Мета та завдання технологічної практики

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 9Следующая ⇒

Основна мета технологічної практики

Метою технологічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, навичками, вміннями майбутньої професійної діяльності, формування у них, на базі одержаних в Університеті знань, професійних навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи в конкретних суспільно-економічних умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання і творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Основною метою технологічної практики є розвиток вмінь та навичок соціальної роботи з різними групами клієнтів за обраною спеціалізацією, опанування методами та технологіями соціальної роботи, закріплення, поглиблення та систематизація теоретико-практичних засад соціальної роботи, соціального захисту та обслуговування в Україні, розвинути навики науково-дослідної та управлінської діяльності.

1.2. Основними завданнями практики є:

- закріплення теоретичних знань, одержаних під час вивчення предметів;

- розширення знань про особливості обслуговування різних категорій клієнтів;

- опанування традиційними та вивчення інноваційних технологій обслуговування клієнтів;

- формування самостійності та відповідальності у визначенні сфер власної професійної компетентності; засвоєння основних методів і технологій, що використовуються в установах системи соціального захисту та їх структурних підрозділах;

- набуття практичного досвіду застосування загальних і спеціальних технік і методик соціальної роботи;

- виховання у майбутніх спеціалістів деонтологічного підходу до обраної спеціальності та усвідомлення необхідності постійно підвищувати свій професійний рівень;

- формування компетентності у сфері методів і технологій соціальної роботи в системі соціального захисту населення;

- формування творчого підходу до вирішення професійних завдань;

- формування здатності у конкретній робочій ситуації виконувати наступні дії:

- формування навичок слухання інших з розумінням і певною метою, враховуючи технологію ефективного слухання і невербальні засоби (міміка, жести, пози) і вербальні (запитання, перефразування, резюме, повторення думок клієнта);

- спостереження та інтерпретування взаємовідносин по лінії „соціальний працівник - клієнт”;

- формування навичок спілкування (знайти своє місце в колективі, налагоджуючи контакт з членами колективу і партнерськими організаціями);

- підготовка до контакту (осмислити проблеми з урахуванням психологічних особливостей майбутнього співрозмовника, розробити план бесіди);

- здійснення контакту (дотримуючись наміченого плану чи імпровізувати);

- оцінка результатів контакту (плюси і мінуси, замітки для майбутніх зустрічей);

- створення атмосфери доброзичливості, зацікавленості в проблемах клієнта;

- участь у повсякденних видах діяльності, які не потребують професійної підготовки;

- формування навичок аналізу:

а) діяльності організації з її цілями, можливостями, обмеженнями;

б) соціального оточення;

в) практичних і юридичних рамок діяльності соціального працівника (знайомство із законодавством, положеннями, посадовими інструкціями).

Вимоги до знань і вмінь

В результаті проходження практики студент повинен

знати:

- основні форми та методи роботи в органах соціального захисту населення;

- організацію роботи системи соціального обслуговування та послуг в Україні;

- структуру соціальної служби – місця практики, завдання її підрозділів;

- правове положення, основні завдання та функції установ;

- повноваження та функції посадових осіб соціальної служби;

- технологію та умови прийняття на обслуговування клієнтів соціальної роботи;

- протипоказання та умови припинення обслуговування;

- основні види послуг, що надаються структурними підрозділами установ соціальної сфери;

- основи діловодства у соціальній роботі;

- соціально-психологічні характеристики осіб, що обслуговуються;

- основні установи, організації та заклади, які співпрацюють з соціальною службою;

- проблеми соціального захисту отримувачів соціальних послуг, психологічні особливості організації роботи з цією категорією.

уміти:

- застосовувати на практиці основні та спеціальні методи та технології соціальної роботи;

- кваліфіковано, у відповідності з нормативними інструкціями, визначати наявність у громадян права на допомогу чи обслуговування;

- на високому професійному рівні організовувати та надавати допомогу та послуги клієнтам соціальної роботи;

- документально оформляти особові справи громадян, які обслуговуються;

- проводити бесіди, консультації, роз’яснення з клієнтами;

- організовувати та здійснювати заходи по медико-соціальній, побутовій та психологічній реабілітації;

- правильно, доступно і кваліфіковано проводити роз’яснювальну та профілактичну роботу з громадянами з різних соціальних питань;

- налагоджувати зв’язки з громадськістю, установами та закладами, що займаються спеціальним захистом;

- самостійно та усвідомлено визначати зону власної професійної компетентності та налагоджувати партнерство зі спеціалістами суміжних професій (психологами, соціальними педагогами, юристами, соціальними працівниками інших соціальних служб);

- самостійно визначати систему цілей і засобів власної професійної діяльності;

- самостійно оцінювати результати своєї роботи, обговорювати їх з колегами;

- діагностувати сильні і слабкі сторони власних професійно важливих професійних якостей та обирати шляхи їх удосконалення та/або корекції тощо.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США