Зрозуміло одне, основний діагноз: недоувага і недолюбов! 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зрозуміло одне, основний діагноз: недоувага і недолюбов!

Поиск

Слайд 4

Якщо дитину не цінують: на її думку і на неї саму не звертають уваги ні вдома, ні у школі. А на таких сайтах, скоївши спроби убити себе, підліток відразу стане головним об’єктом для обговорення, а значить, він може додати собі цінності, ваги;

Слайд 5

Якщо дитині не вистачає уваги і підтримки дорослих. Чи часто ми запитуємо дітей «Як твої справи, що нового?» і дослуховуємо відповідь до кінця? Саме засобами подібних інтернет-сторінок підліток привертає до себе увагу, надає собі і своїм вчинкам значущості;

Слайд 6

Якщо дитина не має у житті значущої, авторитетної особи, а саме дорослого-наставника (батька, тренера, вчителя, старшого брата/сестри), вона шукатиме його деінде, виконуючи страшні завдання, чекаючи на схвалення модератора групи. Адже саме у підлітковому віці у дитини формується і змінюється ставлення до світу дорослих, з’являється усвідомлення того, що «я і усі дорослі – ми на одному соціальному щаблі»; «я можу знехтувати вашою думкою, і врешті решт – ніхто для мене не авторитет!»;

Слайд 7

Якщо дитина почувається самотньою, нікому не потрібною. Дітьми, які знаходяться у депресії, легше маніпулювати, вони швидко піддаються на провокації, стають залежними через загальне почуття спустошення та втрати сенсу життя. У залежність потрапляють діти, що втратили опорність, яку частіше за все дає сім’я. Інтернет-групи дарують відчуття близькості, прив’язаності нехай навіть до чужих людей.  

Слайд 8

Якщо дитина втрачає своє власне «Я». Дитині необхідно відчувати себе прийнятою у групу, бути включеною до спільної діяльності – такі сайти дають цю можливість. Тут можна вільно самовиражатись, демонструвати свою асоціальну поведінку, бути не таким, неправильним, вільним, задовольняти потребу у визнанні іншими однодумцями. Групи «смерті» не вимагають жорсткої соціальної ролі, їх мета – взяли участь і розійшлися.

Слайд 9

Чому досі ми не спостерігали такого небезпечного явища? Тому, що раніше діти могли задовольнити свої потреби у спілкуванні, у взаємодії з іншими у різних молодіжних субкультурах. Діти об’єднувалися за своєю провідною психологічною травмою. Зараз же віртуальний світ створює певний транс для підлітків, дарує несправжнє відчуття свободи, волі та паралельної реальності, у якій можна усе. Критичне мислення дітей послаблюється, здатність аналізувати згодом зникає. Організатори даних Інтернет-сторінок навмисно змушують своїх користувачів бути на зв’язку вночі: порушення режиму сну підвищує рівень тривожності, притупляє емоції, посилює депресію, діти стають більш «піддатливими», їм можна навіяти що завгодно, світ для них стає чорно-білим.

Слайд 10

Які симптоми та сигнали можуть демонструвати підлітки-учасники «груп смерті»:

- Якщо є ознаки недосипання – це привід для занепокоєння. Усі завдання гри дають вночі та вранці, є навіть група така «Розбуди мене о 4:20». Вступаючи в неї, дитина створює додаткову сторінку, де немає фото і вказані чужі дані. На неї і надходять завдання.

- Якщо підліток багато часу проводить у соціальній мережі “ВКонтакті”: можливо, раптово почала буквально в ньому жити. В інших соцмережах «груп смерті» поки не зафіксовано.

- Якщо захоплено і повсюдно малює метеликів, китів, єдинорогів. На тілі у дитини з’явилися порізи, видряпані лезом на шкірі цифри, кити, дивні татуювання.

- Якщо дитина раптом стала незвично замкненою, відстороненою, байдужою до улюблених речей, не спілкується з однолітками, пропускає заняття, не говорить з батьками. Або навпаки, простежуються приливи ніжності, раптові сльози.

- Якщо вона почала робити екстремальні вчинки і фотографувати їх, знімати на відео.

- Почалися розмови про безглуздість життя (пам'ятаємо, що підлітковий вік - час екзистенціальних запитань).

- Якщо на сторінці підлітка з’явився зворотний відлік часу, а дитина часто просить пробачення за все, намагається завершити усі справи.

Слайд 11

Психологи вбачають на сьогодні такі шляхи профілактики смертельних квестів:

1) розвиток інтересів дитини поза Інтернетом, у реальному житті: активне залучення дітей до позаурочної, гурткової діяльності за інтересами;

2) збереження довіри у стосунках, теплого контакту, для того, щоб дитина вбачала в батьках, в педагогах підтримку, допомогу у складний час, завжди могла звернутися до них;

3) організація спільних справ як вдома, так і в школі: виховання відчуття приналежності до соціуму, розвивати вміння будувати діалог, співпрацювати, робити щось разом з дітьми і дорослими;

4) планування майбутнього разом з підлітками, збільшення рівня життєвої мотивації, пошук майбутньої професії – усе це мотивує робить життя дитини яскравішим;

5) формування у дитини почуття стабільності у завтрашньому дні. Через складну соціально-економічну ситуацію в країні батьки змушені вирішувати багато проблем: багато працюють, їм не вистачає вільного часу, рівень тривожності, агресивності дорослих постійно зростає, це передається дітям, вони часто наодинці зі своїми думками, не знають чим зможуть допомогти батькам і лише відчувають нестабільність.

Слайд 12 Постійний негативний фон у школі, сім’ї, у взаєминах з ровесниками гнітюче впливає на психіку дитини. Тому іноді просте запитання «Як пройшов твій день сьогодні?» або фраза «Не хвилюйся, разом ми з усіма проблемами впораємося» дарує дитині необхідну підтримку.

Багато хто з нас у цій залі одночасно і педагог, і батько. Тому, сподіваюся, на розуміння і надзвичайно серйозне ставлення до розв’язання цієї проблеми. На останок скажу кілька слів саме батькам: реакція дорослих на небезпеку – це завжди заборона і жорстке «НІ». Крайнощі у цій справі не допоможуть, а лише викликатимуть протест підлітків.

Слайд 13 Розмовляйте про життя і про ігри також. Не питайте «чи знаєш ти таку-то гру», спитайте краще «а чи хтось розповідав тобі про ігри, які не тільки відбуваються в мережі, а виходять за її межі, коли у  реальному житті потрібно виконувати завдання, і що ти думаєш про це?». Не говоріть своїй дитині: «ти ж мені зразу скажи, якщо хтось таке буде пропонувати», краще їй скажіть «а що ти зробиш, якщо тобі хтось таке запропонує?» Начебто ті самі фрази, але акцент інший.

Слайд 14 Керівникам навчальних закладів зараз необхідно:

1. Максимально посилити соціально-психологічний супровід, включаючи заклади, де на сьогодні немає практичного психолога та соціального педагога.

2. Підвищити вимоги до психологічної служби навчальних закладів щодо здійснення систематичної роботи, спрямованої на своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі та попередження саморуйнівної поведінки.

3. Раціонально розставляти пріоритети навчально-виховної роботи, особливо у весінній та літній періоди.

4. Здійснювати співпрацю з представниками сектору ювенальної превенції Криворізького відділу поліції; департаменту кіберполіції Національної поліції України, іншими правоохоронними органами та громадськими установами, організаціями, що опікуються питаннями пропаганди здорового способу життя й запобігання травматизму серед учнів, працівників навчальних закладів.

 

Слайд 15 Зрозуміло, що кожний вИпадок завжди індивідуальний. Часто у таких питаннях стає необхідною допомога психологів, психотерапевтів, соціальних педагогів. Головне завдання педагогів, батьківської громадськості – знАти, відчувати дитину, поважати, цінувати її, довіряти їй. Вона так на це чекає… Адже краще за нас ніхто не знає наших дітей.

 

Дякую за увагу!



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-06-17; просмотров: 44; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.01 с.)