Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Алгоритм розрахунку основних показників фінансового стану підприємстваСодержание книги
Поиск на нашем сайте Найменування показників |
Порядок розрахунків |
Рекомендо- Ване Значення і тенденції змін | ||||||
| 1 | 2 | 3 | |||||||
| Показники фінансової стабільності | |||||||||
| 1.Власні оборотні кошти | ст. 080 (ф. № 1) | >0, збільшення | |||||||
| 2.Робочий (оборотний капітал) | ст. 080 ф. № 1 | >0, збільшення | |||||||
| 3.Коефіцієнт маневреності власних засобів | ((ст.380ф.№1) – (ст.080ф.№1)) ÷ (ст.380ф.№1) | 0,2 – 0,4 збільшення | |||||||
| 4.Індекс постійного активу | (ст.080ф.№1) ÷ (ст.380ф.№1) | <0, зменшення | |||||||
| 5.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами | ((ст.380 ф.№1) – (ст.080ф.№1)) ÷ (ст.260ф.№1) | >0,1, збільшення | |||||||
| 6.Коефіцієнт забезпеченості обороту власними оборотними коштами | ((ст.380 ф.№1) – (ст.080ф.№1)) ÷ (ст.035ф.№2) | >0,1, збільшення | |||||||
| 7.Коефіцієнт автономії | (ст.380ф№1) ÷ (ст.640ф.№1) | 0,5, збільшення | |||||||
| 1 | 2 | 3 | |||||||
| 8.Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів | ((ст.640ф.№1) – (ст.380ф.№1)) ÷ (ст.380ф№1) | 1, зменшення | |||||||
| 9.Коефіцієнт довгострокового залучення довгострокових засобів | (ст.480ф.№1) ÷ ((ст.380ф.№1)+ (ст.480ф.№1)) | 0,4 | |||||||
| 10.Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел | (ст.380ф.№1) ÷ ((ст.380ф.№1) + (ст.480ф№1)) | 0,6 | |||||||
| Показники ліквідності і платоспроможності | |||||||||
| 1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності | ((ст.220 + ст.230 + ст.240)ф.№1) ÷ (ст.620ф.№1) | 0,2 - 0,3 | |||||||
| 2.Коефіцієнт негайної (швидкої) ліквідності | ((ст.260 – ст.250 – Σст.(100 – 140)ф.№1)) ÷ (ст.260ф.№1) | 0,7 - 1 | |||||||
| 3. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності | (ст.260ф.№1) ÷ (ст.620ф.№1) | 1,5 – 2,5 | |||||||
| 4. Коефіцієнт Бівера | ((ст.220ф.№2) + (ст.260ф.№2)) ÷ ((ст.640ф№1) – (ст.380ф.№1)) | 0,2 – 0,4 | |||||||
| Показники ділової активності | |||||||||
| 1. Коефіцієнт загальної оборотності активів | (ст.035ф.№2) ÷ ((гр.3ст.280ф.№1+ гр.4ст.280ф.№1)) / 2 | Збільшення | |||||||
| 2.Коефіцієнт оборотності запасів |
| Збільшення | |||||||
| 3.Термін обороту запасів | Тривалість періоду обороту запасів | Скорочення | |||||||
| 4.Коефіцієнт оборотності загальної суми дебіторської заборгованості |
| Збільшення | |||||||
| 5.Термін обороту загальної суми дебіторської заборгованості | Тривалість періоду обороту дебіторської заборгованості | Скорочення | |||||||
| 6.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості по товарних операціях |
| Збільшення | |||||||
| 7. Термін обороту дебіторської заборгованості по товарних операціях | Тривалість періоду обороту дебіторської заборгованості | Скорочення | |||||||
| 8.Коефіцієнт оборотності загальної суми кредиторської заборгованості |
| Збільшення | |||||||
| 9.Термін обороту загальної суми кредиторської заборгованості | Тривалість періоду обороту кредиторської заборгованості
| Скорочення | |||||||
| 10.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості по товарних операціях |
| Збільшення | |||||||
| 11. Термін обороту кредиторської заборгованості по товарних операціях | Тривалість періоду обороту кредиторської заборгованості | Скорочення | |||||||
| 12.Тривалість операційного циклу | Термін обороту дебіторської заборгованості + Термін обороту запасів | Скорочення | |||||||
| 1 | 2 | 3 | |||||||
| Показники рентабельності | |||||||||
| 1.Рентабельність сукупних активів | (ст.170ф.№2) ÷ (ст.280ф.№1) | >0, збільшення | |||||||
| 2.Рентабельність власного капіталу | (ст.220ф.№2) ÷ (ст.380ф.№1) | >0, збільшення | |||||||
| 3.Валова рентабельність продажів | (ст.050ф.№2) ÷ (ст.035ф.№2) | >0, збільшення | |||||||
| 4.Операційна рентабельність продажів | (ст.100ф.№2) ÷ (ст.035ф.№2) | >0, збільшення | |||||||
| 5.Чиста рентабельність продажів | (ст.220ф.№2) ÷ (ст.035ф.№2) | >0, збільшення | |||||||
В укрупненому розрахунку конкурентоспроможності підприємство може обмежитися оцінюванням балансу, показниками поточної ліквідності підприємства (Кпл) і коефіцієнтом забезпеченості власними оборотними коштами (Кзвк).
