Використання об'єктів суміжних прав

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

3. Суб'єкти суміжних прав

До суб’єктів суміжних прав належать виконавці, виробники фонограм і відеограм та організації ефірного мовлення.

Виконавець є власником суміжних прав у тому випадку , якщо:
а) виконавець є громадянином України;
б) виконання вперше мало місце на території України;
в) виконання записане на фонограму, що охороняється законом;
г) виконання, не записане на фонограму, включено в передачі мовлення.
Виконавцями визнаються актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, диригенти, танцюристи, а також інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичних інструментах чи у будь-який інший спосіб виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору. Тобто виконавцями визнаються також особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції. Виконавцями визнаються також особи, які здійснюють таку само творчу діяльність, у тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери.
Охорона прав виробника фонограми або відеограми здійснюється, якщо:
а) виробник фонограми або відеограми є громадянином України або юридичною особою, що має офіційне місцезнаходження на території України;
б) фонограма або відеограма вперше опублікована на території України.
Виробниками фонограм можуть бути ті самі фізичні особи, а також юридичні особи, які вперше здійснили запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі. Проте вони одержують захист своїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне місцезнаходження - на території України. При цьому не має значення, так би мовити, “громадянство” цієї юридичної особи. Воно може бути України або іноземної держави.

Фонограми - виключно звуковий запис будь-якого виконання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів визнаються примірниками фонограми.

До суб’єктів суміжних прав відносять також організації ефірного мовлення, тобто тільки юридичні особи. Це організації радіо- і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефірі, так і по проводах.

За організаціями мовлення визнаються суміжні права, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють трансляцію за допомогою передавачів, розташованих на території України.
Суб’єктивні суміжні права

Усі суб’єкти суміжних прав мають використовувати свої суб’єктивні права в такий спосіб, щоб не порушити прав авторів, чиї твори використовуються. Виконавці мають здійснювати свої суб’єктивні права за умови дотримання прав авторів, чиї твори виконують. Виробники фонограм і організації мовлення зобов’язані дотримуватися прав авторів і виконавців. Організації мовлення - прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
Існуюче законодавство не передбачає процедури закріплення виникнення і здійснення суміжних прав. Проте виробники фонограм і виконавці з метою інформування про належність їм суміжних прав, що виникли у процесі створення фонограми, можуть на всіх її примірниках або їх упаковках використовувати спецзнак охорони суміжних прав. Цей знак складається з трьох елементів:

4. Об'єкти суміжних прав

1. Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:

 а) виконання;

 б) фонограми;

 в) відеограми;

 г) програми (передачі) організацій мовлення.

1. Розвиток інтелектуальної діяльності в умовах сучасності призвів до збільшення видів та способів використання результатів творчості, розширення зовнішніх форм їх прояву та реалізації. Поступово виникла необхідність забезпечення охорони не лише суб'єктивних прав авторів творів літератури, науки та мистецтва, а у створенні механізмів цивільно-правового захисту осіб, що здійснюють використання, публічне виконання та зовнішнє втілення об'єктів авторського права у формі, придатній для їх подальшого тиражування та відтворення. Охорона прав та законних інтересів таких суб'єктів - виконавців у різних сферах мистецької діяльності (акторів, співаків, музикантів), виробників фонограм та відеограм та організацій мовлення забезпечується інститутом суміжних прав. Суміжні права охоплюють систему нормативного забезпечення охорони результатів творчої діяльності виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, їх спадкоємців та інших правонаступників.

2. Суміжні права тісно пов'язані з авторськими правами. Вони виникають з приводу відтворення, сповіщення творів, які охороняються авторським правом та є, як правило, похідними від прав автора. Крім того, спостерігається подібність у сфері правової охорони авторів та виконавців, виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення. Суб'єкти суміжних прав володіють аналогічними з авторськими правовими можливостями (комплексом особистих немайнових та майнових прав), які характеризуються часовою і просторовою обмеженістю та встановленим законодавством колом випадків вільного використання їх об'єктів.

Суміжні права є похідними та залежать від авторських прав. Зв'язок між цими різновидами інтелектуальної власності відобразився у змісті ч. 2 ст. 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права", згідно якої виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм і відеограм. Тому виникнення суміжних прав пов'язується законодавцем з фактом додержання їх суб'єктами майнових та особистих немайнових прав авторів та їх правонаступників. Для виникнення окремих видів об'єктів суміжних прав крім одержання згоди автора необхідно також отримати дозвіл первинного суб'єкта суміжних прав. Так, створення фонограми буде правомірним лише за умови додержання виробником фонограми та виконавцем музичного твору прав авторів тексту та музики, а також одержання згоди виконавця на запис його виконання у формі фонограми.

Проте у ряді випадків суміжні права можуть існувати незалежно від авторських. Так, факт публічного виконання творів фольклору є правовою підставою для виникнення суміжних прав виконавця, проте самі твори народної творчості не належать, згідно ст. 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до переліку об'єктів авторського права.

Між авторським правом та суміжними правами також існує різниця у строках правової охорони та встановлених законодавством випадках обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення та авторів творів літератури, науки і мистецтва. Враховуючи подібність механізмів охорони авторських та суміжних прав, для захисту їх суб'єктів використовуються спільні способи та порядок, передбачені п'ятим розділом Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст. 432 ЦК України.

3. Крім глави 37 ЦК України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" охорона об'єктів суміжних прав здійснюється згідно норм інших Законів України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", "Про телебачення і радіомовлення", "Про кінематографію", "Про інформацію" тощо.

Правова охорона суміжних прав відбувається також згідно положень Римської конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (1961 р.), Женевської конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (1971 р.), Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності з авторського права (1996 р.) та Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності з виконань і фонограми (1996 р.).

Відносини у сфері використання виконань, фонограм, відеограм та програм організацій мовлення регулюються також підзаконними правовим документами, до яких можна віднести постанови КМ України "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" від 18.01.2003 р. N 71, "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" від 18.01.2003 р. N 72, "Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 13 жовтня 2000 р. N 1555, "Про затвердження Порядку надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних систем зчитування" від 4 липня 2002 р. N 925 та інші.

4. Коментована стаття визначає чотири об'єкти суміжних прав. До них належать виконання, відеограми, фонограми та програми (передачі) організацій мовлення.

Об'єкти суміжних прав передбачають будь-які способи виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів, запис будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі; сповіщення програм шляхом трансляції в ефір і по проводах.

Публічним виконанням вважається подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї. Об'єктом правової охорони являється безпосередньо виступ артиста-виконавця. По суті, виконавець є посередником між творцем та публікою, оскільки він передає вже сформульовану думку автора, доводить зміст твору до відома невизначеного кола осіб, тому його діяльність носить творчий характер та охороняється як окремий об'єкт інтелектуальної власності інститутом суміжних прав.

Фонограмою є звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору.

Відеограма, визначається ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" як відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору.

Іноді досить важко відрізнити відеограму як об'єкт суміжних прав та аудіовізуальний твір, що охороняється законодавством про авторське право. Тому у законодавствах деяких держав світу відеограма не є самостійним об'єктом правової охорони, а запису на відповідному матеріальному носієві рухомих зображень, що характеризується творчим підходом надається охорона авторським правом. Наразі різницею між аудіовізуальним твором (фільмом) і відеограмою є творчий характер фільму, що передбачає написання сценарію та музичного супроводу, творчий внесок оператора, режисера, художника-постановника, гру акторів тощо. Водночас, відеограмою вважається відеозапис будь-яких рухомих зображень, крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору, які, самі по собі, можуть не бути результатом творчості.

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" характеризує передачу (телерадіопередачу) як змістовно завершену частину програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт. У свою чергу, програма (телерадіопрограма) визначається як поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення. По суті, програма (передача) організацій мовлення є формою використання творчого результату, яка здійснюється організацією ефірного чи кабельного мовлення за допомогою відповідних технічних засобів і може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб одночасно у різних місцях.

Виконання, фонограми, відеограми та програми (передачі) організацій мовлення стають об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей та незалежно від їх призначення, змісту, цінності, а також способу чи форми їх вираження.

Вільне використання об’єктів суміжних прав та їх термін охорони

Об'єкти суміжних прав у передбачених законом випадках можуть використову-ватися без згоди виконавця, виробника фонограми, організації ефірного і кабель-ного мовлення і, як правило, без виплати їм винагороди. Таке використання вста-новлено в інтересах суспільства, яке зацікавлене у вільному розповсюдженні ін-формації, розвитку науки і освіти. Передбачені законом обмеження суміжних прав не піддягають якому-небудь широкому, вільному тлумаченню. Вільне вико-ристання об'єктів суміжних прав не повинне завдавати шкоди нормальному їх ви-користанню і зачіпати законні інтереси виконавця, виробника фонограми, орга-нізації ефірного і кабельного мовлення, а також авторів творів, що передаються або викопуються.

Обмеження прав виконавця, виробника фонограм, організації ефірного або ка-бельного мовлення зводяться до того, що: допускається вільне використання ви-конання, передачі в ефір, передачі по кабелю та їх записів, а також відтворення фонограм для включення в огляд про поточні події невеликих уривків з виконан-ня, передачі в ефір або по кабелю; використання невеликих уривків з виконання, фонограми, передачі в ефір або по кабелю для цитування за умови, що таке циту-вання здійснюється в інформаційних цілях; використання об'єктів суміжних прав будь-якими заінтересованими особами з метою навчання або наукового дослід-ження. Допускається без згоди виконавця, виробника фонограми, організації ефірного або кабельного мовлення використання передачі в ефір або по кабелю і її запису, а також відтворення фонограми в особистих цілях. Не потрібний дозвіл виконавця, виробника фонограми і організації ефірного мовлення на здійснення записів короткострокового користування виконання або передачі, на відтворення фонограми, опублікованої з комерційною метою, якшо запис короткострокового користування або відтворення здійснюється організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі за умови попередньо-го отримання такою організацією дозволу на передачу в ефір виконання або пере-дачі, відносно яких здійснюється запис короткострокового користування або від-творення такого запису, а також його знищення в межах шестимісячного терміну після його виготовлення, якшо більш тривалий термін не було узгоджено з воло-дільцями прав па запис. Якшо єдиний примірник запису має виключно докумен-тальний характер, він може бути збережений в офіційних архівах. Вільне викори-стання об'єктів суміжних прав дозволяється також у випадках, установлених від-носно творів науки, літератури і мистсшва. Окремі з них рівною мірою стосуються як авторських творів, так і об'єктів суміжних прав.

Римська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і ор-ганів мовлення (1961 р.) визначає мінімальний термін охорони для суміжних прав протягом 20 років з кінця року, в якому було зроблено фіксацію, — для фоногра-ми і виконань, що містяться в ній; мало місце виконання — для виконань, що не містяться в фонограмі; мала місце передача — для мовлення. Термін охорони, що надається виконавцям за Договором Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо виконання і фонограми (1996 р.) продовжується до кінця періоду в 50 років, рахуючи з кінця року, в якому виконання було записано на фонограму. Термін охорони, що надається виробникам фонограм за зазначеним вище догово-ром, продовжується до кінця періоду в 50 років, рахуючи з кінця року, в якому фо-нограма була опублікована, або — за відсутності такого опублікування протягом 50 років з моменту запису фонограми — 50 років з кінця року, в якому було про-ведено запис.

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення терміну охорони су-міжних прав. У багатьох національних законах про авторське право і суміжні пра-ва зазначені права діють протягом 50 років після першого виконання. Права ви-конавця на ім'я і на захист виконання від будь-якого спотворення або іншого по-сягання охороняються безстрокове. Права виробника фонограми діють протягом 50 років після першого опублікування фонограми або протягом 50 років після пер-шого її запису, якщо фонограма не була опублікована протягом цього терміну. Права організації ефірного або кабельного мовлення діють протягом 50 років піс-ля здійснення такою організацією першої передачі в ефір або по кабелю. До спад-коємців (відносно юридичних осіб — до правонаступників) виконавця, виробни-ка фонограми, організації ефірного або кабельного мовлення переходить право дозволяти використання виконання, фонограми, передачі в ефір або по кабелю і па отримання винагороди в межах частини термінів, що залишилася.

1. Допускається без згоди виробників фонограм (відеограм),
фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з
комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих
фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи
опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх
примірників:      а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну
демонстрацію відеограми або її примірника;      б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі
чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;      в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі
чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).      2. Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм),
що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх
правомірним використанням здійснюються визначеними Установою
уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані
кошти розподіляються між організаціями колективного управління,
які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені
організації укладають з усіма організаціями колективного
управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода
розподіляється відповідною організацією колективного управління у
таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм
(відеограм) - 50 відсотків.      3. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що
зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її
виплати визначаються Кабінетом Міністрів України ( 71-2003-п ).      4. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх
примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині
другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання,
необхідні для збирання і розподілу винагороди.

⇐ Предыдущая123

Поделиться:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология