Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 10Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра обліку і аудиту

Приймак С.В.

Курс лекцій з навчальної дисципліни

«КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА»

Тема: Контрольно-ревізійний процес і його організація

1. Контроль як функція управління.

2. Предмет, метод і принципи економічного контролю.

3. Організація економічного контролю на Україні і за кордоном. Організації, що здійснюють контроль.

4. Форми державного контролю.

5. Стадії контрольно-ревізійного процесу.

Контроль як функція управління

Економічний контроль – це один із важливих елементів управління. Він займає важливе місце в постійному вдосконаленні управління економікою, в її рості й ефективності.

Як елемент управління контроль тісно пов’язаний з такими елементами системи управління, як облік, аналіз, планування, організація і регулювання. Тісний взаємозв’язок функції обліку і контролю проявляється в тому, що дані обліку є джерелом інформації, необхідним для організації діючого і постійного контролю. Важливим суб’єктом цих двох функцій є бухгалтерська служба.

              Фінансовий контроль виконує три функції:

1. профілактична (попередження, виявлення умов виникнення порушень і недоліків);

2. інформаційна (в результаті контролю отримується інформація для прийняття управлінських рішень, мір);

3. мобілізуюча (розпорядження зразкової роботи бухгалтерії, тощо).

Предмет, метод і принципи економічного контролю

Фінансовий контроль представляє собою систему перевірок фінансової і господарської діяльності підприємства з метою об’єктивно оцінити економічну ефективність такої діяльності, встановити законність і достовірність господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни і виявлення внутрішніх резервів.

Предметом економічного контролю є господарські операції і процеси, які мають місце на підприємстві чи його підрозділах.

Метод контролю – це сукупність прийомів, способів і засобів, які використовуються для вивчення господарських процесів і операцій на основі облікових, звітних, нормативних та інших носіїв економічної інформації у взаємозв’язку з обстеженням фактичного стану об’єктів контролю.

Принципи контролю:

- Законність;

- Об’єктивність;

- Конкретність;

- Комплексність;

- Плановість;

- Послідовність;

- Научність;

- Гласність;

- Конфіденційність.

Форми державного контролю

 Згідно ст. 2 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації щодо дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; це спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізій складається акт.

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансового-господарської діяльності підприємства, установи, організації чи їх підрозділів.

Наслідки перевірки оформляється довідкою або доповідною запискою.

З 01.01.2005 року введено нову форму державного контролю – державний аудит, який проводиться у двох формах:

- аудит ефективності виконання бюджетних програм;

- аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Органи ДПС проводять контрольні заходи, визначені Податковим кодексом України (ст. 75-80).

Тема: П рава, обов’язки і відповідальність ревізорів

1.Права працівників контролю.

2.Обов’язки працівників контролю.

3.Відповідальність працівників контролю.

4.Професійна етика ревізора.

Права працівників контролю.

Ревізор має право:

- вимагати усні і письмові пояснення;

- вимагати пред’явлення готівки, цінних паперів, грошових документів і звітів;

- вимагати проведення інвентаризації розрахунків, контрольних обмірів і замірів;

- оглядати і пломбувати при необхідності склади, кладовки, архіви і інші приміщення;

- перевіряти при необхідності правильність списання сировини, матеріалів, палива і інш.;

- запрошувати спеціалістів для проведення експертизи (відповідності норм, якості виконаних робіт, інш.);

- одержувати при необхідності від інших організацій, підприємств копії сумнівних документів;

- залучати працівників підприємства до виконання окремих видів робіт з дозволу керівника підприємства;

- проводити зустрічні перевірки для підтвердження достовірності документів;

- вилучати необхідні документи, залишаючи письмове пояснення чи акт вилучення з дозволу керівника в/с організації, слідчих органів та копії вилучених документів;

- передавати слідчим органам вилучені документи;

- стягувати в дохід держави кошти підприємства, незаконно одержані;

- накладати на керівників чи службових осіб адміністративні стягнення;

- подавати до відповідних податкових інспекцій інформацію про результати перевірки для прийняття.

За періодичністю здійснення

За джерелами інформації

Види ревізій.

Ревізії поділяють за такими ознаками:

Планування, облік і звітність про контрольно –ревізійну роботу.

Контрольно – ревізійна робота повинна здійснюватися рівномірно за складеним на місяць (квартал, півріччя, рік) планом.

Планування контрольно – ревізійної роботи здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо планування контрольно – ревізійної роботи органами державної контрольно – ревізійної служби № 122 від 20.11.2001р.

План затверджується керівником контрольно - ревізійного органу. В плані вказуються такі дані:

- Назва, адреса підприємства;

- Період, за який проведена попередня ревізія;

- Період, на який призначається нова ревізія;

- Термін проведення ревізії;

- Вид ревізії;

- Керівник ревізійної групи.

Крім вище перерахованих планів в органах контролю можуть складатися  перспективні плани.

 Плани складаються, подаються на затвердження і зберігаються як документи, що не підлягають розголошенню.

 Під час встановлення черговості ревізій і тематичних перевірок необхідно врахувати:

- час, який минув після попередньої ревізії;

- наявність спаду виробництва, розтрат, крадіжок, нестач;

- надходження сигналів від податкових інспекцій про зловживання чи незаконні дії;

- матеріали перевірок інших контрольних органів;

- дані поточної звітності;

- інше.

В контрольно - ревізійному органі ведеться журнал реєстрації проведених ревізій і обліку їх результатів (аналітичні картки).

За півріччя і за рік контрольно – ревізійні органи складають звіти про контрольно – ревізійну роботу і пояснювальні записки до них. Як правило, в останніх наводяться факти найбільших порушень і зловживань.

Звіт про контрольно – ревізійну роботу (ф1-кр) складається наростаючим підсумком, використовуючи “Інструкцію про порядок заповнення звіту про контрольно- ревізійну роботу” (наказ Голов КРУ України від 04.01.2002р. № 2). До звіту включаються лише результати повністю закінчених і остаточно оформлених ревізій і перевірок, проведених органами ДКРС, а не іншими контрольними органами. Результати зустрічних перевірок до звіту не виносяться.

Ревізія підзвітних сум

На підприємствах щомісячно через підзвітних осіб використовуються гроші готівкою на різні потреби. Розрахунки з підзвітними особами необхідно перевіряти шляхом суцільної ревізії авансових звітів і прикладених до них документів.

     Завдання ревізії:

Встановити ріст чи зниження залишку сум в розрахунках з підзвітними особами (проаналізувати динаміку рахунку);

Ознайомитись з колом осіб, які одержують гроші під звіт (чи нема сторонніх осіб);

Перевірити правильність і законність проведених видатків;

Перевірити наявність первинних підтверджувальних документів;

Перевірити наявність перевитрат затверджених сум і чим вони викликані;

Перевірити дотримання встановленого порядку видачі авансів на адміністративно – господарські видатки, на роботи, які виконуються по договорах і чим викликана така необхідність;

Чи немає випадків видачі авансу понад встановлених лімітів і чи не було випадків видачі авансу особам, які не розрахувалися по раніше виданих авансах;

Чи є на заяві підзвітної особи дозвіл керівника на видачу авансу;

Своєчасність ведення аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами та погашення документів при затвердженні авансових звітів;

Перевірити терміни здачі авансових звітів і які приймалися заходи до порушників цих термінів;

Чи перевірялися авансові звіти головним бухгалтером і керівником підприємства, чи є відповідні відмітки про цю перевірку;

Своєчасність повернення в касу невикористаних підзвітних сум і як довго вони не поверталися;

Чи не було випадків віднесення залишків підзвітних сум на рахунках видатків або інші рахунки;

Чи немає в авансових звітах включення сум, не підтверджених документами або документами або документами із незаповненими реквізитами.

Всі ці завдання відносяться до перевірки авансових звітів на господарські видатки і на відрядження.

Нормативна база

ЕТАПИ РЕВІЗІ Ї  

- Наявність затвердженого виробничого плану підприємства в цілому і його структурних підрозділів. Планові і нормативні калькуляції. Стан технічного нормування витрат виробництва, організація обліку змін норм та відхилень від норм.

- Правильність оцінки сировини і матеріалів, які списуються на затрати виробництва.

- Повнота обліку браку, відходи виробництва і правильність їх оцінки.

- Облік, калькулювання, розподіл послуг допоміжного виробництва, непрямих витрат.

- Повнота і правильність відображення витрат на відповідних рахунках і статтях. Контроль за дотриманням кошторисної фінансової дисципліни.

- Порядок резервування і погашення майбутніх витрат, а також облік майбутніх витрат. Перевірка витрат на ремонт.

- Стан аналітичного обліку затрат на виробництво і його деталізація.

- Порядок визначення залишку і оцінки незавершеного виробництва, періодичність інвентаризації.

- Стан обліку нестач і втрат від псування цінностей на виробництві.

- Правильність визначення економії чи перевитрат на підприємстві в цілому і його структурних підрозділів.

- Порядок оцінки і відображення в обліку обсягу випуску і реалізації готової продукції.

- Повнота і своєчасність оформлення документації щодо обліку випуску готової продукції з виробництва.

- Правильність оформлення транспортних, інших документів.

- Порядок відображення готової продукції і її реалізації за статтями балансу.

- Здійснення контролю за збереженням цінностей, які рахуються на відпові­дальному зберіганні у покупців в зв’язку з відмовленням від акцепту.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?