Для загальноосвітніх навчальних закладів

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Математика

Навчальна програма

Для загальноосвітніх навчальних закладів

Класи

Пояснювальна записка

Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти.

Програма з математики для 1–4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду математичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання математики сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації, фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Основним завданням навчання математики є

формування в молодших школярів предметної математичної компетентності, яка виявляється у таких ознаках:

цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;

розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;

здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії;

уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;

уміння орієнтуватися на площині та у просторі;

здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.

Важливу роль у формуванні компетентності учня/учениці відіграє набуття ним/нею досвіду задоволення пізнавальних інтересів, проявів емоційно-ціннісних ставлень, творчої активності, спілкування, соціальних орієнтацій.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями:

числа, дії з числами;

величини;

математичні вирази, рівності, нерівності;

сюжетні задачі;

просторові відношення, геометричні фігури;

робота з даними (реалізується наскрізно в усіх інших змістових лініях).

Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі, з подальшим його розвитком.

Клас

136 год. (4 години на тиждень)

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо;

розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, при­зна­ченням, кольором тощо;

визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу;  

порівнює об’єкти навколишнього світу за вказаними ознаками;

об’єднує об’єкти навколишнього світу в групу за спільною ознакою;

розбиває групу об’єктів навколишнього світу на підгрупи за спільною ознакою

зіставляє об’єкти навколишнього світу: за розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром); за довжиною (коротший ніж; довший за; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.;

впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо

Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)

Учень/учениця:

розпізнає  розміщення об’єктів у просторі (класній кімнаті, на подвір’ї тощо),  на площині (на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі тощо);

розміщує об’єкти у просторі і на площині: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч;

встановлює відношення порядку розміщення об’єктів на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо);

переміщує об’єкти в заданих напрямках: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору;

вживає у мовленні відповідні терміни

розрізняє геометричні фігури – куб, кулю, піраміду, конус, циліндр;

 пряму, криву, відрізок, промінь, кут, ламану;многокутники;

впізнає воточуючих предметах відомі геометричні фігури;

зображує точку, відрізок, пряму, криву, ламану;

моделює лінії (прямі, криві та ламані) з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок, тощо)

Числа. Дії з числами

Учень/учениця:

знає назви чисел у межах 10;

визначає кількість елементів у групі; співвідносить її з відповіднимчислом;

впізнає  цифри, якими позначаються відповідні числа;

називає числа в прямому і зворотному порядку у межах 10;

лічить за правилами лічби об’єкти навколишнього світу (розташовані послідовно, по колу, хаотично);

відповідає на запитання: «Скільки елементів в групі?» і «Котрим за порядком є певний елемент групи у заданому напрямку лічби?» у процесі виконання практичних вправ;

визначає порядкові відношення – розташування об’єктів, чисел відносно вказаного(«стоїть перед», «стоїть після», «стоїть між»; «попереду», «позаду»);

порівнює групи об’єктів за кількістю у них елементів способом утворення пар;

визначає кількість елементів у групі після:об’єднання груп об’єктів за спільною ознакою; вилучення із групи об’єктів частини елементів, що характеризуються певною ознакою

утворює число прилічуванням одиниці до попереднього і відлічуванням одиниці від наступного до нього числа;

позначає число відповідною цифрою;

вміє писати цифри у зошитах у клітинку;

вміє лічити від 1 до 10 в прямому та зворотному порядку;

відтворює послідовність числа у заданих межах у прямому і зворотному порядку;

називає попереднє і наступне число до даного;

встановлює відповідність між числом та кількістю елементів в групі;

встановлює відповідність кількості елементів в групі певному числу;

знає склад чисел від 2 до 10;

порівнює числа в межах 10; 

записує результат порівняння за допомогою відповідних знаків

розуміє конкретний зміст дій додавання та віднімання;

обирає малюнок, схему, які ілюструють арифметичні дії додавання і віднімання;

знає знаки дій додавання і віднімання;

утворює  рівності на основі складу числа;

знає назви компонентів і результату дій додавання та віднімання;

розуміє число нуль як результат віднімання рівних чисел;

використовує під час обчисленьвластивості додавання й віднімання нуля, віднімання рівних чисел

виконує арифметичні дії додавання та віднімання чисел на основі знання складу числа, порядку слідування чисел у натуральному ряді, переставного закону додавання, взаємозв’язку дій додавання і віднімання;

застосовує прийом додавання і віднімання чисел частинами;

володіє обчислювальною навичкою табличного додавання і віднімання чисел у межах 10;

передбачає результат додавання і віднімання (до виконання обчислень), розуміючи, що при додаванні натуральних чисел дістанемо більше число, а при відніманні – менше

знаходить число за даним відношенням «більше на...», «менше на...»;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше

знає назви розрядних чисел;

розуміє десяток як лічильну одиницю;

лічить десятками в межах 100;

порівнює, додає і віднімає розрядні числа – десятки

утворює числа 11-100 з десятків та одиниць при виконанні практичних вправ (з використанням паличок, намистинок тощо);

знає назви чисел 11-100;

називає числавід 11 до 100 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного;

називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 100;

утворює двоцифрове число додаванням числа 1 до попереднього числа, відніманням числа 1 від наступного числа;

читає і записує числа від 1 до 100;

розуміє, що одна і та ж цифра у записі двоцифрового числа набуває різних значень залежно від своєї позиції;

визначає кількість десятків і кількість одиниць у двоцифровому числі;

з аписує двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;

розрізняє одноцифрові і двоцифрові числа;

порівнює числа в межах 100

додає і віднімає число 1 у межах 100;

замінює суму розрядних доданків двоцифровим числом;

віднімає від двоцифрового числа його десятки або його одиниці,

розуміє, сутність порозрядного   додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд

знаходить невідомі компоненти арифметичних дій додавання і віднімання – доданок, зменшуване, від’ємник

Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)

Учень/учениця:

розрізняє числові рівності та нерівності;

читає і записує числові рівності, числові нерівності

записує і читає числові вирази, що містять дію додавання або віднімання;

обчислює значення числового виразу, що містить одну-дві дії;

порівнює число та числовий вираз;

порівнює два числових вирази

Величини (протягом року)

Учень/учениця:

порівнює довжини відрізків або смужок паперу «на око», накладанням або за допомогою різних мірок;

знає, якими одиницями вимірюється  довжина (сантиметр, дециметр, метр), їх скорочене позначення та співвідношення між ними;

розуміє, які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку;

 вимірює довжину предметів або відрізків;

записує результати вимірювання із використанням різних одиниць (см, дм, м);

будує відрізок заданої довжини

з нає, що маса вимірюється у кілограмах,   знає скорочене позначення одиниці вимірювання маси - кілограм (кг); порівнює предмети за масою «на руку»;

записує результати вимірювання маси (за малюнками)

розуміє, що посудини маютьмісткість;

знає, що   одиницею вимірювання місткості є літр, а  скорочене позначення  - (л);

порівнює посудини за місткістю;

вимірює місткість посудини, використовуючи літрову мірку;

записує результати вимірювання місткості

знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями;

знає, що одиницями вартості товару є   гривня, копійка, їх скорочене позначення (грн, к.) та співвідношення між ними; 

виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр

використовує знання про вивчені величини при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач  

 розрізняє поняття «монета» і «копійка»

знає назви днів тижня та їх послідовність;

знає, що доба, тиждень, година – одиниці вимірювання часу;

визначає час за годинником з точністю до годин, записує його результати;

використовує у записах скорочене позначення одиниць вимірювання часу (год);

використовує знання про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач

порівнює іменовані числа (з одиницями довжини, маси, місткості, вартості, часу); 

додає і віднімає  іменовані числа (з одиницями довжини, маси, місткості, вартості, часу), подані в однакових одиницях вимірювання.

Сюжетні задачі (протягом року)

Поняття «задача»

Поняття задачі.

Структурні елементи задачі.

Зв'язок умови і запитання.

Додаткові теми