Тема: особливості вікових періодів учнів середнього та старшого шкільного віку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 30Следующая ⇒

План.

1. Загальна специфіка розвитку школярів у підлітковому та юнацькому віці.

2. Особливості вікового періоду учнів середнього шкільного віку.

3. Особливості вікового періоду учнів старшого шкільного віку.

Загальна специфіка розвитку школярів у підлітковому та юнацькому віці

Сьогодні ми починаємо слухати першу лекцію курсу "Теорія і методика фізичного виховання дітей середнього та старшого шкільного віку". Але насамперед необхідно ознайомитися з особливостями вікових періодів школярів зазначеного віку.

Перш за все пропоную пригадати деякі питання вікової періодизації дітей і підлітків, які ми розглядали під час вивчення курсу "Теорія і методика фізичного виховання дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку". Так, відповідно до комплексної вікової періодизації  росту й розвитку, в якій було зроблено спробу врахувати морфологічні, фізіологічні, біологічні чинники, що впливають на організм, було виділено такі періоди життєвого циклу людини:

1) друге дитинство (від 8 до 12 років для хлопчиків; від 8 до 11 років для дівчат);

2) підлітковий вік (від 13 до 16 років для хлопчиків; від 12 до 15 років для дівчат);

3) юнацький вік (від 17 до 21 року для юнаків; від 16 до 20 років для дівчат).

У традиційній періодизації психічного розвитку отроцтво поділяється на підлітковий (з 11-12 до 15-17 років) та юнацький (з 15-17 до 20-21 років) вік, при цьому мається на увазі як хронологічний вік, так і соціальний статус учня. З кожним роком останній набуває все більшого значення, і так само все більш важливим стає психічний розвиток особистості. Зазначу, що в зарубіжній психології отроцтво іноді не розмежовується на вікові періоди та об’єднується в єдиний період набуття дорослості (adolescence). Крім того, підлітковий вік іноді вважають перехідним періодом, іноді самостійною фазою розвитку. З огляду на це з точки зору організаційної доречним буде комплексний розгляд форм фізичного виховання школярів і середнього, і старшого шкільного віку.

З іншого боку, слід пам'ятати, що перехід від одного вікового періоду до іншого може означати не лише збагачення психічних властивостей, але й їхню перебудову, тобто припинення одних властивостей і виникнення інших. У цьому полягає специфіка розвитку школярів саме в підлітковому та юнацькому віці. В роки визрівання виникають своєрідні психічні стани, коли можуть виявитися особливі можливості для встановлення та прояву тих чи інших сторін фізичного розвитку чи розвитку інтелекту. У підлітка немовби розкриваються певні внутрішні умови розвитку, і якщо їх не помітити, проігнорувати, вони можуть бути втрачені. Вікові особливості не лише змінюють одна іншу – починаючи з 10-11 років вони все більшою мірою закріплюються, залишаючи в подальшому розвитку особистості унікальний слід. Тому багато чого в здібностях молодої людини залежатиме від того, що буде збережене, що буде розвинене з тих позитивних якостей, які починають активно розкриватися в дитині з переходом у середній шкільний вік.

Пригадаймо також іншу, більш зручну для нас вікову періодизацію, яка враховує як  сукупності анатомо-фізіологічних особливостей організму та умов життя, виховання та навчання, так і сучасну специфіку навчання у навчальних закладах. Відповідно до неї ми виділяємо такі вікові періоди:

1) середній шкільний вік (від 11 до 14 років);

2) старший шкільний вік (від 15 до 18 років).

Середній шкільний вік припадає, як правило, на 5-9 класи загальноосвітніх середніх шкіл. Натомість старший шкільний вік знаменує початок переходу з підліткового до юнацького віку. У період старшого шкільного віку завершується навчання у загальноосвітніх школах, а для багатьох сучасних підлітків здійснюється перехід до ліцеїв, коледжів, спеціальних училищ тощо.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте