Класифікація товарів господарського призначення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 36Следующая ⇒

Відповідно до загальної класифікації непродовольчих товарів у підкласі «Господарські товари» до групи «Споріднені товари» відносять: меблі, посуд, побутову техніку (складно-технічні товари), будівельні матеріали, сільськогосподарські товари. В умовах невпинного технічного прогресу, підвищення культурно-побутового рівня населення все більше зростають вимоги до організації внутрішнього простору будинків і споруд. Функціональні та естетичні завдання формування внутрішнього простору вирішуються головним чином підвищенням добротності, комфортності, художнього рівня, поліпшенням споживчих властивостей, розширенням асортименту і підвищенням конкурентоспроможності всіх товарів, що оточують людину.

Споживчі властивості товарів господарського призначення

Усі товари цього підкласу повинні мати комплекс:

- функціональних властивостей, виражених у застосуванні нових технологій для одержання конструкцій, що забезпечують зручність, універсальність, досконалість виконання допоміжних операцій;

- ергономічних властивостей, виражених у гігієнічності товару, безпеці, антропометричності; надійності; довго- вічності; безвідмовності, збереженості, ремонтопридатності;

- естетичних властивостей, виражених в інформаційній виразності, цілісності композиції, раціональності, досконалості виробничого виконання;

- соціального призначення, вираженого в задоволенні попиту всіх проверстків населення.

Меблеві товари

Споживчі властивості будь-яких товарів визначені такими основними напрямами: функціональними, ергономічними, естетичними властивостями товарів, надійністю і безпекою. У меблевих товарах споживчі властивості формуються з етапів в організації виготовлення меблів: при проектуванні, конструюванні та у виробництві. Головні споживчі властивості готових меблів формують різні сучасні матеріали, складові деталі і вироби. До них відносяться:

- пиломатеріали, шпон (лущений і струганий, той, що використовується для облицювання поверхонь виробів з деревини, виготовлення фанери, плит. Фанера буває звичайна, облицювальна, спеціальна);

- столярні плити для виробництва щитових і корпусних меблів;

- дерево струмені плити (ДСП) товщиною 14-16 мм, що виготовляються з відходів і неділової деревини; деревоволокнисті плити (ДВЛ), які виготовляються з деревної тріски, розмеленої до волокнистого стану, з наступним змішуванням її із синтетичними смолами, висихаючими оліями і термічною обробкою;

- гнуто-клейова деревина, що застосовується для виготовлення деталей стільців, столів, крісел; лакофарбові, відбілюючі, обезсмолюючі, шліфувальні, по лірувальні матеріали; фурнітура; матеріали з пластмас; пружини; ватин; поліуретановий поропласт; губчата гума; покривні (грубі технічні) і лицювальні тканини (го белен, репс, плюш, оксамит, велюр тощо).

Меблі класифікують:

• за призначенням: побутові і для громадських установ. Побутові поділяються на меблі для їдалень, спальні, вітальні, кухні, передпокою, ванної кімнати;

• за видом матеріалів: дерев'яні, металеві, пластмасові;

• за способом виробництва: столярні, гнуті, гнуто-клейові, плетені і пресовані (з деревини); металеві – литі, штамповані, гнуті, зварені; пластмасові – литі, формовані, клейові;

• за функціональним використанням: для сидіння, сну, дивани, зберігання різних предметів, роботи, готування і приймання їжі, для культурно-побутових потреб;

• за конструкцією: нерозбірні, вбудовані, універсально-розбірні, такі, що трансформуються, і секційні;

• за видом: шафи, тумби, столи, стільці, крісла, ліжка, табурети, банкетки тощо;

•   за наявністю обробки: з обробкою і без неї. Застосовують обробку прозору - столярну (лакування, располірування, полірування і панелювання), непрозору – малярну (виконується лакофарбовими сполуками, листовими матеріалами, плівками). До неї відносяться також імітаційні види обробки під текстуру коштовних порід деревини декоративною фанерою, текстурним папером і шпоном, декоративно-шаровими пластиками, аерографією, друком тощо. Спеціальні види обробок - інкрустація;

• за комплектністю: штучні, в наборах і гарнітурах; за розмірами: меблі поділяються залежно від висоти, ширини, довжини й інших розмірних характеристик виробів певного виду і призначення;

• за віком споживачів: для дорослих, підлітків і дітей.

Посуд

Посуд - це порожнисті чи плоскі вироби, що застосовуються для приготування і приймання їжі, зберігання харчових і нехарчових продуктів, а також для різних господарських, декоративних, санітарно-гігієнічних і спеціальних потреб.

За основним вихідним матеріалом посуд поділяють на металевий, скляний, керамічний, пластмасовий і дерев'яний, які й визначаються видом сировини.

Металевий посуд буває з чавуну, сталі, алюмінію і сплавів. Обробка посуду залежить від виду сировинного матеріалу. Так, сталева (з вуглецевої сталі) буває чорна, емальована, оцинкована, луджена і фарбована, а також з вуглецевої конструкційної і корозійно-стійкої (нержавіючої) сталі, полірована.

За способом оброблення алюмінієвий посуд з листового матеріалу буває матовою, полірованою, анодованою і хромованою поверхнею.

Поверхня посуду з мельхіору буває посріблена, нікельована чи хромована.

За призначенням металевий посуд групують у харчовий і нехарчовий, а харчовий поділяється на кухонний, столовий і для зберігання й перенесення харчових продуктів.

За способом виготовлення металевий посуд одержують литтям (чавунний й алюмінієвий) і штампуванням (сталевий та алюмінієвий). Асортимент залежно від призначення:

- кухонний: каструлі різних розмірів і форм, у тому числі з подвійним дном, качатниці і гусятниці, сковороди, чайники, кавники, самовари, тази для варення, чуда-печі, скороварки (під тиском), казани і т.д.;

- столовий: блюда, миски, тарілки, розноси, глечики, цукорниці, соусники, креманки;

- для зберігання і перенесення: банки для сипучих речовин, судки, відра, бідони, цебри, ковші тощо;

- нехарчовий: посуд для прання – тази, рукомийники, дитячі ванни, корита, банки для води, відра для сміття, каністри, лійки тощо.

Основні етапи виробництва скляних виробів:

- підготовка сировинних матеріалів, складання шихти (шихта – це суміш тонкороздріблених сировинних матеріалів, відповідно до рецептури типового складу скла);

- варка скломаси при температурі 1500°С до утворення в'язкої прозорої маси;

- формування (ґрунтується на регулюванні в'язкості і поверхневого натягу скломаси; виробляється склодувного трубкою до певної температурної межі);

- оброблення виробів – здійснюється абразивами або травильними розчинами (для кришталю – суміш плавикової кислоти і сірчаної кислот концентрації 40% та 91,5% відповідно);

- декоративне оброблення (впливає на естетичні достоїнства і вартість).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры