Лекція 9 -10. Проблема вимірювань у психодіагностиці.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 11Следующая ⇒

Лекція 9 -10. ПРОБЛЕМА ВИМІРЮВАНЬ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ.

Шкали вимірювання (за С.Стівенсом)

СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА ПЕРВИННИХ МАТЕРІАЛІВ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Визначення оптимального числа спостережень

Для вирішення цієї задачі необхідно перетворити формулу 1 в наступну:

                               (2)

▼ Приклад. За попередніми даними (“пілотажними” дослідженнями) відомо, що відсоток лівшів серед дітей з мовними розладами складає 15%. Треба визначити, скільки випадків необхідно піддати спостереженню, щоб розмір неточності  не перевищував 4%, тобто щоб інтервал дійсного відсотка був у межах від 11% до 19%. При цьому потрібно одержати відповідь з статистичною ймовірністю = 0,95.

● Рішення. Користуємося формулою 2:  

             =

Отже, для виконання умов, за яких досягається = 4% при = 0,95 треба дослідити 319 дітей з мовними розладами.

■ Зауваження.

1. Варто запам’ятати правило: для зменшення неточності  в 2 рази необхідно збільшувати число спостережень у 4 рази, для зменшення її в 3 рази, треба збільшувати число спостережень у 9 разів і т.д..

2. При малому числі спостережень довірчий інтервал буде досить великим, тобто показники, отримані з малих вибірок, менш достовірні.

3. Малими вибірками вважаються дослідження, при яких P ´ n<500.

ВАРІАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

При вивченні тих чи інших психічних явищ не можна не помітити, що показники, які спостерігаються, відрізняються один від одного за кількісними виразами своїх ознак. Ця різниця називається варіацією.

Причини, що викликають варіацію – розходження у величині ознаки, чисельні і різноманітні. В узагальненому вигляді вони можуть бути зведені у дві групи.

1. Визначальні причини, або причини порядку закономірностей.

2. Невизначальні причини, або ті, що пов’язані з випадковими впливами на функціонування явищ, які досліджуються.

Перед математичною статистикою стоїть задача - виміряти дію й охарактеризувати обидва види причин, що впливають на величину зафіксованих ознак. Для здійснення цієї мети використовуються такі показники:

а) показники, які вимірюють вплив визначальних причин. Це середні величини:  - середнє арифметичне;  - медіана;  - середнє геометричне;  - статистична мода. Медіану і моду часто позначають: Me; Mod;

б) показники, які вимірюють вплив невизначальних причин. Це показники дисперсії , що дають узагальнену характеристику розсіювання індивідуальних випадків навколо середнього рівня або - середнє квадратичне відхилення; R – амплітуда чи розмах окремих показників; V- коефіцієнт варіації.

Лекція 9 -10. ПРОБЛЕМА ВИМІРЮВАНЬ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии