Дякую всім присутнім за увагу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5

Шановні присутні! (Слайд 1) Вашій увазі пропонується магістерська робота з теми «Наступність у роботі вихователя ДНЗ та вчителя початкових класів з формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі» магістрантки Силенко Людмили Анатоліївни.

Керівник -кандидат педагогічних наук, викладач-методист, голова циклової комісії педагогіки та психології Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка - Кочерга Ольга Миколаївна.(Слайд 2)

Актуальність даної проблеми зумовлена тим, щозі вступом дитини до школи наступає абсолютно новий етап її життя, до якого вона повинна бути достатньо підготовленою. Ця готовність передбачає перш за все здатність виконувати серйозну діяльність, що дає дитині не лише нові права, але й покладає на неї виконання складних обов’язків. Маленький школяр вправі розраховувати на увагу вчителя та однокласників і разом з тим сам зобов’язаний систематично виконувати всі завдання педагога, поводитися відповідно до шкільних правил незалежно від того, хоче він цього в даний момент чи ні.

Проблема психологічної готовності дітей до шкільного навчання – одна із центральних проблем психолого-педагогічної науки і практики. Вирішуючи її, необхідно не тільки точно визначити, що фактично означає готовність до навчання і виховання, але так само з'ясувати, в якому сенсі слова слід цю готовність розуміти: чи то в сенсі наявності у дитини задатків або вже розвинених здібностей до навчання, чи то в сенсі наявного рівня розвитку та «зони найближчого розвитку» дитини, чи в сенсі досягнення певного етапу інтелектуальної та особистісної зрілості. У загальному розумінні готовність до навчання–це система показників фізичного, мотиваційного, інтелектуально-пізнавального, особистісного розвитку, що забезпечать успішність навчання у школі.

Мотиваційна готовність дитини до школи є однією із важливих складових шкільної готовності, формування якої має особливо важливе значення на всіх етапах шкільного навчання, а особливо у адаптаційний період. (Слайд 3)

Об’єктом магістерського дослідження є процес формування мотиваційної готовності дитини до шкільного навчання.

Предмет дослідження – система навчально-виховної роботи щодо забезпечення наступності в діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи з формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі. (Слайд 4)

Мета магістерського дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності впливу системи навчально-виховної роботи щодо забезпечення наступності в діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи з формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі.(Слайд 5)

Реалізація мети передбачала наступні завдання дослідження.

• Проаналізувати стан вивчення проблеми мотиваційної готовності дітей шестирічного віку до шкільного навчання та забезпечення наступності в роботі вихователя ДНЗ і вчителя початкової школи у її вирішенні.

•  Розкрити сутність понять «психологічна готовність до навчання в школі», «мотиваційна готовність», «наступність у роботі вихователя ДНЗ та вчителя».

• Дослідити рівні сформованості мотиваційної готовності дітей шестирічного віку до навчання у школі. (Слайд 6)

• Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментальним шляхом перевірити ефективність впливу системи навчально-виховної роботи вчителя початкової школи, яка є логічним продовженням роботи вихователя ДНЗ, на процес формування мотиваційної готовності дітей шестирічного віку до шкільного навчання.

• Підготувати методичні рекомендації вчителю початкової школи щодо забезпечення наступності в діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи з формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі. (Слайд 7)

Гіпотеза дослідженняполягає в припущенні, що впровадження системи навчально-виховної роботи буде позитивно впливати на процес підвищення мотиваційної готовності дитини шестирічного віку до шкільного навчання за умови дотримання її наступності в діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи. (Слайд 8)

Для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження:

• теоретичні: аналіз наукової та психолого-педагогічної літератури для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на проблему мотиваційної готовності школярів до навчання в школі, визначення напрямів дослідження та понятійно-категоріального апарату; класифікація та систематизація теоретичних даних; прогнозування, логічне узагальнення;

• емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, педагогічний експеримент; діагностичні методи (анкетування, опитування, тестування); кількісний і якісний аналізи результатів зрізових робіт з метою з’ясування ефективності розробленої методики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі узагальнено і критично проаналізовано основну наукову, методичну та нормативну літературу з обраної теми дослідження, обґрунтовано систему навчально-виховної роботи вчителя початкових класів щодо підвищення рівня сформованості мотиваційної готовності дітей шестирічного віку до навчання у школі з опорою на принцип наступності у роботі вихователя ДНЗ та вчителя.

Теоретичне значення роботи полягає в уточнені теоретичних положень, що стосуються поняття мотиваційної готовності до навчання у школі, у розкритті системи навчально-виховної роботи по забезпеченню наступності у роботі вихователя ДНЗ та вчителя щодо її формування. Апробовано систему навчально-виховної роботи з формування мотиваційної готовності учнів 1-го класу.

Практичне значення дослідженняполягає у можливості застосування його положень, висновків та рекомендацій вчителями початкової школи в організації навчально-виховного процесу. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності у загальноосвітніх закладах освіти і науки України з метою підвищення ефективності процесу формування мотиваційної готовності школярів до навчання в школі. (Слайд 9-10)

Обсяг та структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Апробація результатів дослідження.Зміст наукової роботи висвітлено у статтях:

• «Взаємодія вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи у вирішенні проблеми забезпечення готовності дитини до навчання в початковій школі», яка була опублікована у збірнику «Теорія і практика сучасної освіти у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації» (листопад 2015 р., м. Прилуки)

• «Педаг3огічні умови забезпечення наступності у формуванні мотиваційної готовності дитини до шкільного навчання у роботі ДНЗ та початкової школи», яка опублікована у збірнику «Теорія і практика сучасної освіти у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації» ( березень 2016 р., м. Прилуки)

• Взято участь у звітній конференції студентів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, тема виступу «Діагностика мотиваційної готовності шестиліток до умов шкільного навчання» та опубліковано в збірнику «Звітна конференція студентів (частина 2)», тема статті «Діагностика мотиваційної готовності шестиліток до умов шкільного навчання». (Слайд 11)

Базою дослідження обрано навчально-виховний комплекс «школа – дитячий садок» (ЗОШ І-ІІ ступенів, с. Удайці Прилуцького району Чернігівської області; ДНЗ «Пролісок» Удайцівської сільської ради). Дослідженням було охоплено 18 учнів першого класу.

(Слайд 12) Перейдемо до короткого аналізу змісту роботи.

У розділі 1 роботи проведено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми на основі опрацювання близько 80 джерел; запропоновано визначення мотиваційної готовності.

За даними Л.А. Венгера, В.В. Холмовской, Н.Л. Коломінского, О.Є. Кравцової, О.М Дяченко та інших в структурі психологічної готовності прийнято виділяти наступні компоненти: мотиваційний, розумовий, вольовий, емоційний. Однак психологічна готовність не зводиться до простої сукупності її компонентів, а складає єдине ціле. У разі неготовності до навчання в школі кожен з цих компонентів може потребувати свого формування.

Готовність до навчання дитини дошкільного віку на думку ряду вчених (Б.Г. Ананьєв, Дж. Аткінсон, Л.І.Божович та ін.) перш за все, визначає її мотиваційна готовність, яка включає в себе достатньо розвинену потребу в знаннях, вміннях і бажання дитини їх вдосконалювати Саме відсутність мотиваційної готовності тягне за собою величезну кількість труднощів, які будуть суперечити успішності систематичного навчання дитини в школі.

Під мотиваційною готовністю розуміють бажання вчитися, ставлення до школи і навчання як до серйозної діяльності. Дитина приходить у школу з певною мотивацією. Розвиток мотивації шкільного навчання передбачає формування уявлень дошкільника про те, яким буде навчання в школі, знань про те, яким буде його завтрашній день і підготовку дитини до нього як до радісної події.

Аеліта Капітонівна Маркова виділила позитивні та негативні особливості навчальних мотивів молодших школярів.

Позитивні:

1. Загальне позитивне ставлення до школи.

2. Широта їхніх інтересів.

3. Допитливість.

Негативні:

1. Недостатня дієвість мотивів.

2. Нестійкість.

3. Мала усвідомленість.

4. Слабка узагальненість.

У ході навчання в молодшій школі мотиви самого навчання змінюються.

Загальний «нормативний» порядок зміни мотивів такий:

1. Інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі(дзвоники, шкільне приладдя, дошка тощо).

2. Інтерес до перших результатів навчальної праці(написані цифри, букви, отримані оцінки).

3. Інтерес до процесу і змісту навчання.

4. Інтерес до способів добування знань.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження було встановлено, що важливою педагогічною умовою підвищення стану сформованості мотиваційної готовності дитини до навчання у школі є дотримання принципу наступності у роботі вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи у вирішенні проблеми підготовки дітей шестирічного віку до шкільного навчання. Для того, щоб в умовах нашого навчально-виховного закладу перевірити це теоретичне положення, нами було підготовлено і проведено експериментальне дослідження.

Початок навчання у школі – найважливіший крок у розвитку дитини, що вимагає дуже серйозного підходу і підготовки. Ми встановили, що готовність дитини до школи це цілісне явище, і для повної готовності необхідно, щоб кожен з ознак був розвинений повноцінно, якщо хоча б один параметр погано розвинений, це може нести за собою серйозні наслідки. Комплексна підготовка до школи включає п’ять основних компоненти: мотиваційна, інтелектуальна, соціальна, вольова, фізіологічна готовності. Мотиваційну готовність до школи бажано визначити за рік до передбачуваного надходження, так як в цьому випадку є час змінити те, що потребує корекції, а вчителю молодших класів потрібно провести роботу по виявленню рівня мотиваційної готовності до школи ще на початку навчального року. Існує безліч методів діагностики готовності дітей до школи, вони вимагають ретельного підбору, так як багато хто з них не відповідають питанню. При підготовці дитини до школи необхідно проконсультуватися з дитячим психологом і педагогами.

2 розділ роботи (Слайд 12)

Дослідницька робота проводилась експериментальним шляхом. Основним методом дослідження на цьому етапі був педагогічний експеримент, який включав три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

Дослідження проводилось на базі навчально-виховного комплексу «Школа – дитячий садок» с. Удайці, Прилуцького району, Чернігівської області. Дослідженням було охоплено 18 учнів першого класу. Серед них 7 дівчаток та 11 хлопчиків. На час проведення дослідження усі учні мали одинаковий вік–6 років. До участі в педагогічному досліджені була залучена вихователь ДНЗ, яка здійснювала підготовку дітей до школи у попередній період - Баєвська Оксана Вікторівна, вчитель-класовод 1-го класу – Остапенко Валентина Анатоліївна шкільний психолог - Шевченко Ольга Сергіївна та батьки учнів. (Слайд 13)

Мета педагогічного дослідження: експериментально перевірити вплив системи навчально-виховної роботи, в основі якої лежить принцип наступності у діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи,на підвищення рівня сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу до навчання у школі.

Мета експериментального дослідження реалізувалась у наступних завданнях:

•  вивчити рівень сформованості мотиваційної готовності до навчання у школі учнів 1-го класу;

• проаналізувати систему роботи вихователя ДНЗ, яка проводилась у період перебування сьогоднішніх першокласників у дитячому садочку і була спрямована на формування їхнього ставлення до школи;

• виявити труднощі, які ускладнюють процес успішної адаптації дітей до шкільного навчання і пов’язані з недоліками сформованості мотиваційної сфери учнів експериментального класу;

• розробити систему виховних та навчальних занять (виховних годин, годин спілкування, театралізованих свят, нетрадиційних уроків, індивідуальних бесід, ігрових занять і т.п.) для подолання труднощів адаптації учнів 1-го класу, пов’язаних із низьким рівнем сформованості мотиваційної готовності учнів до шкільного навчання;

• перевірити ефективність впливу розробленої експериментальної системи навчально-виховної роботи на підвищення рівня сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу до навчання у школі.

Для вирішення мети та поставлених завдань основним методом дослідження було обрано педагогічний експеримент. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використовувалися методи: педагогічне спостереження, тестування дітей, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.

Уся експериментальна робота здійснювалась упродовж 10-ти місяців – з вересня 2015 року по травень 2016 року.

Процедура педагогічного експерименту включала три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

На початку вересня 2015 року було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. (Слайд 14)

Метою констатувального етапу було вивчення якісних характеристик мотиваційної готовності учнів 1-го класу до навчання у школі, аналіз системи пропедевтичної роботи, яка проводилась вихователем ДНЗ з дітьми у період їх перебування у дитячому навчально-виховному закладі та виявлення труднощів адаптації дітей до шкільного навчання, які пов’язані з мотиваційною готовністю.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту було здійснено відбір традиційних методик, які представлені зокрема такими:

• опитувальник для визначення рівня сформованості шкільної мотивації учня 1-го класу (див. додаток А);

•  методика «Драбинка мотивів» (А. В. Божович, В. К. Маркова) (див. додаток Б);

• анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації та адаптації Н. Лусканової (див. додаток В);

• малюнкова методика «Про найцікавіше» і «У школі»;

• «Розмова про школу» (за Т. А. Нєжновою) (див. додаток Г);

• тест – вибір ситуації на вивчення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі (за Т.Д. Марцинковською) (див. додаток Д);

• графічний тест на виявлення навчальної мотивації (за М.Гінзбургом) (див. додаток Ж).

Методики підібрано таким чином, щоб з усіх боків дослідити прояв сформованості мотиваційної готовності дитини до навчання у школі та отримати об’єктивні результати. По кожній методиці проводилась індивідуальна робота з кожним учнем. (Слайд 15-17)

Методики

Рівні

Високий

Середній

Низький

Опитувальник для визначення рівня сформованості шкільної мотивації учня 1-го класу

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

22%

56%

22%

«Драбинка мотивів» (А.В. Божович, В.К.Маркова)

Високий

Середній

Низький

33%

45%

22%

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації та адаптації Н. Лусканової

Високий

Середній

Низький

22%

56%

22%

Малюнкова методика «Про найцікавіше» і «У школі»

Високий

Середній

Низький

33%

39%

28%

«Розмова про школу»(за Т. А. Нєжновою)

Високий

Середній

Низький

22%

45%

33%

Тест вивчення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі (за Т.Д. Марцинковською)

Високий

Середній

Низький

22%

45%

33%

Графічний тест на виявлення навчальної мотивації (за М.Гінзбургом)

Високий

Середній

Низький

33%

39%

28%

Високий

Середній

Низький

22%

45%

33%

Як видно із таблиці, за всіма методиками дослідження показники високого, середнього та низького рівнів сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу до шкільного навчання становлять відповідно 22%, 45% та 33%. (Слайд 18)

В ході дослідження на основі раніше зазначених методик було виявлено, що учні, які виявили високий рівень емоційної готовності, виявили також і високий рівень мотиваційної готовності.

Дані показники виявилися взаємопов’язаними, що дало нам підставу стверджувати, що з 18 обстежених дітей

• низький рівень мотиваційної готовності мають 6 учнів досліджуваної групи першокласників, що становить 33% від загальної кількості дітей. У цих учнів мотиви до навчання майже не сформовані, або ж зовнішні мотиви переважають над внутрішніми;

• 8 школярів виявили достатню мотиваційну готовність до навчання у школі (що становить 45%);

• 4 дітей з нашої вибірки виявили високий показник мотиваційної готовності до навчання у школі, що становить 22 % від загальної кількості учнів. Високий відсоток низького рівня сформованості мотиваційної готовності дітей до навчання у школі можна пояснити тим, що деякі діти, віднесені до цієї групи, не відвідували дитячого садка, а вдома батьки не приділяли належної уваги їх підготовці до школи.

З середини вересня до березня 2016 року проводився формувальний етап педагогічного експерименту; (Слайд 19)

Метою наступного, формувального етапу педагогічного експерименту була розробка експериментальної системи навчально-виховної роботи вчителя початкових класів з урахуванням попередньої роботи, проведеної вихователем ДНЗ, щодо підвищення рівня сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу до навчання у школі та з метою забезпечення успішності їх шкільної адаптації. На цьому етапі було розроблено систему навчальних та виховних занять, які були логічним продовженням тієї роботи, яка здійснювалась з дітьми в умовах ДНЗ та була направлена на подальше збагачення мотиваційної готовності дітей експериментального класу до умов шкільного навчання. Така робота здійснювалась як у процесі навчання, так і у системі виховної роботи в позаурочний час.

(Слайд 20) Підготовлена нами спеціальна корекційно-розвивальна програма, яка складається з 10 невеликих занять, на нашу думку, має допомогти дітям розвинути компоненти мотиваційної готовності і дасть змогу дитині в подальшому легко і швидко впоратись із труднощами у навчанні.

1 З.: Гра «Інтерв’ю»;Бесіда-гра «Я йду до школи»;Гра «Пантоміма»

2 З.: Гра «Я готуюсь до школи»; Проектна корекційна-розвивальна методика «Я малюю школу»; Гра «Школа-казка»

3 З.: Гра «Сокіл і лис; Гра «Пташка»; Вправа «Я не можу – я можу – я спробую»

4 З.: Гра «Підніми руку»; Гра «Складаємо фігури»

5 З.: Гра «Першокласник»; Гра «Чорне - біле не бери, так і не говори»

6 З.: День «відкритих дверей для друзів-дошкільнят»;

7 З.: Вправа «Намалюй пароплав»; Гра «Три рухи»

8 З.: Бесіда на загальну обізнаність; Вправа «Прості узагальнення»; Гра «Ланцюжок»

9 З.: Гра «Чарівний квадрат», Бесіда «Школа»

10 З.: Вправи на вміння дитини регулювати контролювати свої емоції і поведінку.

Завершальним етапом дослідницької роботи було проведення контрольного експерименту(Слайд 21)

З метою визначення ефективності системи навчально-виховної роботи щодо формування мотиваційної готовності учнів експериментального класу, в основі якої покладено принцип наступності у діяльності вихователя ДНЗ та вчителя початкової школи, було проведене повторне обстеження учнів за методикою, аналогічно тій, що була використана на етапі констатувального експерименту. (Слайд 22)

Критерії

Етап

дослідження

Рівні

Високий

Середній

Низький

Опитувальник для визначення рівня сформованості шкільної мотивації учня 1-го класу

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

До експерименту

22%

56%

22%

Після експерименту

22%

67%

11%

Приріст

0 %

+ 2

+9%

- 2

-11%

«Драбинка мотивів» (А.В. Божович, В.К.Маркова)

Високий

Середній

Низький

До експерименту

33%

45%

23%

Після експерименту

39%

56%

5%

Приріст

+1

+6%

+2

+11%

- 3

-17%

Високий

Середній

Низький

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації та адаптації Н. Лусканової

До експерименту

22%

56%

22%

Після експерименту

33%

67%

0%

Приріст

+ 2

+11%

+2

+11%

- 4

-22%

Високий

Середній

Низький

«Розмова про школу»(за Т. А. Нєжновою)

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

До експерименту

22%

45%

33%

Після експерименту

39%

56%

5%

Приріст

+3

+17%

+2

+11%

- 5

-28%

Малюнкова методика «Про найцікавіше» (за Т.А.Нєжновою

До експерименту

33%

39%

28%

Після експерименту

39%

50%

0%

Приріст

+2

11%

+2

+11%

-4

-22%

Тест вивчення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі (за Т.Д. Марцин-ковською)

Високий

Середній

Низький

До експерименту

22%

45%

33%

Після експерименту

33%

50%

17%

Приріст

+2

+11%

+1

+5%

- 3

-16%

Високий

Середній

Низький

Графічний тест на виявлення навчальної мотивації (за М.Гінзбургом)

До експерименту

33%

39%

28%

Після експерименту

39%

50%

11%

Приріст

+1

+6%

+2

+11%

-3

-17%

З таблиці видно, що показники рівнів сформованості мотиваційної готовності учнів 1-го класу за всіма методиками мають позитивну динаміку, свідченням чого є значна різниця у кількісних показниках констатувального та контрольного зрізів.

Як показують результати дослідження, позитивним наслідком проведеної експериментальної роботи виявилась тенденція підвищення мотиваційної готовності до навчання в школі. Порівняно з даними констатувального зрізу кількість учнів першого класу, які мали високий та середній рівні психологічної готовності до навчання, значно збільшилися, а показники низького рівня – зменшилися.

(Слайд 26)

Динаміку мотиваційної готовності учнів до навчання в школі за всіма показниками, які були враховані під час дослідження яскраво і переконливо демонструє діаграма:

Як видно з діаграми, використання системи навчально-виховної роботи дало ефективний результат щодо збільшення кількості учнів з високим та середнім рівнями сформованості мотиваційної готовності до шкільного навчання і відповідно зменшення кількості учнів з низьким рівнем прояву зазначеної якості.

Зіставлення результатів контрольного обстеження з даними констатувального зрізу засвідчили, що в експериментальному класі відбулися позитивні зміни по всіх показниках сформованості мотиваційної готовності учнів до навчання в школі. В учнів сформовані правильні уявлення про школу та навчання як важливу й відповідальну діяльність, а також пізнавальний інтерес до навколишнього. Менш відчутні зміни у емоційно-вольовій готовності, хоча деякі учні починають виробляти свою позицію поведінки, своє ставлення до товаришів і дорослих, починають свідомо управляти своєю поведінкою, вчаться переборювати труднощі, досягати прийнятої мети. Збагачення та розвиток цього компонента – процес дуже складний і потребує значної кількості часу та виховних сил. Вважаємо, що це завдання учителя на близьку і далеку перспективу.

• Висновки   (Слайд 27)

• Вступ дитини до школи-це початок нового етапу в житті дитини, входження її в світ знань, нових прав і обов’язків, складних і різноманітних стосунків з дорослими і однолітками.  Входження дитини в світ шкільного навчання великою мірою залежить від мотиваційнї готовності дитини до цього.

• Психологічна готовність до шкільного навчання - складне утворення, яке інтегрує в собі три важливі компоненти: мотиваційну, інтелектуальну, емоційно-вольову, фізичну готовність дитини та її здоров’я.    

• Мотиваційна готовність – надзвичайно важливий показник і умова, від забезпечення якої великою мірою залежать успіхи дитини у навчанні, її емоційний комфорт в нових умовах, та процес формування.

• Всі складові готовності дитини до школи являють собою єдине ціле, що формується в ході складної навчально-виховної роботи вихователя дитячого садка при тісній взаємодії з сім’єю. 

• Проведене дослідження дає можливість зробити висновок про те, що не всі діти старшого дошкільного віку готові до школи. Це ставить проблему перед педагогами щодо створення спеціальних умов для підготовки дитини до шкільного навчання.

• У нашому дослідженні теоретично обґрунтована та експериментально доведена ефективність наступності у роботі вихователя ДНЗ та вчителя початкових класів з формування мотиваційної готовності дітей до навчання у школі.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов