Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
Содержание книги
- Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- Основні джерела філософії: міфологія, релігія.
- Предмет і функції філософії. Філософія в системі культури.
- Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
- Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
- Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.
- Загальна Характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії.
- Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- Філософія Відродження: гуманістичний характер; науково-природничі погляди; соціально-політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.
- Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
- Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
- Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм.
- Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії ХІХ-ХХ століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- Джерела української філософської культури.
- Становлення українського неоплатонізму ХІУ- ХУІ століть. Філософська думка українського ренесансу.
- Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.
- Г .Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.
- Тема 7-8. Проблема буття у філософії. Духовний вимір людського буття.
- Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальність.
- Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
- Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.
- Філософська концепція людини - основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова - фактори становлення й розвитку людини.
- Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.
- Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.
За часом ця епоха охоплює період від ранніх буржуазних революцій із XVII ст. до кінця XIX ст.; після цього починається період так званої "новітньої історії" що триває і по наш час. Проте філософія цього періоду завершується першою третиною XIX ст., що є прикладом випереджаючого розвитку духовних процесів порівняно із політичними та соціально-економічними. А це, у свою чергу, свідчить про творчий характер людського мислення.
За соціальним змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин. У самих засадах суспільного життя відбулися суттєві зміни: центр життя - виробничої, культурної, соціально-політичної діяльності - змістився у міста, де почали бурхливо розвиватися різноманітні форми промислової діяльності (слово "буржуа" значить із фр. "мешканець міста"). Врешті це привело до появи машинного виробництва, яке революціонізувало всю людську діяльність взагалі.
В цей час вже завершується епоха географічних відкриттів. Це ще й епоха буржуазних революцій, які брали на себе місію докорінної зміни всіх сторін життя, це також епоха формування національних держав, значна частина яких існує і по сьогодні, це епоха наполеонівських походів, що сприяли швидкому руйнуванню в Європі застарілих соціальних відношень. І все це, врешті, потягнуло за собою значні зрушення у духовному житті взагалі, та у світоглядних орієнтирах людини, зокрема.
Ранні буржуазні революції сприяли становленню капіталістичного способу виробництва. Замість ремісничих майстерень з’являються мануфактури, а потім заводи і фабрики. Це принципово нова форма власності, заснована на поопераційному поділі праці, приватній власності на засоби виробництва та праці найманих робітників.
Прибуток підприємця на мануфактурі та фабриці залежить від кількості праці, закладеної у товар: чим менше у товарі праці найманого робітника, тим вищі прибутки підприємця. Щоб зменшити кількість праці, закладеної в товар, підприємець має замінити працю людини роботою машин і механізмів. Таким чином, підприємець стає зацікавленим у механізації праці, а отже, у розвитку техніки та природничих наук.
Розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної динаміки привели до швидкого розвитку наукового знання: наука в цю епоху стає провідним чинником життя та життєвих зрушень. З'являється перша завершена та експериментально підтверджена наукова теорія - механіка І.Ньютона. Вплив її на всі аспекти життя був колосальний, адже це вперше людина спродукувала такий інтелектуальний витвір, який дозволяв отримувати точні та незаперечні практичні результати. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що врешті виник так званий "механістичний" світогляд.
Відбуваються відчутні зміни і у розвитку філософії:
- філософія починає розвиватися у діалозі із різними науками, які активно формуються та розвиваються в цю епоху. У зв'язку з цим чільне місце у філософських пошуках посідає розроблення правильного методу осягнення істини;
- філософія Нового часу зазнає суттєвих внутрішніх диференціацій (розподілів); виникають національні та регіональні філософії, які тепер пишуться не єдиною церковною мовою, а національними мовами; формуються деякі нові філософські дисципліни, такі як гносеологія, антропологія, історія філософії, методологія та ін.;
- розгалуження філософського знання логічно вимагає нового рівня його систематизації—утворюються так звані "філософські системи", досить типові для даної епохи.
Отже, нарис тих змін, яких зазнало життя в Європі в епоху Нового часу, засвідчує, що це справді була епоха новацій, якісних змін та зрушень в усіх сферах життя; цікаво зазначити й те, що новою себе відчувала та визначала сама ця епоха, тобто це вона сама назвала себе Новим часом.
|