Основні види і форми ігротерапії

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

1. Якщо як критерій висунути теоретичний підхід, то можна виділити такі види ігротерапії:

—ігротерапію в психоаналізі;

—ігротерапію, центровану на клієнті;

—ігротерапію відреагування;

—ігротерапію побудови стосунків;

—примітивну ігротерапію;

—ігротерапію у вітчизняній психологічній практиці.

2. За функціями дорослого у грі розрізняють:

—недирективну ігротерапію;

—директивну ігротерапію.

3. За формою організації діяльності розрізняють;

—індивідуальну ігротерапію;

—групову ігротерапію;

4. За структурою використовуваного в ігротерапії матеріалу

—ігротерапію з неструктурованим матеріалом;

—ігротерапію із структурованим матеріалом.

Ігротерапія в психоаналізі

Використовування гри в коректувальній практиці історично пов'язане з теоретичними традиціями психоаналізу. Початок ігрової терапії був встановлений в 20-і роки нашого століття в роботах М. Кляйн (1922), А. Фрейд (1921), Г Гуг-Гельмут (1926).

Звернення психоаналізу до гри дитини було у визначеній мірі вимушеним. Так, Мелані Кляйн вважала, що за допомогою аналізу можна усунути або, принаймні, скорегувати порушення психічного розвитку дитини. При цьому аналіз може виявитися корисним і для розвитку нормальної дитини, а з часом стане необхідним доповненням виховання.

Проте спроби прямого перенесення техніки психоаналізу на роботу з дітьми виявилися невдалими через ряд специфічних особливостей дитячого віку. Головна проблема у використовуванні аналітичної техніки в роботі з дитиною полягала в неможливості застосування ключового для психоаналізу методу вільних асоціацій, призначеного виявити несвідомі потяги, піддати їх аналізу.

Пошуки обхідних шляхів для вирішення цієї проблеми і привели М. Кляйн і Г. Гуг-Гельмут до думки про можливість використовування гри дитини як вдалої заміни методу вільних асоціацій.

Можливості такого використовування гри пов'язані з двома її характеристиками:

Гра дитини, на думку М. Кляйн, являє собою символічну діяльність, в якій знаходять свобідний вираз пригнічені і обмежені соціальним контролем несвідомі імпульси та потяги. В ролях, що їх приймає на себе дитина, в ігрових діях з іграшками криється певне символічне значення.

Гра є єдиним видом діяльності, де дитина виявляється вільною від примусу і тиску з боку ворожого до неї середовища. А значить, перед нею розкриваються широкі можливості виразу несвідомих потягів, відчуттів і переживань, які не можуть бути прийняті і зрозумілі в реальних стосунках дитини зі світом.

М. Кляйн вважала, що практично будь-яка ігрова дія дитини має певне символічне значення, виражає конфлікти і пригнічені потяги дитини. Це символічне значення повинне бути проінтерпретоване терапевтом і доведене до свідомості дитини.

У 1919 р. М. Кляйн стала використовувати ігрову техніку як засіб аналізу при роботі з дітьми молодшими 6 років. Вона вважала, що дитяча гра і заснована на ній ігрова терапія дозволяють безпосередньо проникнути в дитяче несвідоме. Термін «ігрова терапія» був запропонований саме Мелані Кляйн.

Ігротерапію однією з перших стала застосовувати Ганна Фрейд в роботі з дітьми, що пережили бомбардування Лондона під час другої світової війни. Якщо дитина мала нагоду виразити в грі свої переживання, то вона звільнялася від страху, і пережите не розвивалося в психологічну травму.

У книзі «Діти і війна» А. Фрейд (1944) яскраво описує відмінності в способі виразу реакції на бомбардування Лондона дорослих і дітей: після нальоту дорослі знову і знову розказували про те, який жах вони пережили. Діти, що пережили те ж саме, майже ніколи не говорили про це. Їх реакція на пережите виражалася в грі. Діти будували будиночки з кубиків і скидали на них бомби. Будинки горіли, завивали сирени. Довкруги були убиті і поранені, і «швидка допомога» відвозила їх в лікарні. Такого роду ігри продовжувалися декілька тижнів.

А. Фрейд прийшла до висновку, що гра є важливим чинником становлення емоційного контакту з дитиною і тим засобом, який робить самовираження дитини вільним.

Слідом за З. Фрейдом Герміна Гуг-Гельмут стала однією з перших терапевтів, котрі стверджували, що гра є найвідповідальнішим моментом в психоаналізі дитини, і запропонувала дітям, з якими проводилася ігротерапія, іграшки для того, щоб вони могли виразити себе. Хоча хронологічно її робота передує роботам А. Фрейд і М. Кляйн, вона не сформулювала якого-небудь визначеного підходу і використала ігрові матеріали тільки з дітьми старшими 6 років. Проте вона привернула увагу до того, як важко застосовувати методи, використовувані в терапії з дорослими в роботі з дітьми.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?