Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Кластер AC3 Velocity ClusterСодержание книги
Поиск на нашем сайте Кластер AC3 Velocity Cluster, встановлений в Корнельськом університеті (США) став результатом спільної діяльності університету і консорціуму AC3 (Advanced Cluster Computing Consortium), утвореного компаніями Dell, Intel, Microsoft, Giganet і ще 15 виробниками ПЗ з метою інтеграції різних технологій для створення кластерної архітектури для учбових і державних установ. Склад кластера: - 64 чотирипроцесорних сервера Dell PowerEdge 6350 на базі Intel Pentium III Xeon 500 MHz, 4 GB RAM, 54 GB HDD, 100 Mbit Ethernet card; - 1 восьмипроцесорний сервер Dell PowerEdge 6350 на базі Intel Pentium III Xeon 550 MHz, 8 GB RAM, 36 GB HDD, 100 Mbit Ethernet card. Чотирипроцесорні сервери змонтовані по вісім штук на стійку і працюють під управлінням ОС Microsoft Windows NT 4.0 Server Enterprise Edition. Між серверами встановлено з’єднання на швидкості 100 Мбайт/c через Cluster Switch компанії Giganet. Завдання в кластері управляються за допомогою Cluster ConNTroller, створеного в Корнельськом університеті. Пікова продуктивність AC3 Velocity складає 122 GFlops при вартості в 4 - 5 разів менше, ніж у суперкомп’ютерів з аналогічними показниками. На момент введення в лдію (літо 2000 року) кластер з показником продуктивності на тесті LINPACK в 47 GFlops займав 381-й рядок списку Top 500.
Кластер NCSA NT Supercluster У 2000 році в Національному центрі суперкомп’ютерних технологій (NCSA - National Center for Supercomputing Applications) на основі робочих станцій Hewlett-Packard Kayak XU РС workstation був зібраний ще один кластер, для якого як операційна система була вибрана ОС Microsoft Windows. Розробники назвали його NT Supercluster. На момент введення в дію кластер з показником продуктивності на тесті LINPACK в 62 GFlops і піковою продуктивністю в 140 GFlops займав 207-й рядок списку Top 500. Кластер побудований з 38 двопроцесорних серверів на базі Intel Pentium III Xeon 550 MHz, 1 Gb RAM, 7.5 Gb HDD, 100 Mbit Ethernet card. Зв’язок між вузлами здійснювався через мережу Myrinet. Програмне забезпечення кластера: - операційна система - Microsoft Windows NT 4.0; - компілятори - Fortran77, C/C++; - рівень передачі повідомлень заснований на HPVM. В даний час в списку Top 500 самих високопродуктивних систем кластери складають більше 80% (417 позицій).
GRID системи Технологічні зусилля, націлені на вирішення завдання значного збільшення потужності обчислень, зараз розглядаються у двох аспектах: нові рішення в архітектурі комп’ютерів (суперкомп’ютери) та нові рішення в організації обчислень з використанням обчислювальних мереж (метакомп’ютинг). Сьогоднішні суперкомп’ютери найвищої продуктивності складаються з декількох тисяч процесорів, поєднаних спеціалізованою високошвидкісною з низькими затримками мережею. Рівень швидкодії досягає декількох Терафлопів на секунду. Більше того, розробляються експериментальні системи, що мають за мету досягнення продуктивності у Петафлопи на секунду. Однак, таких високоякісних систем, звичайно, мало і їх ресурси розташовані у відносно невеликій кількості місць. Незважаючи на вражаючі успіхи, досягнуті на першому напрямку, неможливо обминути увагою і другий напрямок, який, зробивши старт у середині 90-х років минулого сторіччя, набув на сьогодні значного поширення в світі. На сьогодні мережі вже довели свою практичну корисність як засіб глобальної доставки різних форм інформації. Проте потенціал застосування мереж значно ширший: вони можуть розглядатися ще й як засіб організації обчислень наступної генерації. Internet – величезна кількість вузлів із власними процесорами, оперативною і зовнішньою пам’яттю, пристроями введення/виведення. Вузли з’єднані один з одним комутаційним устаткуванням і лініями передачі даних. Така конструкція дуже схожа із багатопроцесорною системою, у якій за магістральну шину править мережа. Подолавши ж бар’єри між різнорідними, просторово-розподіленими обчислювальними системами, можна отримати метакомп’ютер, який для користувача виступав би як єдине обчислювальне середовище, доступне безпосередньо з персонального комп’ютера. Технології, що підтримують спільне і скоординоване використання різних ресурсів у динамічних розподілених віртуальних організаційних структурах отримали назву GRID і ставлять за мету створення з географічно й організаційно розподілених компонентів віртуальних обчислювальних систем, що достатньо інтегровані, щоб надати бажану якість обслуговування. Термін GRID (англ.: сітка, мережа), як назва нової технології корпоративних обчислень, був запозичений американськими науковцями у енергетиків, за аналогією з енергетичними мережами. Зважуючи на велику термінологічну навантаженість терміну “мережа”, залишено в якості позначення згаданої нової технології запозичений з англійської термін. Крім того він є досить розповсюдженим і застосовується в згаданій формі у багатьох мовах світу.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 139; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.006 с.) |