Складові частини та елементи проекту.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 25Следующая ⇒

Література: Н.А. Гендельман и др. Землестроит. проектиров. с. 106...117, под ред. В.Д. Кирюхина Землеустроит. проектиров.-М.:Колос,1976,с. 131...140., Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник – К.: Аграрна освіта, 2010.- с. 66…72.

1. Землеустрій як функція державного і самоврядного регулю­вання земельних відносин має забезпечувати раціональне вико­ристання та охорону земель у сучасних умовах реформування відносин власності на землю і землекористування на ринкових засадах, а також створювати сприятливе природне середовище, поліпшувати природні ландшафти (ст. 182 ЗК України).

Забезпечення раціонального використання земель у процесі землеустрою передбачає здійснення комплексу заходів щодо приведення до оптимальних розмірів га структури угідь земельних ділянок громадян, юридичних осіб, створення нових землеволодінь і землекористувань, удосконалення системи організації територій існуючих суб'єктів права власності й права користування землею. У сільськогосподарському виробництві землеустрій має створювати сприятливі умови для реалізації механізмів економічного стимулю­вання раціонального використання земель шляхом складання проектів внутрішньогосподарського землеустрою кожного новоствореного сільськогосподарського підприємства з метою забезпечення умов для оперативного і перспективного планування сільськогосподарського, виробництва, здійснення капіталовкладень у землю, уточнення економічної бази справляння плати за землю.

Стаття 183 ЗК України визначає основні завдання землеустрою, серед яких є:

• організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну огпимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

• розробка системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості грунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередження інших негативних явищ.

Залежно від мети і завдань землеустрою чинний ЗК України передбачає складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель (ЗКУ ст. 184).

Згідно зі ст. 52 Закону України “Про землеустрій” проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогоспо­дарських

угідь у межах землеволодіння та землекористувань, для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціо­нального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та покращення природних ландшафтів.

Ці проекти забезпечують та визначають:

• розміщення виробничих будівель та споруд;

• організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов формування інженерної та соціальної інфраструктури;

• визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації с.-г. виробництва;

• складання схем чергування с/г культур у сівозміні;

• проектування полів сівозміни;

• розробку плану переходу до прийнятої сівозміни;

• перенесення проекту в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Внутрішньогосподарський землеустрій полягає у забезпеченні повного раціонального і ефективного використання земель в конкретних сільськогосподарських підприємствах. Внутрішньогосподарське землевпорядкування – це захід, який створює необхідні                  організаційно-територіальні умови для використання землі, техніки, організації праці сільськогосподарських підприємств.

Внутрішньогосподарський землеустрій – це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на повне, раціональне та ефективне використання земель сільськогосподарського підприємства, що створює сприятливе природне середовище, поліпшує природні ландшафти й підвищує родючість земель.

Завдання внутрішньогосподарського землевпорядкування полягає в проведенні науково-обгрунтованої організації території сільськогосподарських підприємств, у впровадженні економічно-обгрунтованих сівозмін, підвищення продуктивності праці і в ефективності використання кожної земельної ділянки.

Зміст внутрішньогосподарського землевпорядкування не є постійним і незмінним. По мірі розвитку сільськогосподарських підприємств воно вдосконалюється і розвивається, стає більш багатогранним і глибшим.

2. Складання проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування полягає в послідовній розробці його складових частин і елементів.

Складовими частинами проекту є самостійно розроблені питання по розміщенню виробничих підрозділів і господарських центрів, перспективному використанню земельних угідь і впорядкування їх території.

Елементи проекту внутрішньогосподарського землеустрою - це окремі питання складових частин, що послідовно розроблюються (табл.. 3.1).

Таблиця 3.1

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры