Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дайте характеристику дисидентського руху в Радянській Україні.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Бурхливе,суперечливе,динамічне «хрущовське»десятиріччяоб´єктивно стимулювало оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у 60—70-ті роки у радянському суспільстві виникла духовна опозиція — дисидентство (лат. dissident — незгідний), яке висувало реальну альтернативу наростаючим кризовим явищам у духовному житті суспільства — соціальній апатії, дегуманізації культури, бездуховності. Його ідеологія, зароджена як сумнів у доцільності окремих ланок існуючої системи, поступово викристалізувалася у тверде переконання необхідності докорінних змін у суспільстві. інтереси українського народу, тобто органічне залучення до сфери своєї діяльності національного чинника. Специфіка дисидентського руху в історії суспільних рухів полягає у тому, що він, будучи реальною опозиційною силою, фактично не мав ні власних організаційних структур (партій, об´єднань), ні цілісної загальної програми. Ідеологічний спектр цього руху в Україні був надзвичайно широким: від марксистської платформи (П. Григоренко) до націонал-комуністичної (І. Дзюба), а від неї — аж до платформи, близької інтегральному націоналізму Д. Донцова та ідеології ОУН (В. Мороз). Вже на початку брежнєвського періоду з метою придушення дисидентства в зародку у вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів: у Києві, Одесі, Феодосії, Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку. Жертвами репресій стали діячі української культури, студенти, робітники. Серед них І. Світличний, М. Горинь, М. Озерний, Я. Гаврич, Б. Горинь, М. Осадчий, О. Мартиненко та ін. «За задумом, — писав пізніше В. Мороз, — суди повинні були залякати і заморозити рух, як і на початку 30-х років. Вийшло навпаки: арешти і суди 1965—1966 pp. вперше показали всім, "скільки нас є" і хто ми. Справді, ці процеси були своєрідним парадом шістдесятників на очах України і всього світу». Численні арешти викликали протести. 4 вересня 1965 року було влаштовано маніфестацію проти репресій У Київському кінотеатрі «Україна». У цій акції брали участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл та ін. Навесні 1968 р. 139 українських діячів науки, літератури та мистецтва звернулися з листом до Л. Брежнєва, О. Косигіна, М. Підгорного, у якому висловлювали рішучий протест проти арештів в Україні та утисків української культури. Значною мірою завдяки громадським протестам першу хвилю репресій проти інакодумства в Україні вдалося загальмувати. Проте, 1970 р. його маховик отримує новий імпульс — починається нова хвиля репресій (червень 1970 р. — другий арешт В. Мороза та 30 його однодумців), яка набирає особливої сили на початку 1972 р. У цей час заарештовані Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, І. Дзюба, В. Стус, І. Калинець та ін. Свою роль у цих драматичних подіях відіграло, очевидно, і засідання Політбюро ЦК КПРС, що відбулося ЗО грудня 1971 року, на якому було вирішено провести всесоюзну кампанію щодо ліквідації дисидентського руху і самвидаву. Ця акція дістала оперативне число «24». У середині 70-х — на початку 80-х років дисидентський рух в Україні зменшився кількісно, але виріс якісно — утворилася і діяла Українська Гельсінська спілка
79. Освіта, наука та культура середини 50-х - середини 80-х рр в духовній сфері у зазначений період були як досягнення так і проблеми. в освіті зростала кількість шкіл, в 1072 р прийнято закон про обов’язкову ЗСосвіту зростала кількість вчених (65 р), кількість науково досліджуваних інститутів в Укр. на той час було 10 у-тів, 30 пед інститутів, і більшрізном спеціальностей науково досліджув інститутів. Відкриття Укр. вчених мали світове значення зокрема: Патон, Боголюбов, Глушко, Ландау, Коплін- філософ, Тральмо – історія. освіта: - перехід до навчан за повним навч програмами 1966- 1967 - обов’язкова ЗСО - Зміцнення знань - Зменшена кількість шкіл з укр. мовою викладаня - збільшеня кількості проф. закладів - створення пед. Донець, Сімферопол, Запоріжя у-тів - відкриття низки нових інститутів - зменшення студентів - зміцнення мат-технічної бази вузів - невисока якість підготовки спеціалістів - політизація освіти. наука - Академія наук Б. Патона: фіз.-техніч і матем - хіміко-технологічним наук - здобутки вагомі вітчизняної науки, - зростання кількоості дослідників в академ установах. - М. Брайчевський «приєднання чи возз’єднання», Бадзьо «Міст до рос та укр. істориків». О. Апанович, Дзюби та ін. - багатотомних «Історії Укр. РСР», «Історія Укр. лі-ри», «словник укр. мови», «укр. рад енциклопедія»., - недостатньє фінансування науки. проте в освіті та науці наростали такі негативні явища, як бюрократизм, ідеологічний диктат, в літературі та мистецтві панівним був стиль соціалістичного реалізму, він передбачав зображення дійсності з точки зору комуністичної ідеології повної свободи творчості діячів лі-ри та мистецтва не мали, але і в цих умовах були значні досягнення. література - твори Гончара(собор, чорний яр), стельмаха(правда і кривда, дума про тебе), Загребельний (диво, розгін,) Білик (меч арея, історичний роман Мушкетика, Іванченко та ін. - вірші Павличка, Драча, Олійника. - пісень на словах Малишка (пісня про рушник), ткача (Марічка), Сингаївського(чорнобривці), Павличка (два кольори) - письменника та публіці (Руденко, Снєгірьов, Стус, Костенко) - посиленя уваги не лише до істор але і до сучасних тем. мистецтво.. - театральнее мистецтво(драм театриым. Франка в м. Киэвы, ім. Шевченка у Харкові, київський театр опери та балету ім.. Шевченка, Львівський театр опери та балету ім.. Франка. - кіномитці «Тіні забутих предків» Параджанова, «Білий птах з чорною ознакою» Іллєнка, «В бій ідуть тільки старики» «Ати бати йшли солдати» Бикова…. - яскрава нра майстрів сцени – Утвій, Ступки, Роговицької, - оперні співаки – Гнатюк, Мірошниченко, Кондратюк, Соловяненко. - оперні твори («Т. Шевченко», «Ярослав Мудрий» Майбороди, «Вій» Гударенка, «Украдене щастя» Нейтуса…. - композитори – Івасюк – пісні «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй» - ансамблі – «Ятрань» Кіровоград, «Чорнобривець» Миронівни, «Дарничанка» Київ
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-11-27; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.008 с.) |