Частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел і кількісно визначається як різниця між його активами і зобов’язаннями.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

108. Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства являє собою:

1) пайовий капітал;

2) статутний капітал;

3) резервний капітал;

4) вилучений капітал.

109. Фактична собівартість акцій власної емісії акціонерних товариств або часток, викуплених товариством у його учасників, називається:

1) додатковий вкладений капітал;

2) нерозподілений прибуток;

3) неоплачений капітал;

Вилучений капітал.

110. Узагальнюючим показником ефективності використання авансованого капіталу є:

1) фондовіддача основних виробничих фондів;

2) відношення валової продукції до амортизації;

3) норма прибутку на авансований капітал;

4) коефіцієнт окупності прибутком.

111. Валовий дохід – це:

1) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом року;

2) сума прибутку від звичайної діяльності після оподаткування;

3) економічний результат, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції і виробничою собівартістю;

4) додаткова вартість, що створюється в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо споживних ресурсів і робочої сили.

112. Первісний результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства – це:

1) товарна продукція;

2) валовий дохід;

3) валова продукція;

Прибуток.

113. Прибуток розраховується:

1) відніманням із грошової виручки від реалізації продукції повної собівартості реалізованої продукції;

2) відніманням з вартості валової продукції її собівартості;

3) відніманням з вартості товарної продукції витрат виробництва;

4) відніманням з вартості валової продукції в оцінці по собівартості матеріальних витрат на її виробництво.

114. Кінцеві результати підприємства, що відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва в даних природних умовах за даною технологією – це:

1) валова і товарна продукція;

2) продуктивність праці і рентабельність виробництва;

3) валовий дохід і прибуток;

4) собівартість продукції і ціна реалізації.

115. В умовах ринкових відносин рівень товарності сільського господар­ства залежить від:

1) державного замовлення;

2) внутрішньовиробничого витрачання продукції;

3) попиту і пропозиції;

4) ціни реалізації за 1 ц продукції.

116. Під валовою продукцією сільського господарства розуміється:

1) сумарна її кількість, яка вироблена за певний час в галузі рослинництва і тваринництва;

2) продукція сільського господарства, підсобних, промислових та інших виробництв, які є в цих підприємствах;

3) продукція призначена до реалізації за всіма каналами ринку;

4) оцінка розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення.

117. Прибуток від реалізації продукції – це:

1) виручка від реалізації продукції;

2) грошове вираження вартості товару;

3) різниця між виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю;

4) чистий прибуток підприємства.

118. Для вимірювання і обліку валової продукції сільського господарства використовують показники:

1) натуральні;

2) натуральні і вартісні;

3) вартісні;

4) якості продукції.

119. За напрямками використання валова продукція сільського господар-ства може бути віднесена:

1) до групи “А” (виробництво засобів виробництва);

2) до групи “Б” (виробництво предметів споживання);

3) до групи “А” і групи “Б”;

Правильної відповіді немає.

Що розуміється під товарною продукцією сільського господарства?

1) частина валової продукції, призначеної для збуту державі;

2) сумарна її кількість вироблена за певний час;

3) частина валової продукції яка реалізована за межі підприємства різним споживачам;

4) процентне відношення товарної продукції до валової, взятих у натуральному виразі.

121. Вкажіть фактори, які прямо впливають на зростання прибутку:

1) збільшення кількості виробленої продукції;

2) впровадження в виробництво інновацій;

3) збільшення цін на продукцію, що реалізується;

Усі відповіді правильні.

122. Товарна продукція – це:

1) увесь фізичний обсяг виробництва, у тому числі незавершеного;

2) готова до реалізації продукція, яка зберігається на складі підприємства;

3) грошові надходження від продажу продукції;

Частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам.

123. Частина валової продукції, яка реалізується за межі підприємства різним споживачам є:

1) побічна продукція;

2) кінцева продукція;

3) проміжна продукція;

Товарна продукція.

124. Валовий дохід визначається як:

1) чистий дохід + оплата праці;

2) прибуток + оплата праці;

3) виручка від реалізації – повна собівартість реалізованої продукції;

4) прибуток +повна собівартість реалізованої продукції.

125. Грошові надходження від продажу продукції – це:

1) виручка від реалізації;

2) прибуток;

3) чистий дохід;

4) кінцева продукція.

126. Вартість товару визначається:

1) суспільно-необхідними затратами праці;

2) загальними затратами праці;

3) загальними виробничими витратами;

4) прямими затратами праці.

127. Визначення обсягу валової продукції сільського господарства у натуральній формі необхідне для:

1) оцінки розмірів натуральних фондів;

2) визначення обсягу перевезень і зберігання продукції;

3) визначення натуральних показників;

4) усі відповіді привільні.

128. Винагороди працівникам за підсумками роботи за рік у складі коштів, які спрямовуються на споживання, належать до:

1) фонду основної заробітної плати;

2) фонду додаткової заробітної плати;

3) фонду виплати дивідендів;

4) фонду матеріального стимулювання.

129. Фонд споживання на підприємстві – це:

1) фонд оплати праці і фонд матеріального заохочення;

2) фонд оплати праці і матеріальні затрати;

3) фонд оплати праці і валовий дохід;

4) фонд оплати праці і чистий дохід.

130. Матеріальною основою процесу відтворення є:

а) відтворення всіх факторів виробництва, робочої сили і засобів виробництва;

б) підтримання в робочому стані основних засобів виробництва;

в) відтворення робочої сили;

г) відтворення родючості землі.

131. Економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами, за якого отримують певні показники ефективності виробництва. При цьому можливі такі варіанти вказаного співвідношення:

1) ресурси і результати виражені у вартісній формі;

2) ресурси – у вартісній, а результати у натуральній формі;

3) ресурси – у натуральній, а результати у вартісній формі;

Усі відповіді правильні.

132. Рентабельність являє собою:

1) реалізовану частину чистого доходу;

2) економічну категорію, яка означає дохідність, прибутковість сільськогосподарського виробництва;

3) сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів;

4) збільшення грошової виручки та зниження собівартості продукції.

133. Рівень рентабельності показує:

1) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь;

2) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат;

3) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню повної собівартості реалізованої продукції;

4) скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню сукупних фондів.

134. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає:

1) кінцевий результат, в якому реалізується ціль виробництва;

2) співвідношення між досягнутими результатами і витратами живої матеріалізованої праці;

3) сукупний матеріальний підсумок функціонування виробничих ресурсів за певний період;

4) співвідношення між живою матеріалізованою працею та досягнутим результатом.

135. Критерієм економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є:

1) збільшення виходу сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі при одночасному забезпеченні її якості та економічності виробництва;

2) найбільш повне задоволення потреб суспільства в продукції галузі;

3) доходність, прибутковість виробництва;

4) поліпшення соціальних умов життя людей, покращання умов праці, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати.

136. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:

1) усіх джерел фінансування до власного капіталу;

2) власного капіталу до довгострокових зобов’язань;

3) вартості основних засобів до загальної вартості майна;

4) власного капіталу до величини обігових коштів.

137. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:

1) спожитих виробничих ресурсів;

2) застосованих виробничих ресурсів;

3) витрат, які не включаються у виробничу собівартість;

4) залишків незавершеного виробництва за собівартістю.

138. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:

1) коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;

2) показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;

3) коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры