Аналіз господарської діяльності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 31Следующая ⇒

1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:

1) суми отриманого прибутку;

2) розподілу прибутку;

3) умов виробництва;

4) кількості робочого персоналу.

2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:

1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;

2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;

3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;

4) всі відповіді вірні.

3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:

1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;

2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;

3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;

4) всі відповіді вірні.

4. Спеціалізація – це:

1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;

2) поділ праці за виробничими підрозділами;

3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;

4) всі відповіді вірні.

5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:

1) виробленою продукцією;

2) собівартістю продукції;

3) товарною продукцією;

4) немає вірної відповіді.

6. Обсяг валової продукції залежить від:

1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;

2) обсягу та структури товарної продукції;

3) показників оцінки розміру підприємства;

4) всі відповіді вірні.

7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:

1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;

3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;

4) всі відповіді вірні.

8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:

1) низький рівень спеціалізації;

2) середній рівень спеціалізації;

3) поглиблений рівень спеціалізації;

4) господарство не має спеціалізованого напрямку.

9. Екстенсивний шлях – це:

1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;

2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;

3) впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;

4) немає вірної відповіді.

10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:

1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;

2) фондоозброєність, урожайність культур;

3) собівартість та рівень рентабельності;

4) немає вірної відповіді.

11. Рівень рентабельності розраховується, як:

1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;

2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;

3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;

4) немає вірної відповіді.

12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

4) немає вірної відповіді.

14. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

1) коефіцієнт надходження;

2) коефіцієнт спеціалізації;

3) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт виробництва валової продукції.

15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

4) всі відповіді вірні.

16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

3) забезпеченість основними і оборотними фондами;

4) немає вірної відповіді.

17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

1) структура товарної продукції;

2) обсяг виробництва;

3) продуктивність праці;

4) структура поголів’я худоби.

18. Інтенсифікація досягається шляхом:

1) розширення посівних площ;

2) збільшення поголів’я тварин;

3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;

4) немає вірної відповіді.

19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

20. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

4) немає вірної відповіді.

21. Трансформація угідь це…

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

22. Структура земельного фонду це:

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

3) визначення структури сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;

3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

4) вірні відповіді 2 і 3.

25. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

1) збільшення площі с-г угідь;

2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;

4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.

26. Урожайність –це:

1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

4) немає вірної відповіді.

27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

29. Ступінь господарського використання землі розраховується:

1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

30. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

1) запас поживних речовин;

2) урожайність;

3) вологість;

4) засоленість.

31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;

3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

4) вірні відповіді 1 і 3.

32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;

3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

33. Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:

1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;

2) урожайністю кормових культур;

3) рівнем рентабельності їх виробництва;

4) прибутком з 1 га кормових угідь.

34. Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:

1) вартісних показників ефективності використання землі;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) показників забезпеченості земельними ресурсами;

4) немає вірної відповіді.

35. Показник - виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

36. Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

37. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:

1) збалансованість грунту;

2) родючість грунту;

3) поживність грунту;

4) вірні відповіді 1 і 3.

38. Природна родючість:

1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;

3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;

4) немає вірної відповіді.

39. Загальна площа ріллі визначається як:

1) сума площ посівів культур та площ пару;

2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;

3) сума площ перелогів та площ пару;

4) немає вірної відповіді.

40. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:

1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;

2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;

3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;

4) немає правильної відповіді.

41. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:

1) натуральні та економічні;

2)екологічні та соціальні;

3) соціальні та економічні;

4) екологічні та натуральні.

42. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:

1) дисперсійний аналіз;

2) прямолінійний аналіз;

3) багатофакторний аналіз;

4) всі відповіді вірні.

43. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:

1) основний персонал;

2) невиробничий персонал;

3) сезонні робітники;

4) допоміжний персонал.

44. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:

1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;

2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;

3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;

4)стаж роботи, постійність складу робітників.

45. Який показник характеризує рух трудових ресурсів:

1) коефіцієнт обігу;

2) коефіцієнт загального обороту;

3) величина фонду робочого часу;

4) коефіцієнт звільнення.

46. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:

1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;

2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;

3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;

4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.

47. До трудових ресурсів належать:

1) частина населення, яка працює на підприємствах;

2) частина населення, яка шукає роботу;

3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;

4) всі відповіді вірні.

48. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:

1) руху трудових ресурсів;

2) використання фонду робочого часу;

3) ефективності використання трудових ресурсів;

4) показники структури трудових ресурсів.

49. Питома трудомісткість розраховується за формулою:

1) обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;

2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;

3) обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;

4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.

50. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:

1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);

2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;

3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;

4) всі відповіді вірні.

51. Коефіцієнт плинності кадрів це:

1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;

2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;

3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;

4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.

52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;

2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;

3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;

4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

53. Сезонні працівники – це працівники, які:

1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;

2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;

3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;

4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.

54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;

2) робітники, учні, службовці;

3) інженерно-технічний персонал;

4) всі відповіді вірні.

55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

1) дані аналітичного і первинного обліку;

2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

3) звіт про використання робочого часу;

4) звіт про фінансові результати.

56. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:

1) середньооблікова чисельність працівників;

2) середньогодинний виробіток 1 робітника;

3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;

4) немає вірної відповіді.

57. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:

1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

2) вартість валової продукції, кількість робітників;

3) витрати праці, вартість товарної продукції;

4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

58. Трудомісткість продукції – це:

1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

59. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:

1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

4) всі відповіді вірні.

61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

64. Показником ефективності витраченої праці є:

1) кількість відпрацьованих днів у місяці;

2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

3) коефіцієнт трудомісткості;

4) кількість відпрацьованих днів у році.

65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

4) немає правильної відповіді.

67. На підвищення продуктивності праці впливає:

1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;

2) кількість працюючих;

3) адміністративна політика підприємства;

4) зниження собівартості.

68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

2) виробництво виробленої продукції за рік;

3) виробництво виробленої продукції за місяць;

4) вартісний показник трудових ресурсів.

69. Постійні працівники-це:

1) всі працівники які є на підприємстві;

2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

3) будь-які працівники підприємства;

4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

70. Обліковий склад працівників підприємства - це:

1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;

2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

1) облікових листах;

2) наказах;

3) виписках;

4) всі відповіді вірні.

72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

1) матеріаломісткість;

2) матеріаловіддача;

3) матеріалозабезпеченість;

4) вірні відповіді 1 і 2.

73. Матеріаломісткість продукції визначається як:

1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

4) немає вірної відповіді.

74. Матеріаловіддача визначається як відношення:

1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

2) матеріальних витрат до виробленої продукції;

3) матеріальних ресурсів до валового доходу;

4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

75. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

1)коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

4) немає вірної відповіді.

77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

1) матеріаломісткість;

2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;

3) коефіцієнт оборотності запасів;

4) матеріалозабезпеченість.

78. Тривалість оборотності запасів визначається у:

1) місяцях;

2) годинах;

3) днях;

4) хвилинах.

79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:

1) повна собівартість на матеріальні затрати;

2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;

3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;

4 немає вірної відповіді.

80. Матеріальні ресурси являють собою:

1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;

3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

4) немає вірної відповіді.

81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:

1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;

2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;

3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;

4) немає вірної відповіді.

82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:

1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;

2) якість отриманих від постачальників матеріалів;

3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;

4) всі відповіді вірні.

83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:

1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;

2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;

3) зниження питомої матеріаловіддачі;

4) немає вірної відповіді.

84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) немає вірної відповіді.

85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.

86. Яким показником виступає матеріаломісткість:

1) кількісним;

2) якісним;

3) вартісним;

4) виробничим.

87. Тривалість оборотності запасів визначається:

1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;

2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;

3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;

4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.

88. Основні засоби - це:

1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;

2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;

3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;

4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.

89. Фондовіддача показує:

1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:

1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;

2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;

3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;

4)вартість фондів постійно зростала.

91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:

1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;

2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

4) всі відповіді вірні.

92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:

1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

2) впровадженні сучасних технологій;

3) правильному виборі машин і робочого устаткування;

4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.

93. Які показники характеризують рух основних засобів:

1) коефіцієнт оновлення і вибуття;

2) коефіцієнт окупності;

3) коефіцієнт оновлення;

4) коефіцієнт зносу.

94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

95. Показник фондомісткості характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;

2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

4) немає вірної відповіді.

96. Про ефективність виробництва свідчить:

1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;

2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;

3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) немає вірної відповіді.

99. Фондовіддача розраховується за формулою:

1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

4) немає вірної відповіді.

100. Фондомісткість розраховується за формулою:

1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.

101. На зміну фондоозброєності впливають:

1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;

2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;

3) вартість валової продукції, чисельність робітників;

4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.

102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:

1) рівень технічного забезпечення підприємства;

2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;

3) інтенсивність завантаження обладнанням;

4) рівень механізації виробничих процесів.

103. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:

1) фондозабезпеченість;

2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;

3) фондовіддача;

4) фондоозброєність.

104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на о

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте