Національний аерокосмічний університет

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 17Следующая ⇒

Ім.М.Є.Жуковського

“ Харківський авіаційний інститут ”

Кафедра прийому,передачі та оброблення сигналів

№504

Метрологія,стандартизація,сертифікація

Та акредитація.

Конспект лекцій для заочного факультету.

                                                     За матеріалами підручників:

                                                                           Г.А.Саранча ” Метрологія,стандартизація,

                                                                          відповідність,акредетація та управління

                                         якістю”-К.:ЦНЛ,2006.

                                                                         В.Д.Цюцюра,Д.В.Цюцюра”Метрологія,

                                                                         основи вимірювання,стандартизація та

                                                         сертифікація ” -К.:знання,2005.

                                                  Харків 2008

Глава 1

                              1.1. Історія розвитку стандартизації

З розвитком суспільства удосконалювалась трудова  діяльність  людства, з'яви-лася потреба у збільшенні випуску  продукції  та  товарообміні,  розробці  нових знарядь праці, обладнання, устаткувань і технологій для випуску продукції. Про-ходить постійний відбір найбільш досконалих результатів трудової діяльно-сті з метою їх використання в подальшій роботі, виробництві. Так, у III ст. до н. е. під час будівництва пірамід у Єгипті використовували тесані камені точних розмірів.

Відомі архітектурні споруди Греції складені з невеликої кількості стандартних деталей: колон, портиків, перемичок та ін. У стародавньому Римі для будівницт-ва  водогону  використовували  труби  стандартних  розмірів. Найпоширенішою була труба діаметром п'ять пальців. У XV ст. у Венеції будували судна із заздале-гідь виготовлених стандартних деталей та вузлів (носова частина, корма, вітрила, щогли тощо), завдяки  чому  вони  мали однакову швидкість і під час морського бою могли триматися разом.

Початок  стандартизації  в  Росії  було  покладено  в  середині XVI ст. У 1553 р. указом Івана Грозного було запроваджено стандартні нормальні калібри-кружала для вимірювання ядер  до  гармат. У 1550—1560 рр. для будівництва храму Васи-лія Блаженного російські  будівничі  використовували  цеглу стандартних форм і розмірів. В Німеччині у 1870 р. вперше було встановлено єдиний  розмір  цегли для всієї країни.

Для будівництва міста-фортеці Свіяга  в 1551 р. на  річці  Свіяга (під Казанню) використали стандартні дерев'яні деталі, які виготовлялися під Угличем за крес-леннями російського інженера-будівельника І.Г. Вигодкова. Це дало змогу побу-дувати фортецю за літо 1551 р.

Москву відбудовували після пожежі 1812 р. лише  за 5 років  завдяки тому, що заздалегідь були заготовлені деталі й частини будівель  для  збирання їх на місці забудови столиці.

Широкого розвитку стандартизація набуває в період розвитку машинного виро-бництва. Взаємозамінність стала поштовхом  до  масового виробництва  деталей, вузлів і складних виробів. Значною подією  стало  введення в 1841 р. в Англії дю-ймової різьби Вітворта. Згодом від дюймової різьби в Європі перейшли до метри-чної різьби.

Значною подією в розвитку науки і техніки стало створення метричної система мір, яка 7 квітня 1795 р. законодавчо була прийнята Національними зборами Фр-анції. 20 травня 1875 р. представники 19 країн Європи, Азії  та Америки підписа-ли Міжнародну метричну конвенцію і заснували Міжнародне бюро мір і ваги, що відіграло значну роль в міжнародному прогресі. Сьогодні метрична система при-йнята більшістю держав світу.

Під час Першої світової війни були засновані перші національні організації зі стандартизації у Голландії (1916), Німеччині, Франції, Швейцарії і США (1918), Канаді (1919) та ін.

Постійне поширення міжнародного товарообміну та співробітництво в науці й техніці сприяло утворенню  в  1926 р.  Міжнародної  асоціації  зі  стандартизації (ІСА), робота якої була перервана Другою світовою війною.

У 1946 р. у Лондоні на базі існуючого бюро зі  стандартизації  було  засновано Міжнародну організацію зі стандартизації (180), до  складу якої увійшли 33 краї-ни. Нині 180 — одна з найбільших міжнародних  технічних  організацій, до якої входять більше 160 країн. Стандартизація впроваджується  багатьма міжнародн-ими і регіональними організаціями.

1953   р. — створено Координаційну комісію зі сталі, уповноважену розроб-ляти Європейські стандарти для шести країн: Франції, Бельгії, Нідерландів, ФРН, Італії, Люксембурга.

1961 р. — на нараді в Парижі утворено Комітет європейської координації стан-дартів, нині — Європейський комітет стандартів (у рамках Європейського еконо-мічного співтовариства, Європейської асоціації вільної торгівлі, Комітету із зага-льного ринку) з великою кількістю робочих (галузевих) груп. Основна задача Ко-мітету — розробка загальних стандартів для країн, які входять до складу Європе-йського економічного співтовариства і Європейської асоціації вільної торгівлі. 15 вересня 1925 р. було створено Комітет зі  стандартизації  при  Раді праці й оборо-ни, це офіційна дата  запо-чаткування  стандартизації в колишньому СРСР. Комі-тетом запроваджено перші обов'язкові стандарти, які одержали силу державного закону.

1954р. — створено Комітет стандартів, мір та вимірювальних приладів  для  ко-ординації роботи зі стандартизацїі в галузях народного господарства країни. Впр-оваджується державна система стандартизації  (ДСС), що  ґрунтується  на  єдиній системі нормативно-технічної, проектно-конструкторської  і  технологічної доку-ментації, міжгалузевих системах.

У 1970 р. Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів перетворено у Дер-жавний комітет зі стандартизації (Держстандарт). Вперше застосовуються еконо-мічні санкції за випуск продукції, яка не відповідає вимогам стандартів і технічн-им умовам. Опрацьовується набутий досвід у галузі стандартизації, удосконалю-ється Державна система стандартизації, яка визначає правила проведення робіт зі стандартизації в країні та прогресивні вимоги до якості продукції.

В 1992 р. в Україні створено Державний комітет  стандартизації,  метрологи  та сертифікації (Держстандарт України), який є національним  органом  державного управління в галузі стандартизації, єдності вимірювань, сертифікації, державного нагляду за виконанням стандартів і представляє інтереси держави в міжнародних організаціях. Україна з 1993 р. є членом Міжнародної організації зі  стандартиза-ції.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?