Міністерство аграрної політики та продовольства україни

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура"

з навчальної дисципліни "Годівля риб"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

1. Риби поділяються за типом живлення:

 рослиноїдні та зообентофаги;

 фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги;

 всеїдні та детрити;

+  твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.

2. Скільки часу перетравлюється кормова грудка у хижих риб:

 1 добу;

 2 доби;

+  3 доби;

 менше 1 доби.

3. Товарні дволітки коропа на весні, споживають корму від маси тіла, %

 0,1–0,5;

0,5–1,2;

+ 1,0–1,5;

2,0–3,0.

4. рН шлункового соку у шлункових риб:

 7,0 – 7,5;

 8,0 – 8,5;

 6,0 –6,5;

+  1,5–5,0.

5. Основа раціональної годівлі риб:

 перелік кормових засобів;

 комбікорми та премікси;

+  кормовий раціон;

білки та вуглеводи.

6. Найважливіша частина будь-якої клітини організму риб:

 метіонін + цистин;

 жири та йодне число;

+  білки;

 вуглеводи.

7. Корми для риб класифікують:

+  рослини, тварини та культивовані;

 рослини, тварини та пастоподібні;

 рослинні та штучні;

 грубі, соковиті та концентровані.

8. Термін "зообентос" означає:

+  тваринні організми, що живуть на дні водойми;

 різновидності водоростей;

 тваринні організми, що живуть на поверхні водойми;

 личинки комарів метеликів.

9. Термін "детрити" означає:

 природний корм;

+  рештки відмерлих тварин і рослин;

 комбікорм рослинний;

 тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.

10. Перерахувати водорості, які культивують для риб:

 зелені;

 протококові;

 евгленові;

 жовті та синьо-зелені;

+ усі відповіді правильні.

11. Під час визначення добової кількості корму враховують:

 температуру води та природну рослинність;

 оптимальне співвідношення між природними і штучними кормами;

+  вміст кисню, розчиненого у воді та температуру води;

 всі відповіді правильні.

12. Назвати комбікорми, які згодовують рибам:

 сухі розсипні;

  гранульовані;

 стартові;

+  усі відповіді правильні.

13. Твердий залишок, отриманий після виділення із зерен олії способом екстрагування розчинниками, називають:

 макуха;

 кормова мучка;

+  шрот;

 фосфатид.

14. Відсотковий вміст протеїну у стартових комбікормах для годівлі личинок:

 10–15;

 15–20;

 20–30;

+  30–32.

15. Термін підрощування і годівлі мальків коропа (діб):

+10-15;

 20-25;

25-30;

 20-45.

16. Необхідна кількість сирого протеїну в комбікормі для годівлі плідників коропа, %:

 26–30;

 30–35;

 35–40;

+  40–50.

17. Місяць, у якому найбільше використовують корми для риб:

 травень;

 червень;

+  липень;

 серпень.

18. Кількість сирого протеїну в зерні сої, %:

 16–21;

 22–31;

+  32–45;

 46–65.

19. Жиророзчинний вітамін:

+  вітамін А;

 вітамін С;

 вітамін В;

 вітамін В₁.

20. Водорозчинний вітамін:

 вітамін А;

 вітамін Д;

 вітамін Е;

+  вітамін В₁.

21. Антиоксиданти – це:

 сума всіх азотистих сполук корма;

 азотні сполуки небілкового характеру;

 життєво необхідні амінокислоти, які потрібні для існування риб;

 +  сполуки, які уповільнюють окиснення інших сполук.

22. Кормовий засіб – це:

+  кормовий засіб, який використовується для виготовлення комбікормів та білково-вітамінних добавок;

 технологічно підготовлена складова частина комбікорму;

 продукт, який використовується у годівлі риб;

 показник потрібності риби в їжі.

23. Комбікорм у вигляді пористих грудок, обумовленої форми та розмірів, який може деякий час утримуватися на поверхні води:

 комбікорм стартовий;

 комбікорм продукційний;

 комбікорм екструдирований;

+  комбікорм брикетований.

24. Енергетична поживність корму – це:

 кількість енергії, яка отримується з кормом;

 енергія, яка бере участь у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування у травній системі;

 загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах та вуглеводах;

+  сумарна енергія, яка надходить зі спожитим кормом до організму риби.

25. Раціон – це:

 кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риб упродовж доби;

+  необхідна кількість повноцінного корму, яка потрібна для вирощування риби;

 необхідна кількість корму, яка відповідає визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах;

 загальна кількість повноцінного корму, яка пішла на отримання вирощеної риби.

26. Безазотисті речовини – це:

 амінокислоти;

+  сирий жир;

 аміди;

 сира клітковина.

27. Вміст протеїну в пшениці, %:

 5–6;

 9–17;

+  18–20;

 21–24.  

28. У годівлі форелі використовують рецепт комбікорму:

+  РГМ–2В;

 К 111–2;

 К 111–1;

 СТ–4Аз.

29. У годівлі осетрових використовують рецепт комбікорму:

 РГМ–2В;

 РГМ–3В;

 К 111–1;

+  СТ–4Аз.

Детритофаги – це:

 риби, які споживають фітопланктон;

+риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

 риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

 риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

31. У годівлі коропових використовують рецепт комбікорму:

 РГМ–2В;

 РГМ–3В;

+  К 111–1;

 СТ–4Аз.

32. Основні поживні речовини кормів, без яких неможливий нормальний розвиток риб:

 вода, СО₂, NH₄, H₂SO₄, HCl;

 мікроелементи, макроелементи, вода;

 протеїни із незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, вода, СО_2, NH₄, H₂SO₄, HCl;

+  протеїни з незамінними амінокислотами, жир, вуглеводи, мінеральні та біологічно активні речовини.

33. Протеїн – це складні сполуки, що містять:

+  білки та аміди;

 білки, вуглець, водень, сірку, кисень, азот;

 тільки білки;

 білки та ліпіди.

34. Валовий склад кормів – це:

+  вміст у кормах окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо);

 вміст у кормах мінеральних речовин;

 вміст у кормах мінеральних та біологічно активних речовин;

 вміст у кормах протеїнів та амідів.

35. Корми риб за походженням поділяють на:

 рибні корми з пасовищ та луків;

 м’ясні та рибні концентровані корми;

 рослинні та тваринні корми;

+  рослинні, тваринні та корми хімічного і мікробіологічного походження.

36. Корми, що використовуються у годівлі риб – це:

+  продукт рослинного, тваринного походження чи промислового синтезу, спеціально вирощений або виготовлений, з поживними речовинами у засвоюваній формі;

 продукт корисної дії корму у стенофагів і еврифагів;

 продукт промислового синтезу;

 продукт хімічного синтезу.

37. Валовий склад кормів це:

+  вміст у кормі окремих груп сполук (суха речовина, вода тощо);

 вміст у кормі мінеральних речовин;

 вміст у кормі мінеральних та біологічно активних речовин;

 вміст у кормі тільки протеїнів.

38. Перетравність поживних речовин корму – це:

+  властивість складних органічних речовин корму перетворюватися на прості сполуки у травному тракті риб;

 узагальнена характеристика поживних речовин або поживності корму;

 властивість протеїну корму перетворюватися на білок у травному тракті риб;

 властивість ліпідів корму перетворюватися на жир у травному тракті риб.

39. Повнораціонні корми риб мають у своєму складі:

 всі макро- та мікроелементи;

 білки, жири та вуглеводи;

+  усі поживні речовини відповідно до норм годівлі риб усіх видів, віку та напряму продуктивності;

 білки та вуглеводи.

40. Норма годівлі – це:

 кормовий раціон на певний проміжок часу;

 кількість сирого протеїну, жиру та вуглеводів, що спожила риба;

+  кількість корму з відповідним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії;

 кількість корму з відповідним набором поживних речовин.

41. Фактори впливу на режими годівлі риб:

 H₂SO₄, HCL, H₂NO₃, Na(OH)₂, вміст протеїну;

+  O₂, t H₂O, вміст протеїну, полікультура, маса риби;

H₂SO₄, HCL, H₂NO₃, Na(OH)₂, Co, Fe, Na;

 O₂, t H₂O, вміст протеїну, маса риби.

42. Годівля дволіток коропа впродовж вегетаційного періоду в ставу відбувається:

 тільки високобілковим комбікормом;

 тільки низькобілковим комбікормом;

+  спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн та вуглеводи;

 спочатку високобілковим, а потім низькобілковим комбікормом, що містить тільки протеїн, жир та вуглеводи.

43. Вміст органічних речовин у кормах для риб визначають (у %) як:

 100 % – % вологи;

 100% – % золи;

+  % сухої речовини – % золи;

 % золи + % вологи;

44. Відношення, що характеризує коефіцієнт перетравності поживних речовин:

 спожитих до перетравлених;

+  перетравлених до спожитих;

 виділених з калом до спожитих;

 виділених з калом до перетравлених.

45. Щоб визначити перетравність поживних речовин комбікорму для риб треба врахувати:

 кількість спожитого комбікорму;

 виділені екскременти;

 кількість поживних речовин у кормі та екскрементах;

+  вміст поживних речовин і інертної речовини у кормі та екскрементах.

46. Група природних кормів, до якої належать інфузорії, дафнії, коловертки:

 фітопланктон;

+  зоопланктон;

 макроліти;

 зообентос.

47. Компонент комбікормів для риб, який містить найбільше сирого протеїну:

 зерно пшениці та ячменю;

 висівки;

 макухи олійних культур;

+  рибне борошно.

48. У кормах тваринного походження міститься білків (%):

 15–28;

+  57–84;

 29–50;

 усі відповіді правильні.

49. У рослинних кормах міститься білків (%):

 5–10;

 11–14;

 57–70;

+  15–56.

50. У мікроорганізмах (дріжджах) міститься білків (%):

 15–28;

 29–45;

 71–90;

+  48–70.

51. Мінеральні елементи, що належать до мікроелементів:

 кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

+  залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен;

 усі відповіді правильні.

52. Мінеральні елементи, що належать до макроелементів:

+  кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

 залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен;

 усі відповіді правильні.

53. Вітаміни, що належать до жиророзчинних:

+  А, D, E, K;

 В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С;

 усі відповіді правильні.

54. Вітаміни, що належать до водорозчинних:

 А, D, E, K;

+  В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С;

 усі відповіді правильні.

55. Поживність кормів – це:

+ показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин
у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування;

 сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб;

 кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.

56. Амінокислоти, які є критичними для риб:

 лізин, цістин, аргінін;

 триптофан, валін, цістин;

 лейцин, цістин, триптофан;

+  лізин, метіонін, триптофан.

57. Енергетична цінність (валова енергія, кДж/1 г сухої речовини) зумовлюється вмістом у природних і штучних кормах:

 вологи;

 сирої золи;

 протеїну та золи;

+  протеїну, жиру, клітковини та БЕВ.

Перифітонофаги – це:

риби, які споживають фітопланктон;

 риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

+ риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

 риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

59. Обмінна енергія корму використовується рибами для:

 забезпечення основного обміну;

 підтримання температури тіла;

 роботи м'язової системи;

+  підтримування життя та синтезу продукції.

60. Рибопродуктивність ставів – це:

 кількість (екз.) виловленої риби;

 маса (кг) виловленої риби;

+ маса приросту риби на 1 га площі водойми;

 наявність у водоймі біомаси природних кормів не менше 15 г/м³.

61. Кормовий коефіцієнт – це поживність кормів для риб, яка вимірюється вмістом:

 валової енергії в 1 кг корму;

 обмінної енергії;

 частки (%) використаного корму на приріст;

+  кількості корму (кг), що забезпечує приріст 1 кг маси риби.

62. Нормативний кормовий коефіцієнт стандартних комбікормів для риб (вирощування товарного короп  складає):

 1–2;

+  4–5;

 8–10;

 20–30.

63. Норма годівлі риб – це:

+  потреба в кількості корму з певним набором поживних речовин визначений в % від маси риби;

 потреба в кормах для годівлі риб;

 добові даванки різних сухих кормів в розрахунку на площу водойми;

 фактична кількість поживних речовин і енергії спожитих рибою за добу;

64. Норми годівлі риб не залежать від:

 маси риби;

 температури води;

 вмісту протеїну в кормі;

+  площі водойми.

65. Витрата штучних кормів на 1 кг приросту коропа, корм. од.:

 1–2;

+  5–6;

 7–8;

 9–10;

66. Азотні сполуки корму – це:

+  сума всіх азотних речовин корму;

 антиоксиданти;

 вітаміни;

 усі відповіді правильні.

67. Амінокислоти – це:

+  органічні киcлоти, що містять аміногрупу (NH₂);

 антибіотики;

 шкідлива суміш комбікорму;

 усі відповіді правильні.

68. Незамінні амінокислоти:

+  життєво необхідні амінокислоти, які організм риби не може синтезувати;

 життєво необхідні амінокислоти, які організм риби може синтезувати;

 хімічна сполука, яка утворюється у залозах внутрішньої секреції;

 усі відповіді правильні.

69. Невелика кількість комбікорму, відібрана з партії для складання початкового зразка, називається:

+  вибірка;

 однорідна продукція;

 доза;

 наважка.

70. Сукупність усіх вибірок, відібраних із партії комбікорму, називається:

 вибірка;

 однорідна продукція;

+  початковий зразок;

 наважка.

71. Зразок комбікорму, який використовують для визначення якості початкового зразка, називається:

 вибірка;

 однорідна продукція;

+  середній зразок;

 наважка.

72. Точно відважена частина середнього зразка, яка використовується для визначення окремих показників якості комбікорму, називається:

 вибірка;

 однорідна продукція;

 середній зразок;

+  наважка.

73. Раціональне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з якнайменшими витратами кормів і забезпеченням нормального фізіологічного стану риби під час інтенсивного вирощування у ставах та індустріального ведення рибництва, називається:

+  технологія годівлі риб;

 норма годівлі;

 нормування годівлі.

74. Кількість корму з певним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії, які задовольняють потреби вирощуваної риби в усіх елементах живлення та забезпечують нормальний фізіологічний стан, інтенсивний ріст та високу відтворювальну здатність, називається:

 технологія годівлі риб;

+  норма годівлі;

 нормування годівлі.

75. Годівля риби за нормами, залежно від виду, віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності, плодючості, називається:

 технологія годівлі риб;

 норма годівлі;

+  нормування годівлі.

76. Необхідна кількість і якість кормів, яка забезпечує потреби риби
у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах згідно з нормами називається:

+  раціон;

 добовий раціон;

 рівень годівлі (живлення);

усі відповіді правильні.

77. Добова кількість корму, який згодовують рибі протягом доби, котра виражається або у вагових одиницях, або у відсотках від маси риби, залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню, називається:

 раціон;

+  добовий раціон;

 рівень годівлі (живлення);

 усі відповіді правильні.

78. Фактична кількість поживних речовин і енергії корму, спожитих рибою за добу, виражена у відсотках, називається:

+  рівень годівлі (живлення);

 рівень протеїнового живлення;

 рівень амінокислотного живлення;

 рівень вітамінного живлення;

 енергетична поживність корму.

79. Кількість сирого протеїну, спожитого рибою відносно сухої речовини корму, вираженого у відсотках, називається:

 рівень годівлі (живлення);

+  рівень протеїнового живлення;

 рівень амінокислотного живлення;

 рівень вітамінного живлення;

 енергетична поживність корму.

80. Відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до сирого протеїну або сухої речовини корму, називається:

 рівень годівлі (живлення);

 рівень протеїнового живлення;

+  рівень амінокислотного живлення;

 рівень вітамінного живлення;

 енергетична поживність корму.

81. Відносний вміст вітамінів в одиниці корму, називається:

 рівень годівлі (живлення);

 рівень протеїнового живлення;

 рівень амінокислотного живлення;

+  рівень вітамінного живлення;

 енергетична поживність корму.

82. Загальна кількість енергії в кормі, яка міститься в протеїні, жирі та вуглеводах, називається:

 рівень годівлі (живлення);

 рівень протеїнового живлення;

 рівень амінокислотного живлення;

 рівень вітамінного живлення;

+  енергетична поживність корму.

83. Брикетований корм – це:

 корм, які отримують шляхом екстрагування.

 корм, які отримують шляхом гранулювання.

 корм, які отримують шляхом висушування.

+  корм, які отримують шляхом пресування розсипного корму.

84. Різниця між вмістом валової енергії в кормі і енергією, що міститься в екскрементах, називається:

 енергетична поживність корму;

+  перетравна енергія;

 обмінна фізіологічно доступна енергія;

 енергія генеративного обміну.

85. Вітаміни поділяють на:

 нерозчинні;

 спирторозчинні;

+  жиро та водорозчинні;

 усі відповіді правильні.

86. Енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб, називається:

 енергетична поживність корму;

 перетравна енергія;

 обмінна фізіологічно доступна енергія;

+  енергія генеративного обміну.

87. Природний корм:

 дерть;

 макуха;

+  зоопланктон;

 шрот.

88. Комбікорм гранульований:

 комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

+  комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

 комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

 складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.   

89. Комбікорм брикетований:

+  комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

 комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

 комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

 складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.   

90. Комбікорм екструдований:

 комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

 комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду – тоне або плаває;

+  комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває;

 складна однорідна суміш, очищених та подрібнених різних кормових сполук та мікродобавок.   

91. Кормова суміш – це:

+  однорідна суміш подрібнених до необхідних розмірів компонентів;

 комбікорм у вигляді плиток прямокутної форми, якщо потрапляє у воду – тоне;

 комбікорм у вигляді щільних грудочок, якщо потрапляє у воду –тоне або плаває;

 комбікорм у вигляді пористих грудочок, якщо потрапляє у воду – плаває.

92. Сира клітковина кормових засобів – це:

 речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

+  нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

 залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

 речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

93. Сира зола кормових засобів – це:

 речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

 нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

+  залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

 речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

94. Сирий жир кормових засобів:

+  речовина, яку виділяють із комбікорму шляхом оброблення жиророзчинниками.

 нерозчинний залишок після обробки комбікорму кислотними розчинниками, має у своєму складі целюлозу і пентозони;

 залишок мінеральних речовин, отриманих шляхом спалювання наважки комбікорму;

 речовина, яка регулює нормальний обмін в організмі риб.

95. Рівень протеїнового живлення – це:

 відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

 відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

+  відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

 вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

96. Рівень амінокислотного живлення – це:

 відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

+  відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

 відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

 вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

97. Температури води, за якої необхідна регулярна годівля коропа:

 10–14 °С;

+  15–29 °С;

 22–27 °С;

 5–9 °С.

98. Температури води, за якої короп привчається до споживання корму:

+  10–14 °С;

 15–20 °С;

 21–25 °С;

 26–30 °С.

99. Рівень вітамінного живлення –:

+  відносний вміст вітамінів в одиниці корму;

 відношення кількості амінокислот до сирого протеїну, а також збалансованості амінокислот відносно потреб риб;

 відношення кількості сирого протеїну до сухої речовини кормів (%);

 вміст жирів та вуглеводів на одиницю корму.

100. До мирних риб відносяться:

+  перифітонофаги;

 іхтіофаги;

 зоопланктофаги;

 зообентофаги.

101. До хижих риб відносяться:

 перифітонофаги;

 макрофітофаги;

 фітопланктонофаги;

+  зообентофаги.

102. Ендогенне живлення риб:

+  живлення за рахунок використання поживних речовин власного тіла;

 живлення за рахунок надходження корму із зовнішнього середовища;

 живлення дрібними формами планктонних безхребетних;

 живлення вищими та нижчими водними рослинами.

103. На інтенсивність живлення риб впливає:

 температура;

 освітленість;

 насиченість води киснем;

+  усі відповіді правильні.

104. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається хижими рибами за добу у період максимальної харчової активності:

+  5–6;

 10–12;

 20–30;

 30–50.

105. Частка (%) кормів від маси тіла, яка споживається мирними рибами за добу у період максимальної харчової активності (з урахуванням харчового спектру):

 1–5;

+  15–35;

 40–55;

 60–100.

106. Вид рослин, насіння якого характеризується найвищим вмістом жирів:

 рис;

 овес;

 ячмінь;

+  соняшник.

107. Усі риби на перших етапах екзогенного живлення, споживають:

 фітопланктон;

 зообентос;

 макрофіти;

+  зоопланктон.

108. У стартові комбікорми для вирощування молоді осетрових, вугрових, сомових видів риб допускається введення вуглеводів:

+  до 10%;

 до 22%;

 до 33%;

 до 44%.

Мікрофаги – це:

риби, які живляться дрібними кормовими організмами через короткі інтервали часу;

 риби, які споживають велику здобич через відносно довгі інтервали часу, мають великий мішко- або сифоноподібний шлунок;

+ риби які споживають вищу водну рослинність

усі відповіді правильні.

125. Корми – це:

 натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів;

+  спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції;

усі відповіді правильні.

126. Кормові засоби – це:

+  натуральні і синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення              кормів;

 спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції;

усі відповіді правильні.

Нижній рот мають:

 риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

 риби, які беруть поживу з товщі води;

+  риби-бентофаги;

 усі відповіді правильні.

Перифітонофаги – це:

 риби, які споживають фітопланктон;

 риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

+  риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

 риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

Макрофітофаги – це:

 риби, які споживають фітопланктон;

 риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

 риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

+  риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

130. Фітопланктофаги – це:

+  риби, які споживають фітопланктон;

 риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

 риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

 риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

Детритофаги – це:

 риби, які споживають фітопланктон;

+  риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

 риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

 риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.

132. Зоопланктофаги – це:

 риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

+  риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

 усі відповіді правильні.

133. Зообентофаги – це:

 риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

+ риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

 риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

 усі відповіді правильні.

134. Іхтіофаги – це:

+  риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;

риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;

 риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами;

 усі відповіді правильні.

135. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають:

+  верхній рот;

 кінцевий рот;

 нижній рот;

136. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають:

 верхній рот;

 кінцевий рот;

+  нижній рот;

Кінцевий рот мають:

 риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

+  риби, які беруть поживу з товщі води;

 риби-бентофаги;

 усі відповіді правильні.

138. Кормороздавач КРЗ-1 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+  до 30 га;

 до 100 га;

 більше 100 га;

 більше 200 га.

139. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+  до 30 га;

 до 100 га;

 більше 100 га;

 більше 200 га.

140. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

+  до 30 га;

 до 100 га;

 більше 100 га;

 більше 200 га.

141. Кормороздавач АКУ-2 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

 до 30 га;

+  до 100 га;

 більше 100 га;

 більше 200 га.

142. Кормороздавач ІРД призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

 до 30 га;

 до 100 га;

+  більше 100 га;

 більше 200 га.

143. Відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби називається:

 кормовою грудкою;

+  ступенем перетравлюваності корму;

 добовим раціоном;

 річним раціоном.

144. Можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення травним каналом риби, називається:

+  кормовою грудкою;

 ступенем перетравлюваності корму;

 добовим раціоном;

 річним раціоном.

145. Маса корму, спожита рибою протягом доби, виражена у відсотках його маси, називається:

 кормовою грудкою;

 ступенем перетравлюваності корму;

+  добовим раціоном;

 річним раціоном.

146. Маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках називається:

 кормовою грудкою;

 ступенем перетравлюваності корму;

 добовим раціоном;

+  річним раціоном.

147. Відношення спожитого рибою корму до приросту її маси називається:

+  кормовий коефіцієнт;

 підтримувальний корм;

 продукувальний корм;

 усі відповіді правильні.

148. Частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла, називається:

 кормовий коефіцієнт;

+  підтримувальний корм;

 продукувальний корм;

 усі відповіді правильні.

149. Частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби, називається:

 кормовий коефіцієнт;

 підтримувальний корм;

+  продукувальний корм;

 усі відповіді правильні.

150. Більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами – це:

 пасовищний трофічний ланцюг;

+  детритний трофічний ланцюг;

 усі відповіді правильні.

151. Верхній рот мають:

+  риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;

 риби, які беруть поживу з товщі води;

 риби-бентофаги;

 усі відповіді правильні.

152. Риби, які споживають фітопланктон, називаються:

 перифітонофаги;

 макрофітофаги;

+  фітопланктофаги;

 детритофаги.

153. Риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність, називаються:

 перифітонофаги;

+  макрофітофаги;

 фітопланктофаги;

 детритофаги.

154. Риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах, називаються:

+  перифітонофаги;

 макрофітофаги;

 фітопланктофаги;

 детритофаги.

152. 155 Риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок, називаються:

 перифітонофаги;

 макрофітофаги;

 фітопланктофаги;

+  детритофаги.

153. 156 Риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами, називаються:

+  зоопланктофаги;

 зообентофаги;

 іхтіофаги;

 усі відповіді правильні.

154. Риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу, називаються:

 зоопланктофаги;

+  зообентофаги;

 іхтіофаги;

 усі відповіді правильні.

155. Риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою, називаються:

 зоопланктофаги;

 зообентофаги;

+  іхтіофаги;

 усі відповіді правильні.

156. Риби, в яких нижня щелепа більша за верхню, мають: