Формування стратегії розвитку підприємства.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

Стратегія розвитку підприємства – це комплекс аргументованих пропозицій, виражених і в кількісній і в якісній формах, які дають чітке представлення про майбутні параметри розвитку суб’єктів господарювання.

Класифікувати прогнози розвитку підприємства можна, відповідно до підходів, які застосовуються при їх розробці, а саме:

1. За способом опису тенденцій зміни об’єкту

2. За способом формування параметрів, які характеризують об’єкт

Згідно першого виділяють трендовий і факторний підходи.

Факторний - визначення кола чинників, які впливають на об’єкт і види взаємозв’язків.

Трендовий полягає в екстраполяції динамічного ряду через побудову трендових моледей.

Відповідно до другого підходу виділяють генетичних (або ресурсний) і нормативний (або цільовий) підходи.

Генетичний базується на прогнозуванні стійких тенденцій і зводиться до перенесення залежностей з минулого і теперішнього в майбутнє.

Нормативний підхід полягає у визначенні параметрів виробництва для досягнення поставлених цілей економічного росту.

Стратегія розвитку підприємства обов’язково повинна включати:

· оцінку стартових умов,

· стратегічні цілі і пріоритети розвитку,

· основні напрямки реалізацій стратегічних цілей

· механізм реалізації стратегії розвитку

Бюджет є фінансовим документом і складається перш ніж починають діяти намічені плани.

Бюджети можуть розроблятись як для цілої організації, так і для її структурних підрозділів або окремих напрямів діяльності. До основних функцій бюджетів відносять:

· планування операцій щодо досягнення цілей організації

· координація різних видів діяльності

· стимулювання керівників кожного структурного підрозділу досягати своїх цілей

· контроль поточної діяльності

· основи для оцінки виконання плану

Після складання кожного річного бюджету, залежно від розробленої стратегії, залежно від розробленої стратегії розвитку підприємства в системі бюджетів визначаються контрольні показники, тобто індикатори.

    Індикатор представляє собою інтегральний показник (мультиплікатор), який кількісно відображає якісні характеристики процесу або стану. Зважаючи на те що в системі бюджетів підприємства є дуже багато кількісних показників, варто в якості індикаторів вибирати лише основні, що є найбільш інформативними з можливістю їх контролювання і є необхідними для оцінки можливості реалізації концепції розвитку підприємств. На основі цих вибраних індикаторів та бюджетів підприємства необхідно сформувати індикативний операційний та фінансовий бюджет.

    Бюджети можна про класифікувати за:

сферою діяльності підприємства

за видами затрат

згідно номенклатури затрат

за методами розробки

за тривалістю планового періоду

за періодом випередження

за неперервністю планування

за ступенем інформативності

За сферою діяльності підприємства:

§ бюджет операційно діяльності (деталізує поточні показники доходів і витрати операційної діяльності)

§ бюджет інвестиційної діяльності

§ бюджет фінансової діяльності

За видами затрат:

§ поточний бюджет

§ капітальний бюджет

Згідно номенклатури затрат:

§ функціональний бюджет

§ комплексний

За методами розробки:

§ фіксований бюджет

§ гнучкий бюджет

За тривалістю планового періоду:

§ щоденний

§ щотижневий

§ щомісячний

§ квартальний

§ річний

За періодом випередження:

§ оперативний

§ поточний

§ перспективний

За неперервністю планування:

§ самостійний

§ неперервний (плинний)

За ступенем інформативності:

§ деталізований бюджет

§ укрупнений

Найбільш поширеним є ресурсний підхід, при розумінні суті виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до ресурсного підходу, виробничий потенціал, насамперед, є сукупністю ресурсів і факторів виробництва. В рамках цього підходу виділяють 2 напрямки:

1. Виробничий потенціал підприємства (ВПП) не пов'язаний з процесом виробництва продукції та його результатами і характеризується визначеними ресурсами і факторами виробництва.

2. Відповідно до другого напрямку ВПП є сукупністю ресурсів або факторів, які є придатними до виробництва продукції і таким чином обумовлюються виробничі можливості підприємства.

В економічній літературі розрізняють такі підходи до визначення ВПП:

· Еквівалентний (при застосуванні такого підходу використовують характеристики кореляційних моделей)

· Вартісний (ґрунтується на основі грошової оцінки ресурсів)

· Комбінований

· Функціональний (розраховують зведений зважений індекс ВПП)

· З використанням базових виробничих функцій.

Відповідно до періоду визначення виробничого потенціалу:

o Прогнозований

o Перспективний

o Поточний

В залежності від методу розрахунку:

o Виробничий потенціал у вартісному виразі

o В натуральному виразі

o Відносний ВПП

Однією з класифікаційних ознак є:

o ВПП діючого підприємства

o ВПП проекту

Можна також виділити оптимальний і фактичний ВПП

    До основних чинників, які визначають ВПП та впливають на його виробничу діяльність можна віднести:

· Технологічний рівень виробництва на підприємстві

· Наукові дослідження і розробки на підприємстві

· Організація управління і виробництва на підприємстві

· Маркетинг

· Фінанси

· Трудові ресурси

В той же час можна виділити найвагоміші елементи ВПП:

· Основні виробничі фонди

· Матеріальні ресурси

· Трудові ресурси

Для визначення рівня ВПП використовують показники в розрізі кожної його складової, які можна поділити на 3 групи:

· Показники аналізу руху

· Показники аналізу поточного стану

· Показники ефективності використання складових виробничого потенціалу

Аналіз руху основного капіталу здійснюється за допомогою коефіцієнтів оновлення основних фондів, коефіцієнта вибуття основних фондів, коефіцієнта приросту основних фондів.

    Щодо аналізу використовують:

· коефіцієнт обороту по прийому

· коефіцієнт по вибуттю

· коефіцієнт плинності кадрів

· коефіцієнт постійності кадрів

Для аналізу руху матеріальних ресурсів підприємства:

· Коефіцієнт нерівномірності поставок матеріалів

· Коефіцієнт варіації

Поточний стан основних фондів:

· Коефіцієнта зносу

· Коефіцієнта придатності

· Коефіцієнтів використання парку наявного встановленого з даного в експлуатацію обладнання

· Коефіцієнт використання виробничих потужностей

Поточний стан трудових ресурсів:

· Середнє річне виробництво продукції на одного працюючого

· Показники балансу робочого часу

Поточний стан матеріальних ресурсів:

· Коефіцієнт фактичної забезпеченості матеріальними ресурсами

· Коефіцієнт планової забезпеченості матеріальними ресурсами

Оцінку ефективності використання основних фондів здійснюють за допомогою таких показників:

· Фондовіддача

· Фондомісткість

· Рентабельність по основних фондах

· Коефіцієнт завантаженості обладнання

· Коефіцієнт інтенсивного і інтегрального навантаження виробничого обладнання

Одним з показників є:

· зміна середнього заробітку працюючих за період

· зміна середніх обсягів річного виробництва

· зміна непродуктивних витрат робочого часу

· економія фонду з/п

Ефективність використання матеріальних ресурсів:

· матеріаловіддача

· матеріаломісткість

· питома вага матеріальних витрат собівартості продукції

Для визначення загальної величини ВПП часто на практиці використовують просте сумування вартостей виробничих ресурсів.

Обов’язково в процесі дослідження рівня використання основних фондів визначається склад, структура, технічний стан, динаміка і процес оновлення.

Серед кількісних показників оцінки основних фондів виділяють:

· Обсяг і наявність

· Структуру і прогресивність

· Динаміку зміни і ступінь оновлення

· Технічний стан

При дослідженні впливу структурних складових виробничого потенціалу на ефективність його використання дозволяє здійснити розрахунок і аналіз часткових і узагальнюючих а також зведених коефіцієнтів техніко-економічного потенціалу.

До зведених показників відносять:

· Матеріаловіддача

· Фондовіддача

· з/п

До узагальнюючих:

· коефіцієнт питомого прибутку

· …

Коефіцієнт інтенсифікації виробництва

Інтенсифікація виробництва – це процес організації виробництва, який ґрунтується на більш повному використанні ресурсів підприємства на базі впровадження нових методів організації виробничого процесу, які відповідають сучасному науково-технічному розвитку суспільства.

Найбільш вагомим фактором, який характеризують невизначеність умови ВВП є:

· Зміни ринкових відносин

· Зміни величини попиту на продукцію

· Простої обладнання

· Виробництво браку

    Таким чином система управління адаптацією ВПП повинна містити два основні блоки:

· Блок адаптивного планування

· Блок активної адаптації

Блок адаптивного планування забезпечує врахування можливих змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі при розрахунку оптимального ВПП.

Блок активної адаптації, який відповідає за своєчасне та ефективне пристосування до тих умов, настання яких е передбачалось, але вони настали.

Система управління адаптацією ВПП передбачає проектування планової траєкторії розвитку підприємства, відповідно до поставленої мети, і розробку механізму, які забезпечували б можливість реагування на змінені умови реалізації ВПП.

Модель буде містити в собі 6 взаємопов’язаних моделей. Моделі управління адаптацією кожної частини будуть містити:

· Модель адаптивного планування

· Імітаційну модель динаміки параметрів зовнішнього середовища

· Імітаційна модель внутрішнього середовища

· Модель активної адаптації

Алгоритм управління адаптацією ВПП можна описати так:

1. Прогнозується стан параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища, впливів на ВПП шляхом їх імітації на кожний момент часу протягом досліджуваного періоду.

2. У відповідності до поставленого критерію генерують оптимальне управлінське рішення.

3. В процесі функціонування підприємства здійснюється моніторинг зовнішнього середовища і визначаються фактичні умови протікання ВПП в кожний момент часу.

4. Здійснюється порівняння фактичних значень з розрахованими параметрами.

5. Якщо фактичні параметри середовища функціонування відрізняються від планових, то робиться висновок про необхідність додаткової керуючої дії і переходимо на 6 крок.

6. Якщо фактичні умови функціонування збігаються з прогнозованими, то здійснюється перехід на 3 крок алгоритму, але для наступного моменту часу

7. Адаптер виробляє необхідне оптимальне управлінське рішення, відповідно до поставленого критерію, з метою мінімізації втрат в результаті непередбачуваної зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищах підприємства, які впливають на ВПП.

8. Здійснюється перехідна 3 крок для наступного моменту часу (t +1).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры