Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 20 из 62Следующая ⇒

В загальному вигляді процес оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства складається з наступних етапів:

1)визначення мети оцінки конкурентоспроможності (обґрунтування претензій на зовнішні інвестиційні ресурси, виявлення резервів економічного зростання, інші цілі по­точного управління);

2)вибір групи підприємств-конкурентів з урахуванням можливостей отримання необхідної первинної інформація для цілей оцінки конкурентоспроможності;

3)визначення груп ключових показників конкурентоспроможності, які підлягають оцінюванню (групування доцільно здійснювати за складовими потенціалу підприємства, а саме: показники маркетингового потенціалу, виробничого, фінансового, інноваційного, кадрового, організаційної струк­тури управління та ін.);

4)розрахунок одиничних, групових, інтегральних показників конкурентоспроможності для кожного підприємства;

5)обґрунтування висновку про рівень конкурентоспроможності об'єкта оцінки та розробка заходів, спрямованих на поліпшення або утримання конкурентних позицій.

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу під­приємства в зарубіжному бізнесі використовуються різноманітні методи.

За напрямком формування інформаційної бази можна виділити:

1) критеріальні методи – за інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. При відповідному інформаційному забезпеченні ці методи є найбільш точними;

2) експертні методи – прості у використанні, не вимагають збору повної інформації про конкурентів, тому що базуються на думці досвідчених фахівців. Проте перевага таких методів є вод­ночас і їхнім недоліком, бо іноді суб'єктивізм експертів може спотворювати результати оцінки.

За способом відображення кінцевих результатів виокремлюють наступні методи:

1) графічні – забезпечують найбільший рівень сприйняття кінцевих результатів оцінки, інтерпретованих у графічних об’єктах (рисунках, графіках, діаграмах тощо);

2) математичні – базуються на факторних моделях оцінки, які полягають у розрахунку одного (інтегрального) показника чи декількох цифрових значень показників, за якими формується остаточна оцінка;

3) логістичні – є алгоритмізованими методами оцінки, що базуються на логічних допущеннях.

За можливістю розробки управлінських рішень існують:

1) одномоментні методи – це, по суті, статистичні методи, тому що оцінюють фактичний стан, не забезпечуючи можливості розробки заходів на перспективу;

2) стратегічні методи – уможливлюють не тільки оцінку стану конкурентоспроможності потенціалу підприємства на конкретну дату, а й розробку стратегічних заходів щодо поліпшення цього потенціалу.

За способом оцінки виділяють:

1) індикаторні методи – ґрунтуються на використанні системи індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка конку­рентоспроможності потенціалу підприємства (фірми) і націона­льної економіки в цілому.

При цьому під індикатором розуміють сукупність характеристик, що дають можливість у нормалізованому виді описати стан того чи іншого досліджуваного об'єкта і на цій підставі сформувати рекомендації щодо підвищення результативності функціонування об'єкта.

Як індикатори звичайно виступають такі показники та характеристики: конкурентоспроможність продукції; якість, надійність продукції; відмітні властивості товарів; імідж підприємства; відносна частка ринку; рівень витрат; методи продажів; рентабельність реалізації; темп зростання виручки від реалізації; фінансові коефіцієнти; ефективність використання ресурсного потенціалу; темпи зростання вартості підприємства; компетенція та досвід персоналу тощо.

Кожен індикатор, у свою чергу, розпадається на ряд показників, які відображають стан окремих елементів досліджуваного об’єкта.

2) матричні методи - в основі лежить ідея розгляду процесів конкуренції в їх взаємозв'язку та динаміці. Досліджуючи конкурентів за допомогою матричних методів підприємство може оцінити конкурентоспроможність свого потенціалу по відношенню до найближчих конкурентів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману