Дослідна стадія науково-дослідного процесу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 10Следующая ⇒

Ця стадія містить такі етапи:

1. Проведення емпіричних досліджень з метою отримання нової інформації:

— підготовка емпіричних досліджень (на основі розробленої методики);

— проведення емпіричних досліджень (спостережнь, експериментів тощо);

— збір емпіричних даних дослідження — первинне опрацювання даних (ведуть у журналах — паперових чи електронних, нп.: Exel, SPSS, Microsoft Statistics).

Під час збору даних виконують їх первинне опрацювання (використовують методи групування, кодування, табулювання, класифікації тощо). Результатом цього етапу повинна бути матриця даних (наприклад, в Exel) у формі файла.

2. Опрацювання даних емпіричних досліджень:

— вторинне опрацювання: опрацювання даних статистичними методами: вручну (при невеликих обсягах) або з використанням комп’ютерної техніки;

— третинне опрацювання: графічне представлення отриманих результатів (побудова графіків).

Статистичні методи (класифікація 1):

— частотний аналіз — використовують для визначення розподілу варіантів змінної у вибірці та обчислення основних статистичних харакетристик (середніх, відсотків тощо);

— дисперсійний аналіз — використовують для виявлення впливу окремих незалежних факторів на досліджувану ознаку;

— кластерний аналіз — використовують для класифікації багатовимірних об’єктів і харкетристик, які їх описують;

— факторний аналіз — використовують для отримання узагальненої інформації про структуру зв’язку між досліджуваними харакеристиками об’єкта на основі виділення прихованих факторів;

— кореляційний аналіз — використовують для виявлення взаємозв’язку між змінними та оцінювання сили цього зв’язку (виникають узгоджені зміни середнього значення залежної характеристики в разі змінювання незалежної чи ні?). Коефіцієнт кореляції перебуває в межах від +1 (прямий зв’язок) до -1 (обернений зв’язок); значення 0 — зв’язку немає.

Статистичні методи поділяють ще на такі групи (класифікація 2):

— методи описової статистики (побудова розподілів, розрахунок абсолютних і відносних величин, міри розсіювання тощо);

— методи статистики доведення (кореляційний, регресивний, факторний, кластерний, причинно-наслідковий, дисперсійний аналізи тощо);

— методи статистичного моделювання і прогнозування (аналіз часових рядів, імітаційне моделювання тощо).

Приклад зібраних емпіричних даних подано в таблиці Х.

Таблиця Х

Вік студентів першого курсу

Основні статистичні показники:

— частота і частість (у відносних одиницях — коефіцієнтах — і відсотках);

— середні: середнє арифметичне, мода (значення в ряді, яке найчастіше зустрічається) й медіана (середина ранжованого ряду);

— міри розсіювання: розмах варіації (різниця між крайніми значеннями), дисперсія, середнє квадратичне відхилення;

— помилки вибірки: середня помилка вибірки, довірчий інтервал (вказує границі інтервалу, в якому з імовірністю 0,680, 0,900, 0,950, 0,990, 0999 перебуватиме середнє арифметичне в генеральній сукупності).

Помилки в дослідженнях бувають двох типів: системні й випадкові. Загалом: 1) чим більший розкид значень досліджуваної ознаки, тим більша середня помилка вибірки; б) чим більша чисельність вибіркитим менша середня помилка вибірки.

Під час опрацювання даних емпіричних досліджень використовують також методи прогнозування. Два види прогнозів:

— пошукові — тенденція розвитку явищ у минулому й майбутньому поширюється (екстраполюється) на майбутнє;

— нормативні — визначається, як досягти поставленої мети за умови дотримання раніше встановлених нормативів та обмежень (задачі на знаходження оптимального рішення).

Оцінювання ефективності інформаційних кампаній (ІК).

В ІК використовують тестування рекламних повідомлень як до, так і після їх проведення (попередне тестування й прикінцеве тестування).

Під час попереднього тестування вивчають такі характеристики повідомлення:

— увага, яку воно викликало й у скількох отримувачів;

— ідентифікація (чи ідентифікують отримувачі об’єкт з фірмою-виготовлювачем);

— зрозумілість (чи розуміє отримувач, що хотіли сказати рекламодавці);

— надійність (чи достатньо в повідомленні аргументів для того, щоби переконати отримувачів у заданому);

— сугестивність (чи пробуджує підтекст повідомлення сприятливі для товару асоціації?);

— позитивний інтерес (чи викликає повідомлення інтерес, достатній для отримання потрібної мети — купівлі товару, голосування за потрібний об’єкт?).

Прикінцеві тестування вивчають такі характеристики повідомлення:

— пригадуваність;

— популярність;

— упізнаваність;

— іміджеві харакеристики.

Прикінцеві тестування бувають двох типів: проміжні виміри (визначають пізнавальні й емоційні реакції отримувачів) і прямі виміри (визначають поведінкову реакцію: купив — не купив, проголосував «за» чи «проти»). Проміжні виміри встановлюють якість повідомлення, а прямі — ступінь досягнення цілі.

Впливовість часто досліджують на двох групах — контрольній та експериментальній:

— експеримент ведуть послідовно (спершу в повідомленні не дають досліджувану рекламу [контрольна група], а потім дають [експериментальна група]);

— експеримент ведуть паралельно (в одному регіоні повідомлення дають без реклами [контрольна група], а в другому — з рекламою [експериментальна група]).

3. Проведення теоретичного опрацювання отриманих експериментальних результатів.

Див. методи теоретичного дослідження.

Використовують такі наукові апарати:

— мовознавчі;

— літературознавчі;

— теорії інформації;

— лінійного та динамічного програмування;

— теорії масового обслуговування;

— інші.

Для підвищення надійності отриманих результатів проводять додаткові експериментальні дослідження при інших значеннях незалежних змінних.

4. Висунення попередніх висновків:

— перевірка правильності висунутих гіпотез (на основі їх зіставлення з емпіричними даними; за потребою — повернення до п. 3);

— висунення попередніх рекомендацій.

При зіставленні гіпотез з екпериментальними даними можливі такі варіанти:

— збігання гіпотези з екпериментальними даними; проводять підтверджуючі емпіричні дослідження;

— гіпотеза частково збігається з емпіричними даними, а частково суперечить їй; підкоректовують гіпотезу; для підтвердження нової гіпотези проводять коректуючі емпіричні дослідження;

— гіпотеза суперечить емпіричним даним; гіпотезу відкидають і висовують нову; нову гіпотезу перевіряють на відповідність емпіричним даним.

На цій стадії можливе публікування тез з прогностичними результатами.

4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу (оформлення та апробація результатів)

Виконують такі роботи:

1. Узагальнення результатів дослідження:

— зіставлення отриманих результатів з науковою парадигмою;

— завершальне формулювання гіпотези і рекомендацій;

— колективне обговорення результатів (на семінарах, конференціях тощо);

— корегування гіпотез і рекомендацій за результатами обговроення.

2. Оформлення та апробація результатів дослідження

— написання звіту по НДР;

— написання, рецензування й публікування тез;

— написання, рецензування й публікування статтей;

— написання, рецензування й публікування дисертацій;

— написання, рецензування й публікування монографій.

3. Дослідне впровадження у виробництво чи суспільну практику.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров