Залучення і розвиток територіальної громади

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 20Следующая ⇒

Конструктивна співпраця бізнесу з територіальною громадою - одна з основних передумов ділового успіху, значуща складова сталого розвитку. Слід враховувати, що серед заінтересованих осіб або їх груп, обов'язково присутні представники громади. Проте складністю в побудові системного діалогу на разі є ідентифікація інтересів, оскільки часто вони розбіжні або навіть протилежні. Основним індикатором в цьому випадку є досягнення пріоритетних для територіальної громади цілей.

Ключовими сферами суспільного розвитку, в які бізнес може внести вклад є створення робочих місць, надання додаткових можливостей для здобування освіти; збереження пам'яток культурно-історичної спадщини; забезпечення охорони здоров'я населення. Також не можна виключати таких аспектів, як зміцнення інституту цивільного суспільства, культурні, соціальні і екологічні програми.

У цьому контексті соціальні технології спрямовані на:

ü активну участь у розроблюванні планів розвитку територіальної громади,

ü систематичний діалог із заінтересованими особами і їх групами, зокрема, з представниками дискримінованих груп, щодо визначення пріоритетів інвестицій і суспільного розвитку;

ü участь в діяльності місцевих асоціацій;

ü підтримку прозорих відносин з посадовими особами місцевих органів влади і місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що зсув акценту на підтримку і збільшення зайнятості на території присутності бізнесу сприяє формуванню стійкого позитивного іміджу. У контексті забезпечення зайнятості соціальні технології спрямовані на:

ü інвестування розвитку інфраструктурних територіальних об'єктів;

ü залучення до аутсорсінгових бізнес-процесів представників територіальної громади;

ü участь в місцевих програмах розвитку знань, зокрема програмах навчання, підвищення кваліфікації;

ü впровадження програм сприяння розвитку або поліпшення знань.

Навколишнє середовище

Незалежно від характеру діяльності або розташування, бізнес впливає на навколишнє середовище, що є результатом використання ресурсів, викидами забруднень або продукування відходів.

Ключовим пріоритетом соціально відповідального бізнесу на разі є зменшення  негативного впливу від функціонування шляхом впровадження прогресивних технологій, модернізації устаткування, скорочення обсягів відходів і викидів, а також створення безпечних умов праці на робочих місцях з урахуванням вимог чинного законодавства в області охорони праці й охорони навколишнього природного середовища.

Актуальним на разі є «триєдиний підхід» (triple-bottom line approach), який включає економічні, соціальні і екологічні аспекти рішень і дій, оскільки  сьогодення все більше загострює екологічні питання. Це  зумовлене вичерпанням природних ресурсів, забрудненням природного середовища, руйнуванням цілісних екосистем і, як наслідок, кліматичними змінами. Отже екологічна відповідальність кожного окремого закладу є передумовою виживання і добробуту людства в цілому.

Однією з основних сфер, в яких природоохоронна діяльність може бути найбільш помітною є запобігання забрудненню, тобто не тільки дотримання, але і постійне перевищення екологічних стандартів, в т.ч. зменшення викидів в атмосферу, воду, обсягів продукування твердих або рідких відходів; забруднення землі і грунтів, використання і розміщення токсичних і шкідливих хімікатів тощо.

У цьому контексті соціальні технології спрямовані на:

ü визначення джерел забруднення і відходів, пов'язаних з діяльністю, продуктами, послугами;

ü вимірювання, реєстрування і інформування громадськості щодо значних джерел забруднення;

ü розроблювання і оприлюднення програми, прийнятної для бізнесу, заінтересованих осіб і їх груп, орієнтовану на зменшення існуючих викидів, інформування громадськості про результати її реалізації;

ü ініціювання системного діалогу із специфічними групами заінтересованих осіб, зокрема науковими і аналітичними установами, направленого на інформування щодо зменшення рівня забруднення.

Відносно новим компонентом природоохоронної діяльності бізнесу є політика споживання ресурсів. Цей аспект пов'язаний з погіршенням на планеті клімату і зменшенням запасів непоновлюваних ресурсів, таких як залізняк, природний газ, нафта тощо. Отже, сьогоденне споживання ресурсів повинне відповідати меншому або рівнозначному рівню природного відтворення. Використання непоновлюваних ресурсів доцільне в менших об'ємах, ніж ті, які можуть забезпечити поновлювальні ресурси, такі як енергія води, сонця, вітру, геотермальних джерел тощо. Використовуючи інноваційні підходи, бізнес може об'єднувати власне енергоспоживання з такими видами активності, як енерго- ресурсоефективність, що приведе до екологізації діяльності і, як наслідок, до виникнення і розповсюдження лояльніших до навколишнього середовища видів продукції і послуг.

У цьому контексті соціальні технології спрямовані на:

ü закріплення відповідних принципів в області охорони атмосферного повітря, збереження біологічної різноманітності, управління і захисту водних і земельних ресурсів, охорони надр і управління відходами у відповідних програмних стратегічних документах;

ü аналізування джерел ресурсів і енергії, необхідних для безперебійної діяльності;

ü вимір денного (місячного, квартального, річного) об'єму ресурсів, і споживаної енергії, розроблювання комплексноо плану ресурсо- і енергозбережних заходів;

ü зменшення продукування відходів від діяльності, за умови доцільності повторне використовування сировини або матеріалів;

ü упровадження альтернативних видів використання енергії, з акцентом на поновлювану енергію (по можливості і доцільності).

Корпоративне управління

Управління в контексті соціальної відповідальності має особливий характер, що обумовлений відповідною системою ухвалення рішень, яка побудована з метою впровадження принципів і завдань соціальної відповідальності, а також реалізації відповідних заходів.

Ефективне корпоративне управління засновуване на принципах і практиках підзвітності, прозорості, етичної поведінки, дотримання інтересів заінтересованих сторін і визнанні верховенства права, як в процесі ухвалення рішень, так і в процесі їх реалізації.

У цьому контексті соціальні технології спрямовані на:

ü розроблювання і впровадження відповідних внутрішніх документів (політик, кодексів, правил, процедур тощо), в яких достеменно прописано інструментарій, за допомогою якого утілюються цілі, завдання і місія; план заходів, критерії ефективності і індикатори виконання; групи стейкхолдерів і комунікативні канали;

ü формування системи економічних і неекономічних стимулів для різних категорій заінтересованих груп та осіб (у тому числі і для персоналу), пов'язаних з реалізацією соціальної відповідальності;

ü ефективне використання фінансових, матеріальних і людських ресурсів;

ü сприяння участі персоналу всіх рівнів в ухваленні рішень по питаннях соціальної відповідальності;

ü відстеження реалізації рішень з метою звітності за результати рішень і дій, як позитивних, так і негативних;

ü постійний моніторинг і оцінку ефективності.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры