Основні принципи роботи редактора з текстом

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 8Следующая ⇒

Основні принципи роботи редактора з текстом

Текст – це завершений мовний доробок, основними властивостями якого є інформативність, цілісність, зв’язність, літературна обробленість.

Одна з основних функцій редактора – контроль якості мовного доробку. Загальна схема роботи редактора виглядає так. На першому етапі відбувається знайомство з добутком і постановка завдання редагування. При цьому редактор аналізує, наскільки дотримані параметри матеріалу: обсяг, жанр, тематика, виявляє достоїнства й недоліки рукопису. Потім редактор приймає рішення, чи повернути текст на доопрацювання або прийняти в роботу, як і якою мірою правити. Сам процес редагування для кожного тексту свій.

Основні принципи роботи редактора з текстом:

 - ознайомитися спочатку з текстом повністю, отримати чітке уявлення про його зміст, мету, концепції, композиції;

 - принцип установки на можливу помилку: пам’ятати, що в будь-якій частині тексту може бути помилка;

 - правити тільки після того, як чітко зрозуміли, у чому недоліки тексту й як їх виправити;

 - виправляючи помилку, пам’ятати, що фрагмент, у якому вона втримується, – частина цілого, стежити, щоб виправлення не спричинило інші неточності;

 - не затримуватися на важких місцях надовго, краще повернутися до них після повного виправлення;

 - обмежуватися мінімально необхідними виправленнями;

 - уносячи виправлення, зіставляти свій і авторський варіант, вибирати кращий;

 - критично ставитися не тільки до авторського варіанта, але й до свого.

Своєрідність роботи редактора з письмовими й усними цитатами. Умови внесення змін у цитований уривок тексту.

Факти-цитати, на відміну від авторських, обов’язково мають покликання на джерело отримання. Існує три способи включення фактів-цитат у зміст матеріалу. Якщо факт-цитата виступає у ролі ілюстративного факту, вона повинна усім своїм змістом ілюструвати сказане. Надлишковий зміст у цитатах відвертає увагу читача від основного змісту ма­теріалу, що є небажаним явищем.

Якщо ж факт-цитата вживається у ролі аргументативного факту, то цитування повинне бути контекстуально коректним. Такі цитати завжди виділяються лапками. Це виділення виконує експресивну функцію, воно актуалізує факт, робить його акцен­тованим, а через це багатоасоціативним. Тому редактор повинен звертати увагу на доцільність такого цитування; може, доречно зняти лапки, аби не акцентувати увагу на фактові й не виклика­ти зайвих підтекстів.

Особливим включенням фактів-цитат у зміст матеріалу с використання слів співрозмовника автора в інтерв’ю. Блоки відповідей, як цитати, мають відповідати змістові запитання ав­тора. Дуже часто відповіді не є точними відносно запитань.

Основні принципи роботи редактора з текстом

Текст – це завершений мовний доробок, основними властивостями якого є інформативність, цілісність, зв’язність, літературна обробленість.

Одна з основних функцій редактора – контроль якості мовного доробку. Загальна схема роботи редактора виглядає так. На першому етапі відбувається знайомство з добутком і постановка завдання редагування. При цьому редактор аналізує, наскільки дотримані параметри матеріалу: обсяг, жанр, тематика, виявляє достоїнства й недоліки рукопису. Потім редактор приймає рішення, чи повернути текст на доопрацювання або прийняти в роботу, як і якою мірою правити. Сам процес редагування для кожного тексту свій.

Основні принципи роботи редактора з текстом:

 - ознайомитися спочатку з текстом повністю, отримати чітке уявлення про його зміст, мету, концепції, композиції;

 - принцип установки на можливу помилку: пам’ятати, що в будь-якій частині тексту може бути помилка;

 - правити тільки після того, як чітко зрозуміли, у чому недоліки тексту й як їх виправити;

 - виправляючи помилку, пам’ятати, що фрагмент, у якому вона втримується, – частина цілого, стежити, щоб виправлення не спричинило інші неточності;

 - не затримуватися на важких місцях надовго, краще повернутися до них після повного виправлення;

 - обмежуватися мінімально необхідними виправленнями;

 - уносячи виправлення, зіставляти свій і авторський варіант, вибирати кращий;

 - критично ставитися не тільки до авторського варіанта, але й до свого.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров