Принцип роботи імпульсного стабілізатора

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 29Следующая ⇒

У розглянутих компенсаційних стабілізаторах регулюючий елемент працює як керований опір. Робоча точка транзистора знаходиться приблизно на середині ділянки характеристики навантаження, і транзистор внаслідок цього розсіює велику потужність. Це обумовлює досить низький коефіцієнта корисної дії компенсаційних стабілізаторів.

Імпульсний стабілізатор напруги являє собою пристрій, у якому регулюючий елемент (транзистор, тиристор) працює в режимі перемикання (ключовому режимі). На базу транзистора стабілізатора, увімкненого послідовно з навантаженням (рисунок 4.1, а), надходять керуючі імпульси прямокутної форми, які його відкривають [2, 3, 6].

Рисунок 4.1 – Схема ключового елемента (а)

та його вихідні характеристики (б)

При відсутності імпульсів () струм бази дорівнює нулю. Робоча точка транзистора займає на вихідній характеристиці положення 1 (рисунок 4.1,б). Струм переходу колектор-емітер транзистора VT1 малий і фактично вся напруга  падає не на навантаженні, а прикладена до проміжку колектор-емітер тран­зис­тора VT1.

При наявності імпульсів керування через базовий перехід протікає струм бази, який перевищує значення струму насичення, і транзистор повністю відкривається. Обмежується струм колектора резистором навантаження . Падіння напруги на транзисторі мале і майже вся вхідна напруга  прикладається до навантаження. Робоча точка транзистора відмічена цифрою 2.

Таким чином, як в положенні робочої точки 1 (відсічка), так і в положенні 2 (насичення), потужність, яку розсіює транзистор, є малою. У першому випадку струм транзистора, а у другому напруга на переході колектор-емітер близькі до нуля.

В активній області транзистор знаходиться при перемиканні, але цей процес можна зробити короткочасним. Тому енергія перемикання також мала.

Повна потужність втрат визначається так [3]:

                        ,                       (4.1)

де - загальні втрати енергії за період Т;

, , ,  - втрати енергії за період в режимах насичення та відсічки і при вмиканні та вимиканні транзистора.

Час вмикання і вимикання транзистора визначається його частотними властивостями..

Напруга на навантаженні, у разі відсутності фільтра, має форму прямокутних імпульсів з амплітудою, приблизно рівною вхідній напрузі. При зміні тривалості імпульсів керування змінюється і середнє значення напруги на навантаженні:

                                   ,                                   (4.2)

де  – тривалість імпульсів керування, тобто час, на протязі якого регулюючий елемент відкритий;

Т,  – період та шпаруватість імпульсів.

Структурна схема реалізації імпульсного принципу регулювання напруги на навантаженні наведена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 – Структурна схема

імпульсного стабілізатора постійної напруги

Вихідну напругу отримують в результаті згладжування фільтром низьких частот імпульсів, які формуються регулюючим елементом. У схемі порівняння виробляється сигнал керування, пропорційний відхиленню середнього значення вихідної напруги відносно напруги еталонного (опорного) джерела. Підсилений сигнал неузгодження є керуючим для схеми формування послідовності імпульсів із змінними часовими характеристиками (тривалість імпульсів, частота слідування).

Імпульсні стабілізатори у порівнянні з безперервними мають більший коефіцієнт корисної дії, який може сягати 90...95 %, меншу масу та розміри. Останнє досягається виключенням або зменшенням розмірів радіатора, на який встановлюють регулюючий транзистор [3, 6, 9].

Недоліки імпульсних стабілізаторів: складна схема керування, пульсації вихідної напруги, підвищений рівень радіоперешкод.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману