Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

з вірусним ентеритом гусей

1. Загальні положення

1.1. Вірусний ентерит гусей (далі - ВЕГ) - гостра контагіозна хвороба молодняку гусей, яка характеризується ураженням печінки, легень, катарально-геморагічним запаленням кишечника і високою (30-90%) смертністю гусенят перших днів життя.

Збудником інфекції є вірус, який належить до родини парвовірусів, розміром 20-50 мкм. Штами вірусу споріднені в антигенному відношенні, але відрізняються за вірулентністю.

За природних умов до збудника вірусного ентериту гусей чутливі гусенята та мускусні каченята віком від 1 до 30 днів життя. Дорослі гуси, мускусні та пекінські качки, кури, індики та цесарки вірусним ентеритом не хворіють.

Джерелом інфекції є хворі гусенята і забруднені їх виділеннями корми, вода, інвентар та інші предмети. Інфікування відбувається аліментарним, аерогенним та трансоваріальним шляхами. Інкубаційний період триває від 2 до 6 днів і більше.

Хвороба протікає в гострій та підгострій формах. Клінічно проявляється пригніченням, втратою апетиту і діареєю. При гострій формі хворі гусенята скучуються, відмовляються від корму, мало рухаються і протягом кількох годин гинуть; при підгострому перебігу хвороби гусенята відстають у зрості і розвитку, у них розвиваються кон'юнктивіти, риніти, частина з них через 1- 2 тижні гине. Основними патолого-анатомічними змінами є: накопичення слизу в ротовій порожнині, залозистому шлунку та шлунково-кишковому тракті; катаральний, фібринозний або геморагічний ентерит, кутикуліт. Печінка збільшена, гіперемійована, м'язи серця мають вигляд вареного м'яса, селезінка і нирки кровонаповнені, шкіра суха.

1.2. Діагноз установлюється на основі епізоотичних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін, результатів лабораторних досліджень. ВЕГ необхідно диференціювати від сальмонельозу, колібактеріозу, пастерельозу, вірусного гепатиту, інфлюенци, отруєння і ентеритів аліментарного характеру.

1.3. При підозрі на захворювання птиці ВЕГ у державну лабораторію ветеринарної медицини надсилають для уточнення діагнозу 5-6 свіжих трупів або хворих гусенят такої самої кількості.

2. Заходи профілактики ВЕГ

З метою охорони господарства (ферми, відділення, приватного подвір'я) від занесення збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної медицини господарств усіх форм власності, які мають птицю, зобов'язані:

2.1. Суворо виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), діючі ветеринарно-санітарні правила для птахогосподарств та інші нормативно-правові акти з питань ветеринарної медицини.

2.2. Працювати в закритому режимі.

2.3. Комплектувати стада одновіковою птицею тільки з господарств, благополучних щодо ВЕГ та інших інфекційних захворювань. Завезена в господарства птиця підлягає карантинуванню.

2.4. Забезпечити роздільну інкубацію завезених у господарство племінних яєць і яєць, які отримані від власних батьківських стад.

2.5. Проводити дезінфекцію всіх інкубаційних яєць.

2.6. Вакцинувати батьківське стадо в усіх господарствах, які утримують гусей і здають яйце на інкубацію з урахуванням лабораторних досліджень у державних лабораторіях ветмедицини та за погодженням з інспектором державної ветмедицини району.

2.7. Проводити імуномоніторинг батьківських стад протягом племінного сезону з інтервалом в 4 місяці. У разі зниження напруженості імунітету (титр антитіл не нижче 1:8) у птиці продуктивного періоду (понад 20%) проводити ревакцинацію батьківських стад.

2.8. Молодняк, одержаний від невакцинованих батьківських стад, щеплювати в 1-2-добовому віці, керуючись настановою про застосування вакцини проти вірусного ентериту гусей.

2.9. Дотримуватися міжциклових профілактичних перерв із проведенням очищення і дезінфекції приміщень.

2.10. Забезпечити проведення очистки та дезінфекції зворотної тари для постачання інкубаційних яєць і спецтранспорту, а також тари, що використовується при інкубації яєць.

3.1. При появі ВЕГ господарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження за рішенням адміністрації району.

3.2. Державний інспектор ветеринарної медицини району негайно повідомляє управління ветеринарної медицини області про стан епізоотичної ситуації.

3.3. За умов обмеження забороняється:

переміщення птиці за межі господарства та в господарстві на весь період уведення обмежень;

увезення і вивезення яєць для інкубації і гусей різного віку для вирощування;

вивіз продуктів забою птиці без дозволу державної служби ветеринарної медицини;

вивіз кормів, обладнання, посліду;

вхід на територію неблагополучного господарства та вихід з неї людей, які не пройшли повної санітарної обробки, зі зміною одягу та взуття (згідно з п.3.2 Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування (далі - Ветеринарно-санітарні правила), затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 за N 53 ( z0565-01 ) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756).

3.4. За умов обмеження необхідно проводити:

щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві;

забій усієї клінічно хворої птиці та її утилізацію;

здачу для забою на м'ясо гусенят без клінічного прояву хвороби після досягнення 2-2,5 міс. віку;

умовно здорове поголів'я в неблагополучному господарстві обробляти сироваткою крові або цитратною кров'ю реконвалесцентів шляхом підшкірного введення в нижню третину шиї в дозі 0,5 мл дворазово з добовим інтервалом, а гусенят наступних виводів 1-2-денного віку вакцинувати та комплектувати в окремо підготовлені приміщення;

дезінфекцію інкубаторіїв, пташників, обладнання, інвентарю і виробничих приміщень проводити після ретельного механічного очищення. Послід і підстилку піддавати біотермічній обробці;

дезінфекцію проводити 3%-ним гарячим (70-80 град. С) розчином їдкого натру або 2%-ним розчином формальдегіду з експозицією 3 години; для аерозольної дезінфекції приміщення використовувати 38-40%-ний розчин формальдегіду з розрахунку 20 мл на куб. м або розчин гіпохлориту натрію, який містить 5%-ний активний хлор із розрахунку 50 мл на куб. м з експозицією 12 годин;

усі відходи інкубації утилізовувати (згідно з п.7.9 Ветеринарно-санітарних правил).

3.5. За умов обмеження дозволяється:

вивіз тушок гусей у харчові підприємства для промислової переробки та громадського харчування - за наявності умов їх переробки;

інкубацію гусячих яєць для вирощування гусей в межах господарства.

3.6. Обмеження з господарства знімаються комісійно в установленому порядку через 60 днів після останнього випадку захворювання птиці ВЕГ і виконання плану оздоровчих заходів і лабораторної оцінки якості остаточної дезінфекції та негативного лабораторного підтвердження щодо збудника захворювання (згідно з Положеннями про державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1998 року N 517 ( 517-98-п ) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року за N 282 ( 282-2001-п ).

4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил

4.1 Керівники, працівники господарств, ферм, орендарі та приватні особи, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Начальник відділу В.В.Стець

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров