Визначається зміна вихідної чисельності під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 10

Фактори зростання продуктивності праці групується в наступні групи:

Ø матеріально-технічні (удосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини, матеріалів);

Ø організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління організації);

Ø економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі у прибутках);

Ø соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки і перепідготовки кадрів).

Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді.

Визначення фонду заробітної плати на підприємстві

Фонд заробітної плати – це сума коштів, яка призначена для оплати праці всіх працівників організації.

В склад фонду зарплати включається основна і додаткова зарплата.

Основна зарплата розраховується за виконаний об’єм робіт або відпрацьований час на основі діючих норм і розцінок, тарифних ставок і посадових окладів.

Додаткова зарплата визначається у відповідності з чинним законодавством про працю. Сюди можуть входити   доплати за умови праці, за роботу в нічний час, за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні і т.д.

До складу фонду заробітної плати зараховуються також грошові суми за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства (оплата щорічних і додаткових відпусток, доплати матерям за час перерв у роботі на кормління грудних дітей, доплати підліткам за скорочений робочий день і т.д.)

Крім того при планування фонду оплати праці необхідно враховувати інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які встановлені на підприємстві.

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ТА СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

Суть соціально-трудових відносин

Соціально-трудові відносини - це взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин, яка виникає в процесі праці та спрямована на регулювання умов трудового життя.

Основними суб'єктами соціально-трудових відносин у ринко­вій економіці виступають:

1. найманий працівник;

2. підприємець (роботодавець);

3. держава.

Найманий працівник - це громадянин, який уклав трудову угоду з роботодавцем, керівником підприємства або іншим уповноваже­ним ним органом. Найманим працівником може виступати як окре­мий працівник, так і група працівників (бригада).

Роботодавець - це громадянин, який самостійно працює і постійно наймає для роботи одного чи багатьох осіб. Зазвичай це власник засобів виробництва, але роботодавцем вважається також і керівник підприємства державної форми власності, наприклад, директор заводу.

Держава як суб'єкт соціально-трудових відносин виконує за­конодавчу, захисну та регулятивну функції. Крім того, держава виступає в ролі роботодавця, оскільки в державній власності зосе­реджено певну частку підприємств.

Міра реалізації кожної з цих функцій держави, характер їх сполучення в кожний конкретний момент часу визначаються історичними, політичними, економічними умовами розвитку держави.

Залежно від кількості учасників і напрямів взаємозв'язків між ними виділяють індивідуальний, гру­повий та змішаний рівні соціально-трудових відносин.

На індивідуальному рівні відбувається взаємодія між найманими працівниками; окремим найманим працівником і окре­мим роботодавцем; окремими роботодавцями.

Груповий рівень соціально-трудових відносин представлений взаємодією об'єднань найманих працівників із об'єднаннями ро­ботодавців.

Змішаний рівень соціально-трудових відносин характеризується відносинами працівників і роботодавців з державою: найманий працівник - держава; роботодавець - держава.

Залежно від територіального критерію виділяють: рівень під­приємства; рівень галузі; рівень регіону.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров