Рекомендовані поля допусків габаритних розмірів щитових елементів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 30

      Для забезпечення єдності кутових параметрів деталей призначають допуски на кути. Допуски кутів встановлені ГОСТ 6449.1 – 82. Залежно від призначення кутових допусків встановлюють сім ступенів точності кутів: 11 – 17 із позначенням допусків АТ 11, … АТ 17. Значення кутових допусків встановлюються в залежності від довжини меншої із сторін, що утворює кут.

   Для спряжених кутів у деталях і збірних одиниць меблевих виробів використовується ступінь точності 12, для не спряжених кутів у складових частинах меблів – ступінь точності 13. Рекомендується допуски кутів позначати симетрично  в градусах, мінутах, секундах. У процесі виготовлення деталей і збірних одиниць меблів не обійтись без похибок, що виникають з різних причин, викликають не тільки розброс, який може мати різні значення дійсних розмірів деталей, але і відхилення форми і розташування номінальних поверхонь. Таким чином, дійсні поверхні елементів через похибки обробки можуть відрізнятися від заданих номінальних поверхонь не тільки розміром, а також формою і їх розташуванням.

        Під відхиленням форми розуміють відхилення реальної поверхні (або реального профілю) від форми номінальної поверхні (або номінального профілю), причому шорсткість поверхні не включається у відхилення форми, а хвилястість включається.

Кількість відхилень форми оцінюється найбільшою відстанню від точок реальної поверхні (профілю) до прилеглої поверхні (профілю).

   Види відхилень і допусків форми і розташування поверхонь, а також числові значення допусків встановлені ГОСТ 6449.3 – 82. Цей стандарт регламентує допуски форми – допуск прямолінійності і допуск плоскості, а також допуски розташування – допуск паралельності і допуск перпендикулярності.

     Допуски прямолінійності і плоскостності визначаються за таблицею 3 ГОСТ 6449.3 – 82. Допуски перпендикулярності і паралельності – за таблицею 5 ГОСТ 6449.3 – 82. Допуски форми і розташування поверхонь можуть бути вказані безпосередньо біля розмірів і обговорюються загальним записом.

     Особливу групу розмірів складають розміри, що визначають розташування осей отворів. Допуски на них встановлює ГОСТ 6449.4 – 82. Стандарт встановлює допуски розташування осей отворів для трьох типів з’єднань: А – зазори передбачені у обох з’єднуваних деталях, до цього типу відносяться з’єднання на болти; В – зазори для проходу кріпильних деталей передбачені лише в одній із з’єднуваних деталей, до типу В відносять з’єднання різьбовою втулкою і гвинтами; С – кріпильні деталі входять у отвори з’єднуваних деталей з натягами, до типу С відносяться розбірні і нерозбірні елементи, що з’єднуються за допомогою шкантів.

       ГОСТ 6449.4 – 82 встановлює допуски розташування осей отворів одним із способів: граничні відхилення розмірів, що координують осі отворів, або позиційними допусками осей отворів.

       Поле позиційного допуску осі отворів – це циліндр, діаметр якого рівний позиційному допуску в діаметральному вираженні Т, а вісь співпадає з номінальним розташуванням осі отвору.

       На основі даних розрахунку граничні відхилення, що координують розташування рядів отворів під шканти і стяжки в площинах і крайках щитових елементів корпусних меблів, показані на малюнку 6.

Конкретні числові значення граничних відхилень для розміру вибирають за таблицею 10 РТМ 13-3300014-59 – 84. Граничні відхилення розмірів розташування осей отворів під чотирьохшарнірні петлі і полицетримача показані на рис. 6 (г).

    У елементів меблевих виробів є розміри, до точності яких не висувають високих вимог. Граничні відхилення на ці розміри не вказують безпосередньо після номінального розміру, а оговорюють загальним записом в технічних вимогах креслення. Не вказані граничні відхилення лінійних розмірів регламентує ГОСТ 7449.5 – 82.

     Передбачається три варіанти призначення не вказаних граничних відхилень лінійних розмірів: за квалітетами, за класом точності – точний, середній, грубий, дуже грубий, а також поєднання варіантів за квалітетами і класами точності. Перевага надається третьому варіанту. Не вказані граничні відхилення розмірів складових частин меблевих виробів краще призначати за середнім класом точності. Рекомендації з вибору квалітету і класу точності для елементів меблевих виробів зведені у таблицю 2.

      Для розмірів, які не впливають безпосередньо на характер з’єднання складових частин виробу і на їх експлуатаційні показники (розміри координуючих і міжосьових відстаней отворів під шурупи, розміри договорів округлень фаски, встановлення дзеркало-тримачів, наконечників і т.п.), рекомендується приймати дуже грубий клас точності 2 за ГОСТ 6449.5 – 82.

Таблиця 2

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману