Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У перші3-4 доби після операції всім хворим потрібно проводити комплекснуСодержание книги
Поиск на нашем сайте медикаментозну терапію, спрямовану на відновлення енергетичних затрат(пере-ливання білків, жирів, вуглеводів), корекцію водно-електролітного обміну, зняття Болю, боротьбу з мікрофлорою(антибіотики, сульфаніламіди) та покращання ко-агуляційних властивостей крові(гепарин, кальципарин, фраксипарин і т. ін.). Хронічний холецистит Хронічний холецистит– запалення жовчного міхура, що набуло тривало-го хронічного перебігу. При цьому стінка жовчного міхура проростає сполуч-ною тканиною, іноді перетворюється в рубцевий тяж, в середині якого містяться Різної величини множинні камені. Клініка. Основною клінічною ознакою захворювання є ниючий біль у пра-вому підребер’ї, що іррадіює в праву надключичну ділянку, плече, лопатку. Вживання жирної їжі нерідко викликає загострення процесу і напад колькопо-дібного болю. Поява оперізуючого болю свідчить про втягнення у процес Підшлункової залози. При пальпації живота можна виявити незначне напру-ження м’язів у правому підребер’ї та болючість у проекції жовчного міхура, Іноді вдається пропальпувати болючий жовчний міхур. Вирішальне значення Для встановлення діагнозу хронічного холециститу мають УЗД, контрастна Холецистографія та дуоденальне зондування. Лікування. Консервативне лікування проводять лише у хворих на хроніч-ний некалькульозний холецистит. Наявність хронічного калькульозного холе-Рис. 3.5.31. Зовнішнє дренування Холедоха за Кером. Рис. 3.5.30. Холецистектомія “від дна”. Спеціальна хірургія Циститу; а також некалькульозного холециститу із стійким інфікуванням жовч-ного міхура та жовчних проток при відсутності ефекту від терапевтичного ліку-вання є показанням до холецистектомії. Вибором методу операції при неусклад-неному хронічному холециститі на сьогодні є лапароскопічна холецистектомія. ЗАХВОРЮВАННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ Гострий панкреатит Гострий панкреатит– гостре запалення підшлункової залози, в основі якого Лежать дегенеративно-запальні процеси, зумовлені активізацією її ферментів, цитокіновою, оксидативною автоагресією й автолізом тканин(рис. 3.5.32). У структурі гострої хірургічної Патології органів черевної порожнини Гострий панкреатит займає третє місце після гострого апендициту та холеци-ститу й становить4-9 % усіх її гострих Захворювань. Основними причинами гострого панкреатиту є: а) зловживання алкого-лем, жирною та гострою їжею; б) захво-рювання жовчних шляхів(калькульоз-ний холецистит, холедохолітіаз, холан-гіт); в) захворювання дванадцятипалої Кишки(дуоденостаз, порушення функції фатерового сосочка); г) інфіку-вання проток і тканини підшлункової залози; д) травми підшлункової залози; Е) автоімунні процеси в організмі. Пусковим механізмом панкреатиту є пошкодження ацинозних клітин підшлун-кової залози та виділення клітинного ферменту– цитокінази. Остання зумовлює Перехід неактивних ферментів у активні(трипсиногену в трипсин, хемотрипси-ногену в хемопсин), активує ліпазу, амілазу, та оксидантну агресію, що призво-дить до автолізу контактних клітин залози і розвитку панкреатиту. Класифікація гострого панкреатиту(О.О. Шалімов і співавт., 1990): І. За морфологічними змінами. 1. Набряковий панкреатит: а) серозний; б) серозно-геморагічний. 2. Некротичний панкреатит: а) геморагічний; б) жировий; в) змішаний. 3. Гнійний панкреатит: а) первинно-гнійний; б) вторинно-гнійний; в) заго-стрення хронічного гнійного панкреатиту. ІІ. За ступенем тяжкості: Легкого ступеня. Середнього. Тяжкого. Надзвичайно тяжкого (блискавичного). Рис. 3.5.32. Топографічна анатомія Підшлункової залози. Захворювання та пошкодження органів черевної порожнини ІІІ. За клінічним перебігом: Прогресуючий. Регресуючий. Рецидивний. ІV. За наявністю ускладнень: Із місцевими ускладненнями. Із внутрішньочеревними. Із ускладненнями з боку інших органів і систем. Клініка. Основні ознаки гострого панкреатиту залежать від стадії захво-рювання і характеру морфологічних змін у паренхімі залози(набряк, панкреа-некроз та ін.). Головною ознакою гострого панкреатиту є сильний оперізую-чий біль у верхній половині живота, який поширюється на поперекову ділянку, Ліву половину грудної клітки. У хворих виникають диспепсичні розлади: нудо-та, багаторазове блювання, що не приносить полегшення. Поряд із цим, виявляють виражені гемодинамічні порушення: тахікардію, Аритмію, зниження артеріального тиску, може настати колапс(гостра серце-ва недостатність). При пальпації живота виявляють виражений біль у проекції підшлункової Залози, позитивний симптом Керте (біль і напруження передньої черевної стінки на6-7 см вище пупка), симптом Мейо-Робсона(біль при пальпації в лівому Реберно-хребтовому куті); симптом Воскресенського(відсутність пульсації Черевної аорти). Внаслідок ферментемії та інтоксикації виникають ознаки капіляротокси-козу: шкірний симптом Мондора(фіолетові плями на обличчі та тулубі); сим-птом Холстеда-Турнера(фіолетові плями на животі); симптом Кулена(жов-тявість у ділянці пупка); симптом Грюнвальда(крововиливи в ділянці пупка). У клінічному перебізі гострого панкреатиту виділяють три періоди: І пе-ріод (гемодинамічних порушень і панкреатогенного шоку) триває протягом Перших2-3 діб. Найхарактернішими ознаками цього періоду вважають пору-шення центральної гемодинаміки, які проявляються зменшенням об’єму цир-кулюючої крові, розладами мікроциркуляції; надалі виникає внутрішньосу-динне згортання крові. ІІ період (недостатності паренхіматозних органів) триває з3-го до7-го Дня хвороби. При цьому спостерігаються порушення функцій серцево-судин-ної та дихальної систем, печінки, нирок. У цей період можливі ураження цент-ральної нервової системи, у хворих можуть виникати розлади психіки, з’явля-тись збудження, галюцинації і т. ін. ІІІ період (постнекротичних дистрофічних і гнійних ускладнень) настає Через1-2 тижні після початку захворювання. На фоні дегенеративно-запаль-них і некротичних процесів у підшлунковій залозі виникають парапанкреа-тичні інфільтрати, заочеревинна флегмона. Із приєднанням інфекції виникає Гнійний панкреатит. Протягом цього періоду у хворих можуть розвиватись Арозивні кровотечі, внутрішні чи зовнішні нориці, формуватись кісти. Спеціальна хірургія Важливе значення для встановлення діагнозу мають лабораторні та інстру-ментальні методи дослідження. При дослідженні крові виявляють гіперамілазе-мію– збільшення кількості амілази, гіперглікемію– збільшення кількості цукру В крові, гіпокальціємію– зменшення кількості кальцію, гіпопротеїнемію– змен-шення кількості білка, гіпербілірубінемію– збільшення кількості білірубіну, Появу метгемоглобіну в крові, а також лейкоцитоз і зсув лейкоцитарної фор-мули вліво. В аналізі сечі спостерігають збільшення кількості діастази (діас-тазурія), збільшення кількості еритроцитів (мікрогематурія) та ін. При рентгенологічному обстеженні спостерігають здуття попереково-обо-дової кишки, нечіткість контурів лівого поперекового м’яза(симптом Тобіа). При УЗД виявляють збільшення розмірів підшлункової залози, неодно-рідність структури паренхіми. Комп’ютерна томографія дає можливість точніше виявити зміни в підшлун-ковій залозі та навколишніх органах(рис. 3.5.33). В окремих випадках для уточнення Діагнозу використовують лапароскопію Або лапароцентез, за допомогою яких мож-на виявити плями жирового некрозу, кро-вовиливи в заочеревинну клітковину, за-пальний інфільтрат у зоні дванадцятипалої Кишки та ін. При встановленні остаточного діагно-зу гострого панкреатиту необхідно прово-дити диференційну діагностику з гостри-ми хірургічними захворюваннями органів Черевної порожнини(перфоративною вираз-кою, гострим холециститом, кишковою Непрохідністю та ін.); захворюваннями сер-ця і судин(інфарктом міокарда, тромбоза-ми мезентеріальних судин та ін.); нирко-вою колікою, пієлонефритом та ін. Лікування. Хворих на гострий панкре-атит госпіталізують у хірургічне відділен-ня, у тяжких випадках– у відділення інтен-сивної терапії. Основним методом лікування гострого панкреатиту є консер-вативна терапія. Його розпочинають із забезпечення функціонального спокою
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 321; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.146 (0.008 с.) |