Тема 14. Теорії валютного курсу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 20 из 25Следующая ⇒

Теорія загальної рівноваги

Макроекономічний баланс

Теорія макроекономічного балансу як основи рівноважного валютного курсу бере свій початок з досліджень 60-х років. Він визначається як курс, що виникає в результаті досягнення економікою внутрішнього і зовнішнього балансу в середньостроковій перспективі. Теорія макроекономічного балансу встановлює залежність між внутрішнім реальним попитом (D_d) і реальним обмінним курсом (Е_r). Рівноважний валютний курс (Е_q) визначається точкою перетину (А) кривих внутрішньої (YY) і зовнішньої (ВР) рівноваги (див. рис.14.1). Рух від нульової точки нагору по осі ординат як завжди означає падіння курсу національної валюти (зростання курсу іноземної валюти), вниз - зростання курсу національної валюти (падіння курсу іноземної валюти). Найскладнішою стороною теорії є формалізація понять внутрішнього і зовнішнього балансу.

Внутрішній баланс (internal balance, YY) - такий рівень виробництва всередині країни, що забезпечує повну зайнятість і стійко низький рівень інфляції.

Крива внутрішнього балансу показує обернену залежність між змінними реального попиту і реального валютного курсу, оскільки в міру зростання реального валютного курсу все більша частка реального внутрішнього попиту переключається з імпортних товарів, що дорожчають на внутрішньому ринку, на місцеві.

Рис. 14.1. Макроекономічний баланс як основа валютного курсу

Сегменти II і III, що знаходяться справа від кривої внутрішнього балансу, показують, що обсяг виробництва знаходиться на рівні нижче оптимального, що призводить до зайвого агрегованого попиту і виражається в зростанні інфляції. Сегменти I і IV, що знаходяться зліва від кривої внутрішнього балансу, показують, що обсяг виробництва знаходиться на рівні вище оптимального, агрегований попит недостатній, що виявляється в зростанні безробіття.

Зовнішній баланс (external balance, ВР) – чистий приплив капіталу, що забезпечує баланс національних заощаджень і інвестицій у середньостроковій перспективі.

Зовнішній баланс у моделі загальної рівноваги нерідко зводять до балансу поточних операцій (балансу торгівлі товарами і послугами), що не цілком правомірно, оскільки міжнародні перекачування капіталу безпосередньо впливають на рівень валютного курсу. У той же час таке вузьке трактування зовнішнього балансу виправдано з погляду здійснення конкретних розрахунків, тому що встановити математично точно рівноважний рівень зовнішнього балансу з врахуванням переливів капіталу не є можливим.

Підхід платіжного балансу

Випливаюча з моделі загальної рівноваги більш спрощена теорія валютного курсу виходить із того, що він виникає на перетині сукупного попиту і сукупної пропозиції на валюту, фактично збігаючись із визначенням рівноважного валютного курсу, даним раніше. Сукупний попит на валюту пред’являється як резидентами, так і нерезидентами, як мінімум, по двох напрямках - для оплати товарного імпорту і для придбання іноземних активів. Це означає, що для визначення рівня рівноважного валютного курсу треба просто знати поточні і точно спрогнозувати майбутні міжкраїнні потоки капіталу, тобто чітко визначити нахили кривої сукупного попиту і пропозиції на іноземну валюту на рис. 14.2.

Підхід платіжного балансу (balance of payments approach) - валютний курс визначається сукупним попитом і пропозицією валюти.

Іноземна валюта

Рис. 14.2. Валютний курс і платіжний баланс

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии