Соціальна стратифікація і соціальна мобільність в суспільному житті.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Перехід з однієї страти в іншу західні філософи називають соціальною мобільністю. Існують так звані "вертикальна мобільність" і "горизонтальна мобільність".

Сутність вертикальної мобільності зводиться до твердження, що в індустріальному суспільстві є так звані ліфти, ескалатори, завдяки яким люди здатні переміщатися з нижчої до вищої страти. Такі своєрідні ліфти (чи ескалатори) існують у різних галузях суспільного життя: економіці, політиці, армії, церкві, науці, шлюбі (за допомогою вигідного шлюбу можна розбагатіти чи зробити кар'єру).

Горизонтальна мобільність полягає в переміщенні людей в межах тієї самої страти у зв'язку, наприклад, зі зміною місця роботи чи проживання. В цьому випадку соціальне та економічне становище людини, по суті, не змінюється. Така мобільність порівнюється з автобусом, де страти – це місця в автобусі, де кожне місце можуть займати різні люди.

Нерівність характерна для всіх етапів розвитку людства, навіть для найпростіших культур, де немає різниці за рівнем багатства чи власності, але є різниця між чоловіками і жінками, дорослими та молоддю тощо.

Описуючи нерівність, соціологи говорять про існування соціальної стратифікації. Стратифікація- розподіл суспільних груп у ієрархічно впорядкованому ранзі (за зростанням чи зниженням певної ознаки). Стратифікацію визначають як структурування нерівностей між різними соціальними спільностями, верствами, прошарками та групами людей. Варто порівняти стратифікацію з геологічними арами скелі на поверхні землі. Суспільство можна розглядати як складові із страт, верств, прошарків в повній ієрархії з найпривілейованішими верствами, станами на верхівці і менш привілейований у підніжжі станової піраміди.

В історії виділяють чотири основні системи стратифікації: рабство, касти, стани І класи. Іноді системи стратифікації перетинаються одна з одною; рабство існувало поряд з класами у Стародавній Греції і Стародавньому Римі або на Півдні США перед громадянською війною.

Рабство,Каста,Стани,КласиОтже, соціальна стратифікація(від лат. stratum - верства, прошарок, їасеге - робити) - поняття, з одного боку, процес соціального розшарування, який полягає у нерівному доступі до дефіцитних благ і ресурсів, а другого - це результат розшарування, тобто ієрархічне, вертикальне розміщення членів суспільства відповідно до міри володіння і розпорядження певними благами.

За основу поділу суспільства беруться різні ознаки: політичні, економічні, біологічні, расові, релігійні та інші, суспільство ділиться на вищі, середні і нижчі соціальні верстви, класи і страти - на основі освіти, побутових умов, заняття, прибутку. Соціальна стратифікація характеризується мінливістю, рухливістю, тому що залежить від соціальної мобільності, тобто пересування людей з однієї країни або класу в Інші.

Поняття соціальної стратифікації запропонував П.Сорокін,який визначив три форми стратифікації: економічну, політичну та професійну, а також визначив загальні тенденції стратифікації на всіх рівнях:

1 - економічна, політична та професійна стратифікація змінюється від групи до групи і від суспільства до суспільства;

2 - в різні періоди розвитку суспільства система стратифікації змінюється;

3-у будь-якому суспільстві є постійна боротьба між силами стратифікації та силами вирівнювання.

Основи сучасного підходу до вивчення соціальної структури суспільства соціальної стратифікації закладені М. Вебером, який розглядав соціальну структуру суспільства як багатомірну систему, де поруч з класами і їх відноси ми власності важливе місце належить соціальному статусу і владі.

обільність- процес руху індивідів між ієрархічно чи іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями.

За характером мобільність може бути вимушена,оскільки зумовлена розвитком технологій, урізноманітненням форм власності, зрушенням у структурі професій та спеціальностей, структурах зайнятості та робочих місць.

Вона є вимушеною, бо нав'язується індивідам, оскільки нове покоління вступає в життя за умов, створених попередніми поколіннями переважно для себе, і воно має пристосуватись до них, отже, здійснити мобільність.

Циркулюючамобільність обумовлена переважно соціальними чинниками, куди відносяться: розширення доступу до загальної та спеціальної освіти, підвищення якості знань; міра доступу до професій, що користуються найбільшою повагою в суспільстві; динаміка структури цінностей, мотивів трудової поведінки; міра закріплення груп та прошарків за соціально та економічно нерівноцінними видами діяльності та функціями.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США