Історія розвитку штучного ри бор о зведен н я

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 15Следующая ⇒

Рибництво закордоном.. Риборозведення було відоме в глибокої давнини. Задовго до нашої ери в країнах сходу, а потім і в Римській імперії існували найпростіші способи риборозведення, які зводилися до поліпшення умов розмноження риб у водоймищах. Пізніше вирощування риби стали проводити в обмежених прісноводих або солонувато-водних водоймищах — невеликих озерах, штучних водоймищах (водосховищах, ставках), різного роду лагунах. В 1420 р. у Франції абат Реомського монастиря Пеншон штучно розводив цінні види риб, у тому числі форель в садках, ставках, річках. Він влаштовував довгі вузькі дерев'яні ящики, дно яких було покрито шаром піску, бічні сторони зроблені з лозин верби або очерету. На дно ящика він поміщав «заздалегідь запліднену ікру» і ставив ящики під проточну воду (струмки, річки, канави). Вода вільно протікала через бічні стінки, ікра форелі розвивалася, викльовувались личинки. Це був великий крок вперед.

В першій половині XVII століття ще сумнівалися в тому, що у риб відбувається зовнішнє запліднення. Навіть відомий природодослідник Карл Лінней (1707-1778) вважав, що самці риб випускають сперму у воду, а самки вбирають її в себе і всередині відбувається запліднення.

Стефан Людвіг Якобі (1711-1784) в 1763 р., а потім в 1765 р. опублікував статті про своє відкриття штучного запліднення ікри форелі. Він спостерігав в природних умовах розмноження (нерест) форелі в струмках і відтворював це в штучних умовах. Для цієї мети він відціджував ікру форелі в посудину з водою, потім в ту ж посудину відціджував сперму в достатній кількості,, щоб зробити воду каламутною. Такі ж досліди він проводив з іншими рибами. У всіх випадках ікра запліднювалася, і викльовувались личинки. Якобі своїм відкриттям довів, що запліднення ікри риб відбувається у воді. Спосіб, запропонований Якобі, в літературі рибовода отримав назву мокрого способу запліднення

Відкриття Якобі було забуто, але знов це питання виникло у Франції в 40-х роках XIX століття.

В 1842 р. Ремі і Жєєн в струмках Вогезських гір (Франція) повторили штучне запліднення форелі мокрим способом. Активну участь в розробці цього методу взяв французький ембріолог Жан Віктор Коста. Він удосконалив технологію інкубації ікри, створивши інкубаційний апарат.

В 1852 році в долині Рейну (Ельзас) був відкритий перший в Європі Гю-нінгенський завод рибовода, який був обладнаний інкубаційними апаратами, запропонованими Коста. Надалі в Західній Європі відкривається ряд рибоводних заводів. Починається період розвитку рибництва для поповнення природних запасів цінних промислових риб.

Роль вітчизняних учених в розвитку рибництва. В Росії рибництво виникло в XII-XIII століттях. Спочатку риборозведенням займались в монастирях і лише в XV  виникли державні ставки. Значний розвиток рибництво отримало тільки в XVIII в.

Основоположником штучного риборозведення в Росії був Володимир Павлович Врасський (1829-1862). Він провів перші досліди по штучному заплідненню ікри плітки, але вони були невдалі. Подальші досліди з багатьма рибами, у тому числі і з фореллю, показали, що прийнятий мокрий спосіб не дає добрих результатів, оскільки запліднює всього 10-20%.

В.П. Врасский створив новий спосіб штучного запліднення ікри - сухий або російський спосіб.

В 1855 р. В.П. Врасский заснував Нікольський рибоводний завод, який був першим  в Росії.

Одночасно з В.П. Врасским над проблемою розвитку рибництва в Росії працював П.І. Малишев, вивчаючи питання штучного розвитку цінних промислових риб, з метою заселення ними річок і озер Уралу.

В 1869 р. Ф.В. Овсянніков успішно провів ряд робіт по заплідненню і інкубації ікри стерляді на р. Волга.

Найбільшим ученим в області рибництва є Оскар Андрійович Грімм (1845-1921). Він в 1879 р. став керівником Нікольського заводу і організував при ньому іхтіологічну, гідробіологічну і гідрохімічну лабораторії, також йому належить ідея про використання торфяних кар’єрів для рибництва.

В 1904-1906 рр, И.Н. Арнольд провів перші досліди по штучному заплідненню ікри каспійських оселедців: черноспинки і пузанка. Їм дано теоретично обгрунтоване застосування фосфорних добрив у водоймах.

В 1907 р. В.К. Солдатовим здійснені перші експерименти по розведенню далекосхідних лососів.

В 1909 р. И.В. Кучин вперше штучно запліднив і проінкубував ікру білорибиці.

А.Н. Державін в 1914 р. розробив спосіб обезклеєння ікри осетрових риб за допомогою мула. Їм створений екологічний метод стимулювання дозрівання статевих продуктів у риб, закладені основи осетрівництва.

Найбільшим теоретиком рибництва був Н.Л. Гербильський. В 30-і роки він провів гістологічні дослідження на лящі, коропі, судаку та осетрових і обгрунтував механізм дії гіпофізів, заготовлених від різних видів риб на дозрівання плідників.

В 20—30-х роках XX в. розпочалося гідробудівництво на річках, поставило у нас і закордоном питання про необхідність штучного риборозведення. В цей період Н.И. Кожин спільно з Г.С. Корзинкіним розробив комбінований метод вирощування памолоді осетрових і створив ставковий метод розведення молоді сигових риб.

Б.И. Черфасом розроблені біологічні основи раціонального озерного господарства у водоймищах СРСР і планування створення рибного господарства  на водосховищах. Їм обгрунтований біотехнічний процес вирощування молоді судака в НВХ. Ним створений перший в Росії підручник по рибництву. Великий внесок в рибництво вніс А.Н. Елеонській, який створив ряд підручників і посібників по риборозведенню. В 1946 році вийшла книга А.Н. Еле-онского «Ставкове рибництво».

Розробкою багатьох теоретичних питань по рибництву, пов'язаних з біологічними особливостями риб, займалися такі вчені, як В.В. Васнецов, С.П. Крижановський, Г.А. Детлаф, А.С. Гинзбург, І.А. Бараннікова.

Творцем і організатором сільськогосподарського рибництва в нашій країні був Ф.Г. Мартишев. Н.И. Николюкіним обгрунтовано використання в рибництві гібридів різних видів риб.

Великий внесок в розвиток ставового рибництва був внесений Ф.М. Су-ховерховим і В.М. Ільїним. Вони займалися розробкою питань по організації рибництва на рисових чеках, в заплавних озерах, в колгоспах і радгоспах.

Роботи вчених Б.В. Верігіна, Д.С. Алієва, В.К. Виноградова сприяли розширенню масштабів розведення рослиноїдних риб.

Дослідження по екології розмноження і фізіології риб були проведені фахівцями ГосНІОРХа. Цінні дослідження по розвитку рибного господарства у внутрішніх водоймах провели П.В. Міхєєв, М. А. Летічевський.

И.А. Бараннікова провела дослідження по гістології і гонадотропній функції гіпофіза у осетрових різних внутрішньовидових біологічних груп.

Важливі дослідження по біології і біотехніці розведення прохідних коропових риб здійснював Г.Б. Берлянд. Успішні дослідження були проведені М.А. Летічевськім, який розробив біотехніку розведення напівпрохідних риб в дельті Волги і біотехніку розведення білорибиці.

Дослідження, проведені Д. Жуковським, Н.В. Европейцевим, Н.І. Котячої, Х.А. Лейзаровіч, Л.М. Нусенбаумом, Т.І. Прівольневим, А.В. Протасовым і ін. ученими і рибоводами-практиками, дозволили розробити технологію розведення і біотехніку вирощування молоді різних видів цінних промислових риб. Цінні дослідження були проведені А.І. Смірновим, А.Н. Канидьевим по раціоналізації біотехнічного процесу разведе ння тихоокеанських лососів.

В даний час в нашій країні є широка мережа рибоводних заводів  і НВХ. Ці підприємства розташовані в басейнах Баренцева, Білого, Балтійського, Азовського, Чорного, Каспійського і далекосхідних морів.

До 90-х років було 170 заводів і господарств по штучному риборазведенню. Вони випускали в природні водоймища 8-8,5 млрд. шт. молоді

У звязку  з відділенням Прибалтики, України, Білорусі, республік: Середній Азії кількість заводів зменшилася майже в 3 рази. Останніми роками одночасно проводилася робота по поліпшенню умов природного розмноження і нагулу риб. А.И. Березовский і М.И. Тихий дали цінні рекомендації по рибогосподарській меліорації водоймищ. Велика увага приділяється інтродукції риб і кормових безхребетних. А.А. Зенкевіч, Б.С.Ільін, Б.Г. Іоганзен, А.Ф. Карпевіч, Т.С. Расе і ін. розроблені тгор-^;; т.*.- ческие основи акліматизації гідробіонтів.

В даний час рибництво є могутнім джерелом поповнення рибних запасів на Азовському і Каспійському морях, а також морях Сходу і Північних морях Росії, веде до збільшення запасів і уловів в ставах і водосховищах.

Основні завдання, що стоять перед рибництвом в даний час:

1. Вдосконалення біотехніки штучного риборозведення цінних промислових видів риб;

2. Забезпечення населення товарною продукцією таких риб як карася, коропа, рослиноїдних, лососевих, осетрових та інших.

3. Збереження природного розмноження риб і підвищення ефективності процесу підрощування;

Забезпечення нормальних умов для нагулу цінних риб і підтримка  генофонду популяцій.

Лекція № 2.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности