Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів та його головні наслідки.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒

Восьмий раунд переговорів в рамках ГАТТ — Уругвайський раунд — розпочався 20 вересня 1986 року зустріччю міністрів торгівлі країн-учасниць у Пунта-дель-Есте (Уругвай) і формально закінчився 15 грудня 1993 року. На думку всіх 117 країн-учасниць, цей раунд був найамбіційнішим і найважчим за всю історію існування ГАТТ і найвагомішим з точки зору досягнення результатів. Протягом даного раунду переговорів розглядалися такі питання: нетарифні заходи; тропічні продукти; продукти на натуральній основі; текстиль, одяг; сільське господарство; субсидії; охоронні заходи; торгівля правами інтелектуальної власності; інвестиційні заходи щодо торгівлі. Переглянуті низка статей ГАТТ, процедури розв’язання суперечок; угод Токійського раунду, а також функціонування ГАТТ.

Доповнена Угода отримала назву “ГАТТ, 1994”, яка стала складовою Світової організації торгівлі, створеної 1 січня 1995 року.

Важливу роль у завершенні раунду відіграла Токійська зустріч країн “Великої сімки” у 1994 році. Були досягнуті домовленості щодо зниження тарифів на більшість промислових товарів на третину, на окремі чутливі товари (вироби зі скла, текстиль) — на половину. Запропоновано не застосовувати тарифи на продукцію сталеварної, фармацевтичної та інших галузей і прийнято рішення по завершенню до 15 грудня 1993 року Уругвайського раунду.

11-16 квітня 1994 року у м. Марракеші (Марокко) за участю представників 140 країн (міністрів закордонних справ, економіки, торгівлі), 30 провідних організацій (ООН, МВФ, Світовий банк, ОБСР, ФАО, МОП та ін.) пройшла коніеренція з підсумків Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, в якій Україна прийняла участь, як асоційований член Уругвайського раунду і як країна, що приєднується до ГАТТ.

Результатом Уругвайського раунду став 550-сторінковий документ, який містить 45 угод і протоколів, регулюючих різноманітні напрямки торгівлі. середнє зниження тарифів на промислові товари склало 40 %.

Вперше у сферу багатостороннього регулювання була включена сфера послуг (банківські, страхові, туризм) на яку припадає близько 20 % світової торгівлі.

Вперше багатосторонньою угодою був охоплений сільськогосподарський сектор. Згідно із досягненою угодою були різко скорочені усі митні тарифи — в середньому на 36 %. Передбачалося скоротити (протягом 6 років для розвинених країн і 10 років для країн, що розвиваються) субсидування експорту сільськогосподарської продукції на 21 % (за обсягом) і на 36 % (у вартісному виразі).

Була досягнута угода відносно авторських прав, винаходів, відкриттів. Введені міжнародні стандарти захисту права інтелектуальної власності та вимоги їх дотримання. Вперше країни, що розвиваються, і нові індустріальні країни, такі як Малайзія, Сингапур, Південна Корея, Тайвань та деякі інші держави, зобов’язались захистити торгові марки, патенти та авторське право.

Намічена на наступні 10 років послідовна відміна зафіксованих у міжнародній угоді “Мультифібр” квот на імпорт текстилю. Запропоновано не застосовувати тарифи на продукцію сталеварної, фармацевтичної та інших галузей.

Були укладені нові угоди щодо застосування санітарних та фітосанітарних заходів, правил походження і процедур ліцензування імпорту. А також про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи.

Отже, наслідком цього раунду є насамперед формування глобального правового порядку у торговельних, митних, тарифних, інвестиційних та інших сферах міжнародних відносин за участю 125 країн з часткою світової торгівлі більше 90 %. У процесі приєднання знаходяться ще 18 країн, у тому числі Росія, Україна (серед європейських країн – усі члени СОТ, за винятком Болгарії).

По-друге, створено організаційно-інституційний механізм забезпечення комплексу договорів ГАТТ.

Головною угодою Уругвайського раунду стала Марракеська угода про створення Світової організації торгівлі.

В адміністративному відношенні СОТ з 1 січня 1995 року об’єднала ГАТТ та ще низку угод. До основних багатосторонніх угод СОТ відносяться наступні:

I. Багатосторонні угоди з торгівлі товарами, серед яких головними є:

· Генеральна угода з тарифів і торгівлі (в редакції 1994 р.);

· Угода про сільське господарство;

· Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;

· Угода про текстильні вироби і одяг;

· Угода про технічні бар'єри в торгівлі;

· Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею (ТРІМс);

· Угода про застосування статті VI ГАТТ-94 (Антидемпінгове мито);

· Угода про застосування статті VII ГАТТ-94 (Оцінка товарів в митних цілях);

· Угода про передвідвантажувальну інспекцію;

· Угода про правила походження;

· Угода про процедури імпортного ліцензування;

· Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

· Угода про (надзвичайні) захисні заходи.

II. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС).

III. Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

IV. Угода про правила і процедури, які регулюють вирішення спорів.

V. Плюрилатеральні угоди (торговельні угоди з обмеженим колом учасників, тобто не обов’язкові для всіх членів СОТ): Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою та Угода про урядові закупівлі.

На даний час правилами СОТ регулюється майже 95% вартісного обсягу світової торгівлі.

Внаслідок переговорів у рамках Уругвайського раунду ГАТТ середній рівень митного обкладення товарів у світовій торгівлі зменшився:

— для промислово розвинутих країн з 6,3 до 3,8%;

— для країн з перехідною економікою з 8,6 до 6,0%;

— для країн, що розвиваються з 15,3 до 12,3%.

Розвинуті країни здебільшого запровадили тарифні знижки поетапно –– з 1 січня 1995 року протягом п’ятирічного періоду. Їх результатом стало сумарне 40-відсоткове зниження тарифів по 99% тарифних позицій. Обсяг імпортованої промислової продукції, яка одержує в розвинутих країнах “безмитний режим”, збільшився з 20 до 44%.

Крім того, зменшилась кількість товарів, на які накладаються високі митні тарифи. Частка імпорту до розвинутих країн з усіх джерел, на які поширюються тарифи понад 15%, зменшилася з 7 до 5%. Частка експорту з країн, що розвиваються, на який в індустріальних країнах поширюється тариф понад 15%, зменшилася з 9 до 5%.

Таблиця 2.

Зміна середніх рівнів митних тарифів в результаті угод Уругвайського раунду переговорів

(у процентах до вартості товарів)*

Аналіз рівнів імпортного тарифу, які застосовуються у промислово розвинутих країнах (табл.2 і табл.3), показує, що досить помітна диференціація рівнів лібералізації торгівлі як стосовно окремих галузей, так і за країнами дає достатньо великий простір для альтернативних рішень у процесі зв’язування тарифів. При цьому можлива орієнтація на рівень тарифів у тих країнах, де імпортний протекціонізм в цілому вищий –– Країни ЄС та Японію, а не на США.

Таблиця 3.

Зміна середніх тарифів на промислові товари в розвинутих країнах за результатами Уругвайського раунду ГАТТ

(у процентах до вартості товарів)

Значно лібералізується торгівля сільськогосподарською продукцією, послугами, вдосконалюються заходи із захисту інтелектуальної власності.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры