Безпека людини, суспільства, національна безпеку.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

Безпека людини, суспільства, національна безпеку.

Системи безпеки по об'єктах захисту, що реально існують у цей час, розпадаються на наступні основні види:

- систему особистої й колективної безпеки людину в процесі його життєдіяльності;

- систему охорони природного середовища (біосфери);

- систему державної безпеки;

- систему глобальної безпеки.

Таким чином, прагнення людини до досягнення високої продуктивності своєї діяльності, комфорту й особистої безпеки в техносфері, що інтенсивно розвивається, супроводжується збільшенням числа завдань, розв'язуваних у системі «безпека життєдіяльності людину».

Значимість проблем у системах безпеки безупинно збільшується, оскільки росте не тільки число, але й енергетичний рівень негативних впливів. Якщо рівень впливу природніх негативних факторів практично стабільний протягом багатьох сторіч, то більшість антропогенних факторів безупинно підвищує свої енергетичні показники (ріст напруг, тисків і ін.) при вдосконалюванні й розробці нових видів техніки й технології (поява ядерної енергетики, концентрація енергоресурсів і т.п.).

Базові поняття теорії безпеки

Розв'язок завдань сучасного комплексу проблем безпеки може бути отримане на основі загальної теорії безпеки. Хоча в завершеному виді (у якій-небудь фундаментальній монографії) ця теорія ще не оформлена, її основні підходи й методи сформовані й широко використовуються для прогнозів розвитку небезпечних ситуацій, якісних і кількісних оцінок заходів і систем безпеки. Їхня розробка здійснювалася в процесі забезпечення ефективності й безпеки складних технічних систем, забезпечення військової безпеки країни, вирішення проблем керування економічними, соціальними й екологічними системами, у тому числі в глобальному масштабі.

Необхідне попереднє зауваження.

Застосовувані під час обговорення реальних проблем поняття й визначення мають строго певне значення тільки в рамках теорій, що спрощують складну дійсність абстрактні схеми, що створюють, моделі цієї дійсності для розв'язку певного класу практичних завдань. Однієї з таких схем є теорія безпеки. При переході від теоретичних міркувань до практичних завдань завжди треба мати на увазі й ураховувати умовність і наближеність застосовуваних понять.

Теорія безпеки – це система вистав і ідей, призначена для вивчення повного спектра небезпек для людини від його взаємодії з навколишнім середовищем і виявлення вичерпної системи заходів безпеки.

Об'єкти дослідження в теорії безпеки – людей і навколишнє його середовище.

Поняття людей у загальній теорії безпеки узагальнене – під ним розуміється й будь-який індивід і суспільство у всій його ієрархічній структурі. Таким же узагальненим є поняття навколишнє середовище - це всі її складові: природна, соціальна, техногенна.

Предмет дослідження в теорії безпеки - небезпеки для людини від його взаємодії з навколишнім середовищем і можливі заходи безпеки.

Об'єкти небезпеки (частіше їх називають об'єктами безпеки) і суб'єкти безпеки (здійснюючі заходи безпеки) – особистість і суспільство як багаторівнева структура.

Найважливішим у теорії безпеки служить поняття небезпека.

Небезпека - явище, здатне завдати шкоди (збиток) життєво важливим інтересам людину.

До числа життєво важливих інтересів людину (особистості й суспільства), як випливає из самого визначення, у першу чергу, ставиться, звичайно, саме життя. Далі кожна людина може назвати свої «життєво важливі» інтереси в різних комбінаціях і в різному порядку. Проте, експерти ООН на підставі статистичних і теоретичних даних віднесли до основних інтересам, життєво важливим для кожної людини:

· жизнь, здоровье;

· благосостояние;

· доступ к информации.

Поряд з поняттям небезпека використовується поняття погроза. Уважається, що:

Погроза – це небезпека на стадії переходу з можливості в дійсність.

Відсутність небезпеки, точніше «стан, при якім не загрожує небезпека кому-небудь або чому-небудь» у словниках визначене поняттям безпека. Однак досвід показує, що забезпечити повна відсутність небезпеки неможливо. У зв'язку із цим часто застосовують визначення, що вказує на безпеку як на надійну захищеність від небезпек і погроз. Таке визначення підкреслює прийнятність (і неминучість) небезпек і погроз певного рівня, при цьому як би саме собою має на увазі необхідність захисту об'єкта. Але в умовах прийнятності вже вихідних небезпек захист може й не знадобитися. Тому найбільш прийнятної виглядає наступне формулювання:

Безпека – цей стан відсутності різного роду небезпек і погроз, здатних завдати неприйнятної шкоди (збиток) життєво важливим інтересам людину.

Безпека - корінна потреба людину

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте