Д. всіма перерахованими ознаками.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

11. Остеосклероз характеризується:

А. збільшенням щільності кістки, зникненням губ­частої структури кістки;

Б. стовщенням кісткових балок та збільшенням їх кількості в одиниці об’єму кістки;

В. стовщенням компактного шару;

Г. звуженням чи повним зникненням кістковомоз- кового каналу;

Д. всіма перерахованими ознаками.

12. Атрофія характеризується:

А. зменшенням кісткової речовини в одиниці об’єму зі зменшенням діаметра кістки;

Б. стоншенням компактного шару зі зменшенням кістковомозкового каналу;

В. поєднується з остеопорозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

13. Гіперостоз характеризується:

А. збільшенням кісткової речовини в одиниці об’єму зі збільшенням діаметра кістки;

Б. розширенням компактного шару;

В. поєднується з остеосклерозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

14. Деструкція характеризується:

А. руйнуванням кісткової тканини та заміщенням її патологічною тканиною;

Б. виникненням дефекту нормальної структури кістки;

В. наявністю в дефекті кістки секвестрів;

Г. всіма перерахованими ознаками.

15. Періостит характеризується:

А. підвищенням щільності окістя з відкладанням солей кальцію;

Б. локалізацією в діафізі і частково в метафізі;

В. причиною періоститу є запальний процес;

Г. всіма перерахованими ознаками.

16. Здуття характеризується:

А. збільшенням об’єму кістки з одночасним зменшен­ням кісткової речовини в одиниці об’єму кістки;

Б. стоншенням кіркового шару, що не переривається;

В. відсутністю реакції періосту;

Г. всіма перерахованими ознаками.

17. Бластоматозний ріст характеризується:

А. хаотичним нагромадженням злоякісних кістко­вих структур у міжбалкових проміжках кістки та субперіостально;

Б. руйнуванням кіркового шару;

В. голчастим або козирковим періостозом;

Г. всіма перерахованими ознаками.

18. Синдром запального захворювання кісток може ха­рактеризуватися:

А. деструкцією кісткової тканини;

Б. періоститами;

В. остеопорозом;

Г. остеосклерозом;

Д. всіма перерахованими ознаками.

19. Рентгенологічні ознаки гострого гематогенного ос­теомієліту з’являються на:

А. 10-12 день захворювання;

Б. 2-й день після появи клінічних проявів;

В. 20-30 день захворювання;

Г. 5-6 день захворювання.

20. Туберкульозний остит рентгенологічно виявляєть­ся як:

А. вогнище деструкції 1,2-2,5 см в епіметафізі з не­чіткими контурами з губчастим секвестром у по­рожнині деструкції, періостальна реакція відсутня;

Б. вогнище деструкції 1,2-2,5 см у діафізі з чіткими контурами з кірковим секвестром у порожнині деструкції, лінійний періостит;

В. вогнище деструкції 1,2-2,5 см у метадіафізі з не­чіткими контурами без секвестра, торочковий періостит.

21. Туберкульозний спондиліт характеризується:

А. зниженням висоти міжхребцевого диска;

Б. зниженням висоти тіла хребця;

В. деформацією хребта з утворенням горба;

Г. тінню натічного абсцесу;

Д. всіма перерахованими ознаками.

22. Найбільш характерна рентгенівська ознака раннього природженого сифілісу:

А. сифілітичний остеохондрит;

Б. сифілітичні періостити;

В. гумозні ураження;

Г. сифілітичні фалангіти;

Д. всі перераховані.

23. Ураження кісток при пізньому природженому сифі­лісі виявляються у вигляді:

А. множинних періоститів;

Б. оститів;

В. шаблеподібної деформації великогомілкових кіс­ток;

Г. будь-якої з перерахованих.

24. Остеолітична остеогенна саркома характеризується:

А. ділянкою деструкції в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, козирковим пері- остозом;

Б. ділянкою остеосклерозу в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, голчастим періос- тозом;

В. ділянкою деструкції в діафізі трубчастої кістки з чіткими контурами, періостальна реакція від­сутня;

Г. всіма перерахованими ознаками.

25. Остеобластична остеогенна саркома характеризу­ється:

А. бластоматозним ростом у вигляді плямистих тіней різної форми і величини в місці ураження, голчастим чи дашкоподібним періостозом;

Б. ділянкою деструкції в метаепіфізі трубчастої кістки з нерівними контурами, дашкоподібним пері­остозом;

В. ділянкою деструкції в діафізі трубчастої кістки з чіткими контурами, періостальна реакція від­сутня;

Г. всіма перерахованими ознаками.

26. При мієломній хворобі розрізняють наступні фор­ми ураження скелета:

А. множинно-осередкову;

Б. дифузно-поротичну;

В. остеосклеротичну;

Г. ізольовану (солітарну);

Д. всі перераховані.

27. Загоєння переломів кісток відбувається у кілька ета­пів шляхом утворення мозолів. Яка послідовність утворення мозолі є вірною?

А. сполучнотканинна, остеоїдна, кісткова, зворот­ний розвиток мозолі;

Б. зворотний розвиток мозолі, остеоїдна, кісткова, сполучнотканинна;

В. сполучнотканинна, зворотний розвиток мозолі, остеоїдна, кісткова;

Г. сполучнотканинна, кісткова, остеоїдна, зворот­ний розвиток мозолі.

28. Пошуки метастазів у скелет слід починати з методу:

А. МРТ;

Б. рентгенологічного;

В. УЗД;

Г. радіонуклідного (ОФЕКТ).

29. Який метод виявлення метастазів у скелет є найчутливішим:

А. денситометрія;

Б. рентгенологічний;

В. радіонуклідна остеосцинтиграфія;

Г. МРТ.

30. Стійке звуження просвіту стравоходу характерно для:

А. езофагіту;

Б. варикозного розширення вен;

В. хімічного опіку.

31. Пульсійні дивертикули стравоходу виникають у ре­зультаті:

А. спайкового процесу;

Б. локального недорозвинення м’язового шару стінки стравоходу та підвищення внутрішньо- стравохідного тиску.

32. Тракційні дивертикули стравоходу виникають у ре­зультаті:

А. спайкового процесу в білястравохідній клітковині;

Б. підвищення внутрішньостравохідного тиску.

33. Сторонні тіла стравоходу частіше локалізуються в:

А. шийній частині стравоходу;

Б. грудній частині;

В. черевній частині.

34. Рак стравоходу частіше локалізується у:

А. верхній третині стравоходу;

Б. середній третині стравоходу;

В. нижній третині стравоходу.

35. Значне дифузне розширення стравоходу характерно для:

А. пухлини;

Б. ахалазїї кар дії ІУстадії;

В. опіку;

Г. варикозного розширення вен.

36. Для екзофітної ракової пухлини стравоходу харак­терно:

А. обрив складок слизової оболонки біля краю пух­лини;

Б. ригідність складок слизової оболонки;

В. потовщення складок слизової оболонки.

37. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. функціональний спазм;

Б. ніша” в стінці;

В. симптом “вказівного пальця”.

38. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. запальний виразковий вал;

Б. функціональний спазм;

В. симптом “вказівного пальця”.

39. До прямих рентгенологічних ознак виразкової хво­роби шлунка відноситься:

А. функціональний спазм;

Б. симптом “вказівного пальця”;

В. конвергенція складок.

40. До непрямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:

А. запальний виразковий вал;

Б. ніша в стінці;

В. симптом “вказівного пальця”.

41. Евакуація зі шлунка порушується у випадку локалі­зації ракової пухлини у:

А. склепінні шлунка;

Б. тілі шлунка;

В. пілорусній частині.

42. Антральний відділ шлунка концентрично звуже­ний, контури його нерівні, стінки ригідні, воротар зяє, складки слизової оболонки неможливо просте­жити. Ваш висновок:

А. ендофітний рак;

Б. рубцево-виразковий стеноз воротаря;

В. ригідний антральний гастрит;

Г. здавлення шлунка ззовні.

43. Чоловік 24 років поступив до приймального відді­лення із скаргами на раптове виникнення сильного болю в животі. При дослідженні визначені симпто­ми подразнення очеревини. Страждає на виразкову хворобу шлунка 10 років. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини визначається вільний газ під правим склепінням діафрагми. Ваш діагноз?

А. кровотеча в черевну порожнину;

Б. перфорація порожнистого органа;

В. пенетруюча виразка шлунка;

Г. кишкова непрохідність.

44. Додаткова тінь на фоні газового міхура шлунка характерна для:

А. виразки кардіальної частини;

Б. деформації шлунка при збільшенні головки під­шлункової залози;

В. раку склепіння шлунка;

Г. пухлина антрального відділу.

45. У разі виразкової хвороби шлунка виразка в біль­шості випадків локалізується:

А. у склепінні шлунка;

Б. в антральному відділі;

В. на великій кривизні тіла шлунка;

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману