Конституційно-правові основи місцевого самоврядування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 18Следующая ⇒

Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні становлять норми-принципи Конституції України, що закріплюють найважливіші відносини, які виникають у процесі організації й функціонування місцевого самоврядування в Україні, зокрема, територіальну організацію місцевого самоврядування, порядок та форми його здійснення, структуру органів місцевого самоврядування, принципи формування та використання комунальної власності, гарантії самоврядних прав територіальних громад.

Ці норми містяться більш як у 20 статтях Конституції України і їх можна систематизувати у такі групи:

1. Норми, в яких закріплюються засади конституційного ладу, народовладдя, рівність всіх форм власності, гарантується місцеве самоврядування. До них віднесені:

· визнання і гарантування місцевого самоврядування (стаття 7);

· здійснення народом влади безпосередньо і через органи місцевого самоврядування (стаття 5);

· самостійність місцевого самоврядування, його органи не входять до системи органів державної влади (статті 5,140);

· визнання і рівний захист всіх форм власності, включаючи і комунальну власність (стаття 13);

· обов’язок органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

2. Норми, в яких регламентується діяльність місцевого самоврядування щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема:

· право громадян знайомитися в органах місцевого самоврядування з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (стаття 32);

· право громадян брати участь у місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування (стаття 38);

· право громадян на рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38);

· право громадян проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи місцевого самоврядування (стаття 39);

· право громадян на індивідуальні чи колективні звернення (петиції) до органів місцевого самоврядування (стаття 40);

· право громадян користуватися для задоволення своїх потреб об’єктами права комунальної власності (стаття 41);

· право громадян на соціальний захист, яке гарантується створенням мережі комунальних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46);

· право громадян, які потребують соціального захисту, на отримання від органів місцевого самоврядування житла безоплатно або за доступну для них плату (стаття 47);

· право громадян на безоплатне отримання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я (стаття 49);

· право громадян на освіту, яке забезпечується доступністю і безоплатністю освіти в комунальних навчальних закладах (стаття 53);

· право громадян на відшкодування за рахунок місцевого бюджету матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56).

3. Норми, що закріплюють правові, організаційні, матеріальні та фінансові основи місцевого самоврядування. Вони, зокрема, стосуються:

· порядку призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування (стаття 85);

· підзвітності і підконтрольності місцевих державних адміністрацій радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами (стаття 118);

· обов’язку місцевих державних адміністрацій забезпечувати взаємодію з органами місцевого самоврядування та реалізацію повноважень, делегованих відповідними радами (стаття 119);

· складу представницьких органів місцевого самоврядування та принципів їх формування (стаття 141);

· матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142);

· державної підтримки місцевого самоврядування (стаття 142);

· предметів відання та повноважень місцевого самоврядування (стаття 143);

· можливості делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади (стаття 143);

· права органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, які є обов’язковими на відповідній території (стаття 144);

· необхідності законодавчого врегулювання питань організації місцевого самоврядування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування (стаття 146).

4. Норми, в яких закріплені правові гарантії місцевого самоврядування. Вони стосуються:

· заборони займатися підприємницькою діяльністю для посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування (стаття 42);

· підстав і порядку зупинення рішень органів місцевого самоврядування та звернення до суду з метою їх оскарження (стаття 144);

· судового захисту прав місцевого самоврядування (стаття 145).

Конституційні основи місцевого самоврядування України можна згрупувати у наступній таблиці:

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры