Межі остаточної міри покарання за сукупністю злочинів та проблеми їх визначення в теорії кримінального права та судовій практиці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 9Следующая ⇒

Межі:

1. При поглинанні покарань остаточна міра покарання визначається у межах санкції статті, якою передбачено те покарання, що поглинуло усі інші.

2. При складанні покарань можуть існувати три варіанти визначення межі остаточного покарання:

1) остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання;

2) якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК України; 

3) якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Проблеми їх визначення:

1) відсутність у КК виключного та чіткого переліку випадків, коли необхідно застосовувати поглинання, а коли складання;

2) відсутність у КК чітких правил поглинання та складання основних покарань разом з додатковими, визначення їх розмірів та строків;

3) логіко-граматична недосконалість формулювання законодавчого положення при складанні покарань «якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким…». Тобто незрозуміло, ознака умисності стосується лише тяжкого злочину, чи і тяжкого і особливо тяжкого. Виходить, що умисним повинен бути лише тяжкий, а особливо тяжкий може бути як умисним, так і необережним;

4) неможливість з’ясування ступеня суворості покарання (менш чи більш суворе) при поглинанні покарань у випадку, коли за два чи більше злочини суд призначив покарання у максимально однакових межах санкцій;

5) відсутність чітких критеріїв визначення точного розміру (виду) покарання при складанні чи поглинанні покарань. Тобто визначення цього розміру на даний час є дещо оціночним.

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення при складанні покарань за сукупністю злочинів

Перше.

Складання покарань за сукупністю злочинів здійснюється у два етапи: 1) призначається покарання за кожен злочин; 2) призначається остаточне покарання шляхом поглинання чи складання;

Друге.

При складанні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:

1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;

 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:

а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Третє.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань.
Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно.
Четверте.

Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
П’яте.

Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.
Шосте.

Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання
або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология