Тема 5: Технологія управління педагогічними конфліктами.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 25Следующая ⇒

Ти можеш!» - повинен на­гадувати вчитель учневі.
«Він може!» - повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.
В.Шаталов

Питання для обговорення: 1. Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків. 2. Педагогічні конфлікти: структура, причини, динаміка. 3. Конфлікт у взаємодії «вчитель-учень». Стиль взаємодії вчителя у конфлікті з учнями.

4. Управління педагогічними конфліктами.

5. Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі

Запис до педагогічного словника: конфлікт, соціально-психологічний конфлікт, конфліктологія, інцидент, ескалація, кульмінація, деескалація, конфронтація, толерантність, співробітництво, суперництво, компроміс, картографія конфлікту.

Письмова робота: 1. Конфлікт – це: А. суперечливі по­зиції сторін із якогось приводу; Б. дискусія з гострої проблематики; В. обговорення спірного питання без будь-якої ворожнечі опонентів один до одного;

Г. боротьба думок;

Д. реальні або ілюзорні, об'єктивні або суб'єктивні, по-різному усвідомлені протиріччя між людьми, зі спробами їх емоційного вирішення.

2. Стадії розвитку конфлікту:

А. предконфліктна стадія, власне конфлікт, вирішення конфлікту, післяконфліктна стадія;

Б. переговори, ескалація конфлікту, перемога, завершення конфлікту;

В. непорозуміння, здивування, усвідомлення конфлікту, перемога;

Г. конфліктна ситуація, відкрита агресія, боротьба, перемога, аналіз результатів.

Д. сумніви у дружніх намірах інших, упевненість у неприязні, агресивні висловлювання, відстоювання своєї позиція, активна поведінка у спілкуванні;

3. Необхідними та достатніми умовами виникнення конфлікту між суб’єктами соціальної взаємодії є:

А. наявність у них протилежних суджень або мотивів та бажання хоча б одного з них одержати перемогу над іншим;

Б. наявність у них протилежно спрямованих мотивів або суджень а також стан протиборства між ними;

В. наявність у них протилежних позицій та активні дії обох сторін по затвердженню своїх позицій;

Г. наявність у них протилежно спрямованих мотивів та відкрита заява про свої вимоги;

Д. наявність протилежних інтересів у кожного з них та відсутність можливості по їх реалізації.

4. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів:

А. латентний, демонстративний, агресивний, батальний;

Б. конкуренція, ухиляння, пристосування, співпраця, компроміс;

В. маніпулювання, договір, компроміс, уникання, боротьба;

Г. погроза, агресивні наміри, дружні наміри, аргументація доводів;

Д. демократичний, авторитарний, ліберальний (потурання);

5. Причина конфлікт – це:

А. протилежні мотиви суб'єктів соціальної взаємодії;

Б. збіг обставин, які виявляють конфлікт;

В. явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і за певних умов діяльності суб'єктів соціальної взаємодії спричиняють його;

Г. протиріччя|суперечності|, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, які створюють підґрунтя для реального протиборства між ними;

Д. то, через що виникає конфлікт.

6. Назвіть позитивні функції конфлікту:

А. відволікає людей від важливих питань і знижує продуктивність праці; може спричинити зсув лавини проблем; посилює конкуренцію, ворожість, знижує рівень взаєморозуміння, співробітництва;

Б. спонукає особистість не конфліктувати й шукати винуватців і причини конфронтації, а обирати ефективні шляхи врегулювання сутичок; вчить розуміти інших людей, переконує у необхідності дбати не тільки про власну перемогу в конфлікті але й про виграш, задоволення потреб іншої сторони; збільшує кількість конфліктів між окремими індивідами, що веде до їхнього переростання у загальний серйозний конфлікт між членами колективу;

В. має можливість подивитися на ситуацію піднови кутом зору, виразити свої почуття і зняти напругу; виводить на цікаву ідею і новий ступінь у взаємовідносинах (робить їх більш природними, глибокими0; спонукає відверто обговорювати труднощі та «вразливі місця», і дає змогу набути позитивного досвіду у вирішенні конфліктів;

Г. привчає індивіда пристосовуватися до обставин і відмовлятися від власних думок, позицій, інтересів; знижує активність особи у діяльності громади, посилює небажання брати на себе відповідальність у вирішенні конфліктів;

Д. позитивних функцій конфлікту не існує.

7. Управління конфліктом – це:

А. цілеспрямована|ціленаправлена| дія на процес його динаміки;

Б. цілеспрямована|ціленаправлене|, обумовлена об'єктивними законами дія на процес його динаміки на користь розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт;

В. цілеспрямована|ціленаправлена| дія на тих, що конфліктують на користь зниження рівня напруженості між ними;

Г. цілеспрямована|ціленаправлене|, обумовлена об'єктивними законами дія на процес формування адекватного розуміння|зображення| конфліктної ситуації сторонами які конфліктують, на користь зниження рівня напруженості між ними;

Д. цілеспрямована|ціленаправлена| дія на мотиви конфліктуючих осіб.

8. Процес управління конфліктами включає:

А. прогнозування, попередження|попереджувати| (стимулювання), регулювання, дозвіл;

Б. прогнозування, попередження|попереджувати| (стимулювання), дозвіл;

В. прогнозування, регулювання, дозвіл;

Г. прогнозування, аналіз, попередження|попереджувати|, дозвіл;

Д. аналіз конфліктної ситуації, прогнозування, попередження|попереджувати|, дозвіл.

9. Передумовами вирішення конфлікту є:

А. достатня зрілість конфлікту, потреба суб'єктів конфлікту в його вирішенні, наявність необхідних ресурсів і засобів|коштів| для вирішення конфлікту.

Б. достатня зрілість конфлікту, високий авторитет однієї з конфліктуючих сторін;

В. наявність необхідних ресурсів і засобів|коштів| для вирішення конфлікту, потреба суб'єктів конфлікту в його вирішенні, колективна форма діяльності;

Г. високий авторитет однієї з конфліктуючих сторін, колективна форма діяльності, лідерство в групі;

Д. стиль керівництва, високий авторитет однієї з конфліктуючих сторін, колективна форма діяльності.

10. Що відноситься до форми вирішення конфлікту:

А. осуд, гумор, переконання, поступка;

Б. поступка, компроміс, відхід|догляд|, співпраця|співробітництво|;

В. вимоги, критика, переконання, гумор;

Г. поступка, вимоги, переконання, критика;

Д. підкорення (покора)|підкорення|; примирення; переконання, узгодження.

	Практичне завдання:   Обов’язковий рівень: 1. Заповніть таблицю:
Поняття	Спільне	Відмінність
Конфліктом прийнято називати зіткнення сторін, в основі якого лежить загострення реальних або ілюзорних суперечностей (А.І.Бобро, А.М.Гірник)
Конфлікт — зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії. (М.М.Філоненко)
Конфлікт (з психологічної точки зору) – загострення міжособистісних стосунків, внутрішньо особистісних суперечностей, зіткнення особистісних вірувань, позицій, потреб різних індивідів, їхніх амбіцій (С.А.Грабовська, Т.В.Равчина, К.Г.Теплякова)
Конфлікт — це стосунки між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності протилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок, ін.) (Л.М.Ємел’яненко)
Соціально-психологічний конфлікт – це особливий вид міжособистісної взаємодії, в основі якої лежить об’єктивна суперечність цілей, інтересів і думок учасників (В.В.Москаленко)

2. Заповніть таблицю, спираючись на наведений приклад:

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров