Мета і завдання виховання в сучасній школі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 13Следующая ⇒

Загальноприйнятою метою у світовій теорії і практиці гуманістичного виховання був і залишається ідеал всебічно і гармонійно розвинутої особистості, який іде із глибини століть.

В Україні загальна мета виховання – всебічний розвиток людської особистості як рівновеликої цінності – конкретизується через систему виховних завдань, які об’єднані в напрями. Так, інтелектуальне (розумове) виховання передбачає:

– засвоєння системи знань, яка спроектована з відповідних навчальних предметів і містить перелік смислових елементів суспільного досвіду (фактів, понять, означень, теорем, законів, положень, правил, алгоритмів діяльності тощо);

– розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення, раціональної організації навчальної праці;

– розвиток критичного мислення, здатності усвідомлю вати та відстоювати особисту позицію;

– вироблення вміння самостійно здобувати знання;

– готовність до застосування знань, умінь в практичній діяльності;

– формування особистісного світогляду – узагальненого розуміння всього світу в цілому на ґрунті великої кількості впорядкованих поглядів, переконань, ідеалів.

Громадянське виховання:

– формування потреби та уміння жити в громадянському суспільстві;

– готовність розвивати демократичне громадянське суспільство в Україні;

– виховання громадянського обов'язку перед країною, суспільством;

– виховання любові до рідного краю, свого народу, держави;

– формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;

– виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, що проживають в Україні;

– формування культури міжетнічних і міжнаціональних відносин;

– формування політичної культури.

Правове виховання:

– прищеплення поваги до прав та свобод людини і громадянина;

– виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну);

– засвоєння основ державного, трудового, цивільного, сімейного і кримінального права;

– формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між Ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– виховання поваги до прав і свобод інших людей;

– формування активної протидії випадкам порушення законів.

Моральне виховання:

– формування в учнів основ загальнолюдської і народної моралі: совісності, порядності, тактовності, співчуття, милосердя, доброти, чесності, гуманності, толерантності та інших доброчинностей;

– виховання поваги до батьків, духовної єдності поколінь;

– виховання почуття власної гідності: честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;

– готовність будувати своє життя за принципами гуманізму;

– подвижництво у подоланні страху, насильства, жорстокості, помсти;

– виховання культури поведінки.

Художньо-естетичне виховання:

– оволодіння основами народного мистецтва, музики, архітектури, усної народної творчості, національної пісенної і танцювальної культури, побуту, ремесел, гри;

– формування системи знань про світову культуру і мистецтво;

– розвиток естетичних потреб і почуттів;

– розвиток художніх здібностей і творчої діяльності;

– готовність будувати власне життя за законами краси.

Трудове виховання:

– вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства;

– формування трудових навичок та умінь;

– формування уміння самостійно й ефективно працювати;

– розвиток потреби в творчій праці;

– виховання діловитості, підприємливості;

– виховання почуття господаря й господарської відповідальності;

– формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.

Екологічне виховання:

– формування розуміння необхідності гармонії людини з природою;

– засвоєння знаннями про природу рідного краю;

– виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на землі;

– формування готовності до активної екологічної діяльності;

– формування основ глобального екологічного мислення.

Фізичне виховання:

– озброєння школярів науково обґрунтованими знаннями про здоров’я і засоби його зміцнення;

– виховання відповідального ставлення до зміцнення власного здоров’я і здоров’я інших людей;

– забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді; фізичне, духовне і психічне загартування;

– формування навичок санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування;

– розвиток потреби у здоровому способі життя.

Статеве виховання:

– психосексуальна підготовка;

– формування готовності укласти шлюб і виконувати сімейні обов’язки;

– формування культури сімейних і статевих відносин.

Мета і завдання виховання, визначені суспільством, мають об’єктивний характер, оскільки випливають із об'єктивної необхідності. Без чіткої стратегії неможлива соціальна перебудова: неминуче виникнуть розмиті ідеали, фальшиві зразки життя, еталони поведінки.

У розвинутих країнах світу цілеспрямоване виховання є головною складовою діяльності школи, а моральне, духовне становлення особистості – її найважливішими напрямами.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте