і вимаг від голбуха поясн про їх причини.

166.М-ка а-ту касов опер.Уся процед провед а-кої перевір б-я обєкту а-ту звод до 3 етапів: переддослідний, дослідний і заключний. А-ка перевірка здійс за такою схемою а-ту: мета а-ту→обєкт перевір→ завдан перевів→а-кі свідч→оцінк, помил, шахрайс→типов поруш→узаг рез перевір (а-й висновок). А-т касов опер здійс застос певні прийоми і м-ди контролю, які обирає а-р самос, що дає можл доскон дослід і оцін обєкт перевір. Госп опер з обліку каси, касов опер а-р оцін з точки зору нормат бази, зокрема: 1Полож провед касов опер в нац вал в У 2ПСБО 9 „Запаси”. 3Внутр інструкці, внутр-фірмові станд п-ва. А-ми свідчен виступ: прибутк і видатк касові ордери, касова книга, звіти касира, платіж відомос, Журн-ордер1 і Відом1. Практ свідч, що найбільш еф-ми і прийнятними м-ми контролю є докум і факт (провед рапт перевірок готів в касі). Касир подає касов докум для перевір а-ру, а-р оцін наявн укладо із касиром договору про повну матер відпов і наявн раніше склад актів планових і раптових перевірок каси. А-ка оцінка правил касов опер звод до контролю за дотрим встанов ліміту каси і правил відоб в обліку на рах коресп, повязан з рухом готівки. Найтипов порушен касов опер є: 1Недотрим ліміту готівки 2 Поруш щодо своєчас і повноти оприб готівки. 3 Поруш у веде касов книг. 5 Помилки у коресп рах. 6 Несвоєчас провед планових інв-зацій, несвоєчас погаш нестач готів та ін. Основ завд а-ту касов опер: 1Дотрим полож про веден касов опер 2Своєчас докум оформ 3Контр за цільов і рац викор готів 4 Контроль за вик касиром і дотрим фін і касов дисцип.

167.М-ка а-ту опер на поточ рах і ін рах у банку.Метою перевір: встан цільове викор коштів на гривн і валют рах банку і оцін відпов даних аналіто і синт обліку. А-р розпоч перевірку опер в банку із оцін еф-ті викор безготів коштів і своєчас викон госп опер. Для цього рекомен застосов докумен метод контролю, м-д перехрес перевір, м-д контрол запитів, суціл і вибірк перевір Обєктом для контролю виступ безготів кошти і їх рух (перечисл, зарах). А-ми свідчен виступ: чеки, чекові книжки, виписки банку з поточ рах, квитан на перерах готівки (оголош), платіжні вимоги і доруч, Жур- Орд 2 і Відом 2. В прцесі перевір а-р скл власні роб докум де фіксує записи щодо провед ним процедур контр, застос м-в контролю, отрим рез перевір, викон а-кої вибірки докум, встанов типових поруш і зловж. Найеф-м м-м контролю вваж застос а-ром м-ду зворот контролю (а-р відсилає запити п-вам контрагентам, які мали в конкрет періоді вироб звязки). Отрим від них інфор порівн з інфор замовн. Найважл завд є встан доцільн викор коштів, цільового викор і дотрим і встанов термінів ДЗ. Найтипов поруш є:1 Факти встанов нецільов викор коштів. 2 Поруш термінів погаш поточ і ін заборг 3 Помилки у склад коресп 4 Поруш фін дисципл. 5 Невідпов анал і синт обліку. 6 Помилки у склад ф3 „Звіт про рух ГК».

152.А-т фін звітн п-в за заг ф-лою оподат-ня.Однією з найважл а-ких процедур є оцінюв фін звітн п-ва, при цьому а-р керується ЗУ„Про БО і фін-ву звітн”, ПСБО 1-6, а також нормат актами і полож з орг-ї і веден обліку. А-р керуюч норматив актами оцін балан статті, дає оцінку фін звітн і застос різном м-ди аналіз балан (гориз і вертик м-ди перевір балансу). В першу чергу а-р оцін викор необор активів, зокрема оз, нематер активів, фін інв, коштів що утрим п-ва з метою отрим доходу. Окрем етапом а-ту є правил форм і відоб в обліку прибутку (збитку) від д-сті. При цьому а-ри оцін своєчас формув фін звітн і представ її до контрол органів. Перевір фін звітів є основн етапом для склад окрем а-ких процедур, крім цього особлив статист звітності повинні містити також галузеву специфіку д-сті п-в. А-ри застос докум і порівн м-д контролю виход із а-кої вибірки. Вся а-ка перевірка звод до того, що фін рез п-ва в цілому х-є ек еф-ть роботи п-ва. А-ри окремо оцін отрим фін рез від різних видів д-сті керуюч ПСБО 15 „Дохід”. Окремим напрямом для перевір є обгрунт відоб в БО тої част приб, яка підлягає вилуч у бюдж у звязку із застос штрафн санкцій, або з причини приховув розмірів приб. Отже, аудитор висновок повинен містити інфор про достовірн даних фін звітн, дотрим правил ведення обліку і склад звітн. Оцінюв а-м достовір даних звітн вимаг від а-ра керув ПСБО і МСБО взявши за календар період календ рік. Проміж звітн склад щокварт, наростаючим підсум від поч року. Здійсн а-кий контроль зверт увагу на те чи провед відпов коригув у разі змін облік оцінок з метою відоб у фін звітн достовір даних. При чому облікова оцінка згідно з ПСБО 6 „Виправ помилок у фін звітн” може перегляд у 2 випадках: 1 Якщо змін обставини на яких грунтув ця оцінка. 2 У випадку коли отрим додат інфор про обєкт обліку. Рез а-кої оцінки повинні відобр стан діючої облік політ п-ва. Тому здійсн а-кий контр звер увагу на послідов відоб зміни обл політ у практ роб п-ва.

169.М-ка а-ту розрах з постач, покупц і ін дебіт і кред.А-т розрах з покуп і замовн. Реал статтей балансу може забезп в рез ретел перевірки усіх рах і статтей балансу викор при цьому інв-ційний метод. Тому а-рам рекомен розпоч перевір стану розрах із аналізу матер інв-ації розрах. Аналіз матер інвент-ї поляг у виявл факт залишків сум на рах. У актах інв-зації вказ назви коресп рах, що інв-зують; запис суми неузгодж і простроч ДЗ і безнадійн боргів. За цими видами заборг до актів інв-заційних розрах має приклад довідка із зазнач суми заборг із вказанням часу виникн і підстави для запису в докум (номера уклад договорів). Аналаз матер інвент-х розрах дає можлив а-ру зосеред увагу на більш ретел перевірці розрах за якими встанов різні розходж. Аналіз розрах опер слід розпоч з аналізу правил опл за відвантаж матер цінності, а також за повнотою спис відвантаж цінн. Тому в процесі а-ту необх встан чи правил відобр за статтями балансу відпов залишки по заборгов. Для цього порівн залишки за кожним видом розрах на певну суму і дату із даними анал обліку і залишки на рах 36 з Гол книгою і балансом. У разі встанов розбіжн слід перевір реал і обгрун заборг за кожним покупцем і замовником. А-р оцінює такі розходж, як рез помилок в обліку або рез зловж. А-р розг кожну суму ДЗ на окрем рах з точки зору виник боргу причини і давності створ заборг і реал її погаш (термін позовної давності 3 роки). А-р розг ДЗ як поточ; неоплач в термін; заборг за строком давності що минув; супереч і безнад заборг. Під час розрах з покупцями а-р встанов чи уклад угоди на поставку прод, чи правил вирах суми належні до сплати і перевір повноту і своєчас розрах покупців за одерж ними прод. А-ми свідченнями виступ: тов-тран накл; специфікації; комерц акти; рах- факт; госп договори; платіж доруч; виписки банку з поточ рах. Завдання а-ту ДЗ: - установл реальності ДЗ та простроч заборг (за якою минув строк позовної давнос); - перевір правил спис заборг, строк позовної давності якої минув; - перевір достовір відоб в обліку ДЗ залежно від прийнятого методу визнач реаліз; - перевір правил та обгрун спис заборг; - дослідж правил оформл і відображ в обліку заборг за виданими авансами, пред'явл претензіями. Джерела інфор для перевір ДЗ: - Реєстри синтет обліку і звітність (Баланс, Головна книга); - Реєстри синтет й аналіт обліку розрах (журнал №3). Спочатку перевір дані активу балансу за відповід рахунками. Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін порівн з даними журналів та відомостей на певну дату (1ше число місяця).

170.М-ка а-ту правил визнач фін резОднією з найважл а-х процедур є оцінюв фін звітн п-ва, при цьому а-р керуєт ЗУ „Про БО і фін звітн”, П(С)БО 1-6, а також норматив актами і полож з о-ї і веден обліку. А-р керуюч норматив актами оцін балансові статті, дає оцінку фін звітн і застос різноман м-ди аналізу балансу (гориз і вертик м-ди перевірки балансу). В першу чергу а-р оцін викор необор активів, зокрема оз, нематер активів, фін інв, коштів що утрим п-ва з метою отрим доходу. Окрем етапом а-ту є правил формув і відобр в обліку приб (збитку) від д-сті. При цьому а-ри оцін своєчас формув фін звітн і представ її до контрол органів. Перевір фін бух звітів є основ етапом для склад окрем а-ких процедур, крім цього особлив статист звітності повинні міст також галузев специф д-сті п-в. А-ри застос докум і порівнял м-д контролю виход із а-ї вибірки. Вся а-ка перевірка звод до того, що фін рез п-ва в цілому х-є ек еф-ть роботи п-ва. А-ри окремо оцін отрим фін рез від різних видів д-сті керуючись псбо15„Дохід”. Ретел перевір а-ра підляг первин докум, які х-ть збит від д-сті, збит від спис боргі через нестачі і крадіж, збит через неплатоспр боржників. А-ми свідчен вист: ріш судів про неплатоспр відпов-в. Окремим напрямом для перевірки є обгрунт відобр в БО тої част приб, яка підляг вилуч у бюдж у звязку із застосув штрафн санкцій, або з причини прихов розмірів приб. Отже, а-кий висновок повинен міст інфор про достов даних фін звіт, дотр правил вед обліку і склад звітн

171.М-ка а-ту кап і зобов.Рах кл4 (Влас кап і забезп зобов) признач для узагал інфор про стан і рух кош, різновидів влас кап: стат, пайов, додат, резерв, вилуч, неоплач, а також нерозпод приб, цільов надходж, забезпеч майб в-т і платежів, страхов резервів. Кап- сукуп матер рес і коштів, фін вкладень на придб прав необх для субєкта госп. А-ту підляг стр-ра капіталу за джерел його утвор. Споч здійс а-т стат кап, бо він форм на основі внесків власн п-ва у вигляді ГК, майна, нематер активів у розмірах визнач установ докум. Надходж внесків засновн контрол на підставі даних первин докум і записів за К рах67 «Розрах з учасн» в коресп з Д рах ОЗ, ГК, вир запасів тощо. За даними ПКО, виписок банку з поточн рах у нац і інозем вал з даними до них докум перевір повноту і своєчас грош сум і матер цінн. Кожний внесок підтверд докум де обовязк роблять посилан на формув стат кап. Наступним етапом а-ту є перевірка своєчас внесків у стат кап засновн п-ва. Повноту внесків засновн у стат кап п-ва перевір шляхом зіставл його розміру що зафіксов в установ докум і числит на рах40 «Стат кап», із велич заборг за рах67 «Розрах з учасн» і встановл строками її погаш. А-р перевір дотрим принципу стабіл велич стат кап у засновниц докум. А-р перевір правил розпод приб між учасн. Заверш етапом є узагал виявл відхил в обліку стат кап порівн з нормат полож і обґрунт пропоз щодо їх усунен. Потім а-р перевір забезп майб в-т і платежів рах47. А-р врахов те що за К-том рах47 відобр нарах забезп, за Д їх викор.А-р зясов законність створ резерв ГК, тобто які резерви створ і чи передб це стат.

173. Аудит фін звітн субєктів малого п-цтва.На поч перевірки а-р повинен визнач, чи належ п-во-обєкт перевірки до тих п-в що мають право застос спрощ с-му оподат. ЗУ«Про держ підтрим малого п-цтва» визнач правові основи держ підтр малого п-цтва. Субєкти малого п-цтва: * фіз особи зареєстров у встановл порядку як субєкти п-цької д-сті; *юр особи- субєкти п-цької д-сті в яких середньообл чисельн працівн не перевищ 50 осіб і обсяг річн валов доходу не перевищ 50тис.євро (306тис.грн). Процедури а-го контролю передб застос м-в: докум, суціл і вибірк м-ду контролю. Способи аналітї перевір поляг в тому, що під час а-ту застос прийоми порівн факт облікових даних із нормат, планов чи прогнозн показник. Особливо актуал цей м-д контр під час аналіт групування показн звітн за однорід ознаками. Тому в процесі перевір а-р здійс розклад опер на окремі ел-ти, встанов між ними взаємозв і оцін вплив факторів (чинників) на окремі опер процеси, що дає можлив а-ру визнач негатив ділянки при здійс окрем аналіт робіт. Оцінюв і встанов юр сили докум здійс з тим, щоб встанов чи обліков докум відоб дійсн зміст госп опер. Для цього а-ру необх застос прийоми факт і докум контролю, перевір докум за сутністю і змістом, і встановл достовір показник (реквізитів) докум. У с-мі факт перевір суті і змісту госп опер в практиці а-ту значне місце посід: речові і письм докази.

174. А-кі свідч.А-кі свідч- вся інфор, яку відбирає а-р серед докум клієнта для дослідж і опрац з метою отрим інфор на якій би грунтув його кваліфік а-кі висновк про фін стан обєкта перевір. Обєкти перевір за якими склад ауд-кі свідч і розробл а-кі виснов: 1Концеп фун-ня п-ва, відповід цілей, завдань перевір. 2Правил визнач фін рез і їх викор. 3Стан і реал ГК у розрах. 4Наявн активів, кап і зобов. Види а-х свідч: прямі; непрямі; усні; письм; випадк почута інформ (анонімки). Також розрізн: 1Свідч отрим безпосер а-м 2Докум підтвердж 3х сторін. 3Внутр докум замовника. 4Письм поясн кер-ва. 5Усні поясн. Усні поясн і непрямі, випадково почута інформ оцінюється а-м низьким рівнем довіри, а найвищ рівнем довіри є інфор отрим самим а-м. -кі свідч можуть набувати вигл: текст, таблич, комбінов, граф.

175. Міжнар Станд а-ту(СА). СА — це заг керівні матер для допомоги а-м у викон їх обовяз з а-ту фін звітн. У них подано профес вимоги до якості (компетент, незалежність, об'єктивність) а-ра та а-ких висновків і доказів). Метою СА є встанов загал правил а-кої діял щодо орг-ї і методики проведення. Основні принципи і вимоги щодо розробки СА визнач міжнар норматив а-ту - 1 "Мета і основ принципи провед а-у" і 3 "Основ принципи регулюв а-ту". До основних принципів норм а-ту відносять: цілісн, об'єктивн і незалежн, конфіденційн, знання і компетентність; правила викор рез-в робіт, викон ін а-ми; документ оформля, плануван, одерж доказів а-ром; перевірка с-м обліку і внутр контролю; аналіз висновків а-ра і складання ним звіту. Кожний стандарт має визнач певну част або сторону а-кої роботи, повин бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регул-ня об'єкта стандарту. МНА мають єдину внутр стр-ру, до якої входять такі рубрики: вступ; мета а-ту; відпов-ть за фін звіти; обсяг а-ту; етика; план-ня; робота, викон ін а-ми; документац; очевидність а-ту; висновок і звіт. В МНА виклад основ напрями а-ту, зокрема план-ня, контрол, і фіксацію рез-ів виконаної роботи. При цьому зазнач, що аудитор має вивч с-му обліку і оцінити її придатність для складан достовір звітності. Отрим а-ром дані повинні бути достовір і достат для обгрунт висновків з питань, поставлен на дослідження а-ту. А-р може не викон частину роботи у випадку, якщо він впевнений, що внутр контроль (а-т) на п-ві доброякісний. Так, аудитор може викор дані інвентариз матер-виробн запасів, перевірених ревізорами фірми, якщо він впевнений в якісному її проведені та відображ рез-ів у с-мі обліку і звітності. Норми а-ту передбач основ принципи викон а-ких робіт, але не є методиками чи інструкціями до застос методичних прийомів та притаман їм процедур а-ту. Норми а-ту не мають закон-го статусу, тому не є обов'язков для застосув у практиці а-кої діялі, хоч у міжнар і вітчизн а-ті цих норм здебільш дотрим. Разом з тим до норм а-ту розробл конкретні методики, методичні рекомендац, які сприяють поглибл дослідж питань, поставлених на вирішення а-ту. Методичн рекомендац розкрив зміст повноти перевірки первинних докум а-том, відображ їх у обліков регістрах; адекватн показників аналіт і синтет бо, головної книги, балансу і фін звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображ фін-госп діял суб'єкта п-цтва, повноту і своєчасн сплати державн і муніципал податків, ліквідність і платоспромож його, гарантії від банкрутства. Застос міжнар норм аудиту (стандартів) сприяє поліпш якості контролю та активізації діял суб'єктів п-цтва та достовірн відображ її в бо і звітності.

176.Інформ забезп а-ту.Компют а-т- спец техніч, матем, програмне і інформ забезпеч, яке признач для викон процедур зовніш контролю в середов КТ незалеж від стану і х-к обєктів, що перевір. Основ напрямками компютериз а-го процесу є: 1Розробка м-ки а-ту в середов КТ- розробл і обир обєкти перевір, опис а-кі процед, обир методич прийоми, відбир а-кі докази, ведуть роб докум. 2Розробка аудиторс компютер засобів – розробка і застос техніч забезпеч, матем забезпеч, програм, інформ. З метою орг-ї і пл-ня а-х процедур в середов КТ застос такі основні процед: 1Оцінка і вивч існуюч порядку о-ї с-ми компютер забезп. 2Вивч напрямків і оцінки еф-ті викор наявн техніч і інформ забезп. 3Дослідж способів і прийомів обробки і передачі інфор. 4Вивч методів і носіїв інформ, що викор для зберіг даних.Основн завдан а-рів в умовах фун-ня компютер середовищ є: 1Розробка еф-х методик а-ту в компютер середовищі з врахув особлив вітчизн нормат бази. 2Оцінка і розробка діючої практики а-х перевір БО і розроб а-х комп”ютерних засобів, які б мали спеціал програм забезп і давали можлив здійсн а-кі процед і оцінюв якість адміністр управл, склад фін звітів, вдоскон аналіт і синт обліку. 3Планув процедур з викорис а-го програмн забезп у відповідності до МНА є основн етапом переддослідн етапу а-ту. Аудитор зясов чи можли провести перевір викор тільки компютери клієнта і ручні прийоми дослідж, якщо відсутні можлив отрим аудиторських доказів без застосу спеціал інформ процедур, то а-ри вваж за доцільне розробити заново програми а-ту і оцінити послідов і процед викон перевір врахов найдієв м-ди щодо способ і прийо.

177. Аудит фін рез-в. Ключовим питан а-ту є визнач показн, що х-ть формув загал суми баланс приб. А-р насамп має оцін вплив прогресивн факторів формув приб - зниж с/в прод, підвищ якості і поліп асортим прод. Виявл також негат фактори - завищ цін, тарифів, поруш встанов стандар тощо. А-р корис нормат докум, які стос-ся оподат, а також пільг, які надають СПД при обчисл податків. Це зак-во з оподат прибутку, ПДВ та ін обов'язк податків і платежів до держ і місцев бюдж, а також нормат докум з цих питань, видані МінфінУ. Узагальн х-ку діял п-ва в умовах ринк ек а-р дає за велич чистого приб і за фін станом. Важливо не лише отрим якомога більш приб, а й викор приб, що залиш у розпорядж п-ва, у такий спосіб, щоб забезпеч оптимал співвіднош темпів наук-техніч, вир-го й соц розширеного відтвор. У динаміці темпів зрост власних коштів п-ва виявл успіхи або недоліки розвит п-ва. Одним із завдань фін аналізу, який провод під час а-ту, є своєчас виявл можлив банкр-ва п-ва. Процес банкр-ва, тобто визнання п-ва неплатоспром, регул законодав актами й урядов докум. Незадов фін стан п-ва - ознака банкр-ва, тому менедж потрібно тримати під постійн контролем роботу п-ва. Слід зверт особливу увагу на такі показн, які свідчать про незадовіл фін стан п-ва: збитки від основ госп діял, брак обігов коштів, неодерж кредитів, зменш надходж грош кош від госп опер, падін ціни цін пап, випущ п-м, невикон своїх зобов'яз та ін. Ці та ін питан передусім вивч під час надання а-ких послуг. Для визнач кількісн параметрів фін стану п-ва і виявл ознак банкр-ва потрібно після склад поточ балан розрах і проаналіз співвіднош показників: чистого приб і суми усіх активів; обігов активів і суми усіх активів; усіх пасивів і суми активів; надходж грош кош від опер по основ діял і всіх зобов'яз; велич вартос обігов кош і варт запасів. Під час аудиту важливо перевір такі фін коеф та встан їх достовірн: коеф поточ ліквідн; коеф забезпеч власн кошт і коеф платоспромож тощо. Якщо на п-ві після склад балансу зазначені розрах коеф нижчі від установлених, то таке п-во підпадає під дію зак-чих актів про можливість банк-ва. Завдання а-кої перевірки інв діял незалежно від форм її здійс полягає у визнач доцільн вклад інв-й, обґрунтов викор кош та еф-ті розвит техн прогресу, сприян найбільш раціон викор майнов та інтелект цінност під час створ і модерніз о/ф, реаліз цільових комплексних програм.

Обл. та аналіз відхилень від нормативн.стандартівНормат. м-д обл. витр. в-ва дозвол. своєчасно виявл. і встановлюв. причини відхилення факт. витр. від діючих норм осн. витр. і кошторисів витр. на обслуговув. в-ва і упр-ня. Всі випадки відхил. від норм повинні оформ-тись відповідн. докум. і обліковув. Обл. відхилень ведеться з метою забезпеч. своєчасної інф. про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необх. орг-них і технік. заходів. Х-ним для с-ми нормат. обл. є своєчасне оновлення нормативів в рез. здійснених заходів з технік. розвитку та удосконал.орг-ції в-ва.Саме тому орг-ція нормат. обл., перш за все, пов'язана з необхідн. розробки прогрес., технічно обгрунтов. норм витрат матеріалів, праці та з/пна од. прод. та її складових частин - деталей, вузлів та інших збірних мат. Нормативи, які х-ють величину витр. праці та з/п, вираж. в показниках норм виробітку та розцінках на опл. пр., які встан-ся , по кожній технологіч. операції. Нормат. дані про мат. витрати для нормат. калькуляцій беруться зі специфікацій, що розроб-ся у відділі головного технолога. Дані про нормат. витр. стосовно з/п (нормат. затрати часу, розцінки по операціях) готує відділ праці та з/п о-ва. Дисперсія (відхилення) факт. втрат від нормат. показує позит. або негат. тенденції у формуванні с/в, що впливає на калькуляцію с/в прод. та на її ціну. Якщо дисперсія негат. (переважають перевитрати), то с/в прод. підвищується. У випадку, коли при підвищенні с/в прод. ціна не змінюється, о-во не отрим. План. масу прибутку.

178. Аудит необоротних активів. До необорот ативів слід віднести оз та нематеріальні активи. На початку аудиту слід організув і забезпеч в присутності а-ра повну інвент-ю всіх оз. Для цього за наказом керівника п-ва комісія, яка перевіряє оз і відобр їх в інвентар описах у вартісн виразі, вказує повну їх назву і признач, інвентар номери та ін техніч й експлуатац показники. Звертається увага на наявн недіючого, некомплект та надлишк обладн, з'ясов причини такого станов і даються відпов пропоз щодо усунення недоліків. Інформац, що х-є викор оз, є показники фондовід та фондоміст, які слід правильно визнач. Оцінка об'єктів, які не взяті на облік, визнач техніч станом з оформл відомостей про оцінку та знос відповід докум. Якщо оз були поновлені, реконстр, розшир або переоблад і від цього змінилося основне їх призначення, то вони заносяться в опис під назвою, яка відповідає новому признач. Коли буде встанов, що виконані роботи капітал х-ру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень або часткова ліквідація будинків і споруд) не відображ в обліку, комісія повинна визнач суму підвищ або зниж первин їх варт. Оз, які непридатні для експлуатації і не підлягають відновл, а також ті, які ремонтуються, включ в окремий інвентар опис. Джерелами інфор опер з оз є: - П(с)бо7"Оз", баланс; - акт введ в експлуатацію; - звіт про фін рез;- накладна на внутр переміщ; - Акт прийман-здаван відремонт, реконструй і модернізов об'єктів; - інвентар картка обліку оз; - Акт на спис оз; - Опис інвентар карток обліку; - Акт на списан автотрансп засобів; - картка руху оз; - інвентар списки за місцем надходж оз та їх експлуатації; - акт ліквідації оз; - кошториси та завдання чи плани капітального ремонту оз; - відомості дефектів на провед кап ремонтів; - розроблюв таблиці з розрах амортизації та зносу оз;- відповід облікові відомості та журнали. Основ завданнями і метою а-ту є перевірка: - збереж оз; дотрим правил оформл операцій із надходж, переміщ, вибуттям та ліквід оз; - правильність нарах і викор амортизац відрахувань; - законність витрат на поточ та капітал ремонти; - викор завдань чи плану з капітал вкладень та ведення обліку оз. Усі об'єкти оз мають бути закріплені за МВО. З цією метою варт закріпл за МВО оз за даними інвентарних списків порівнюється з залишком рахунку їх на початок аудиту. Аудит нематер активів(НА) До НА належать немонетарні активи, які не мають матер форми, можуть бути ідентиф (відокремл від п-ва) та утрим п-вом із метою викор протягом періоду, більшого за 1 рік (або 1 операц циклу, якщо він перевищує 1 рік) для в-ва, торгівлі, адміністр потреб чи надання в оренду ін особами (права корис прир рес, права корис майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об’єкти промисл власн, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, ін НА). А-р керується П(с)бо 8 „ НА ”, Законами „Про власність”, „Про товарні знаки” тощо. Під аудитом інтелект власності (НА) розуміється перевірка прав п-в на корист землею, водою, об’єктами промисл та інтелект власності (авторське право у сфері науки, літ-ри, мистецтва тощо). А-ри для проведення техніч експертизи об’єктів інтелект власності й здійс юр аналізу докум, що підтверджу право на власність, залучають патентних повірених та юристів. Починаючи а-т, насамперед слід перевірити факт наявн НА за докум, де описано сам об’єкт (програма для комп’ютера, конструкторська документація), або де підтвердж створ об’єкта (договір, ліцензійна угода), акт прийман-передачі може підтвердити факт одерж даного об’єкта інтелект власності. А-р разом із залуч спеціалістами визнач правил варт інтелект власн. Якщо об’єкт власн вкладений у статут капітал, то його оцінка визнач за домовленістю засновн, якщо його придбано за кошти, то він оцін-ся за фактич витратами на придб, якщо одержано безкош, то його оцінка визнач експертним методом. А-ру слід перевірити правил оприбутк об’єктів на рах 12 „ НА ” у кореспонд з рах 31 „Рахунки в банках”, 46 „Неоплач капітал”, а також обґрунтов їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача). Крім того, порівнюють дані синтет й аналіт обліку НА, якщо облік ведеться за їхніми видами і об’єктами. А-р перевіряє дотрим правил приймання, відображ в бо НА, правил їх оцінювання, списан і нарах зносу. Для обліку амортизації НА викор рах 13 „Знос необорот активів”, субрах 133 „Знос НА ”, а в дебеті – списання у разі вибуття або продажу. А-ру слід пам’ятати, що підставою для оприбуткування НА є документи, що ідентифік ті активи. У разі одержання НА від засновників у рах внесків до стат капіталу: Д 12 „ НА ”; К 46 „Неоплач капітал”. У разі безкошто одержання: Д 12 „ НА ”; К 424 „Безоплатно одержані необор активи”.Відповідно до П(С)БО8 нарах аморт НА здійсн протягом терміну їх корис викор, але не більше 20 років, почин з дати прийняття на облік. Метод нарах аморт НА п-во обирає самост, виходячи з особлив форми отрим очікув ек-х вигод. Суми амортиз, нарах протягом звітн періоду, відображ у складі витрат цього періоду або включ до с/в ін активу.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США