Таким чином, повна формула розрахунку конкурентоспроможності підприємства набере вигляду:
Кзаг пк = ΣК×Кпл ×Кзвк (4.25)
Подібний підхід пропонує Максимов І.[132]. Використовуючи інтегральний показник конкурентоспроможності вигляду:
(4.26)
де: Кi – часткові показники конкурентоспроможності окремих видів діяльності підприємства загальним числом N,
Wi – вагомість окремих чинників в загальній сумі,
науковець отримує для коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства наступний вираз:
Ккп = 0,15Евд + 0,29Фс + 0,23Ез + 0,33Кт (4.27)
де: Ккп – коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;
Евд – значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;
Фс – значення критерію фінансового стану підприємства;
Ез – значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку;
Кт – значення критерію конкурентоспроможності товару.
Коефіцієнти 0,15; 0,29; 0,23; 0,33 визначені експертно способом послідовних порівнянь. Окремі показники Евд,Фс, Ез, Кт в цьому виразі у свою чергу також визначаються за зваженими адитивними виразами.
◙ Методи визначення конкурентоспроможності підприємства на основі визначення конкурентоспроможності товару
· Параметричний аналіз конкурентоспроможності товару [261]
Реальна конкурентоспроможність оцінюється тільки при порівнянні з характеристиками й умовами продажу аналогічних товарів-конкурентів. Конкурентоспроможність товару – характеристика інтегральна, вона складається з низки параметрів:
· споживчих;
· економічних, що формують повну вартість товару;
· організаційно-комерційних умов покупки і використання товару, що включають такі чинники, як:
– зручність розрахунків і можливості кредитування;
– рівень відповідальності продавців (постачальників) за виконання зобов'язань і гарантій;
– забезпечення обслуговуванням в гарантійні і післягарантійні періоди;
– наявність реклами і технічної інформації, які повинні відповідати необхідному якісному і організаційному рівням.
У практиці вітчизняних підприємств конкурентоспроможність нерідко визначається на основі порівняння технічних параметрів продукції з параметрами, отриманими з проспектів і каталогів конкурентів – аналогічних закордонних виробів. При цьому не враховуються витрати споживання, які можуть бути значно вищими за рахунок того, що вітчизняні підприємства приділяють недостатньо уваги енергоємності продукції в процесі споживання, ергономіці, безпечним технологіям, екологічним аспектам (зокрема питанням утилізації виробів). Крім того, не враховуються, наприклад, такі чинники: недостатність технічної інформації і реклами; довготривалість термінів виконання замовлень; відсутність достатньо розвинених і наближених до споживачів мереж збуту товарів і їхнього обслуговування; недостатнє використання таких умов збуту, як продаж в кредит.
При оцінюванні конкурентоспроможності товарів розрізняють об'єкти і суб'єкти оцінювання.
Об'єкти оцінювання: товар, послуга. Їхнє придбання – це завершальний акт в конкурентній боротьбі постачальників за увагу споживача.
Як суб'єкти в оцінюванні конкурентоспроможності беруть участь три категорії: споживачі, постачальники, експерти.
Споживачі, зважаючи на особисті якості, перш за все, обізнаність і статус користувача, можуть бути розподілені на[261]:
· неінформованих і малообізнаних, які не мають уявлення про товар взагалі (або воно є лише поверхневим), але хочуть його придбати. Інформацію про конкурентні переваги товару такі споживачі спочатку отримують від знайомих і друзів, а потім від продавців;
· обізнаних, які мають основні уявлення про асортимент і властивості товару і є регулярними користувачами. У них сформувалася власна думка про конкурентні переваги товару;
· досвідчених, які здатні оцінити конкурентні переваги завдяки тривалому досвіду застосування товару, освітній підготовці, знанням і відомостям, отриманим із публікацій в засобах масової інформації;
· кваліфікованих, які здатні вірно оцінити конкурентні переваги завдяки професійній підготовці, значному досвіду використання товару в професійній діяльності (музиканти, програмісти, фоторепортери й ін.), умінню ремонтувати товари.
Постачальники – це працівники підприємств-виробників і підприємств сфери послуг. Ця категорія фахівців здатна професійно оцінити конкуренто-спроможність завдяки вузькій професійній підготовці, володінню методикою оцінювання, доступу до випробувальної техніки, інформації про товари-конкуренти в регіоні, галузі, країні і за кордоном.
Експерти представляють громадські організації, засоби масової інформації, органи виконавчої влади. Вони, як відомо, представляють інтереси третьої сторони, тобто сторони, залежної від першої (постачальників) і другої (продавців) сторін. Оцінювання конкуренто-спроможності може здійснюватися на постійній основі і періодично – на конкурсах, ярмарках і виставках. В ролі експертів можуть виступати як окремі фахівці, так і колективи науково-дослідних інститутів, сертифікаційні центри.
Рівень конкурентоспроможності (К) визначається за формулою:
(4.28)
де Iоп – інтегральний показник оцінюваної продукції; Iaп – інтегральний показник продукції-аналога. Якщо К > 1, оцінювана продукція перевершує продукцію – аналог.
Як інтегральний показник продукції – аналога може бути вибраний базовий зразок, що є аналогічним до оцінюваної продукції за призначенням, умовами експлуатації й за іншими характеристиками. При цьому особливу значущість має інформація про високий рівень конкурентоспроможності товарів. Для того, щоб споживач був переконаний в об'єктивності й достовірності інформації про високий рівень конкурентоспроможності товарів, необхідно мати об'єктивний і достовірний метод оцінювання їхньої конкурентоспроможності.
Існуючі методи оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції класифікуються на диференціальні, комплексні і змішані[127].
Диференціальний метод є найбільш спрощеним методом і заснований на використанні одиничних показників конкуренто-спроможності, а комплексний – на застосуванні групових та інтегральних показників. При змішаному методі використовуються як одиничні, групові, так і інтегральні показники, що забезпечує якнайповнішу оцінку рівня конкуренто-спроможності продукції.
Одиничний показник конкурентоспроможності визначається як відношення величини одиничного параметра якості до аналогічного параметра базового зразка і знаходиться із співвідношення[63]:
(4.29)
де qi – одиничний показник конкурентоспроможності за i -м параметром якості виробу; Pi – величина i- го параметра якості оцінюваного виробу; Piб – величина i -го параметра якості виробу конкурента або базового зразка, здатного задовольнити дану потребу на 100 %.
При виборі базового зразка (товару – аналога) для оцінювання конкурентоспроможності слід дотримуватись умови його ідентичності за призначенням, умовами експлуатації і орієнтованістю на однакову групу споживачів.
Аналіз диференціального методу показує, що він базується на принципі відносного порівняння одиничних властивостей якості двох виробів – оцінюваного і прийнятого за базовий зразок.
Груповий показник, що відображає вищий ступінь відповідності суспільній потребі, визначається як сума добутків одиничних показників, наприклад, технічних, і коефіцієнтів їхньої вагомості, що встановлюються на основі експертного оцінювання[63]:
(4.30)
де Jr – груповий показник конкурентоспроможності за всім переліком істотних технічних параметрів якості;
qi – одиничний показник конкурентоспроможності за i- м параметром якості;
ji – коефіцієнт вагомості i- го параметра, що характеризує його рейтинг, визначуваний методом експертного оцінювання (значення ji рівні для i -го параметра для всіх порівнюваних виробів і базового зразка, а сума ji дорівнює одиниці для кожної групи параметрів);
n – кількість істотних параметрів якості, що підлягають оцінюванню.
Аналогічно визначається груповий показник конкуренто-спроможності конкуруючого або базового виробу.
До номенклатури технічних параметрів якості продукції відносять параметри: призначення; надійності; ергономічності; транспортабельний; стандартизації; уніфікації і т.ін.
При використанні групових показників за технічними параметрами важливо визначити вагові коефіцієнти при параметричному показникові. У практиці вагові коефіцієнти найчастіше визначаються методом експертного оцінювання провідними фахівцями з виробництва і реалізації даних виробів.
Групові показники конкурентоспроможності продукції визначаються не лише за групами технічних параметрів, але й за економічними і нормативними.
Груповий показник конкурентоспроможності виробів за економічними параметрами визначається із урахуванням цін споживання порівнюваних виробів:
(4.31)
де Jе – груповий показник конкурентоспроможності виробів за економічними параметрами;
Цсп – ціна споживання даного виробу, гр.од.;
Цсп.баз – ціна споживання конкуруючого виробу (базового зразка), гр.од.
До економічних показників, що формують ціну споживання виробу, відносять: витрати на його транспортування до місця експлуатації; вартість установки і приведення до робочого стану; витрати на паливо і електроенергію; заробітну плату обслуговуючого персоналу; витрати післягарантійного сервісу і придбання запасних частин; витрати на утилізацію, а також непередбачені і важко прогнозовані витрати.
Груповий параметричний показник виробу економічної групи визначається простим складання елементів ціни споживання на досліджуваній ділянці часу, а показник конкурентоспроможності знаходиться так само, як і аналогічний за технічними параметрами.
Груповий показник за нормативними параметрами розраховується як добуток одиничних показників, які можуть набувати тільки двох значень – 0 або 1. Якщо виріб відповідає обов'язковим нормам або стандартам певного ринку, одиничний показник дорівнюватиме 1, якщо ні – 0. При оцінюванні конкурентоспроможності вважається, що виріб повністю відповідає стандартам і нормам, що діють на даному ринку, оскільки, якщо хоч би один із параметрів не відповідає рівню, який вказаний діючими нормами і стандартами, то подальше оцінювання конкурентоспроможності продукції є недоцільним, незалежно від результату порівняння за іншими параметрами. В той же час, перевищення норм, стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є даремним і споживчої вартості не збільшує. Виключенням можуть бути випадки, коли покупець зацікавлений в деякому перевищенні діючих норм і стандартів із розрахунком на їхнє підвищення в майбутньому.
Більш повне оцінювання конкурентоспроможності забезпечує комплексний метод, який враховує взаємозв'язок трьох складових як єдиної системи і визначається з виразу[63]:
(4.32)
де JK – інтегральний показник конкурентоспроможності продукції; Jн, Jr, Jе – відповідно групові показники конкурентоспроможності за нормативними, технічними і економічними параметрами.
Виходячи з (4.32), рівень конкурентоспроможності виробу визначається за формулою:
(4.33)
де JK1, JK2 – відповідно інтегральні показники конкуренто-спроможності аналізованого виробу і виробу конкурента або базового зразка. Якщо K > 1, досліджуваний виріб перевершує виріб конкурента, при K < 1 він поступається останньому.
· Методика оцінювання товару за системою 1111-5555
За системою 1111 – 5555[261] без врахування вагомості чинників, конкурентоспроможність товару визначається як сума балів за кожним чинником. Експерт (один або група) оцінює чинник балом від 1 (мінімум, якнайгірше значення чинника) до 5 (якнайкраще значення чинника). Так, товар низької якості, пропонований за високою ціною, який має, до того ж, низьку якість сервісу і високі експлуатаційні витрати, оцінюватиметься в 1 – 2 бали, і його конкурентоспроможність може бути, наприклад, 1211. За цією системою мінімальне значення конкурентоспроможності дорівнюватиме 4 (1 + 1 + 1 + 1), максимальне – 20 (5 + 5 + 5 + 5). До прикладу, оцінюваний товар, що має конкурентоспроможність рівну 5 з 20, в чотири рази відстає від кращих світових зразків.
· Метод експертного оцінювання конкурентоспроможності товару (послуги)
Суть методу полягає в наступному. Для оцінювання конкуренто-спроможності з урахуванням ваговмості чинників створюється експертна група з висококваліфікованих фахівців чисельністю не менше п'яти осіб (один з керівників або головний менеджер, конструктор, маркетолог, технолог, економіст).
При атестації, сертифікації, аудиті оцінювання може бути як внутрішнім, так і зовнішнім, здійснюваним незалежною акредитованою організацією.
Після формування експертної групи виконується підготовча робота: видання наказу (розпорядження) про організацію оцінювання конкурентоспроможності; ознайомлення із методикою оцінювання конкурентоспроможності; збір і обробка початкових даних для оцінювання. Потім формується система балів для оцінювання, за якою кожен чинник конкурентоспроможності експерт може оцінити від 1 до 5 балів. Вагомість чинників дорівнює від 4 (якість товару) до 1 (експлуатаційні витрати). Припустимо, експертна група з п'яти чоловік кожен чинник оцінила балами, наведеними в табл. 4.5.
Таблиця 4.5
|
| Поделиться: |
Познавательные статьи:
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 91; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.008 с.)