Сили і засоби для проведення рятувальних і невідкладних робіт

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 11Следующая ⇒

Після нанесення ядерних ударів навчальних ЦО сільгоспоб'єкту на основі, даних про обстановку організує роботи штабу і служб ЦО.

Штаб ЦО - головний орган управління, який здійснює планування, організацію і контроль виконання усіх заходів цивільної оборони. Штаб ЦО об'єкту є органом управління начальника ЦО, організатором усієї практичної діяльності з питань ЦО. Робота штабу

організується на основі рішень, наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦО об'єкту і вказівок вищестоящого штабу ЦО. НШ є першим замісником начальника ЦО об'єкту, він має право від імені начальника ЦО віддавати накази і розпорядження з питань цивільної оборони на об'єкті.

Кількість і склад служб ЦО на об'єкті, залежить від місцевих умов і можливостей об'єкту, тобто наявності необхідних людських ресурсів і матеріальної бази. При наявності відповідних можливостей на об'єктах агропромислового комплексу можуть утворюватись наступні служби ЦО: оповіщення і зв'язку, медична, протипожежна, інженерна, протирадіаційного і протихімічного захисту, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, транспортна, охорони громадського порядку, матеріально технічного забезпечення.

Очолюють служби головні спеціалісти об'єкту, керівники відділів, цехів, бригад і інших підрозділів, на базі котрих утворюються служби.

На об'єктах з невеликою чисельністю робітників, служби ЦО можуть не створюватись, а їх функції при проведенні питань ЦО виконують структурні органи управління об'єктів під керівництвом відповідних замісників начальника ЦО або головних спеціалістів об’єктів. Так, наприклад, в невеликих господарствах може створюватись тільки служба захисту сільськогосподарських тварин і рослин, а функції інших служб виконують зами начальника ЦО і спеціалісти об'єкту.

Силами ЦО об'єктів агропромислового комплексу є невоєнізовані формування. Комплектування формувань здійснюється за виробничим принципом: по цехам, відділам, участкам, бригадам, фермам і іншим структурним підрозділам об'єкту. На об'єктах агропромислового комплексу створюються: зведені команди (групи) (рятувальні групи), розвідувальні групи (ланка), пости радіаційного і хімічного нагляду, санітарні дружини, протипожежні команди (ланки), команди (групи) обеззаражування, команди (групи) охорони громадського порядку. На сільгоспоб'єктах агропромислового комплексу, крім того, створюються команди, захисту сільськогосподарських тварин і команди захисту сільгоспрослин.

Зведена команда об'єктове формування загального призначення, що застосовується для ведення рятувальних робіт, а також невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. її основними формуваннями є дві рятувальні групи, санітарна дружина 24 чол, ланка механізації робіт і ланка обеззаражування. Команда оснащується бульдозерами, екскаваторами, вантажними автомобілями, зварювальними апаратами і іншою необхідною технікою. За робочу зміну (8-10 годин) команда може виконати одну із наступних робіт:

- винести із зони ураження (на відстань 250-350 м) до 200 потерпілих:

- звільнити з-під завалів і винести на тіж відстані до 40 потерпілих:

- відкопати і відкрити шість сховищ (підвалів), або до 20 пошкоджених укриттів

типу щілини або землянки; надати першу медичну допомогу 500-600 потерпілим.

Розвідувальна група (ланка 3 - 6 чол) призначається для ведення загальної, а також радіаційної та хімічної розвідки на маршрутах руху сил ЦО і в зонах ураження. Вона складається із розвідувальних ланок і має на озброєнні (оснащенні) автомобіль, прилади радіаційної і хімічної розвідки, засоби індивідуального захисту та інше необхідне майно.

Пости радіаційного і хімічного нагляду (ПРХН) (3 чол) призначаються для нагляду за радіаційною і хімічною обстановокю на території об'єкту, для своєчасного визначення початку зараження місцевості, інформації про це штабу ЦО об'єкту. Вони оснащуються приладами радіаційної і хімічної розвідки, спостереження і засобами індивідуального захисту.

Команда обеззаражування - 17 чол. створюється для виконання робіт з обеззаражування території, доріг, сільськогосподарської техніки, будівель, що були підвержені радіоактивному, хімічному чи бактеріологічному (біологічному) зараженню. Основу команди складають 2 - 3 групи обеззаражування території і споруд. На оснащені команди вантажні та поливальні автомобілі, підвісні дегазаційні прилади та інша техніка. Команда може за зміну дезактивувати методом (миття до 24 км доріг (шляхів) з твердим покриттям шириною 6м; дегазувати або дезінфікувати поливанням суспензією хлорного вапна до 40 км проїздів; дезактивувати струменем води до 200 одиниць транспорту; дегазувати 80-120 тис.м² приміщень.

Команда захисту сільськогосподарських рослин (КЗР)-50 чол створюється з робітників полів і призначається для проведення заходів з захисту рослин і продуктів рослинництва, а також для ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ЗМЗ) в рослинництві. В склад команди входять відділення захисту рослин згідно кількості польових бригад, відділень, участків. За зміну команда може виконати одну із наступних робіт: обробити ядохімікатами до 140 га посівів і до 56 га садів; підготувати згідно вимог ЦО 1,5-2 тис.м3 складських приміщень; провести обеззаражування аерозолями від кліщів і шкідників (шкідливих комах) до 10 тис.м3 приміщень.

Команда захисту сільськогосподарських тварин 50 чол. призначена для захисту сільгосптварин, кормів, вододжерел, продуктів тваринництва від зброї масового ураження і надання допомоги ураженим тваринам. Вона комплектується з робітників тваринництва і складає декілька відділень захисту тварин                                                                                                                                                   згідно кількості тваринницьких ферм (бригад, відділень). За зміну команда може зробити різні щеплення 200-300 тваринам; підготувати згідно вимог ЦО 2-4 тис.м3 тваринницьких приміщень; провести обеззаражування до 10 тис.м2 тваринницьких приміщень; провести ветеринарну обробку 320-400 тварин, надати лікувальну допомогу 150 тваринам.

В вищих навчальних закладах (ВНЗ) агропромислового комплексу можуть створюватись:

- рятувальні загони (команди, групи) із студентів і постійного складу;

- санітарні дружини і пости;

- аварійно-технічні групи (ланки) і групи (ланки) з обслуговування сховищ і укриттів з числа співробітників адміністративно-господарського відділу;

- команди, групи з охорони громадського порядку із студентів членів добровільних народних дружин.

В сільськогосподарських вищих і середніх спеціальних навчальних закладах додатково створюються бригади захисту тварин і бригади захисту рослин, які використовуються в якості територіальних (обласних, республіканських) формувань захисту тварин і рослин.

Рятувальні і невідкладні роботи неможливо провести в короткі строки без використання техніки.

Для цього потрібно залучати різну техніку, що є в господарстві. Наявну техніку залежно від виду робіт можна розділити на групи:

 - екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди, домкрати, лебідка - для розчищення завалів, піднімання і переміщення вантажів, конструкцій будівель;

- пневматичні машини - відбійні молотки, бурильні інструменти – для подрібнення завалених конструкцій будівель, пробивання отворів з метою подання повітря або виведення потерпілих;

 - бензорізи, електро- і газозварювальні апарати для розрізання металевих конструкцій;

 - авторемонтні майстерні, станції обслуговування, заправщики паливом, агрегати для освітлення для ремонту і обслуговування техніки, залученої для проведення рятувальних робіт;

- насоси, пожежні машини, поливальні машини - для гасіння пожеж і відкачування води;

 - автомобілі, автобуси, інші транспортні засоби, кінний транспорт для - евакуації потерпілих і тварин із небезпечної зони.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману