Інвестиції розділяються на короткострокові та довгострокові.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Критерієм здійснення короткострокових інвестицій є різність між граничною нормою окупності інвестицій (r) і ставкою позичкового відсотку (i). Ця різниця називається гранична чиста окупність інвестицій: r - i

Гранична норма окупності інвестицій (r) – це щорічний чистий дохід у

відсотках від кожної додаткової грошової одиниці, що інвестується.

Короткострокові інвестиції здійснюються, якщо r >або = i. Для оптимізації обсягів короткострокових інвестицій потрібно забезпечити виконання рівності: r = i.

Стосовно довгострокових інвестицій, які є, переважно, інвестиціями в основний капітал,  необхідно:

1) визначити корисний строк функціонування капіталу – період, протягом якого довгострокові інвестиції будуть приносити дохід;

2) визначити, який додатковий дохід буде отримувати фірма за кожний рік використання капіталу;

3) розрахувати чисту приведену (дисконтовану) вартість (NPV).

NPV = π ₁ / (1+ i) + π ₂ / (1+ i)² +… + π _n / (1+ i) ^{n  ––} I

I– інвестиції;

π _n – прибуток, який отримується у n- ому  році;

i  – норма дисконту (норма приведення витрат до єдиного моменту часу). Норма дисконту може бути ставкою відсотка.

Якщо NPV>0, приведений прибуток, що очікується від інвестицій, більше за витрати, пов’язані з інвестиціями.

Довгострокові інвестиції доцільні при NPV >0.

5. Пропозиція заощаджень – сума заощаджень, що пропонується у позику при кожній ставці позичкового відсотку.

Заощадження обмежують поточне споживання і можуть сприяти зростанню споживання у майбутньому. Приймаючи рішення про заощадження, споживач має певні часові уподобання, порівнюючи поточне споживання з майбутнім. Як правило, вони позитивні: відмова від поточного споживання на одну грошову одиницю повинна забезпечити зростання майбутнього споживання більше ніж на одну грошову одиницю. 

Гранична норма часових уподобань – вартість додаткового майбутнього споживання, яка достатня для компенсації відмови від одиниці поточного споживання за умови, що загальний добробут споживача не змінюється.

Заощадження (S) визначаються загальною сумою доходу(I) з вирахуванням поточного споживання (C₁): S = I - C ₁

Можливості для переключення поточного споживання на майбутнє обумовлені ринкової ставкою відсотку. Якщо споживач заощаджує S гр. од. поточного доходу, то він повинен споживати більше за S гр. од. у майбутньому році. На скільки більшим буде майбутнє споживання залежить від ринкової ставки позичкового відсотку.

Користуючись формулою FDV= PV x (1+ i) ⁿ, споживання майбутнього року (C₂) можливо розрахувати: C ₂ = S (1+ i).

Міжчасове бюджетне обмеження демонструє можливості переключення поточного споживання на майбутнє споживання.

Міжчасове бюджетне обмеження та міжчасова рівновага

Криві U₁, U₂ – часові уподобання;

лінія MN – міжчасове бюджетне обмеження;

точка E – міжчасова рівновага

       Пропозиція заощаджень

6. Ставка позичкового відсотку – ціна, яку сплачує позичальник за використання позичених грошей упродовж певного року. Рівень ставки відсотку визначається співвідношенням між пропозицією заощаджень і попитом на інвестиційні ресурси. Ринкова ставка відсотку виступає рівноважною ціною капіталу.

Номінальна ставка відсотку – ставка у грошових одиницях купівельної спроможності поточного року.

Реальна ставка відсотку – ставка у грошових одиницях постійної купівельної спроможності, тобто ставка, скорегована на інфляцію.

  Величина ринкової ставки відсотку залежить від попиту і пропозиції позичкових коштів. На неї впливають ступінь ризику, строк, розмір позики, оподаткування, структура ринку капіталу. В умовах досконалої конкуренції існує тенденція до встановлення єдиної ставки відсотку. В умовах недосконалої конкуренції існує широкий діапазон ставок.

5. Особливості формування пропозиції землі і попит на землю. Економічна рента. Ціна землі

Головні характеристики ринку землі

Особливості ринку землі

1. Пропозиція землі фіксована і абсолютно нееластична, внаслідок того, що земля є фіксованим і нерухомим ресурсом, який використовується у всіх видах господарської діяльності.

2. Попит на землю як сукупність сільськогосподарського і несільськогосподарського попиту.

Сільськогосподарський попит на землю ураховує рівень родючості і можливість її підвищення, місцезнаходження, віддаленість від центрів споживання продукції та сировини. Він є похідним під попиту на продовольство, який є нееластичним. Від’ємний нахил кривої сільськогосподарського попиту на землю відображає дію закону спадної родючості ґрунту: при певному рівні розвитку техніки і технології внаслідок залучення землі у господарський оборот, суспільство вимушено переходити від використання більш родючих, кращих земельних ділянок до середніх і гірших за родючістю ділянок.

Несільськогосподарський попит ураховує місцезнаходження земельних ділянок, складається з попиту на землю для житлового будівництва, об’єктів інфраструктури, промислового попиту на землю. Існує також інфляційний попит на землю, оскільки купівля землі є засобом збереження вартості в умовах знецінення грошових заощаджень.  

Пропозиція землі                                                Попит на землю

3. Земельна рента.

Економічна рента – це плата за ресурс, пропозиція якого жорстко обмежена.

Земельна рента – це плата власнику ресурсу за використання землі, пропозиція якої жорстко обмежена.

Абсолютна (чисто економічна) рента – рента, яку отримують всі власники землі незалежно від її якості.

Диференціальна земельна рента – дохід, який приноситьземля як фактор виробництва залежно від її якості.

Об’єктивною основою виникнення диференціальної ренти є відмінності різних земельних ділянок за своєю родючістю, місцезнаходженням. Наприклад, якщо за родючістю є три ділянки: краща –1, середня –2 і гірша –3, а вкладення капіталу і праці однакові, перша ділянка буде більш продуктивною ніж 2 і 3, а 2 – ніж 3. На 1 і 2 ділянках, внаслідок їх природних якостей, буде отримуватися додатковий диференційований дохід. Ділянка 3 буде забезпечувати власнику тільки чисту економічну ренту.

Земельна рента є складовою орендної плати за земельну ділянку, яка також може включати амортизацію споруд, що знаходяться на землі, відсоток на вкладений капітал.

4. Ціна землі – це капіталізована земельна рента.

Ціна землі (P_L) розраховується як дисконтова вартість майбутньої земельної ренти:

P_L = R_n / (1+ i) ⁿ

R_n  – річна рента, що очікується з земельної ділянки у n році;

i – поточна ринкова ставка позичкового відсотку

Оскільки n може бути нескінченним, граничне значення ціни землі:

Lim P_L = R/i

Оскільки пропозиція землі абсолютно нееластична, то ринкова ціна землі визначається попитом на неї.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология