Загальні положення і визначення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 14Следующая ⇒

Тип виробництва – це категорія сучасного виробництва, яка визначає принципові засади його організації залежно від широти номенклатури виробів,

річних обсягів їх випуску, регулярності, стабільності і повторюваності

об’єктів виробництва, операцій і процесів їх створення.

Від типу виробництва залежать спеціалізація робочих місць, рівень автоматизації основних і допоміжних процесів і операцій, показники ефективності виробництва. Саме на підставі обґрунтування та встановлення типу найефективніше вирішується триєдина задача виробництва – досягнення заданої якості виробів, випуску необхідної кількості продукції в задані строки та при найменших виробничих витратах.

Основні засади виробництва базуються на таких визначальних поняттях:

річна програма - кількість виробів одного найменування, які треба виготовити протягом року;

виробнича партія (партія виробів) – частина річної програми, яка запускається у виробництво одночасно або безперервно протягом певного інтервалу часу;

операційна партія – частина виробничої партії, яка надходить на робоче місце для виконання певної операції;

Виробничий запас заготовок або складових частин виробів, необхідних для виконання змінного завдання на одному робочому місці називається технологічнимзаділом;

номенклатура – кількість найменувань і типорозмірів виробів, які запускають у виробництво на певний період часу (як правило – рік);

серія – вироби одного найменування, які виготовляють за єдиною конструкторською документацією і однаковими технологічними процесами;

такт випуску — це проміжок часу, за який періодично виготовляють одиницю виробу певного найменування, типорозміру та виконання;

ритм (темп)випуску — це кількість виробів певного найменування, типорозміру і виконання, що випускається за одиницю часу. Ритм випуску – величина, обернена до такту випуску.

Календарний час, необхідний для здійснення завершеного виробничого процесу називається виробничим циклом.

Поняття виробничого циклу, регулярності, стабільності і повторюваності були визначені у попередніх розділах.

7.8.2. Порядок встановлення типу виробництва

Початковими даними для розрахунку типу виробництва служать:

§ технологічний процес виготовлення виробу (деталі),

§ працемісткість виробу по операціях,

§ кількість змін на підприємстві і дійсний річний фонд часу роботи обладнання Ф, год.,

§ річна програма П.

Календарний річний фонд часу роботи обладнання орієнтовно складає для роботи в одну зміну – 2700 год., для роботи в дві зміни – 4140 год., для трьох – 6210 год. Частина календарного часу роботи обладнання не використовується продуктивно внаслідок необхідності періодичних технічних обслуговувань і ремонтів обладнання, устаткування і верстатів. Коефіцієнт, який враховує час перебування обладнання у ремонті чи на обслуговуванні (для середніх за масою верстатів) рівний 0,95 - 0,97, тому дійсний фонд часу Ф, який враховує ці втрати буде менший від календарного і становить, відповідно для 1, 2 і 3 змін дорівнює 2030, 4015, 5965 год.

Працемісткість і- ої операції характеризується штучним часом Т _{шт._і.}, необхідним для її виконання, у хвилинах робочого часу.

Фактичну річну програму П коректують з урахуванням кількість запасних виробів (деталей) та ймовірного (середнього по підприємству) проценту бракованих виробів від їх початкової (заданої) кількості N:

;

- кількість запасних виробів та браку у відсотках від їх загальної кількості.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров