Сутність системного підходу полягає в тому, що він є методологічною орієнтацією в діяльності, при якій об'єкт пізнання або перетворення розглядається як система.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Доцільність його застосування роз ' яснюється наступними причинами:

?- по-перше, особистість дитини повинна розвиватися в цілісному інтегрованому педагогічному процесі, в якому всі компоненти (цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-результативний) максимально взаємозалежні;

- по-друге, відбувається об'єднання зусиль суб'єктів виховання, що сприяє підвищенню ефективності педагогічного впливу;

— по-третє, створена виховна система дозволяє заощаджувати час і сили педагогічного колективу, тому що вона завжди містить традиційні форми і засоби побудови діяльності і відносин, що впливають на особистість, як правило, більш ефективно, а витрат вимагають менше, тому що діяти традиційним шляхом легше, ніж працювати в новому режимі або незвичній обстановці;

— по-четверте, спеціально моделюються умови для самореалізації і самовираження особистості учня, учителя, батька, що сприяє їхньому творчому самовираженню й особистісному ростові, гуманізації ділових і міжособистісних відносин;

— по-п'яте, у процесі побудови виховної системи формується «обличчя» навчального закладу, його неповторний вигляд, що має немаловажне значення в розвитку індивідуальності членів шкільного співтовариства;

— по-шосте, створення виховної системи, що включає в себе освоєне колективом освітньої установи соціальне і природне середовище, дозволяє розширити діапазон виховного впливу на особистість;

- по-сьоме, системний підхід сприяє оптимальному використанню у виховній діяльності кадрових, фінансових і матеріально-технічних ресурсів навчального закладу.

Використання системного підходу в процесі виховання учнів припускає застосування спеціальних понять і методів, дотримання визначених принципів.

Основні поняття системного підходу. Спочатку про поняття. Зрозуміло, ключовим поняттям даного підходу є «система». B сьогодення час у науковій літературі можна знайти кілька сотень його дефініцій. Найбільш популярним варто назвати визначення Л. фон Берталанфі: «Система — це комплекс взаємодіючих компонентів». Однак більшість дослідників справедливо критикує дане визначення за те, що воно не відбиває багато істотних ознак системи. І сьогодні можна констатувати, що в науці немає жодного загальноприйнятого визначення поняття «система». B своєї наукової і практичної діяльності ми використовуємо визначення C.A. Саркісяна і Л.В. Голованова, що розуміють під системою не просто сукупність безлічі одиниць, у якій кожна одиниця підкоряється законам причинно-наслідкових зв'язків, а єдність відносин і зв'язків окремих частин, що обумовлюють виконання визначеної складної функції, що і можлива лише завдяки структурі з великого числа взаємозалежних і взаємодіючих один з одним елементів.

Тому що в практиці виховної діяльності педагоги навчального закладу займаються проектуванням і побудовою виховної системи, що є однієї з різновидів численного класу соціальних систем, то варто дати визначення саме такої системи. Ми думаємо, що виховна система — це упорядкована безліч взаємозалежних компонентів, взаємодія яких сприяє реалізації в освітній установі функції сприяння розвиткові особистості дитини.

Поряд з поняттями «система» і «виховна система» у «термінологічну складову» системного підходу входять і такі поняття, як:

?— системність — відмінна риса складно організованих об'єктів(систем) природної і соціальної дійсності, що виражається в наявності в таких об'єктів інтегральних властивостей і якостей, відсутніх у їхніх елементів;

— компонент — це яка-небудь частина системи, що вступає у певні відносини з іншими її частинами;

— елемент — мінімальна одиниця системи, що у її рамках можна вважати такою, що не поділяється;

— структура - це спосіб установлення стійких зв'язків і відносин між елементами системи в процесі їхньої взаємодії й інтеграції;

— зв'язок — наявність взаємної залежності, обумовленості, спільності між чим-небудь;

— системостворюючий фактор — це істотна обставина, що створює і підтримує цілісність, стійкість і неповторність системи.

Засвоєння перерахованих і деяких інших понять дозволяє вчителеві, керівникові освітньої установи більш системно будувати свою розумову або практичну діяльність, більш адекватно вибирати способи пізнання і керування системними явищами і процесами

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте